Рішення № 18619528, 12.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.11р.Справа № 5005/1219/2011

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця", с. Новостепанівка Новомосковського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс - Агро", с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення 1 057 243, 48 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1., дов. № ШО-15/09-01 від 15.09.2010р.;

від відповідача: юрисконсульт ОСОБА_2., дов. від 08.08.2011р. № 37.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" (с. Новостепанівка Новомосковського району Дніпропетровської області) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс - Агро" (с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області) про стягнення з останнього на свою користь грошових коштів у сумі 1 057 243, 48 грн. (позовні вимоги наведені з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, що надійшла до господарського суду 27.09.2011р.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є користувачем (орендарем) земельних ділянок (пашні), розташованих на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, загальною площею 246, 29 га. Посилаючись на ст. 95 Земельного кодексу України, позивач вважає, що йому, як землекористувачу, належить право власності на всі посіви та врожай на землях, які знаходиться у нього в правомірному користуванні. Між тим, у липні 2010 року відповідач провів збір врожаю на землях, які орендує позивач, завіз зібраний врожай до себе на склад. 04.08.2010р. позивач звернувся до відповідача з проханням надати документальне підтвердження кількості зібраного на зазначених землях врожаю та повернути незаконно зібране та вивезене зерно. На звернення позивача відповідач повідомив, що ним зібрано з полів, які перебувають у користуванні позивача, 493, 069 тн пшениці, та відмовив позивачу у поверненні зерна. Отримавши у серпні та вересні 2010 року від відповідача два рахунки на оплату вартості послуг зі зберігання пшениці, позивач 14.10.2010р. повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення пшениці та відмовився від послуг відповідача по зберіганню пшениці. Відповіді на наведене звернення позивач від відповідача не отримав. За наведених обставин позивач вважає, що з серпня 2010 року відповідач незаконно утримує належні позивачу 493, 069 тн пшениці. Як на правові підстави позову позивач посилається на ст. 1212 ЦК України. Враховуючи ті обставини, що відповідач не повідомив позивача про клас зібраної пшениці, позивач пояснив, що вартість пшениці ним визначена за 6 класом (найнижчим).

Також, позивач у складі судових витрат просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у сумі 31 000, 00 грн.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач посилається на недоведеність позивачем заявлених позовних вимог у відповідності з приписами ст. 33 ГПК України як щодо суми вимог, так і обставин наявності посівів пшениці на полях, що перебували в оренді у позивача, у тому числі обставин засівання полів, вирощування цієї сільськогосподарської культури. Відповідач вважає, що позивачем не доведено факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, факту протиправного притримання врожаю пшениці та неможливості її реалізації, у звязку з чим відповідач не вбачає складу правопорушення, за наявності якого законодавством передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків. Окрім зазначеного, відповідач пояснив, що між ним та позивачем протягом 2009 2010 років існували договірні господарські відносини у вигляді цивільно-правових угод та майново-господарських зобовязань, зокрема по обробітку відповідачем належних позивачу земель сільськогосподарського призначення, вирощування на цих землях сільськогосподарських культур, зберіганню їх та реалізації. За вказаний період відповідач у звязку з виконанням робіт та наданням послуг позивачу зазнав втрат на суму 884 026, 58 грн. 02.04.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 470, за умовами якого відповідач зобовязався в порядку та на умовах, передбачених договором, на свій ризик виконати за завданням позивача комплекс сільськогосподарських робіт у 2009 2010 роках на земельних ділянках позивача з залученням власної техніки, обладнання, матеріалів, устаткування, паливо-мастильних матеріалів та коштів, а позивач прийняти і оплатити роботи по допосівному обробітку земельних угідь, проведенню посіву та внесенню мінеральних та органічних добрив, проведенню комплексу робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур, збиранню врожаю та зберіганню. Протягом існування між позивачем та відповідачем господарських відносин відповідач систематично направляв позивачу для погодження акти приймання-передачі виконаних робіт та інші первинні документи про виконання робіт та передання для списання посівного матеріалу, однак позивач жодного направленого йому документа не повернув. Також, відповідач направляв позивачу вимоги про погашення позивачем боргу, що виник перед відповідачем у звязку з виконаними ним роботами та понесеними в силу цього витратами. Позивач вимоги відповідача залишив без задоволення. За таких обставин відповідач вважає, що на підставі ст. 1212 ЦК України у нього виникло право на відшкодування фактично понесених витрат на обробіток землі позивача та вирощування на цій землі сільськогосподарських культур. За доводами відповідача, він повідомив позивача про необхідність направлення останнім представника для оформлення відповідних бухгалтерських документів щодо зібраного врожаю та його передачі позивачу, однак позивач свого представника для оформлення документів не направив. В силу існуючого боргу позивача перед відповідачем, відповідач вважає, що на підставі ст. 856 ЦК України у нього виникло право притримати результат роботи, про що відповідач повідомив позивача. Оскільки після двох попереджень позивача про необхідність оформлення та вивезення пшениці позивач для врегулювання питання отримання результату роботи не з'явився, а також враховуючи те, що зберігання зерна потребує значних витрат, які ніс відповідач, керуючись положеннями ст. 853 ЦК України, відповідач у вересні 2010 року реалізував 493, 069 тн пшениці за ринковою ціною - 1 100, 18 грн., а кошти отримані від реалізації у сумі 542 465, 00 грн. зарахував в рахунок погашення боргу позивача. Відтак, відповідач не вбачає підстав для задоволення позову.

