Постанова № 18615175, 20.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2011 року Справа № 2а-9768/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Широкої К.Ю.,

при секретарі: Смішливій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Антрацитівського міськрайцентру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 355,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівського міськрайцентру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття у розмірі 355,94 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідач 16.01.2006 була зареєстрована в Антрацитівському міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу. У статусі безробітного перебувала з 23.01.2006 по 29.01.2007. Відповідно до ч. 1,3,4 ст. 22, ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», безробітній ОСОБА_1 була призначена та в період з 23.04.2006 по 11.01.2007 виплачена допомога по безробіттю. Однак, згідно отриманої інформації від державного реєстратора Антрацитівської міської ради (від 10.08.2010) відповідач ОСОБА_1 з 26.09.2006 була зареєстрована як фізична особа підприємець, реєстраційний № 20016523410. Будь-яких дій з боку відповідача для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності не відбувалося. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 при перебуванні на обліку в статусі безробітної та при одержанні допомоги по безробіттю не повідомила центр зайнятості про те, що вона зареєструвалась як фізична особа підприємець. При реєстрації як безробітна, відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з вимогами законодавства про зайнятість населення, зокрема про те, що безробітна особа повинна повідомляти про всі обставини, які впливають на умови виплати матеріального забезпечення. Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач ОСОБА_1 повинна повернути до Фонду 355,94 грн. загальна сума допомоги по безробіттю, виплаченої в період з 18.10.2006 (день першого нарахування допомоги після реєстрації відповідача як підприємця) по 11.01.2007 останній день виплат допомоги (підтверджується довідкою).

У звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача 355,94 грн. розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості.

Відповідно до статті 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообовязкового державного соціального страхування мають право перевіряти обґрунтування видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах, в установах чи організаціях або з базою даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду та базою даних ДПА (пункт 26 Порядку обчислення заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266).

Частиною 1 статті 33 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 16.01.2006 була зареєстрована в Антрацитівському міському центрі зайнятості як така, що шукає роботу (а.с.5). 23.01.2006 відповідачу ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 23.01.2006 по 29.01.2007.

За період з 18.10.2006 по 11.01.2007 відповідачу ОСОБА_1 нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 355,94 грн. (а.с.8-9). Начальником відділу організації працевлаштування населення Антрацитівського міськрайцентру зайнятості відповідно до абз. 3 п. 2 ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з метою виявлення приховування безробітними фактів попередньої реєстрації як приватного підприємця або реєстрації як фізичної особи підприємця, що може призводити до незаконного отримання матеріальних виплат здійснено на підставі даних SQL запиту відповідно до листа Луганського ОЦЗ № 30/9-2360 від 09.08.2010 надіслано запит до Державного реєстратора виконавчого комітету Антрацитівської міської ради № 3/04-1346 від 10.08.2010, в ході якого було виявлено, що відповідач була зареєстрована фізичною особою підприємцем виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 26.09.2006 року, номер запису 2379000 0000 003110 ( а.с.10-11).

Про факт реєстрації фізичною особою-підприємцем відповідач ОСОБА_1 не повідомила Антрацитівський міський центр зайнятості.

Згідно положень статті 36 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі даних, отриманих позивачем, Антрацитівським міським центром зайнятості прийнято рішення про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю відповідачем за період 18.10.2006 по 11.01.2007 у розмірі 355,94 грн.

До теперішнього часу незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 355,94 грн. відповідачем не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Відповідач ні заперечення на позов, ні доказів, які спростовують доводи позивача не надав.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Антрацитівського міськрайцентру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Антрацитівського міськрайцентру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов,язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (94611, Луганська область, м. Антрацит, вул. Калініна, 15, код ЕДРПОУ 20185763, р/р 37170320001252 УДК ГУДКУ в Луганській області м. Луганськ , МФО 804013) суму матеріального забезпечення у розмірі 355, 94 грн. (триста п,ятьдесят п,ять гривень дев,яносто чотири).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

СуддяК.Ю. Широка