Постанова № 18614839, 21.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 вересня 2011 року Справа № 2а-7408/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (дов. № 235/10 від 10.01.2011 р.),

представника відповідача: ОСОБА_2 (дов. №155 від 21.09.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Комунального підприємства «Южно Ломуватська житлово експлуатаційна дільниця» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

25 серпня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Южно Ломуватська житлово експлуатаційна дільниця», в якому зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у сумі 8733,35 грн. Оскільки добровільно відповідачем борг не сплачено, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач є юридичною особою та перебуває на податковому обліку у Брянківському відділенні Алчевської ОДПІ з 25.03.1993 року за № 61.

Відповідач має податкову заборгованість з податку на прибуток підприємства у розмірі 8733,35 грн., яка складається з самостійно узгоджених зобовязань та нарахованих податковим органом. Сума податкового боргу підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства № 8790 від 10.05.2011 р., податковим повідомленням рішенням №0005241501/0 від 30.12.2010 р. та обліковою карткою платника податку.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПКУ) платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПКУ контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПКУ до прав органів Державної податкової служби України, зокрема входить звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобовязання.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобовязання.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Виходячи з вказаних вимог закону відповідачу були направлені податкова вимога №1/24 від 25.10.2001 року та №2/97 від 28.11.2001 року. Зазначені вимоги відповідачем отримані відповідно 25.10.2001 року та 28.11.2001 року. Відомостей щодо оскарження податкової вимоги суду не надано.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 8733,35 грн.

Крім того відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного у суду немає підстав для неприйняття визнання адміністративного позову, так як дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Комунального підприємства «Южно Ломуватська житлово експлуатаційна дільниця» задовольнити повністю.

Стягнути заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток підприємства за рахунок коштів, які перебувають у власності Комунального підприємства «Южно Ломуватська житлово експлуатаційна дільниця» (і.к. 20150374) з наявних рахунків у сумі 8733, 35 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять три грн. 35 коп.) на р/р 33210861700017, код платежу 11020201, одержувач ВДК у м. Брянка в установі банку ГУДКУ у Луганській області, код 24046768, МФО 804013.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 26 вересня 2011 року.

Суддя О.В. Солоніченко