Рішення № 18617593, 05.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 жовтня 2011 р.

Справа 13/108/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя С. Тісецький

Секретар суду Н.Поцалюк

Представники :

позивача : ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3. - за дорученням

відповідача: не зявився

інші:

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1115

розглянувши справу за позовом: Міського комунального підприємства житлово-експлуатаційної контори №12 до Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління Вінницяліфт»про стягнення 28443,54 грн. безпідставно одержаних коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 05 липня 2011 року порушено провадження у справі та справу було призначено до розгляду на 19.07.2011 р.

В судове засідання 19.07.2011 року представники сторін не зявились, тому розгляд справи було відкладено ухвалою суду на 06.09.2011 р.

Ухвалою від 06 вересня 2011 року за заявою представника позивача провадження у справі зупинялось до вирішення господарським судом Вінницької області справи №9/23-08.

Ухвалою від 26 вересня 2011 року провадження у справі поновлено, строк вирішення спору продовжено на 15 днів та справу призначено до розгляду на 05.10.2011 року.

05.10.2011 р. здійснювалась фіксація частини судового засідання шляхом звукозапису в звязку із поданням усного клопотання представником позивача Куцого Р.А. про здійснення звукозапису.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 26.09.2010 р. №6733-6734.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”, п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”, в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2011 року подав суду клопотання в якому просить перенести розгляд справи у звязку із необхідністю ознайомлення з матеріалами справи №9/118-08, щоб вказати про відсутність у справі платіжних доручень №№352, 366, 381 на які суд при розгляді справи не посилався.

Відповідно до п.3 ч.1 ст..77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків встановлених ст..69 ГПК України, коли спір за якихось обставин не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами на ряду з іншими, відповідно до п.3, є необхідність витребування нових доказів. Натомість, вирішуючи питання витребування доказів, суд має встановити які це докази та яке значення вказані докази мають для справи, яку суд розглядає. Однак в клопотанні заявленому представником позивача цього не зазначено. Крім того, вказане клопотання суперечить змісту позовної заяви, де позивач як на підставу своїх позовних вимог посилається на факти встановлені рішеннями господарського суду в силу ст..35 ГПК України і аж ніяк не на матеріали господарських справ із зазначенням томів та аркушів справ. Крім того суд виходить з доцільності дослідження запропонованих позивачем доказів, можливості чи неможливості вирішення справи в даному судовому засіданні та строків розгляду справи, встановлених ст..69 ГПК України.

З огляду на зазначені обставини вказане клопотання позивача не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 28443,54 грн. безпідставно отриманих коштів.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що рішеннями господарських судів у справах №№ 2/35-08, 9/23-08, 2/336-06, 4/12-08, 9/118-08 та 7/186-09 встановлено факт помилковості перерахування коштів позивачем на рахунок відповідача платіжними дорученнями №352 від 01.07.2008 р. на суму 5000,00 грн., №366 від 03.07.2008 р. на суму 5000,00 грн., б/н від 07.07.2008 р. на суму 5000,00 грн. та відщеплення з квартирної плати мешканців будинків МКП ЖЕК-12 на утримання ліфтів за період з 01.07.2008 р. по 31.07.2008 р. 13443,54 грн. При цьому позивач посилається на ст..35 ГПК України, згідно якої факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Та ст.1212 ЦК України, згідно якої, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Вивчивши матеріали позовної заяви та вислухавши пояснення представників позивача в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 23 квітня 2008 року у справі № 2/35-08, відмовлено в задоволені позовних вимог дочірнього підприємства "СРБУ "Вінницяліфт" до МКП ЖЕК-12 про стягнення боргу за виконані роботи за договором підряду за період 01.01.2004 року по 31.12.2004 року.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02 вересня 2010 року у справі № 9/23-08, частково задоволено позов дочірнього підприємства "СРБУ "Вінницяліфт" до МКП ЖЕК-12 та стягнуто з відповідача 52842,34 грн. боргу за виконані роботи за договором підряду за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року. Крім цього, суд припинив провадження в частині стягнення 15000 грн., в звязку із відсутністю предмета спору, пославшись на п.1-1 ст.80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 09 січня 2006 року у справі № 2/336-06, частково задоволено позов дочірнього підприємства "СРБУ "Вінницяліфт" до МКП ЖЕК-12 та стягнуто 21514,51 грн. боргу за виконані роботи за договором підряду за період 01.01.2006 року по 31.05.2006 року.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 03 травня 2007 року, рішення у справі № 2/336-06 змінено та стягнуто на користь ДП "СРБУ "Вінницяліфт"33122 грн. 51 коп.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20 лютого 2008 року у справі № 4/12-08, частково задоволено позов дочірнього підприємства "СРБУ "Вінницяліфт" до МКП ЖЕК-12 та стягнуто з відповідача 89936,73 грн. боргу за виконані роботи за договором підряду за період з 01.06.2006року по 01.11.2007 року.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 13 січня 2009 року у справі № 9/118-08, частково задоволено позов дочірнього підприємства "СРБУ "Вінницяліфт" до МКП ЖЕК-12 та стягнуто 68253,45 грн. боргу за виконані роботи по технічному обслуговуванню, ремонту ліфтів та диспетчерських систем за період з січня 2008 р. по червень 2008 р.

