Ухвала суду № 18614392, 19.09.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

УХВАЛА

19 вересня 2011 року Справа № 2а-3716/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

при секретарі Липовій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» про розстрочення виконання постанови суду від 30.05.2011 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську до Державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» (код 33351644) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 19502 грн. 01 коп.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року в адміністративній справі № 2а-3716/11/1270 залишено без змін.

26.08.2011 відповідач звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення. В обґрунтування заяви посилається, що у звязку з відсутністю механізму розподілу коштів сталася затримка бюджетного фінансування державних програм 2010 року. Тобто, Пенсійний фонд із затримкою проводить розподіл коштів та несвоєчасно відраховує належні суми до Фонду соціального захисту інвалідів, що в свою чергу стало причиною невиконання зобовязань перед інститутом, чим порушено вимоги Закону № 2464-VI. Відповідач є державним закладом Міністерства соціальної політики України, основним напрямком діяльності якого є підготовка фахівців різних напрямків та навчання громадян з обмеженими фізичними можливостями за заявою Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно п. 6.4 Статуту підприємства фінансування інституту здійснюється за рахунок коштів, які надходять від галузевих державних підприємств Міністерства соціальної політики України. Таким чином, відповідач не має змоги одноразово сплатити заборгованість перед позивачем, не отримавши кошти від галузевих державних підприємств Міністерства соціальної політики України. Тому відповідач просить розстрочити погашення заборгованості перед УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська на загальну суму 19502,01 грн. до кінця 2011 року згідно графіку.

Представник відповідача (заявник) у судовому засіданні підтримав заяву про розстрочення виконання судового рішення, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в заяві.

Представник позивача УПФУ в Жовтневому районі у м. Луганську в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Постанова Луганського окружного адміністративного від 30 травня 2011 року у справі № 2а-3716/11/1270 про стягнення з Державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» на користь Управління Пенсійного фонду України заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 19502,01 грн. залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2011, тобто набрала законної сили.

Згідно зі статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявником повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму відстрочення та розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом такого заявника. У даному випадку такі події у заявника відсутні, жодних доказів обставин, вказаних у заяві про розстрочення постанови суду відповідачем не надано.

Посилання на складне фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, судом до уваги не беруться, оскільки, на думку суду, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, заявником суду не надано.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що ухилення від виконання постанови суду та невиконання норм діючого законодавства щодо сплати страхових внесків, тобто несплата коштів до Пенсійного фонду України, спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього ставиться під загрозу своєчасність нарахування та виплати соціальних виплат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» про розстрочення виконання постанови суду від 30.05.2011 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі у м. Луганську до Державного закладу «Луганський інститут праці та соціальних технологій» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

І.О. Свергун