Ухвалою господарського суду від 16.06.2011р. у справі призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду від 27.09.2011р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено у судове засідання на 06.10.2011р.

Також, ухвалою господарського суду від 27.09.2011р. строк розгляду спору по справі продовжено терміном на 15 днів.

У судовому засіданні 06.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі зареєстрованих у встановленому порядку договорів оренди землі (а.с. 86-148, т. 1; а.с. 1 53, т. 2), укладених у 2004 2009 роках Товариством з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" (с. Новостепанівка Новомосковського району Дніпропетровської області), як орендарем, з орендодавцями фізичними особами, право власності яких на землю посвідчене Державними актами на право власності на землю, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" набуло право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Відповідно до витягу із державного земельного кадастру (форми 6-зем.) від 15.01.2010р., вих. № 9-0141, наданого відділом Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, за станом на 01.01.2010р. у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" на території Новостепанівської сільської ради знаходиться 607, 8846 га земель, із них: пашні 246, 29 га.

З матеріалів справи вбачається, що збір врожаю на землях, орендованих позивачем, у період збору врожаю 2010 року проведений Товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою "Олімпекс - Агро" (с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області).

Так, 04.08.2010р. позивач звернувся до відповідача з листом, вих. № ШО-04/08-01, у якому послався на обставини свого звернення до відповідача 06.07.2010р. з вимогою припинити дії по самовільному захопленню землі, яку орендує позивач, а також про відмову від залучення техніки відповідача для збирання озимої пшениці. Оскільки керівництво відповідача проігнорувало це звернення і здійснило дії по захопленню врожаю озимої пшениці, належної позивачу, позивач вимагав від відповідача надати документальне підтвердження про кількість зерна, вивезеного з полів позивача, повернути вивезене зерно, просив повідомити про місце зберігання зерна, а також про перелік документів, необхідних для його відвантаження позивачу. Позивач у листі зазначив, що планує вивезення озимої пшениці з 12.08.2010р.

На дане звернення позивача відповідач повідомив, що не погоджується з вимогами позивача. Відповідач послався на те, що він не здійснював захоплення земель позивача, а виконував свої договірні зобовязання за договором підряду № 470 від 02.04.2009р., що за умовами договору позивач повинен направити свого представника для прийняття виконаної роботи та складення відповідних документів (актів приймання виконаних робіт). Також, відповідач зазначив, що виконати вимогу позивача про вивезення 12.08.2010р. зібраного врожаю пшениці він не зможе з тих підстав, що бухгалтерські документи щодо зібраного врожаю пшениці позивачем не підписані, заборгованість по оплаті наданих послуг у сумі 1 979 459, 05 грн. не погашена. Відповідач повідомив про те, що він притримує результат роботи, а саме зерно пшениці у кількості 493, 069 тон до повного погашення грошових зобовязань позивача перед відповідачем. Окрім того, відповідач вказав, що якщо позивач не погасить існуючий борг, відповідач змушений буде зарахувати вартість зібраного зерна пшениці в кількості 493, 069 тон за ринковою ціною на день зарахування в рахунок часткового погашення існуючої заборгованості позивача перед відповідачем (лист відповідача від 11.08.2010р., вих. № 164).

