Постанова № 18615212, 24.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2011 року Справа № 2а-10402/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі: Гапоновій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську до Державного відкритого акціонерного товариства „Гірничо-збагачувальна фабрика „Луганська” Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії „Луганськвугілля” про стягнення суми податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи у розмірі 245370,9 грн., -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2010 року Державна податкова інспекція в Артемівському районі у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказала наступне. Державне відкрите акціонерне товариство „Гірничо-збагачувальна фабрика „Луганська” Дочірнє підприємство Державної холдингової компанії „Луганськвугілля” (далі ДВАТ „ГЗФ „Луганська” ДП ДХК „Луганськвугілля”) зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 31.10.2001 про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ № 25370169100021760 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. На обліку у ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську знаходиться з 19.11.1996. У звязку з несвоєчасною сплатою податкового зобовязання у відповідача станом на 21.12.2010 виник податковий борг перед бюджетом у сумі 245370,90 грн., який складається:

- з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 50116,48 грн., у тому числі податкові зобовязання у сумі 49299,94 грн., штрафні санкції у сумі 474,93 грн. та пеня, що обліковується по особовому рахунку у сумі 341,61 грн.;

- з податку на додану вартість у розмірі 60701,69 грн., у тому числі податкові зобовязання у сумі 56992,3 грн. та пеня, що обліковується по особовому рахунку у сумі 3 779,39 грн.;

- з податків що не внесені до інших категорій у розмірі 2401,06 грн.;

- податок з власників транспортних засобів у розмірі 798,1 грн.;

- орендна плата з юридичних осіб у розмірі 52314,9 грн., у тому числі податкові зобовязання у сумі 42271,28 грн., штрафні санкції у сумі 6621,37 грн., пеня, що обліковується по особовому рахунку у сумі 3422,25 грн.;

- комунальний податок у розмірі 40,59 грн.;

- забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 78998,17 грн., у тому числі податкові зобовязання у сумі 76763,45 грн., штрафні санкції у сумі 2007,26 грн., пеня, що обліковується по особовому рахунку у сумі 227,46 грн.

Податкове зобовязання було самостійно визначене платником податків у поданій декларації. У звязку з несплатою податкового зобовязання на адресу відповідача були надіслані перша (від 06.04.2009 № 1/281) та друга (від 14.05.2009 № 2/363) податкові вимоги. Однак, заборгованість сплачена не була. У звязку з чим, позивач просить стягнути з ДВАТ „ГЗФ „Луганська” ДП ДХК „Луганськвугілля” заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 50116,48 грн., з податку на додану вартість у розмірі 60701,69 грн., з податків не внесених до інших категорій у розмірі 2401,06 грн., з податку з власників транспортних засобів у розмірі 798,1 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 52314,9 грн., з комунального податку у розмірі 40,59 грн., за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 78998,17 грн., звернувши стягнення на його активи.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ДВАТ „ГЗФ „Луганська” ДП ДХК „Луганськвугілля” позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти стягнення суми податкової заборгованості у розмірі 245370,9 грн. не заперечував.

Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування» визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів позовів до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість». Згідно зі ст. 7 цього Закону, субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначено порядок сплати податку з власників транспортних засобів.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 визначений порядок погашення податкового боргу платника податків та порядок звернення стягнення на активи платника податків, який відповідно до ввідної частини є спеціальним законом з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Звуонц № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181 сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ДВАТ „ГЗФ „Луганська” ДП ДХК „Луганськвугілля” зареєстрований як юридична особа відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради від 31.10.2001, № запису 25370169Ю0021760 (а.с. 21). На обліку у ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську відповідач знаходиться з 19.11.1996 за № 05400916 року (а.с. 20).

За відповідачем станом на 10.12.2010 виник податковий борг перед бюджетом у сумі 245370,90 грн., який складається: з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 50116,48 грн., у тому числі податкові зобовязання у сумі 49299,94 грн., штрафні санкції у сумі 474,93 грн. та пеня, що обліковується по особовому рахунку у сумі 341,61 грн.; з податку на додану вартість у розмірі 60701,69 грн., у тому числі податкові зобовязання у сумі 56992,3 грн. та пеня, що обліковується по особовому рахунку у сумі 3 779,39 грн.; з податків що не внесені до інших категорій у розмірі 2401,06 грн.; податок з власників транспортних засобів у розмірі 798,1 грн.; орендна плата з юридичних осіб у розмірі 52314,9 грн., у тому числі податкові зобовязання у сумі 42271,28 грн., штрафні санкції у сумі 6621,37 грн., пеня, що обліковується по особовому рахунку у сумі 3422,25 грн.; комунальний податок у розмірі 40,59 грн.; забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 78998,17 грн., у тому числі податкові зобовязання у сумі 76763,45 грн., штрафні санкції у сумі 2007,26 грн., пеня, що обліковується по особовому рахунку у сумі 227,46 грн. Податкове зобовязання було самостійно визначене платником податків у поданих деклараціях.

У звязку з несплатою податкового боргу на адресу відповідача були надіслані перша (від 06.04.2009 № 1/281) та друга (від 14.05.2009 № 2/363) податкові вимоги (а.с. 13-14).

Податкові вимоги отримані відповідачем, не оскаржені та вважаються узгодженими. Податковий борг відповідачем не сплачено.

18.05.2009 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено запис про податкову заставу активів ДВАТ „ГЗФ „Луганська” ДП ДХК „Луганськвугілля” (а.с. 17).

19.06.2009 позивачем прийнято рішення № 30 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податку це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи у розмірі 245370,9 грн., документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та визнані відповідачем, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства "Гірничо-збагачувальна фабрика "Луганська" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Луганськвугілля" (ід. код 05400916, м. Луганськ, сел. Ювілейне, р/р 26000014490420 МФО 304632 Луганська ФАТ "Брокбізнесбанк" м. Луганськ) заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 50 116,48 грн. на користь державного бюджету (код платежу 14010100, р/р 31110029700003); з податку на додану вартість у розмірі 60 701,69 грн. на користь державного бюджету (код платежу 14010100 р/р 31110029700003); з податків що не внесені до інших категорій у розмірі 2401,06 грн. на користь державного бюджету (код платежу 1603000, р/р 31113071700003); податок з власників транспортних засобів у розмірі 798,1 грн. на користь державного бюджету (код платежу 12020100, р/р 33215807700009); орендна плата з юридичних осіб у розмірі 52 314,9 грн. на користь державного бюджету (код платежу 13050200, р/р 33211812700009); комунальний под

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 26 січня 2011 року.

СуддяК.Ю. Широка