Постанова № 18615030, 21.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2011 року Справа № 2а-7361/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко-Тумасян А.М.

та

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2011 б/н),

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 21.09.2011 №3073/23-040/1788).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «Здоровя» до державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області про визнання протиправним наказу на проведення фактичної перевірки від 22 червня 2011 №233 та проведення перевірки,

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецьке підприємство «Здоровя» (далі ТОВ СП «Здоровя») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області в якій просило визнати протиправним наказ №233 від 22 червня 2011 року про проведення фактичної перевірки та здійснену на підставі цього наказу з 23 червня 2011 року фактичну перевірку дотримання порядку здійснення аптекою №16 ТОВ СП «Здоровя», що розташована за адресою Луганська область, м. Первомайськ, вул. Кім, 26/2, розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.

В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті представник позивача уточнив, що позивач просить суд визнати протиправним та нечинним наказ і дії відповідача по проведенню перевірки.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 23 червня 2011 року в аптеці №16 ТОВ СП «Здоровя», що розташована за адресою: Луганська обл., м. Первомайськ, вул. Кім, 26/2 на підставі наказу державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області № 233 від 22 червня 2011 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ СП «Здоровя» була здійсненна фактична перевірка дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про держану реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Зі змісту наказу державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області № 233 від 22 червня 2011 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ СП «Здоровя» неможливо визначити підставу проведення перевірки, адже в мотивувальній частині наказу підставою для проведення фактичної перевірки зазначено п.п.20.1.4 та п.п.20.1.29 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

В той же час в резолютивній частині оскаржуваного наказу, підставою для проведення перевірки зазначено п.80.1, п.80.2.2 ст.80 Податкового кодексу України без зазначення дійсної підстави, як того вимагають ст.ст.80, 81 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з вказаних в цьому пункті обставин. А у відповідності до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити субєкта (обєкта), перевірка якого проводиться (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Непредявлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або предявлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, позивачем зазначено, що ніяких правових та фактичних підстав для видання наказу державною податковою інпекцією в м. Первомайську Луганської області №233 від 22 червня 2011 року «Про проведення фактичної перевірки ТОВ СП «Здоровя» та проведення самої фактичної перевірки дотримання порядку здійснення аптекою №16 ТОВ СП «Здоровя», що розташована за адресою: Луганська область м. Первомайськ, вул. Кім, 26/2, розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів у керівництва державної податкової інспекції у м. Первомайську Луганської області не було, а, отже, фактична перевірка була призначена та відбулася в порушення вимог 80.2 ст. 80, пункту 81.1, ст. 81 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві та просив задовольнити адміністративний позов.

Відповідач проти заявленого позову заперечував, зокрема, зазначив, що на адресу начальника державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області 22 червня 2011 року за №12373/7/23-404 надійшов лист заступника голови ДПА в Луганській області, який містив інформацію щодо можливих порушень законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи в аптеках, які належать ТОВ СП «Здоровя», що відповідно до п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України є обставинами, що зумовлюють проведення фактичної перевірки.

При здійсненні фактичної перевірки позивача були перевірені питання, відповідно до вимог п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач, виносячи оскаржуваний наказ та проводячи фактичну перевірку діяв в межах повноважень, закріплених Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 червня 2011 року державною податковою інспекцією в м. Первомайську Луганської області було отримано лист заступника голови Державної податкової адміністрації Луганської області №12373/7/23-404, відповідно до якого відповідача було зобвязано організувати та провести фактичну перевірку господарських обєктів ТОВ СП «Здоровя» (а.с. 24).

Державною податковою інспекцією в м. первомайську Луганської області 22 червня 2011 року було винесено наказ №233 про проведення фактичної перевірки ТОВ СП «Здоровя» (код ЄДРПОУ 21779453) (а.с. 27).

Наказ №233 про проведення фактичної перевірки ТОВ СП «Здоровя» (код ЄДРПОУ 21779453) та направлення на перевірку від 23 червня 2011 року №48/23/21779453 та №49/23/21779453 були вручені посадовій особі позивача, відповідно до вимог ст.81 Податкового кодексу України (а.с. 25-26).

За результатами проведеної перевірки був складений акт фактичної перевірки за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів (а.с. 28-29).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

У разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів (п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України).

Як вбачається з листа заступника голови Державної податкової адміністрації Луганської області №12373/7/23-404, останньою було отримано інформацію від державного органу інспекції з контролю за якістю лікарських засобів в Луганській області щодо можливих порушень вимог податкового законодавства, що стало підставою для направлення листа до державної податкової інспекції в м. Первомайську Луганської області щодо організації та проведення фактичної перевірки господарських обєктів ТОВ СП «Здоровя» (код ЄДРПОУ 21779453).

Суд вважає, що зазначені обставини є достатніми для прийняття відповідачем наказу №233 від 22 червня 2011 року про проведення фактичної перевірки ТОВ СП «Здоровя» (код ЄДРПОУ 21779453).

За таких обставин суд вважає, що податковим органом було прийнято наказ №233 від 22 червня 2011 року на проведення фактичної перевірки в межах повноважень та з підстав визначених Податковим кодексом України, а, отже, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання цього наказу протиправним.

Доводи позивача щодо наявності підстав для недопущення посадових (службових) осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки суд не бере до уваги, оскільки фактична перевірка проведена 23 червня 2011 року за результатами якої складено акт.

Щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача про проведенню перевірки слід зазначити, що ці вимоги позивача є похідними від вимоги про визнання протиправним наказу на проведення перевірки і з огляду на здійснений вище висновок про обґрунтованість та правомірність наказу залишаються судом без задоволення.

Позивачем не наведено будь-яких інших обставин для визнання дій протиправними, як то допущені під час перевірки порушення процедури її проведення чи інше.

Крім того, суд зазначає, що вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку таким актом може стати прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та винесення спірного наказу про проведення фактичної перевірки, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 21 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 вересня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 26 вересня 2011 року.

Суддя Р.С. Твердохліб