Також, листом від 11.08.2010р., вих. № 163, адресованим позивачу, відповідач повідомив позивача про те, що на виконання умов договору № 470 від 02.04.2009р. в період з 07.07.2010р. по 22.07.2010р. ним виконані роботи по збиранню пшениці озимої на землях, які за цим договором відповідачу передані позивачем на обробіток, а також доведення пшениці до якісних показників, які забезпечують тривале зберігання. Загальний вал зібраного врожаю (фізична вага) склав 514, 930 тон. Залікова вага зібраного валу (після очистки та сушіння) 493, 069 тон. Відповідач запропонував позивачу 12.08.2010р. направити представника для оформлення необхідних бухгалтерських документів щодо зібраного врожаю, а також зазначив, що у випадку неявки представника позивача зерно буде передане на тривале зберігання.

31.08.2010р. та 17.09.2010р. відповідач склав в односторонньому порядку акти здачі-приймання виконаних робіт наданих послуг по зберіганню зерна в буртах у кількості 497, 62 тон та вистав рахунки на оплату цих послуг.

Листом від 14.10.2010р., вих. № ШО-14/10-01, позивач висловив своє заперечення щодо надання відповідачем послуг по зберіганню зерна та заявив вимогу про повернення врожаю озимої пшениці.

При розгляді справи відповідач також не заперечує, що зібрав на землях, які орендує позивач, врожай озимої пшениці у кількості 493, 069 тон., однак зазначив, що утримував його правомірно та не повернув позивачу через обставини ухилення позивача від оформлення необхідних документів.

Врожай озимої пшениці у кількості 493, 069 тон, зібраний на орендованих позивачем землях, відповідач продав Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Олімпекс" на виконання умов укладеного відповідачем з цим товариством договору поставки № 5/2 від 02.01.2009р. (а.с. 1-2, т. 6).

Передача спірного врожаю озимої пшениці від відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Олімпекс" відбулася за накладними від 23.08.2010р., від 20.09.2010р., від 20.10.2010р. (а.с. 68-70, т. 4).

Відповідні докази до матеріалів справи надані відповідачем.

Позивач, посилаючись на ст. 95 Земельного кодексу України, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, вважає себе власником зібраного відповідачем врожаю пшениці у кількості 493, 069 тон, який безпідставно набув відповідач та у якого існує зобовязання по його поверненню в натурі, а у разі неможливості повернення по відшкодуванню його вартості, що і є причиною спору.

В силу ст. 93 Земельного кодексу України різновидом права користування земельною ділянкою є право оренди земельної ділянки - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Отже, врожай озимої пшениці у кількості 493, 069 тон, який у 2010 році зібрав відповідач на земельних ділянках, що перебували в оренді у позивача, є власністю позивача.

Зібраний врожай пшениці відповідач набув безпідставно, не повернув позивачу, а самостійно його реалізував.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Наведені положення застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (п. 4 ч. 3 ст. 1212 ЦК України).

Як передбачено ст. 1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки, як встановлено вище, відповідач продав належне позивачу зерно пшениці врожаю 2010 року у кількості 493, 069 тон, можливість повернення зерна позивачу в натурі втрачена.

З метою встановлення ринкової вартості пшениці врожаю 2010 року найнижчої якості господарський суд ухвалою від 16.06.2011р. призначив у справі судову експертизу, проведення якої за зоною обслуговування доручив Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судової експертизи були поставлені наступні питання:

1. Яка ринкова вартість 493, 069 тон пшениці 6 класу (фуражної) врожаю 2010 року склалася в Дніпропетровській області при поставці її з не сертифікованого складу на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2000р.) за станом на 27.01.2011р.?

2. Яка ринкова вартість 493, 069 тон пшениці 6 класу (фуражної) врожаю 2010 року склалася в Дніпропетровській області при поставці її з сертифікованого елеватору за станом на 27.01.2011р.?

3. Яка ринкова вартість 493, 069 тон пшениці 6 класу (фуражної) врожаю 2010 року склалася в Дніпропетровській області при поставці її з не сертифікованого складу на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2000р.) за станом на дату проведення судової експертизи?

4. Яка ринкова вартість 493, 069 тон пшениці 6 класу (фуражної) врожаю 2010 року склалася в Дніпропетровській області при поставці її з сертифікованого елеватору за станом на дату проведення судової експертизи?

Питання, поставлені на вирішення судової експертизи, визначені господарським судом з урахуванням питань, запропонованих відповідачем, та з урахуванням умов поставки, передбачених договором поставки № 5/2 від 02.01.2009р., за яким відповідач продав спірну пшеницю на умов "франко-склад" покупця.

Судова експертиза у справі не проведена.

Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив, що в інституті відсутні експерти відповідної галузі знань та повернув матеріали справи.

На запити господарського суду інші науково-дослідні інститути судових експертиз України також повідомили господарський суд про неможливість проведення ними судової експертизи за питаннями, наведеними в ухвалі господарського суду від 16.06.2011р.

В подальшому, у тому числі враховуючи пропозиції позивача (клопотання позивача, що надійшло до господарського суду 08.09.2011р.) та відповідача (пропозиція, що надійшла до господарського суду 08.09.2011р.) доручити проведення судової експертизи Дніпропетровській торгово-промисловій палаті, господарський суд листами від 18.08.2011р. та від 15.09.2011р. звернувся до Дніпропетровської торгово-промислової палати з проханням повідомити, чи має можливість Дніпропетровська торгово-промислова палата провести судову експертизу щодо питань, визначених ухвалою суду від 16.06.2011р.

Також, господарський суд просив Дніпропетровську торгово-промислову палату у разі можливості проведення нею судової експертизи надати докази, що підтверджують наявність повноважень на її проведення (докази наявності атестованих судових експертів).

20.09.2011р. від Дніпропетровської торгово-промислової палати надійшла відповідь про те, що за інформацією Єкатеринославської товарної біржі біржова вартість пшениці фуражної (6 клас) за станом на певні періоди становила (за даними "Союза бірж України"):

у серпні 2010 року, зокрема в період з 09.08.2010р. по 13.08.2010р., 1 490 грн./т (умови поставки );

у вересні 2010 року 1 663, 76 грн./т (умови поставки );

у січні 2011 року 2 144, 21 грн./т (умови поставки , форвард дата поставки 31.12.2011р.).

Листом від 03.10.2011р. Дніпропетровська торгово-промислова палата доповнила надану раніше відповідь, а саме зазначила, що згідно інформації Єкатеринославської товарної біржі, враховуючи середні показники витрат на завантаження/вивантаження товару та його доставку, в перерахунку на умови FCA вартість пшениці фуражної (6 клас) за станом на наведені вище періоди становила:

у серпні 2010 року, зокрема в період з 09.08.2010р. по 13.08.2010р., 1 610 грн./т;

у вересні 2010 року 1 663, 76 грн./т;

у січні 2011 року 2 094, 21 грн./т.

Як листом від 20.09.2011р., так і листом від 03.10.2011р., Дніпропетровська торгово-промислова палата повідомила, що за інформацією Єкатеринославської товарної біржі в зазначені вище періоди торги на Єкатеринославській товарній біржі по даній продукції не проводились. Надана Дніпропетровською торгово-промисловою палатою інформація є довідковою.

Отже, Дніпропетровська торгово-промислова палата надала інформацію про ринкову ціну на пшеницю не в межах проведення нею судової експертизи, а з її листів фактично вбачається неможливість проведення нею судової експертизи з питання визначення вартості пшениці.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 1212 ЦК України про те, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна, а також положення ч.ч. 3 та 4 ст. 225 ГК України, ч. 3 ст. 623 ЦК України, згідно з якими збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом; суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення, господарський суд при вирішенні даного спору вбачає підстави визначити вартість пшениці, про стягнення якої заявлено позов, з урахуванням ринкової вартості пшениці фуражної (6 клас) (найнижча якість) в перерахунку на умови FCA, що склалася на січень 2011 року період звернення позивача з позовом до суду, та яка становить 2 094, 21 грн./т.

