Рішення № 186184, 18.10.2006, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "18" жовтня 2006 р. по справі № 1/125-38

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Панхім", с. Голишів Луцького району

до відповідача Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро", м. Луцьк

про стягнення 10 579 грн. 74 коп.

Суддя Гончар М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Лавренчук О.В., представник, довір. № 1 від 11.11.2005 року

Від відповідача: Шевчук В.Г., представник, довір. від 01.06.2004 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро" 10 579 грн. 74 коп., з них 9 503 грн. 96 коп. заборгованості за одержаний товар, 750 грн. 82 коп. індексу інфляції та 324 грн. 96 коп. - 3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Панхім" відпустило Приватній виробничо-комерційній фірмі "Гранд-Агро" паливо-мастильні матеріали на загальну суму 34003,96 грн., що підтверджується накладними № 00001300 від 03.06.2005 року, №00001354 від 09.06.2005 року та довіреностями серії ЯКТ № 012443 від 03.06.2005 року, серії ЯКТ № 012456 від 09.06.2005 року.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Отже, з моменту отримання товару між сторонами виникли цивільно–правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями, зокрема, купівля-продаж.

За договором купівлі – продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону, поставив товар, відповідачем зобов’язання виконані частково на суму 31838,80 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату товару (претензія) від 11.08.2005 року № 05 (а.с.16-17), яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

Відповідач не сплатив вартість товару в зазначений термін, заборгованість на день розгляду справи складає 9 503 грн. 96 коп., визнана відповідачем, підтверджена матеріалами справи і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають стягненню 750 грн. 82 коп. індексу інфляції та 324 грн. 96 коп. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 105,80 грн. та стягнути з відповідача 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро", м. Луцьк, пр-т Перемоги, 14, код 21738483 (р/р 26006232994001 в ВРУ КБ "Приватбанк" м. Луцьк, МФО 303440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Панхім", с.Голишів, вул. Садова, 81 Луцького району, код 30733394 (р/р 260073025641 в КБ "Західінкомбанк" м. Луцька, МФО 303484) 9 503 грн. 96 коп. заборгованості за одержаний товар, 750 грн. 82 коп. індексу інфляції, 324 грн. 96 коп. - 3% річних, 105 грн. 80 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.М. Гончар

< Текст >