Рішення № 18619671, 12.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.11р. Справа № 17/5005/10088/2011

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізична особа підприємець ОСОБА_2, м. Черкаси

про стягнення 37247,23 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довір. б/н від 03.06.11р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не зявився.

Суть спору :

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому з врахуванням уточнення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" (далі - відповідач); третя особа: Фізична особа підприємець ОСОБА_2, суму 25716,42 грн. основного боргу, 3372,01 грн. пені, 7714,93 грн. штрафу, 1234,39 грн. інфляційних, 511,51 грн. 3% річних, а всього суму 38549,26 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору купівлі-продажу № 2/1-1 від 02.01.11р.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Вдруге, надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду спору. У відзиві на позов вказує на необґрунтованість заявлених вимог, оскільки спірна поставка товару здійснювалась не на підставі договору купівлі-продажу № 2/1-1.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та дату розгляду спору належно та відповідачу вже надавалась можливість забезпечити присутність шляхом відкладення розгляду спору, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

02.01.2011 року між третьою особою (продавцем) та відповідачем (покупцем) укладено договір купівлі-продажу № 2/1-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобовязався поставити у визначений строк товар, а останній, в свою чергу, прийняти і оплатити товар на умовах визначених Договором.

Покупець здійснює оплату за поставлений позивачем товар на протязі 10-ти робочих днів з моменту його поставки.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що на виконання умов Договору постачальник належним чином 03.01.11р. поставив покупцю товар належної якості та в замовленій кількості, який до теперішнього часу залишається несплаченим у загальній сумі 25716,42 грн., який був прийнятий покупцем, що підтверджується наявними в матеріалах справи двохсторонніми накладною (а.с. 12) та актом звірки розрахунків з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін у справі (а.с. 14).

Відповідач в порушення вимог Договору свої зобовязання по повній та своєчасній оплаті не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 25716,42 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на умови Договору щодо строку оплати поставленого товару, строк оплати поставленої вартості спірної продукції, є таким, що настав.

Разом з тим, не приймаються заперечення відповідача, оскільки в ході розгляду встановлено, що між третьою особою та відповідачем укладено Договір. Третьою особою згідно накладної № 6 від 03.01.11р. та довіреності на отримання матеріальних цінностей № 9 від 03.01.11р. (а.с. 13) передано відповідачеві продукцію, у тому числі і на суму спірного основного боргу, але останній оплату її вартості не здійснив. Інші договори між продавцем та покупцем не укладалися, як відносно означеної продукції, так і будь-якої іншої, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позадоговірної поставки, тому суд дійшов вмотивованого висновку, про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення спірної суми основного боргу.

В той же час, аналіз матеріалів справи відображає, що між третьою особою та позивачем (новим кредитором) було укладено договір уступки права вимоги, згідно з умовами якої кредитор передав (третя особа у справі), а новий кредитор одержав право вимоги виконання відповідачем (боржником) зобовязань, що виникли за Договором.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування цих позовних вимог не спростував.

Між тим, крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача суму 3372,01 грн. пені за період з 19.01.11р. по 04.10.11р., 7714,93 грн. штрафу, 1234,39 грн. інфляційних за період з лютого по червень 2011 року, 511,51 грн. 3% річних за період 05.02.11р. по 04.10.11р.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно положень п. 4.2 Договору в разі прострочення сплати вартості товару покупець сплачує штраф в розмірі 30% від вартості товару, тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення спірного розміру штрафу.

Пунктом 4.1.2 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобовязань по оплаті вартості поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобовязань.

Однак, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявленого розміру пені господарський суд вважає його обґрунтованим частково за період з 19.01.11р. по 19.07.11р. на загальну суму 2542,04 грн., оскільки позивачем при проведенні розрахунку не враховано встановленого чинним законодавством обмеження строку для нарахування пені в шість місяців з дня коли зобовязання повинно було бути виконано, а тому в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судових витрат покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Капітал" (50029, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Ногіна, 21/1; ЄДРПОУ 21882205) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (20545, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер № НОМЕР_1) суму 25716,42 грн. (двадцять пять тисяч сімсот шістнадцять грн. 42 коп.) основного боргу, 2542,04 грн. (дві тисячі пятсот сорок дві грн. 04 коп.) пені, 7714,93 грн. (сім тисяч сімсот чотирнадцять грн. 93 коп.) штрафу, 1234,39 грн. (одна тисяча двісті тридцять чотири грн. 39 коп.) інфляційних, 511,51 грн. (пятсот одинадцять грн. 51 коп.) 3% річних, 377,19 грн. (триста сімдесят сім грн. 19 коп.) державного мита, 230,92 грн. (двісті тридцять грн. 92 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог - відмовити .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___