Постанова № 18615311, 12.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2011 року Справа № 2а-7181/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання Білоконь Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1( довіреність №5 від 04.01.2011),

від відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Луганську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінструмент» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 19386,18 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, -

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2011 року позивач Державна податкова інспекція у м.Краматорську Донецької області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінструмент» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 19386,18 грн., в обґрунтування якого послався на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінструмент» (код ЄДРПОУ 31709671) зареєстровано в якості юридичної особи зареєстровано виконавчим комітетом Краматорської міської ради 25 січня 2002 року та знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м.Краматорську Донецької області з 04.02.2002 в якості платника податків. Так, у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за відповідачем ТОВ «Укрінструмент» утворився податковий борг, який становить 19386,18 грн. ( у тому числі: недоїмка 19361,04 грн., пеня 25,14 грн.). Податкові зобовязання виникли на підставі поданих відповідачем уточнюючої податкової декларації від 20.05.2010 №22108 на суму 5588,36 грн.,податкової декларації від 28.01.2010 №1860 на суму 8143,38 грн. та податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Краматорську Донецької області від 28.12.2010 №0003701503 на суму 810,59 грн. З урахуванням переплати в сумі 2334,57 грн. та часткового зменшення податкового боргу згідно уточнюючої податкової декларації від 30.06.2010 №24942 на суму 3289,23 грн., загальна сума податкового боргу, що обліковується за відповідачем, становить 19361,04 грн. Крім того, через несвоєчасну сплату податкових зобовязань ТОВ «Укрінструмент» нарахована пеня в сумі 25,14 грн. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, кошти за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 19386,18 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

До набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінструмент» (код ЄДРПОУ 31709671) зареєстровано в якості юридичної особи 25.01.2002 виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, внесено до ЄДРПОУ 10.01.2005 за реєстраційним номером №12701200000000338 (аркуші справи 6-8), з 04.02.2002 взято на податковий облік ДПІ у м.Краматорську Донецької області (аркуш справи 11) та є суб'єктом плати за землю (платником).

Податкові зобовязання визначені самостійно відповідачем на підставі поданих до державного податкового органу податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 28.01.2010 №1860 на суму 8143,38 грн., уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 20.05.2010 №22108 на суму 5588,36 грн., уточнюючої податкової декларації від 30.06.2010 №24942 на суму 3289,23 грн. (аркуші справи 12,13,14).

Так, 22.12.2010 фахівцями ДПІ у м.Краматорську Донецької області проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Укрінструмент» (код ЄДРПОУ 31709671, юридична адреса: м.Краматорськ, вул.Кіма, 1) з питання своєчасності та повноти розрахунків з бюджетом по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.11.2010 по 01.12.2010, за результатами якої у присутності директора відповідача складено акт №2837/15-3-31709671 від 22.12.2010 (аркуші справи 16-17). Перевіркою було встановлено факт несвоєчасності сплати підприємством узгодженої суми податкових зобовязань по орендній платі за жовтень 2010 року.

На підставі акту перевірки №2837/15-3-31709671 від 22.12.2010 ДПІ у м.Краматорську Донецької області 28.12.2010 відносно відповідача у відповідності з п.п.17.1.7 пункту 17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийнято податкове повідомлення-рішення за платежем «орендна плата» №0003701503 на суму 810,59 грн., яке було отримано директором ТОВ «Укрінструмент» особисто 29.12.2010 (аркуш справи 15).

Даних про оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення на час розгляду справи судом не встановлено.

До набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI та на час виникнення спірних в даній адміністративній справі правовідносин порядок справляння плати за землю в Україні встановлювався Законом України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю”.

Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю” передбачалося, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст. 14 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю»).

За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку, відповідно до ст. 25 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ „Про плату за землю”.

Так, через несвоєчасну сплату податкових зобовязань на суму податкового боргу, що обліковується за відповідачем, нарахована пеня в сумі 25,14 грн.

Вищезазначені обставини підтверджуються довідкою про наявність заборгованості перед бюджетом станом на 04.09.2011 (аркуш справи 20), суми податкового боргу платника податків станом на 06.01.2011 (а.с.12), скороченою формою облікової картки платника податку (аркуші справи 22-29,36-42).

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Пунктом 59.3. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Відповідачу відповідно до цієї статті ДПІ у м.Краматорськ Донецької області було направлено податкову вимогу №5 від 11.01.2011 за узгодженими грошовими зобовязаннями станом на 11.01.2011 на суму 8918,53 грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 24.01.2011 (аркуш справи 13).

Вказана вимога у встановленому законом порядку не оскаржена і, відповідно, є чинною. Даних про її відкликання у суду на час розгляду справи не має.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 19386,18 грн., про який він повідомлений, який ним не оскаржено та до теперішнього часу не сплачено, вимоги податкового органу про стягнення коштів у рахунок вказаного податкового боргу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 12 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 19 вересня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінструмент» про стягнення коштів за податковим боргом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 19386,18 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінструмент» (код ЄДРПОУ 31709671, місцезнаходження: 94005 Луганська область, м.Стаханов, вул.Орджонікідзе,13/1) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у рахунок погашення податкового боргу по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 19386 грн. 18 коп. (девятнадцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 18 копійок) на користь Місцевого бюджету м.Краматорська на розрахунковий рахунок №33219812700059, код платежу 5013050200, банк одержувача ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена у повному обсязі 19 вересня 2011 року.

Суддя О.В. Захарова