Постанова № 18616953, 06.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2011 р. № 2-а-10904/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання М'ясникова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЛДІ"

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ГРАЛДІ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Фрунзенського району м. Харків від 08.08.2011 №0000181800, про визначення ТОВ “ГРАЛДІ” суми податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 34233,00 грн., в тому числі за основним платежем 27386,40 грн. та штрафними санкціями в сумі 6846,60 грн., стягнути З Державної податкової інспекції Фрунзенського району м. Харків на користь ТОВ “ГРАЛДІ” судові витрати.

В обґрунтування позову вказано, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач дійшов неправильних висновків, щодо господарської діяльності позивача з контрагентом за укладеними між ними договорами, та, як наслідок неправомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник позивача у судове засідання з"явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання зявився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, та просив відмовити у їх задоволенні.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірки ТОВ «Гралді», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платником податків ТОВ «Серафім стар»за період з 01.08.2009 року по 30.09.2009 року та з 01.02.2010 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 25.07.2011 року за № 2418/18-007/34754931 яким встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 26, ст.. 228 ЦК України в частині недодержання вимог визначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правовідносинах, здійснених з ТОВ «Гралді»з ТОВ «Серафім Стар»; п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі ПДВ 27386,40 грн. у серпні-вересні 2009 року та лютому березні 2010 року .

За наслідками перевірки керівником ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 № 0000181800, яким було збільшено суму грошового зобов'язання позивача на 34 233 грн. (за основним платежем - 27386,4 грн. та за штрафними санкціями - 6846,6 грн.)

Суд зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення рішення є посилання відповідача на лист ДПА у Харківській області від 25.03.2011 року № 5229/7/18-209, яким надано матеріали невиїзної документальної перевірки ТОВ «Серафім Стар»від 31.02.2011 року № 103/23-10/36521202 з питань дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 26.05.2009 року по 31.12.2010 року, якою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Також зазначеним актом встановлено, що в провадженні СУ ПДДПА України знаходиться кримінальна справа № 69-107, порушеної відносно директора ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп.»ОСОБА_2, в.о. голови Управління ПАТ «Класик банк»ОСОБА_1 та інших за ознаками злочинів, передбачених ст.. 191 ч. 5, ст.. 205 ч. 2, ст.. 212 ч. 3 ККУкраїни, під час розслідування якої встановлено, що в період травня 2009 року було створено та зареєстровано на підставну особу ОСОБА_3 фіктивне підприємство ТОВ «Серафім Стар». Допитаний ОСОБА_3 показав, що він не має ніякого відношення до діяльності ТОВ «Серафім Стар»зареєстрував на своє імя за винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач мав правовідносини з ТОВ Серафім Стар», за наслідком якої на адресу ТОВ «Гралді»були виписані податкові накладні № 83120 від 31.09.2009 року, № 92517 від 25.09.2009 року, № 020132 від 01.02.2010 року, № 022642 від 26.02.2010 оку та № 030132 від 01.03.2010 року.

Фактичне завершення робіт підтверджується актом виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Суд зазначає, що факт розрахунку за отриманий товар від ТОВ Серафім Стар»відповідачем не заперечується.

Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочин між позивачем та ТОВ Серафім Стар» на думку відподача є нікчемним, суд зазначає, що оскільки правочин з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ Серафім Стар»за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає, що доказів відсутності повноважень у посадової особи ТОВ Серафім Стар»на підписання договору в момент його укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на пояснення ОСОБА_3 керівника ТОВ «Серафім Стар», то вказані посилання відповідача є необґрунтованими оскільки згідно постанови від 26 липня 2011 року старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України Горбанюк О.В. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за фактом скоєння фіктивного підприємництва при реєстрації ТОВ «Серафім Стар»за ознаками злочину передбаченого с. 2 ст. 205 КК України відмовлено.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угоди між позивачем та ТОВ Серафім Стар»так і на час судового розгляду ТОВ Серафім Стар»знаходиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також був платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон повязує настання наслідків нікчемності угоди передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин укладений між позивачем та ТОВ Серафім Стар»є нікчемними та суперечить інтересам держави та суспільства.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані ТОВ Серафім Стар»на виконання договору є чинними оскільки ТОВ «Серафім Стар» на час виконання угоди був платником ПДВ, а отже мав право видавати вище зазначені податкові накладні.

Згідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону "Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту."

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскаржене податкове повідомлення № 0000181800 від 08.08.2011 року винесено ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова з порушення норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст.. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЛДІ" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова № 0000181800 від 08.08.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАЛДІ". код. 34754931 суму сплачених судових витрат в розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 жовтня 2011 року.

Суддя Спірідонов М.О.