Постанова № 18615955, 14.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/1697/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК»до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000322334/1, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК»до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000322334/1.

В судовому засіданні 10.10.2011 року представниками позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач у червні 2010 року подав до податкового органу уточнюючу декларацію із визначенням відємного значення з ПДВ за серпень-вересень 2008 року, вересень 2009 року та одночасно подав заяву про відшкодування з бюджету мінусової різниці суми ПДВ, яка була фактично сплачена постачальникам товарів, робіт (послуг) у складі їхньої вартості, а тому вважає, що оскаржене податкове-повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню судом. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на законність прийнятого відповідачем рішення, оскільки позивач самостійно відмовився від відшкодування ПДВ та при перевірці позивача виявлені сумнівні операції з контрагентами, які підлягають додатковій перевірці.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси, на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу», є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, ч.1, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України, підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

20.07.2010 року позивачем була подана до податкового органу уточнююча декларація з податку на додану вартість з додатками за серпень-вересень 2008 року та вересень 2009 року (а.с.34-41 т.1), в рядку 25.2 якої та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.13 т.1) позивачем визначена сума бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010 року шляхом її врахування у зменшення податкового зобовязання з ПДВ майбутніх податкових періодів в розмірі 140865,00 грн.

На підставі направлення на перевірку від 20.10.2010 року №526 посадовими особами відповідача згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в період з 21.10.2010 року по 02.11.2010 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №5685/2-34/20972337/35 від 05.11.2010 року з додатками (а.с.13-27 т.1), на підставі якого було встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2010 року в розмірі 140865,00 грн. та заниження суми податкового, який належало включити до складу залишку відємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) в червні 2010 року на 140865,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 25.11.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000322334/0 (а.с.28 т.1) щодо визначення суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 140865,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 70432,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником податку в порядку адміністративного оскарження, яка була залишена відповідачем без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін (лист ДПІ від 10.01.2011 року №738/10/23-34/32а.с.10 т.1).

За результатами адміністративного оскарження відповідачем винесено остаточне податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000322334/1 (а.с.11 т.1) щодо визначення суми завищення бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 140865,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 70432,50 грн.

Представники позивача не погоджуються з прийнятим відповідачем рішенням з огляду на те, що позивач сплатив постачальникам товарів, робіт (послуг) суму їх вартості, в тому числі ПДВ в розмірі 140865,00 грн., у деклараціях за серпень-вересень 2008 року та вересень 2009 року декларував наявність відємного значення розміру ПДВ, а тому мав всі підстави виставити цю суму до відшкодування шляхом зарахування її до погашення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів у декларації за червень 2010 року.

Представник відповідача ДПІ у Київському районі м.Одеси у власних запереченнях від 11.04.2011 року №10138/9/10-0 (а.с.149-151 т.2) зазначив, що хоча сума ПДВ в розмірі 140865,00 грн. у декларації з ПДВ за червень 2010 року й була формально за наявними документами підтверджена, але на час проведення перевірки не надійшли до податкового органу матеріали зустрічних перевірок з контрагентами позивача за господарськими операціями, що виникали сумніви у їх дієздатності чи правоздатності, що позбавляло позивача право на бюджетне відшкодування ПДВ у заявленій сумі, окрім того у минулих податкових періодах (серпень-вересень 2008 року та вересень 2009 року) позивач декларуючи наявність відємного значення з ПДВ не приймав рішення щодо його відшкодування з бюджету, а тому, згідно положень п.п.7.7.2,7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»вважається, що він добровільно відмовився від такого відшкодування, а тому не міг включати у декларацію за червень 2010 року зазначену суму, як таку, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом зарахування її у рахунок погашення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Розглянувши оскаржений акт субєкту владних повноважень, суд виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України, проходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Перевіркою встановлено порушення порядку ведення податкового обліку,що призвело до порушення: п.1.8, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами на доповненнями, наказу ДПА України від 17.03.2008 року №159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.03.2008 року за №224/14915 при складанні додатку №2 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за червень місяць 2010 року в розмірі 140865,00 грн. за рахунок включення до розрахунку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, частини залишку від`ємного значення, фактично сплаченої ТОВ «Будівельник»постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування в тому числі складається із сум ПДВ, який виник в таких звітних періодах: серпень 2008 року 66546 грн., вересень 2008 року 60339 грн., вересень 2009 року 13980 грн. Порушення виникли за рахунок невідповідності відображення показників бухгалтерського обліку, податкового обліку, при складанні додатку №2 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року підприємством включено в реєстр та розрахунки бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 140865,00 грн. сформовану у періодах за серпень - вересень 2008 року, вересень 2009 року, який ТОВ «Будівельник»заявило у червні 2010 року, як бюджетне відшкодування ПДВ. Бюджетному відшкодуванню відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»підлягає частина від`ємного значення, розрахованого згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Тобто, необхідною умовою для включення до сплаченої частини та відображені в колонці 4 додатку №2 являється здійснення грошових розрахунків з постачальниками за отримані послуги здійснених в попередніх (звітному) періодах. Перевіркою встановлено, що в порушення порядку, визначеного наказом ДПА України від 17.03.2008 року №159, позивач, за наявності проведених грошових розрахунків з постачальниками у відповідних періодах, не було надано до ДПІ у Київському районі м.Одеси, заяву про повернення надмірно сплачених або невідшкодованих сум ПДВ (довідку форми №2 та додаток №3 разом із декларацією за періоди в яких заповнено рядок 24 Декларації).

