Постанова № 18615367, 03.10.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2011 року Справа № 2а-8052/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Кисельової Є.О..

при секретарі: Гришиній О.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув.

від відповідача: Дубовий В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Дочірнього підприємства "Сєвєродонецьке спеціалізоване управління № 12" Відкритого акціонерного товариства "Промхіммонтаж" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.06.2011 по 01.09.2011 в сумі 46 240, 75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2011 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Сєвєродонецьке спеціалізоване управління № 12" Відкритого акціонерного товариства "Промхіммонтаж" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.06.2011 по 01.09.2011 в сумі 46 240, 75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. №1058 (далі Закон №1058) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах. При цьому зберігається порядок покриття витрат на доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058.

На підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, ДП ССУ 12 ВАТ «Промхіммонтаж» повинно вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 % фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Станом на 01.09.2011 заборгованість відповідача перед ПФУ по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.06.2011 по 01.09.2011 склала 46240, 75 грн.

Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ДП ССУ 12 ВАТ «Промхіммонтаж» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.06.2011 по 01.09.2011 в сумі 46240, 75 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суд надійшло клопотання, в котрому зазначено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області просить розглянути справу без участі представника управління та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що надав письмову заяву в котрій також зазначив, що просить стягнути з ДП «ССУ-12» ВАТ «Промхіммонтаж» суму боргу в розмірі 46240, 75 грн. рівними частинами з 01 жовтня 2011 року по 01 жовтня 2016 року по 770, 68 грн. щомісячно. В обгрунтування клопотання про надання розстрочення представник відповідача пояснив наступне. Першою вагомою причиною виникнення заборгованості зі сплати коштів до Пенсійного фонду України є значне зменшення обсягів виробництва. Крім того практично всі надходження на поточний рахунок спрямовуються на виплату заробітної плати та сплату податків, в тому числі внесків до Пенсійного фонду України, а також для закупівлі матеріалів необхідних для виконання поточних договорів з замовниками. Підприємство докладає усіх зусиль по запобіганню зупинки виробництва, укладає договори з замовниками навіть з умовами відстрочення оплати виконаних робіт підприємством. Також позивач зазначив, що протягом червня серпня 2011 року підприємство, незважаючи на скрутне фінансове становище, здійснило сплату до ПФУ у сумі 54995, 34 грн. Тобто, підприємство намагається виконувати свої обов'язки передбачені ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».Другим, фактором, що негативно впливає на фінансове становище підприємства представник відповідача зазначив наявність великої суми дебіторської та кредиторської заборгованості. Станом на 01 червня 2011 року дебіторська заборгованість складала 525732, 53 грн., а кредиторська заборгованість складала 404097, 41 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України , є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню “адміністративної справи”.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, призначається пенсія за віком на пільгових умовах, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ч. 2 Прикінцевих положень, Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, (яким призначена пенсія відповідно до п. “а” ч. 1 cт. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”), у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 (зі змінами та доповненнями) об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (зокрема, особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України), до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно абз. 3 п. 1 ст. 4 цього ж Закону на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 передбачена діючим законодавством.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстроване в Мінюсті 16 січня 2004 року за № 64/8663) плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форми власності та господарювання.

Зазначене свідчить, про обовязок відповідача відшкодовувати позивачу витрати з виплати пільгових пенсій за рахунок установи.

Згідно п. 6.5. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" №21-1 від 19.12.2003 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач сплачував пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

З матеріалів справи (а.с. 8-19) вбачається, що відповідач склав та направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Прикінцевих положень ЗУ №1058 в частині пенсій призначених відповідно до п. “б”-“з”ст.13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”.

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів п. «б» - «з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення”, не надавши на нього до управління Пенсійного фонду України в м. Свєвєродонецьку Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунок в суді, відповідач фактично узгодив такий розрахунок.

В порушення п. 2 Прикінцевих положень ЗУ №1058, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 до управління Пенсійного фонду України в м. Свєвєродонецьку Луганської області, у звязку з чим утворилась заборгованість за період з 01.06.2011 по 01.09.2011 в розмірі 46240, 75 грн., що підтверджується матеріалами справи.(а.с.5-7).

Заборгованість по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 на загальну суму 46240, 75 грн. що виникла в період з 01.06.2011 по 01.09.2011 на час розгляду справи відповідачем не погашена.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідачвизнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Відносно питання щодо встановлення порядку виконання рішення суду шляхом надання розстрочення сплати позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку про стягнення з ДП «ССУ 12» ВАТ «Промхіммонтаж» суми боргу в розмірі 46240, 75 грн. рівними частками з 01 жовтня 2011 року по 01 жовтня 2016 року по 770, 68 грн. щомісячно, суд прийшов до наступного.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 “Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження” при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та всі ці обставини повинні бути доведені особою яка подала таку заяву .

Відповідачем суду не надано жодних доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Крім того, при вирішенні даної заяви, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму відстрочення та розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збуту. У даному випадку такі події відповідачем не зазначені.

Посилання на тяжке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищезазначене суд вважає клопотання відповідача про встановлення порядку виконання постанови суду шляхом надання розстрочення сплати позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку про стягнення з ДП «ССУ 12» ВАТ «Промхіммонтаж» суми боргу в розмірі 46240, 75 грн. рівними частками з 01 жовтня 2011 року по 01 жовтня 2016 року по 770, 68 грн. щомісячно таким, що не підлягає задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Дочірнього підприємства "Сєвєродонецьке спеціалізоване управління № 12" Відкритого акціонерного товариства "Промхіммонтаж" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.06.2011 по 01.09.2011 в сумі 46 240, 75 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Сєвєродонецьке спеціалізоване управління № 12" Відкритого акціонерного товариства "Промхіммонтаж" (93400, Луганська область, вул. Пивоварова, 1, р/р 2600030189622 в філії ПАТ ПІБ м. Луганськ, МФО304308, код ЄДРПОУ 36399563) на користь Управління Пенсійного фонду в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400 Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Шевченко, 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 04665, код 21792459) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.06.2011 по 01.09.2011 в сумі 46240, 75 грн. (сорок шість тисяч двісті сорок гривень 75 коп.).

Заяву Дочірнього підприємства "Сєвєродонецьке спеціалізоване управління № 12" Відкритого акціонерного товариства "Промхіммонтаж" про встановлення порядку виконання постанови суду шляхом надання розстрочення сплати позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку про стягнення суми з ДП «ССУ 12» ВАТ «Промхіммонтаж» суми боргу в розмірі 46240, 75 грн. рівними частками з 01 жовтня 2011 року по 01 жовтня 2016 року по 770, 68 грн. щомісячно залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03 жовтня 2011 року.

СуддяЄ.О. Кисельова