Постанова № 18614909, 22.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №9.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2011 року Справа № 2а-6311/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Єгорової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про часткове скасування податкового повідомлення рішення №0001328013 від 05.07.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про часткове скасування податкового повідомлення рішення №0001328013 від 05.07.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, 08.07.2011 року Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м.Луганську предявила позивачу податкове повідомлення рішення №0001328013 на суму 631255,40грн. Підставами для прийняття цього рішення є акт №405/08-3/05441447 від 21.06.2011 року про результати невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства за контрактом № SDIZ 06/2008/0108/1633 від 12.07.2008 року з компанією «SIGMA DIZ spol.s.r.o» (Чехія) за період з 01.07.2010 року по 04.05.2011 року. Перевіркою встановлено, що порушено ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного повернення валютних коштів за контрактом, в результаті чого відповідач нарахував пеню в розмірі 631255,40грн. Вважає, що моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митної межі України або переходу права власності на товар, що імпортується, від продавця до покупця. Знаходження під митним контролем товарів не можливе без їх фактичного ввозу в Україну, при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар супровідного документу, проставлення відтиснення штампу «Під митним контролем» (імпорт) з відповідною датою, які засвідчують факт, дату перетину митного кордону України. Позивачем зазначено, що за контрактом № SDIZ 06/2008/0108/1633 від 12.07.2008 року датою нарахування пені є дата перетину державного кордону України, тобто 16.03.2011 року, а не дата складання ВМД 19.04.2011, як вважає відповідач. За таких обставин просить частково скасувати податкове повідомлення рішення №0001328013 від 05.07.2011 року в частині нарахування пені у розмірі 550325,22грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення проти позову в яких з огляду на норми діючого законодавства, яке регулює спірні правовідносини зазначив, належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією, є відповідна, належним чином оформлена, вантажна митна декларація. За таких обставин, Публічним акціонерним товариством «АМК» було порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94р. № 185/94-ВР, з подальшими змінами та доповненнями, та п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

12 липня 2008 року між ВАТ «Алчевським металургійним комбінатом» та «SIGMA DIZ spol.s.r.o» (Чехія) було укладено контракт № SDIZ 06/2008/0108/1633 на придбання товару зазначеного у специфікації до даного контракту на умовах DDU (а.с.30-38).

Відповідно до п.3 зазначеного контракту умовами платежу було визначено передплату у розмірі 70% від загальної суми контракту, залишок 30% на суму 298456,20євро - строк сплати зазначеної суми за 20 днів до дати очікуваного відвантаження обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, висновком №653 Міністерства економіки України продовжено строк розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією до 11.03.2011 року (а.с.52-53)

Матеріалами справи підтверджено, станом на 27.12.10 року заборгованість «SIGMA DIZ spol.s.r.o» за контрактом № SDIZ 06/2008/0108/1633 від 12.07.08 року складає 696397,80 євро з граничним терміном надходження товару, або повернення передплати, в частині 493671,78 євро 11.03.2011 року.

Також матеріалами справи підтверджено, що на підставі митної декларації, з зазначенням дати перетину митного контролю, а саме відповідно до відбитку штампу вантаж було переміщено через кордон 16 березня 2011 року (а.с.39).

Оформлено вантажну митну декларацію Луганською митницею 19.04.2011 року за №702020002/2011/001575 на загальну суму 11414522,03грн., або 994854,00 євро. (а.с. 14)

05 липня 2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийнято податкове повідомлення рішення №0001328013, щодо стягнення пені за порушення термінів розрахунків у ЗЕД за невиконання зобовязань та порушення вимог валютного законодавства в сумі 631255,40грн. (а.с.18). Зазначене рішення було прийнято на підставі акту перевірки від 21.06.2011 року №405/08-3/05441447, яким встановлено порушення ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасного повернення валютних коштів в сумі 493671,78 євро по контракту № SDIZ 06/2008/0108/1633 від 12.07.2008 року з компанією «SIGMA DIZ spol.s.r.o» (Чехія) (а.с.10-16) Зазначений акт представником позивача по справі був підписаний з зауваженнями (а.с.19-20).

Як вбачається з наданих сторонами пояснень фактично спір полягає у визначенні періоду прострочки поставки товару за попередньою передоплатою в валюті. Так позивач вважає, що імпортна операція завершена в момент перетину вантажем державного кордону України та взяття вантажу під митний контроль 16.03.2011 (період прострочки 5 днів), у той час як відповідач зазначає, що імпортна операція може вважатися завершеною лише з моменту оформлення вантажної митної декларації 19.04.2011 (період прострочки 39 днів).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України від 16.04.1991 року №959-ХІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту є момент перетину товарів митної межі України або переходу права власності на товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Статтею 6 Митного кодексу України визначено, що межі митної території України є кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном. Статтею 43 цього ж Кодексу передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною першою статті 4 зазначеного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як вбачається з положень Митного кодексу України, метою митного оформлення (митної процедури), є здійснення контролю за дотриманням порядку переміщення товарів, їх огляд, оформлення документів, перевірка вірності заповнення вантажної митної декларації, нарахування сум, які підлягаються сплаті (податки, збори), засвідчення відомостей, отриманих при митному контролі товарів, переміщуваних через митний кордон України, і оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивозу за її межі і транзиту через її територію.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено поняття терміну «постачання», згідно якого по договору постачання продавець (постачальник) зобовязується передати у встановлений термін (терміни) товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти та сплатити певну грошову суму.