При цьому, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III зі змінами та доповненнями, якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки в показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі надання уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість встановлено п.4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість (затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166).

Зокрема, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні подаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Враховуючи зазначене, у разі якщо платником до початку перевірки самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від`ємного значення (тобто даний факт не було виявлено органом податкової служби), такий платник може подати уточнюючий розрахунок і довідку за той період (періоди), у якому (яких) у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники.

Також встановлено, що залишок від`ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у сумі 140865,00 грн. сформований у періодах серпень вересень 2008 року, вересень 2009 року, який позивач заявив у червні 2010 року, як бюджетне відшкодування ПДВ (по результатам декларації за травень-червень 2010 року), чим порушено вимоги п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Пунктом 7.7 ст.7 цього ж Закону встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до вказаного пункту, у разі якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобовязань по цьому податку наступних податкових періодів. Вказане рішення відображається в податковій декларації, яка надається ним за результатами звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви на отримання бюджетного відшкодування відповідно до норм цієї статі.

При прийняті такого рішення вказана сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, Законом передбачено два шляхи отримання бюджетного відшкодування: зарахування належної суми платнику повної суми бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобовязань по цьому податку в наступних податкових періодах; повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника. При цьому платником в кожному звітному періоді можливе застосування лише єдиного з цих шляхів, а зміну задекларованого напряму відшкодування сум ПДВ Законом не передбачено.

У разі, якщо платник податку не дотримувався цих вимог та не включав оплати попередніх періодів в рахунок суми бюджетного відшкодування в відповідному звітному періоді, це являється порушенням Закону про ПДВ, така своєчасно не заявлена сума від`ємного значення відповідно до п. «а»п.п.7.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визнається сумою заниженого бюджетного відшкодування по результатах періоду його виникнення, від відшкодування якої добровільно відмовляється платник податку.

Згідно поданий позивачем декларацій з ПДВ за серпень 2008 року (з додатками а.с.1-12 т.3), за вересень 2008 року (з додатками а.с.227-235 т.2), за вересень 2009 року (з додатками а.с.18-26 т.3) у розрахунках суми бюджетного відшкодування ПДВ позивачем зазначалось «0», тобто позивач не бажав отримувати суми бюджетного відшкодування ПДВ за рахунок коштів Державного бюджету Україні ні на його рахунок у банківській установі, ні шляхом погашення його податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Ця обставина не заперечувалась представниками позивача, а тому, на підставі положень ч.3 ст.72 КАС України, вона вважається встановленою та такою, що не підлягає доведенню суду.

Оскільки позивач не бажав скористатись своїм правом на бюджетне відшкодування сплаченого ПДВ у складі вартості товарів, робіт (послуг), він не мав право включати суму відємного значення ПДВ у розмірі 140865,00 грн. до бюджетного відшкодування за червень 2010 року, що є порушенням п.п.7.7.2 п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а вказана сума є сумою завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У відповідності до приписів ч.4,5 ст.11 КАС України судом під час офіційного зясування обставин справи досліджувалось питання щодо товарності угод за якими позивач формував податковий кредит з ПДВ у звітних податкових періодах.

Представник відповідача не заперечував щодо товарності виконаних позивачем угод з його контрагентами та фактичної оплати вартості придбаних товарів, робіт (послуг), а тому, на підставі положень ч.3 ст.72 КАС України, вона вважається встановленою та такою, що не підлягає доведенню суду.

Встановивши під час офіційного зясування обставин справи правомірність дій посадових осіб органу ДПС України та правильне застосування норм матеріального права, суд на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України повинен винести постанову про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси від 10.01.2011 року №0000322334/1.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНИК» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011 року №0000322334/1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 14 жовтня 2011 року

Суддя Єфіменко К.С.