Постанова № 18614084, 16.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 серпня 2011 року Справа № 2а-6193/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді:Захарової О.В. при секретарі: Лихоліт Ю.С.

за участю:

представника позивача:ОСОБА_1(довіреність № 842/10 від 12.01.2011)

представника відповідача:ОСОБА_2 (довіреність №26/1422 від 23.03.2011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Підприємства Перевальської виправної колонії №15 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області до Підприємства Перевальської виправної колонії №15 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області про звернення стягнення податкового боргу на активи платника податків з податку на додану вартість в сумі 919742,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами фінансово-господарської діяльності відповідача, в період з 21.05.2007 по 18.06.2010 у відповідача виник податковий борг в сумі 919742,15 грн., який складається з податку на додану вартість у розмірі 530250, 32 грн. (податкові зобовязання - 384623,25 грн., пені за несвоєчасну сплату податку - 138893,57 грн., штрафна санкція - 6733,50 грн.); земельного податку з юридичних осіб по Перевальській міській раді в сумі 341560,30 грн. (податкові зобовязання - 286146,32 грн., пеня за несвоєчасну сплату податку - 50269,29 грн., штрафні санкції 5144,69 грн.); земельного податку з юридичних осіб по Бугаївській селищній раді в сумі 31,53 грн.; пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 47900 грн. Податкові зобовязання з податку на додану вартість та з земельного податку визначені відповідачем самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість та у податкових розрахунках земельного податку. Граничний строк сплати податкових зобовязань минув, відповідачем сума податкових зобовязань не сплачена.

У звязку з чим позивач просить звернути стягнення податкового боргу на активи відповідача у загальній сумі 919742,15 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, посилаючись на рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №2а-8695/10/1270 за позовом Підприємства Перевальської виправної колонії №15 до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про зарахуванню платежів відповідно призначенню, зменшив позовні вимоги, остаточно просив суд стягнути податковий борг в загальній сумі 452970,83 грн., з якого:

- податковий борг з земельного податку перед місцевим бюджетом Перевальського району Луганської області в сумі 410289,24 грн.;

- податковий борг з земельного податку перед місцевим бюджетом смт. Бугаївка Перевальського району Луганської області в сумі 31,59 грн.,

- пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 42650,00 грн.

Стягнення всієї суми боргу позивач просив здійснити шляхом стягнення коштів з рахунків Підприємства Перевальської виправної колонії №15 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області у банках, обслуговуючих відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги у загальній сумі 452970,83 грн. визнав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідач Підприємство Перевальської виправної колонії №15 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, і.к.08680336, зареєстроване Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області, номер № 1373105 0008 000228 (Т.1 а.с. 243).

Перебуває на обліку як платник податків в Перевальському відділенні Алчевської обєднаної державної податкової інспекції з 24.04.1996.

Судом встановлено, що за період з 20.08.2007 по 01.07.2011 у відповідача виник податковий борг в сумі 452970,83 грн., який складається з узгодженої суми податкових зобовязань з земельного податку в сумі 410289,24 грн. (Перевальська міська рада); узгодженої суми податкових зобовязань з земельного податку в сумі 31,59 грн. (Бугаївська селищна рада); пені за порушення розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 42650 грн.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку частково слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ЗУ «Про систему оподаткування» та ЗУ «Про плату за землю», які були чинні на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно преамбули ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 (далі - ЗУ №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року №1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачені обовязки платників податків і зборів (обовязкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535 (далі ЗУ № 2535) (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Стаття 14 ЗУ №2535 встановлює, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 вищезазначеного закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон 2181), податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Правовідносини щодо стягнення податкового боргу регулюються Податковим Кодексом України.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Судом встановлено, що відповідачем до Перевальського відділення Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області подані податкові розрахунки земельного податку на 2008, 2009, 2010, 2011 роки, в яких відповідачем самостійно обчислена сума земельного податку, яка відповідачем самостійно не сплачена.

Загальна сума податкових зобовязань, визначених відповідачем у поданих розрахунках земельного податку складає 410289,24 грн. (Перевальська міська рада) та 31,59 грн. (Бугаївська селищна рада), що визнається відповідачем.

Наявність податного боргу з земельного податку у зазначеній сумі підтверджується розрахунками земельного податку відповідача (Т.2 а.с.18-22, а.с.27-31), розрахунком земельного податку, складеного Алчевською обєднаною держаною податковою інспекцією в Луганській області (а.с.17), зворотнім боком облікової картки платника податку (Т. 2 а.с. 10-13).

Таким чином, податковий борг відповідача з земельного податку підтверджений матеріалами справи та визнається відповідачем.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 42650,00 грн. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем за результатами невиїзної документальної перевірки підприємства Перевальської виправної колонії №15 прийнято рішення №0000062200/0 від 21.04.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені, розрахованої відповідно до ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в розмірі 699849,70 грн. (Т.1 а.с.160).

Зазначене рішення було оскаржене у судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2008 року позовні вимоги задоволені частково, визнано частково недійсним рішення №0000062200/0 від 21.04.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 641893,87 грн., в решті відмовлено (Т.1 а.с.162-163).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.12.2008 постанова Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2008 залишено без змін (Т.1 а.с.164-165).

Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.12.2008 відповідно до ст.254 КАС України є такою, що набрала законної сили.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Сума пені, визначена рішенням №0000062200/0 від 21.04.2008, яка підлягає до сплати згідно зворотнього боку облікової картки платника податків (Т.2 а.с.9) та не сплачена відповідачем станом на день розгляду справи складає 42650,00 грн.

Податковий борг в зазначеній сумі визнається відповідачем повністю.

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Дії відповідача при визнанні адміністративного позову не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, тому визнання позову приймається судом.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст .95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути кошти Підприємства Перевальської виправної колонії №15 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області в сумі 452970,83 грн. (чотириста пятдесят дві тисячі девятсот сімдесят гривень 83 копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку перед місцевим бюджетом Перевальського району Луганської області в сумі 410289,24 грн. (чотириста десять тисяч двісті вісімдесят девять гривень 24 копійки), з земельного податку перед місцевим бюджетом смт.Бугаївка Перевальського району Луганської області в сумі 31,59 грн. (тридцять одна гривня 59 копійок), пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 42650 грн. (сорок дві тисячі шістсот пятдесят гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений і підписаний 19 серпня 2011 року.

Суддя О.В. Захарова