Єдиний державний реєстр судових рішень Категорія №10.3.4
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 вересня 2011 року Справа № 2а-7841/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
суддіУшакова Т.С.,
при секретарі Фенічевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Краснодонського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Житлово-комунального підприємства «Джерельце» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 10199,84 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
07.09.2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Краснодонського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Житлово-комунального підприємства «Джерельце» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 9800 грн. та пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 399,84 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач не інформував Краснодонський міськрайонний центр зайнятості про наявність вільних посад для забезпечення працевлаштування інвалідів. В порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» Житлово-комунальне підприємство «Джерельце» у 2010 році при нормативі 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, інваліди не працювали. Відповідач до 15.04.2011 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 9800 грн., за несплату яких йому нараховано пеню в сумі 399,84 грн. загальна сума заборгованості складає 10199,84 грн.
Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 10199,84 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, до початку судового розгляду надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що з боку відповідача відсутні порушення вимог законодавства, відповідальними за працевлаштування інвалідів є органи, зазначені в ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». У звязку з відсутністю складу правопорушення на відповідача не може бути покладено відповідальність за невідповідну кількість працюючих інвалідів.
Вислухавши думку прокурора, представника позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Житлово-комунальне підприємство «Джерельце» зареєстроване як юридична особа Краснодонською районною державною адміністрацією Луганської області, ідентифікаційний код 31289302.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві у 2010 році замість 1 інваліда не працювало жодного, про що свідчить звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік форми № 10-ПІ.
В порушення ст. 20 зазначеного Закону за 2010 рік підприємством не було перераховано 9 800 грн. адміністративно-господарських санкцій. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій складає 399,84 грн., що підтверджується відповідним розрахунком, який знаходиться в матеріалах справи.
Згідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року (із змінами та доповненнями) для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Якщо кількість працюючих інвалідів на підприємствах, установах, у тому числі підприємствах, організаціях, громадських організаціях інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 зазначеного Закону, вони щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної зарплатні на відповідному підприємстві, установі, організації.
Відповідно до положень частин 1, 2 та 3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Статтею 18 зазначеного Закону передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно статті 18 зазначеного Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Iнформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Згідно листа Краснодонського міськрайцентру зайнятості від 06.04.2011 року № 6/3-586 Житлово-комунальне підприємство «Джерельце» інформацію про наявність вільних робочих місць та вакантних посад для працевлаштування інвалідів у 2010 році не надавало.
За ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів надання до центру зайнятості звітів про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.
Суд вважає, що розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році, розрахунок суми пені на заборгованість за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, наведені позивачем, відповідають вимогам Закону.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується у звязку з тим, що відповідно до ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
Керуючись ст. ст. 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора Краснодонського району Луганської області в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Житлово-комунального підприємства «Джерельце» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 10199,84 грн. задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Джерельце», ідентифікаційний код юридичної особи 31289302, на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів борг в сумі 10199,84 грн. (десять тисяч сто девяносто девять гривень 84 копійки), в тому числі адміністративно-господарські санкції в сумі 9800 грн. (девять тисяч вісімсот гривень) та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 399,84 грн. (триста девяносто девять гривень 84 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 вересня 2011 року.
Суддя Т.С. Ушаков
Судове рішення № 18614459, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 20.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7841/11/1270. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: