Рішення № 18619513, 12.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.10.11р.Справа № 20/5005/10138/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"УКРНАВЕКС", м. Харцизськ, Донецька обл.

до Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ

про стягнення 537 082 грн. 68 коп.

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1., довіреність № б/н від 14.09.11р.

від відповідача: представник ОСОБА_2., довіреність № 437 від 22.06.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Автомобільні дороги України" суму основного боргу в розмірі 317 231,83грн., індекс інфляції - 78 134,19 грн., пеню - 141 716,66 грн. та судові витрати.

Відповідач надав відзив (вх. № 65929/11 від 27.09.2011р.), в якому погодився з сумою основного боргу - 317 231,83 грн. та просить розстрочити дану суму на 12 місяців, у зв'язку з складним фінансовим становищем на підприємстві. Проти стягнення пені заперечує, посилаючись на строк позовної давності та зазначає, що в договорі п. 5.2.4., на який посилається позивач, відсутній.

У судовому засіданні 06.10.2011р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2008 року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРНАВЕКС" (продавець) та відповідачем Дочірнім підприємством "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу спецтехніки № 08/07. Відповідно п.п. 1.1., 1.2. якого позивач передав відповідачу каток ТОТА RD-80 з гладкими вальцями номер кузова 08010005, номер двигуна 69710854 (далі - товар), загальною вартістю 495 000,00 грн.

Передача товару підтверджується актом приймання - передачі від 20.08.2008р., видатковою накладною №РН-000086 від 20.08.2008р., довіреністю на отримання товару серії ЯПЗ №105654 від 14.08.2008р.

Відповідно п. 5.2. договору покупець здійснює оплату товару протягом 120 днів з моменту постачання товару, таким чином кінцевий строк оплати товару 20.02.2009р.

Відповідач, в порушення умов договору, частково розрахувався з позивачем у сумі 177 768,17 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 317 231,83 грн.

На час розгляду справи позивач доказів оплати боргу не надав.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні у розмірі 78134,19 грн. за період прострочення березень 2009р. - травень 2011р.

За розрахунком суду розмір інфляційних складає 75450,70 грн. за період прострочення березень 2009р. - травень 2011р.

Позивач також нарахував відповідачу пеню у розмірі 141 716,66 грн.

Вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають оскільки відповідно до умов договору відповідальність за порушення строків оплати у вигляді сплати пені не передбачена.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 317 231,83 основного боргу, 75450,70 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. 2 Розяснення ВАСУ від 12.09.96р. №02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” (із змінами) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для розстрочки виконання рішення.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 49, статтями 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна холдінгова компанія "Автомобільні дороги України" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 31950828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАВЕКС" (86703, Донецька обл., м. Харцизськ, вул. Патона, 27Б, код ЄДРПОУ 33728408) 317 231 (триста сімнадцять тисяч двісті тридцять одну) грн. 83 коп. основного боргу, 75 450 (сімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 70 коп. інфляційних втрат , 3 926 (три тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн. 82 коп. державного мита, 172 (сто сімдесят дві) грн. 55 коп. витрат по інформаційно - технічному забезпеченню процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

11.10.2011р.