Рішення № 18619429, 11.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.11р.Справа № 22/5005/10270/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нектар-Плюс", м. Ковель

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА", м. Кривий Ріг

про стягнення 75132,00 грн.

Суддя Пуппо Л.Д.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ

Позивач просить стягнути заборгованість за поставлений товар в розмірі 75132 грн., а також судові витрати по справі.

Позивач та Відповідач не з'явилися, повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які вручені їх представникам 16.08.11.,18.08.11.

Відповідач надіслав заперечення проти позову, в якому посилається на неналежні докази, оскільки вони не містять підписів і печаток.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В

Позивачем здійснено поставку товару протягом листопада - грудня на загальну суму 78688,32 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними:

№ Н-00000570 від 15.11.2010 на суму 3108,90 грн.;

№ Н-0596 від 29.11.2010 на суму 43847,42 грн.;

№ Н-00000634 від 31.12.2010 на суму 31732,00 грн.

Відповідач частково оплатив товар на суму 3553,32 грн. У зв'язку з чим на ним утворилась заборгованість на суму 75132,00 грн.

Крім того, розмір заборгованості підтверджується актом звірки за період з 01.11.2010р. по 31.05.2011р., який підписаний відповідачем та скріплений печаткою підприємства. Отже, заперечення Відповідача щодо неналежних доказів суд вважає безпідставними.

Позивач направив на адресу Відповідача вимогу від 17.06.2011р. про сплату заборгованості, однак останній залишив її без відповіді.

Відповідно до ч.1,2 статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1,2 статті 206 ЦКУ усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В статті 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) вказано, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 2 статті 530 ЦКУ передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статей 525, 526 ЦКУ зобов’язання мають бути виконані належним чином та у встановлений договором строк; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених договором або законом, а стаття 629 вказує на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог, визначених в статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому підлягає стягненню за доведеністю.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача

Керуючись статтями 265, Господарського Кодексу України, 525, 526,530,629,692 Цивільного кодексу України статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА" (50086, м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, б.55, ЄДРПОУ 20231291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нектар-Плюс" (45000, м. Ковель, вул.. Незалежності,44, ЄДРПОУ 30739470) 75132,00 грн. заборгованості, 751,32 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

СуддяЛ.Д.Пуппо Рішення підписано 03.10.11.