Статтею 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Переданням майна вважається його передача набувачеві або перевізникові, організації звязку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобовязання доставки.

До передання майна прирівнюються вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Умови постачання за імпортними контрактами відповідають Міжнародним правилам по тлумаченню термінів Інкотермс, а також встановлюють, що вважається датою постачання продукції та в який момент відбувається перехід права власності.

Безпосередньо процедура митного оформлення імпорту, згідно Митному кодексу України може здійснюватися тривалий період часу - до трьох місяців, а в деяких випадках цей термін може бути продовжений ще на 30 днів.

Відповідно по підпункту 4.4.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом, передбачено, що у разі, коли положення нормативно-правового акту або норми різних законів допускають неоднозначне трактування прав та зобовязань платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість ухвалення рішення на користь як платника податків так і контролюючого органу, рішення ухвалюється на користь платників податків.

Отже, у спірних правовідносинах, що вирішуються у даній справі за загальним правилом перевагу мають норми спеціальних законів.

В даному випадку пріоритет мають положення норм Закону України від 16.04.1991 року №959-ХІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», який є спеціальним законом, Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, оскільки Інструкція НБУ №136 є тільки підзаконним актом.

Статтею 380 Господарського кодексу України перелік та повноваження органів державної влади, які здійснюють регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а також форми її державного регулювання і контролю, визначаються цим Кодексом, Законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими законами.

Таким чином, здійснення державного регулювання і контролю визначається тільки законами.

Зміни до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не вносилися, а отже визначення моменту здійснення імпорту, тобто момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на товар, що імпортується, від продавця до покупця, має пріоритетне значення.

Пунктом 1 ст. 15 Митного кодексу визначено, що строк «ввозу в Україну і вивозу із України» означає фактичне переміщення через митний кордон України товарів і інших предметів.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відбиток штампу «Під митним контролем» (імпорт), виписується перевізна відомість у митницю повного митного оформлення та на ній проставляється відбиток штампу «Під митним контролем» (імпорт) та особиста нумерована печатка інспектора митниці на кордоні, через який вантаж переміщувався, що передбачено листом Держмитслужби України від 07.12.1995 року №11/18-5435.

Тобто, знаходження під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввозу в Україну, при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на товар супровідного документу, проставлення відтиснення штампу «Під митним контролем» (імпорт) з відповідною датою, які засвідчують факт і дату перетину митного кордону України.

Згідно підпункту 3.3 п.3 Інструкції НБУ №136 уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення ним акту (другого документу), який посвідчує поставку резидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, сплачених резидентом. Якщо цим документом є ВМД, то банк знімає операцію з контролю при наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.

Таким чином, жодним нормативно-правовим актом України не встановлено правило, згідно якому єдиним обов'язковим документом, що засвідчує поставку нерезидентом продукції є ВМД. Інструкцією НБУ №136 встановлюється лише можливість її використання для зняття операції з контролю.

Підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій став висновок податкового органу про порушення підприємством порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, а саме порушення строків повернення валютних коштів по укладеним зовнішньоекономічним договорам. Податковий орган для визначення терміну «постачання» бере до уваги тільки Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій по експортним, імпортним і лізинговим операціям, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136 із змінами і доповненнями.

Проаналізувавши вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що товар, який знаходиться під митним контролем України є фактично ввезеним на митну територію України, тобто таким, що переміщений через митний кордон, а штамп «Під митним контролем» на товаро-супровідних документах з відповідною датою, засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Таким чином суд погоджується з доводами позивача, що імпортну операцію фактично завершено 16.03.2011 тобто період прострочки складає 5 днів.

За таких обставин обґрунтованим є розрахунок пені наведений позивачем (а.с. 21), за яким сума пені складає 80930,18 грн.

Отже, рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001328013 від 05.07.2011 в частині нарахування пені у розмірі 550325,22 грн. підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в загальному розмірі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2000 від 12.07.2011 (а.с.3), тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську про часткове скасування податкового повідомлення рішення №0001328013 від 05.07.2011 року.

Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001328013 від 05.07.2011 в частині нарахування пені у розмірі 550325,22 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.), сплачений згідно платіжного доручення №2000 від 12.07.2011.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 27.09.2011

СуддяА.М. Каюда