Постанова № 18615642, 05.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2011 року Справа № 2а-8096/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ципко О.В.,

при секретарі: Гаркуші Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивач: Каруніної Д.В.,

відповідач: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

13 вересня 2011 року управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області звернулося до суду з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2, в якому зазначило, що відповідач не сплачує у встановленому законом термін страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області, у звязку з чим, утворилася заборгованість по сплаті внесків в сумі 1 732,80 грн. У звязку з вищенаведеним, позивач просить стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 несплачені внески в сумі 1732,80 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області.

Представник позивача у судовому засіданні дав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4. ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних матеріалів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” фізична особа субєкт підприємницької діяльності є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України.

На підставі п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2001 року (далі Закон № 1058) страхувальник повинен нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

В судовому засіданні встановлено, що суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа

ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області як платник страхових внесків.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону № 1058 страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітнім періодом є календарний місяць.

18 березня 2011 року відповідачем було подано до позивача звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, з якого вбачається, що відповідачем було фактично сплачено страхових внесків в розмірі 70,00 грн. (а.с.8-9).

Згідно із ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважається простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

В порушення вищевказаних норм Закону України суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 не сплачує страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у звязку з чим станом на квітень 2011р. утворилась заборгованість по внескам в сумі 1 732,80 грн., залишок заборгованості, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

24.05.2011 року відповідачем отримано вимогу про сплату боргу від 06.05.2011 року № Ф-99 на суму 1 732,80 грн., що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.10). В порушення п.3 ч.3 ст.106 Закону України № 1058, страхувальник протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки, вказану суму не сплатив. Станом на теперішній час борг у сумі 1732,80 грн. відповідачемне погашений.

Зважаючи на те, що вимога про сплату боргу, на якій ґрунтуються позовні вимоги відповідачем не оскаржується, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, ст.ст. 17, 69-71, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області доОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з суб`єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (адреса: 93701, смт. Словяносербськ, вул. Гагаріна, 22, р/р 25602301753 в ЛОД «Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792620) заборгованість по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1732,80 грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Постанову складено в повному обсязі та підписано 10.10.2011 року.

СуддяО.В. Ципко