Постанова № 18613929, 23.09.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2011 року Справа № 1170/2а-3357/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дигас В.М.

за участю:

представників позивача Черниша В.А., Снегірьової О.М.

представників відповідача Поповкіної О.О., Суської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тофлер-Агро»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішень,

ВИКЛАД ОБСТАНОВИН:

ТОВ «Тофлер-Агро»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ № 0000272310 від 26 серпня 2011р., яким збільшене грошове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 760214 грн. та № 0000262310 від 26 серпня 2011р., яким збільшене грошове зобовязання з податку на прибуток в сумі 950268 грн.

В обґрунтування позовної заяви ТОВ «Тофлер-Агро»зазначає, що за результатами перевірки Кіровоградською ОДПІ прийняті податкові повідомлення рішення, які товариство вважає протиправними так як вони прийняті за результатами необґрунтованих та безпідставних висновків.

В акті перевірки податковим органом здійснені посилання на те, що згідно п.3.2.7 акту Знам'янської ОДПІ від 10.06.11 №14/23-10/31709708 „Про результати планової виїзної перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Пік", код за ЄДРПОУ 31709708, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р." встановлено, що по ланцюгу постачання до покупців сільськогосподарської продукції не встановлено руху фактичного товару по деяких операціях. Так, згідно бухгалтерського обліку станом на 01.12.2010 р. на балансі СТОВ «Пік»рахувалося на обліку 5075,6 т. кукурудзи та у грудні 2010 р. було придбано кукурудзу в кількості 2685 т. Всього рахувалося залишків кукурудзи у кількості 7760,6 т. У зв'язку з тим. що залишки кукурудзи у грудні 2010 р. були в наявності у кількості 7760.6 т, тому СТОВ „Пік" не мало можливості реалізувати ТОВ «Тофлер-Агро»кукурудзу у кількості 9158.45 т на загальну суму 14694733,02 грн., в т.ч. ПДВ 2449122,17 грн. по накладній від 29.12.2010 р. №РН-0000005, тобто була проведена реалізація неіснуючого товару в кількості 2729,1 тон (9158,45 - 7760,6) по ціні 1337,08 грн. на загальну суму 3649025,03 грн. в т.ч. ПДВ 608170,84 грн. Таким чином, СТОВ „Пік" не мало можливості здійснювати операції з реалізації неіснуючих товарів контрагентам-покупцям.

Товариство зазначає, що той факт, що СТОВ «Пік»не вело належним чином бухгалтерську та податкову документацію не може свідчить про нікчемність та безтоварність господарської операції.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, які обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені на підставі результатів перевірки ТОВ «Тофлер-Агро»під час якої встановлено, що згідно бухгалтерського обліку станом на 01.12.2010 р. на балансі СТОВ «Пік»рахувалося на обліку 5075,6 т кукурудзи та у грудні 2010 р. було придбано кукурудзу в кількості 2685 т., всього рахувалось залишків кукурудзи у кількості 7760,6 т, тому СТОВ «Пік»не мало можливості реалізувати ТОВ «Тофлер-Агро» кукурудзу у кількості 9158,45 т, а відтак такий правочин є нікчемним.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали адміністративний позов та просили суд задовольнити його в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали, просили суд відмовити в його задоволені. адмініс

Свідок - ОСОБА_6 зазначив суду, що він є директором СТОВ «Пік»і підтвердив в судовому засіданні, що дійсно між СТОВ «Пік»та ТОВ «Тофлер-Агро»був укладений договір купівлі-продажу кукурудзи в кількості 9158,45 т. Стосовно відсутності в бухгалтерському обліку товариства певної кількості кукурудзи свідок повідомив суду, що не може напевно ні підтвердити, ні спростувати ці обставини, оскільки СТОВ «Пік»не лише закуповувало кукурудзу, а й вирощувало, тобто на зберіганні в елеваторі знаходилась разом кукурудза, яку було вирощено СТОВ «Пік»та придбано товариством.