Крім того, позивачем у справі зосереджено увагу суду на тому, що постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року по справі №7/186-09 р., встановлено, що первинні документи на підтвердження наявності заборгованості в МКП ЖЕК-12 перед ДП "СРБУ "Вінницяліфт" станом на 01.01.2004 року у сторін відсутні.

З огляду на вказані судові рішення позивач приходить до висновку та стверджує, що з липня 2008 року будь-яких договірних відносини між сторонами цього спору не існувало, а існуюча за минулі роки заборгованість була стягнута, згідно рішень судів по вказаних вище справах.

Натомість, з 01 липня 2008 року, позивач продовжував перераховувати кошти відповідачу:

-01.07.2008 року, згідно платіжного доручення №352 - 5000 грн.;

-03.07.2008 року, згідно платіжного доручення №366 - 5000 грн.;

-07.07.2008 року, згідно платіжного доручення б/н - 5000 грн.;

Крім цього, згідно тверджень позивача, Обчислювальним центром ЖКГ ОР за період 01.07.2008 року по 31.07.2008 року було відщеплено з квартирної плати мешканців будинків МКП ЖЕК-12 на утримання ліфтів та перераховано ДП "СРБУ "Вінницяліфт" (відповідачу) 13443,54.

Всього було перераховано 28443,54 грн.

Разом з тим позивач посилається на ст..35 ГПК України, відповідно до якої факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак із змісту вказаної статті видно, що преюдиціальне значення при доказуванні мають саме факти, встановлені в рішенні господарського суду.

Натомість із змісту судових рішень, на які посилається позивач не видно, що платіжні доручення №352 від 01.07.2008 р. на суму 5000,00 грн., №366 від 03.07.2008 р. на суму 5000,00 грн., б/н від 07.07.2008 р. на суму 5000,00 грн. та відщеплення з квартирної плати мешканців будинків МКП ЖЕК-12 на утримання ліфтів за період з 01.07.2008 р. по 31.07.2008 р. 13443,54 грн. не були предметом досліджень в ході судового розгляду, або грошові кошти по вказаним платіжним документах були помилково перераховані позивачем відповідачу.

Помилковість перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями спростовується також тим, що в графі «призначення платежу»в платіжному дорученні №352 від 01.07.2008 р. зазначено «Оплата згідно акту виконаних робіт за послуги за квітень-травень 2008 р.», а в платіжних дорученнях №366 від 03.07.2008 р. та б/н від 07.07.2008 р. зазначено: «Оплата згідно акту виконаних робіт в погашення боргу за 2008 р.»

Також викликає сумнів помилковості перерахування грошових коштів той факт, що позивач здійснював перерахування грошових коштів неодноразово.

Відповідно до ст..33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Аналізуючи всі ці вказані обставини в сукупності суд приходить до висновку, що заявлений позивачем позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.4-3, 4-5, 28, 30, 33, 43, 82, 83, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 06 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21029, м. Вінниця, вул. Квятека, 16)

3 - відповідачу (21010, м. Вінниця, вул. С.Лазо,17; код ЄДРПОУ 04589700)