Постанова № 18613265, 22.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року 12:46                               Справа № 2а-0870/6458/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді                                        Максименко Л.Я.

при секретарі судового засідання                    Приймаку Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

до:Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329», м. Запоріжжя

про:стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 299/01 від 13.01.2011

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1/188 від 21.04.2011

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя звернулось із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пенсіонерам, які знаходяться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Комунарському, Ленінському, Хортицькому районах м.Запоріжжя за період з 01.03.2011 по 30.06.2011 у розмірі 35139,19 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в період з з 01.03.2011 по 30.06.2011 по пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 нараховані до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 35139,19 грн. Однак, проплат відповідачем у визначений період не здійснювалось.

Посилаючись на ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ), ст.ст. 1, 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 27.06.1997 № 400/97-ВР (далі – Закон № 400/97-ВР), п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування позивач просив суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав наведених вище просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 19.08.2011 вх.№30576 посилається не те, що з 01.01.2004 набрав чинності Закон № 1058-IV. Згідно з нормами пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, збережено порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв на момент прийняття цього Закону.

При цьому, частину другу статті 13 Закону №1788-ХІІ, яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році. 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року було виключено відповідно до Закону України від 17 лютого 2000 року № 1461-ІІІ «Про внесення змін до деяких законів України» (далі – Закон № 1461-ІІІ).

Стверджує, що в момент набрання чинності з 01.01.2004 Закону № 1058-IV, Закон №1788-ХІІ не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону №1788-ХІІ, що позбавляє загальне відшкодування пільгових пенсій у спірних правовідносинах статусу загальнообов'язкового платежу, що, відповідно, дає всі підстави стверджувати, що у відповідача відсутній передбачений законодавством обов'язок відшкодовувати витрати ПФУ на вказані цілі.

На думку відповідача, та обставина, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону №1788-ХІІ, є об’єктом оподаткування – збором на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (поряд з іншими виплатами на користь найманих працівників) не відносять зазначені витрати до кола загальнообов’язкових платежів, а заборгованість з вказаних виплат не є податковим боргом, тому до вказаної заборгованості не може застосовуватися механізм погашення податкового боргу передбачений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000.

Також відповідач зазначив, що у органів Пенсійного фонду відсутнє право на стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, виплачених колишнім працівникам відповідача, оскільки пунктом 7 частини 1 статті 64 Закону № 1058-IV серед інших повноважень органам Пенсійного фонду надано право стягувати з платників страхових внесків лише несплачені суми страхових внесків. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесене до складу внесків на загальнообов 'язкове державне пенсійне страхування, і, відповідно, у позивача відсутнє право на стягнення цих сум.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення, з підстав, наведених вище, просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 22.09.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Згідно з п. «з» ст. 13 Закону №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв): чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону №1788-ХІІ. Докази правомірності призначення (протоколи, розпорядження, довідки про підтвердження пільгового стажу тощо) та фактичної виплати пенсій вказаним пенсіонерам (довідки) - долучені до матеріалів справи та відповідачем не заперечуються.

Заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону України Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, а саме відповідно до норм Закону № 1788-ХІІ та Закону № 400/97-ВР.

До набрання чинності Законом № 1058-IV діяв наступний порядок покриття витрат ІІФУ на виплату та доставку пільгових пенсій: до 17.02.2000 обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ па виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» «з» ст. 13 було передбачено частиною 2 статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Законом 1461-ІІІ частину 2 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону № 400/97-ВР пунктами, якими було встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Порядок відшкодування платниками збору витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ до 01.01.2004 було передбачене також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління ПФУ від 19.10.2001 № 16-6, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за № 998/6189).

Таким чином, обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ був передбачений на шконодавчому рівні, у тому числі і станом на 01.01.2004 (день набрання чинності Законом № 1058-IV).

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке саме визначення страхових внесків наведено і в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі – Інструкція).

Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обов’язкове державне пенсійне страхування і відносяться за визначенням, наведеним у Законі № 1058-IV та Інструкції, до страхових внесків.

          Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування – фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.10 Інструкції, в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Надсилання відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов’язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 з 01.03.2011 по 30.06.2011 в розмірі 35139,19 грн., яке не було виконано.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

          На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача щодо відсутності у підприємства обов’язку з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п. «з» Закону № 1788-ХІІ, про відсутність в УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя права на стягнення вказаних сум – спростовуються вищевикладеними нормами чинного законодавства.

Посилання ж відповідача на те, що вказані суми заборгованості не є податковим боргом і на них не розповсюджуються положення Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ані суд, ані позивач не заперечує та вважає обґрунтованими, оскільки правова природа відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є зовсім іншою.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, - задовольнити повністю.

          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» (69008, м. Запоріжжя, вул.. Південне шосе, 66, код ЄДРПОУ 03114164) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (69067, м. Запоріжжя, вул. Союзна, 32, код ЄДРПОУ 20508427) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» по пенсіонерам які обліковуються в УПФУ в Комунарському, Ленінському, Хортицькому районах м. Запоріжжя за період з 01.03.2011 по 30.06.2011 у розмірі 35139 (тридцять п’ять тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 74 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.                    

Суддя                                                                      Л.Я. Максименко