Свідок, оглянувши надані судом копії первинних документів, зазначив суду, що на договорі купівлі-продажу від 29.12.2010 р. на видатковій та податковій накладній виписаних СТОВ «Пік»міститься його підпис.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАСУ) в судовому засіданні 23.09.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 28.09.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, свідка, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Тофлер-Агро»(далі позивач) зареєстрований як юридична особа Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області про що видано свідоцтво Серії А00 № 178844 (а.с.22) і є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100120730 про реєстрацію платника ПДВ (а.с.25).

Відповідно до довідки АА № 123734 з ЄДРПОУ одним із видів діяльності позивача визначено 51.21.0 оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (а.с.23).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАСУ, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року N 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач) в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАСУ, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Посадовими особами податкового органу проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Тофлер-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1.01.2010 р. по 31.03.2011 р. та іншого законодавства за період з 1.01.2010 р. по 31.03.2011 р. за результатами якої складено акт від 12.08.2011 р. № 61/23-10/35741462 (далі акт перевірки) (а.с.39-74), висновками якого, є порушення, на думку відповідача:

1. ст.203 ЦК України, п.5.1. ст.5 Закону України «По оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток за четвертий квартал 2010 р. на суму 760214 грн.;

2. ст.203 ЦК України, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено податок на додану вартість за грудень 2010 р. на суму 608171 грн.

Не погоджуючи з висновками акту перевірки позивачем до ДПА у Кіровоградській області подано заперечення від 18.08.2011 р. (а.с.76-78). ДПА у Кіровоградській області надала відповідь від 22.08.2011 р. № 2872/1-/23-11 «Щодо розгляду заперечень»зі змісту якої вбачається про те, що ДПА у Кіровоградській області погоджується з висновками акту перевірки (а.с.79-82).

Кіровоградською ОДПІ на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 26 серпня 2011 р.:

- № 0000272310, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 608171 грн. основного зобовязання та 152043 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с.84);

- № 0000262310, яким збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток в сумі 760214 грн. основного зобовязання та 190054 грн. штрафної (фінансової) санкції (а.с.86).

Що стосується фактичних порушень, відображених в акті перевірки, які стали підставою для винесення оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність договору купівлі-продажу від 29 грудня 2010 р., укладеного позивачем з СТОВ «Пік», про продаж кукурудзи, в результаті чого зменшено податковий кредит з ПДВ за грудень 2010 року на суму 608171 грн. та зменшено валові витрати позивача на 3040854 грн. у четвертому кварталі 2010 року.

Такі висновки перевіряючими зроблені з огляду на те, що згідно п.3.2.7 акту Знам'янської ОДПІ від 10.06.11 №14/23-10/31709708 «Про результати планової виїзної перевірки СТОВ «Пік»(код за ЄДРПОУ 31709708) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р." встановлено, що по ланцюгу постачання до покупців сільськогосподарської продукції не встановлено руху фактичного товару по деяких операціях. Так, згідно бухгалтерського обліку станом на 01.12.2010 р. на балансі СТОВ «Пік»рахувалося на обліку 5075,6 т. кукурудзи та у грудні 2010 р. було придбано кукурудзу в кількості 2685 т. Всього рахувалося залишків кукурудзи у кількості 7760,6 т. У зв'язку з тим, що залишки кукурудзи у грудні 2010 р. були в наявності у кількості 7760,6 т, СТОВ „Пік" не мало можливості відпустити ТОВ «Тофлер-Агро»кукурудзу у кількості 9158.45т. на загальну суму 14694733,02 грн., в т.ч. ПДВ 2449122,17 грн. по накладній від 29.12.2010р . №РН-0000005. тобто була проведена реалізація неіснуючого товару в кількості 2729,1 тон (9158,45 - 7760,6) по ціні 1337,08 грн. на загальну суму 3649025,03 грн. в т.ч. ПДВ 608170,84 грн.