Застосовуючи ціну пшениці 2 094, 21 грн./т, вартість пшениці, яку зібрав відповідач на земельних ділянках, що перебували в оренді у позивача, становить 1 032 590, 03 грн. (493, 069т х 2 094, 21 грн. = 1 032 590, 03 грн.).

За наведеного вище, є правомірними та підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 032 590, 03 грн.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем безпідставно застосована ціна пшениці 2 144, 21 грн./т.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача у справі.

Суд відхиляє доводи відповідача про його правомірні дії, повязані зі збиранням врожаю пшениці, які ґрунтуються на обставинах наявності між позивачем та відповідачем договірних відносин, а саме договору підряду № 470 від 02.04.2009р., наявності у позивача перед відповідачем боргу за цим договором, відповідно, правомірності притримування результату роботи та правомірності відчуження результату роботи зібраного врожаю після дворазового попередження позивача про необхідність оформлення та вивезення пшениці позивачем.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2011р. у справі № 14/481-09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" про стягнення 507 412, 79 грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс - Агро" про стягнення 701 841, 60 грн. заборгованості скасовані постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2010р. та рішення господарського суду від 22.07.2010р. у цій справі в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця"; в цій частині прийняте нове рішення про відмову в позові Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс - Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" повністю.

Як вбачається зі змісту наведеної постанови за матеріалами справи Вищий господарський суд України дійшов висновку про те, що договір підряду № 470 від 02.04.2009р. є неукладеним, оскільки позивач та відповідач не дійшли згоди щодо істотних умов договору, а у сторін, що його підписали, не виникло передбачених його умовами прав та обов'язків.

Відтак, доводи відповідача про правомірність набуття ним врожаю пшениці, його притримування та відчуження спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, які складаються з витрат на оплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, як судові витрати, витрати на оплату послуг адвоката у сумі 31 000, 00 грн. Зазначені витрати позивач поніс у звязку з оплатою послуг адвоката Колошина В.П.

Укладеною адвокатом Колошиним В.П. та позивачем 16.12.2010р. додатковою угодою № 4 до договору про надання правової допомоги № б/н від 19.04.2010р. визначене коло зобовязань адвоката: вести справи за позовом ТОВ "Шаролезька вівця" до ТОВ АФ "Олімпекс Агро" про стягнення грошових коштів за незаконне заволодіння 493, 069 тоннами пшениці в господарському суді Дніпропетровської області та в Дніпропетровському апеляційному господарському суді, що включає в себе підготовку позову, клопотань, заяв по справі, апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, представлення клієнта в судових засіданнях. Вартість послуг адвоката становить 31 000, 00 грн.

Адвокат Колошин В.П. лише один раз прийняв участь у судовому засіданні при розгляді даної справи 24.02.2011р., решта судових засідань проведена за участю інших представників позивача, повноваження яких представляти інтереси позивача в господарському суді з усіма правами, які чинним законодавством надані позивачу, підтверджуються відповідними довіреностями, виданими ТОВ "Шаролезька вівця".

Всі заяви, клопотання, пояснення, надані від імені позивача по справі, підписані також не адвокатом Колошином В.П., а іншими представниками позивача.

Відтак, суд не вбачає підстав стверджувати про правомірність покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката Колошина В.П.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Олімпекс - Агро" (51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул. Леніна, 10, ідентифікаційний код 30195842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаролезька вівця" (51234, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новостепанівка, адреса для листування: м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 29/13, ідентифікаційний код 30764202) 1 032 590 (один мільйон тридцять дві тисячі пятсот девяносто) грн. 03 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 10 325 (десять тисяч триста двадцять пять) грн. 90 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 230 (двісті тридцять) грн. 55 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 11.10.2011р.