Як зазначено у акті № 61/23-10/35741462 від 12.08.2011 р. в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від СТОВ «Пік», що свідчить про те, що правочини між СТОВ «Пік»та покупцем ТОВ «Тофлер-Агро»у грудні 2010 р. на суму 3649025,03 грн. (в т.ч. ПДВ 608170,84 грн.), здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Тобто, підставою для визнання правочину щодо купівлі-продажу кукурудзи нікчемним став факт, як на думку відповідача, відсутність у бухгалтерському обліку достатньої кількості кукурудзи. Такі висновки податкового органу суд вважає помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу б/н від 29.12.2010 р. (а.с.26), укладеного між СТОВ «Пік»(продавець) та ТОВ «Тофлер-Агро»(покупець), продавець зобовязується передати у власність товар, а покупець зобовязується прийняти та здійснити оплату кукурудзи в кількості 9158,45 т по ціні 1337,08 грн.

На виконання вищезазначеного договору та в підтвердження здійснення господарської операції СТОВ «Пік»виписано видаткова накладна № РН-0000005 від 29 грудня 2010 р. (а.с.28) та податкова накладна від 29.12.2010 р. № 23 на суму 14694733,02 грн., в т.ч. ПДВ 2449122,17 грн. (а.с.29).

Кукурудза в кількості 9158,45 грн. на підставі заяви директора СТОВ «Пік»від 29.12.2010 р. була переоформлена на ТОВ «Тофлер-Агро»(а.с.109), що підтверджується складською квитанцією № 218 від 29 грудня 2010 р. (а.с.30), відповідно до якої кукурудза в кількості 9158450 кг була переоформленна з СТОВ «Пік»на картку ТОФ «Тофлер-Агро».

Судом, відповідно до статті 110 КАС України здійснено запит до СВ ЗАТ «Рос Агро»- елеватор на зберіганні в якому знаходилась кукурудза (а.с.92), на якій товариство надало відповідь, а також копію документів, які, як на думку суду свідчать на наявність у СТОВ «Пік»кукурудзи в кількості 9158,45 т.

Відповідно до договору зберігання зерна № 20/09/10 від 20.09.2010 р. укладеного між сільськогосподарським виробничим закритим акціонерним товариством «Рос Агро»(зерновий склад) та СТОВ «Пік»(поклажодавець), зерновий склад зобовязується прйняти, зберігати, підробити і відвантажити на першу вимогу поклажодавця, а поклажодавець зобовязується оплатити надані послуги (а.с.94-100).

Згідно з копіями складських квитанцій, наданих суду СВ ЗАТ «Рос Агро», на картку СТОВ «Пік»протягом вересня грудня 2010 р. була зарахована кукурудза в кількості 10489,7 т (а.с.101-108).

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що у СТОВ «Пік»була можливість здійснити реалізацію кукурудзи в кількості 9158,45 т., оскільки відповідна кількість кукурудзи зберігалась на елеваторі за договором зберігання.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Тофлер-Агро» операція з придбання кукурудзи у СТОВ «Пік»по накладній від 29.12.2010 р. № РН-0000005 у кількості 9158,45 т на загальну суму 14694733,02 грн., в т.ч. ПДВ 2449122,17 грн. відображена в грудні 2010 року наступними бухгалтерськими проведеннями:

Дебет 281 „Товари на складі" Кредит 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 12245610,85грн.;

Дебет 641 „Розрахунки за податками" Кредит 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 2449122,17грн.

Тобто, кукурудза, проведена по бухгалтерському обліку позивачем без жодних порушень.

Частиною 1 стаття 203 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин) визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1-3 статті 215 Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV (в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідач зазначав, що нікчемним правочин укладений між позивачем та СТОВ «Пік»є лише в частині реалізаціє кукурудзи в кількості 2729,1 т, а в іншій частині реальність господарської операції податковим органом не заперечувалась.

Відповідно до пунктів 4,5,6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі Порядок), акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно абзаців 1,2 пункту 5.2 Положення, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В розділі 3.1.2 «валові витрати»акту перевірки Кіровоградською ОДПІ зазначено, що у СТОВ «Пік»станом на 01.12.2010 р. на балансі рахувалась кукурудза в кількості 5075,6 т і у грудні 2010 р. було придбано ще 2685 т, всього рахувалось залишків кукурудзи у кількості 7760,6 т (5075,6 + 2685). Відповідач в цьому ж розділі акту перевірки зазначає, що у СТОВ «Пік»не було достатньої кількості кукурудзи для її реалізації позивачу в розмірі 2729,1т (9158,45 7760,6). Дані арифметичні висновки податкового органу є помилковою, оскільки 9158,45 7760,6 дорівнює 1397,85 т.

Посилання представників відповідача в судовому засіданні, що СТОВ «Пік»було раніше реалізовано позивачу ще 1328,25 т не відповідають дійсності, оскільки як вбачається із реєстру отриманих та виданих податкових накладних позивача такі відомості не відповідають дійсності (а.с.133-135). Тобто, пояснення представників відповідача, що дана операція з приводу реалізації кукурудзи в кількості 1331,25 т відображена в акті перевірки СТОВ «Пік», суд оцінює критично, оскільки підставою для винесення податкових повідомлень рішень є висновки викладені в акті перевірки такого платника податків відносно якого відносяться рішення, а не фактичних даних перевірок його контрагентів, які зазначені в інших актах перевірки. Суд констатує, що в акті перевірки позивача не відображено реалізація кукурудзи в кількості 1331,25 т чи то позивачу, чи то іншому субєкту господарюванню, а відтак такі пояснення представників відповідача не ґрунтуються на нормах закону.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про нікчемність правочину між позивачем та СТОВ «Пік». Таким чином, суд вважає необґрунтованими висновки органу державної податкової служби про безтоварність та нікчемність господарських операцій між позивачем та його контрагентом СТОВ «Пік» в частині реалізації кукурудзи в кількості 2729,1т.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть встановлення посадовими особами податкового органу факту порушення контрагентами позивача бухгалтерського та податкового обліку не свідчить про нікчемність господарських операцій, укладених таким субєктом господарювання.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпункту 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин,право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин,датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, виписані СТОВ «Пік», заповнені у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №615 від 30.05.97р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037.

У відповідності із Законами України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про податок на додану вартість», який був чинний на час виникнення правовідносин, первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обовязкові реквізити, а саме містити назву посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Жодних недоліків в оформленні первинних бухгалтерських та податкових документах ні відповідачем, ні судом не встановлено.

Оскільки суд приходить до висновку про незаконність збільшення грошового зобовязання за платежом: податок на додану вартість та податок на прибуток, а відтак і нарахування штрафної (фінансової) санкції є незаконним.

В судовому засіданні позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту та реальність господарської операції, а тому податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ № 0000272310, яким збільшено грошове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 608171 грн. основного зобовязання та 152043 грн. штрафної (фінансової) санкції підлягає скасуванню.

Відповідно до підпункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (який був чинним на час виникнення правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат, витрати повязані з господарською операцією по придбанню кукурудзи у СТОВ «Пік»в розмірі 3040854 грн., а відтак податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ № 0000262310, яким збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток в сумі 760214 грн. основного зобовязання та 190054 грн. штрафної (фінансової) санкції підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач під час судового засідання не довів суду правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією 980819.168.5 від 06.09.2-11 р. (а.с.2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тофлер-Агро»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про скасування рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції № 0000272310 від 26 серпня 2011р., яким збільшене грошове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 760214 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції № 0000262310 від 26 серпня 2011р., яким збільшене грошове зобовязання з податку на прибуток в сумі 950268 грн. Присудити товариству з обмеженою відповідальністю «Тофлер-Агро»з Державного бюджету України судовий збір 3,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 26.09.2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна