Постанова № 18611927, 20.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 року о 14-40 годині Справа № 2а-0870/2870/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у

м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 03.11.2010 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах з ВАТ «Завод «Львівсільмаш» за період з 01.05.2010 по 31.05.2010.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №116/08-03/01240137 від 03.11.2010.

На підставі зазначеного акту документальної перевірки 11.11.2010 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000270803/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1050000 гривень, в т. ч. 700000 гривень основного платежу та 350000 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

З фактом винесення податкового повідомлення-рішення та висновками, викладеними в акті перевірки, позивач не згоден з наступних підстав.

У акті перевірки зазначено про недійсність податкової накладної № 492 від 14.05.10, виписаної ВАТ «Завод «Львівсільмаш», у якій зазначено старі реквізити підприємства, але жоден законодавчий акт не містить такого поняття як «старі реквізити». Між тим податкова накладна № 492 від 14.05.10 містить всі обовязкові реквізити, передбачені чинним законодавством, а тому, оскільки інше не зазначено в акті перевірки та не заперечується відповідачем, можна зробити висновок, що зазначена податкова накладна оформлена належним чином.

Вказана податкова накладна складена контрагентом позивача на підставі свідоцтва платника податків на додану вартість, яке не було анульовано або скасовано на момент її складання. Крім того, ДПІ законом не наділена правом визнавати податкові накладні недійсними.

Враховуючи, що ПАТ «Запорізький домобудівний комбінат» в силу закону виступає як платник податків у відношеннях з державою, то він не може нести відповідальність за інших юридичних осіб, а правопорушення, які зазначені в акті перевірки, не можуть відноситись до позивача, оскільки стосуються іншої юридичної особи.

Позивач просить суд задовольнити позов та визнати протиправними й скасувати як зазначене податкове повідомлення-рішення, так і податкове повідомлення-рішення № 0000270803/1, яке винесене в процесі адміністративного оскарження.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що відповідно до п.5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, вважається недійсною податкова накладна №492 від 14.05.2010, виписана ВАТ «Завод «Львівсільмаш», у якій зазначено старі реквізити підприємства, а саме: старе свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №17701746 від 26.07.2002 та місце знаходження продавця: 79015, м. Львів. вул. Городоцька, 207, замість фактичної юридичної адреси: 69035, м.Запоріжжя, вул. Суворова, 4 (за даними свідоцтва про реєстрацію юридичної особи від 21.01.2009).

Норми Закону України «Про податок на додану вартість» поширюються виключно на осіб, які є платниками податку на додану вартість, відповідно до ст.2 цього Закону, та зареєстровані у податковому органі у якості платника ПДВ та мають свідоцтво платника ПДВ.

Тому ВАТ «Завод «Львівсільмаш» не має права на нарахування податку та складання податкових накладних.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами, згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, в порушення пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.7 ст.5 наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення» ВАТ „ЗДБК" завищено податковий кредит за травень 2010 року на 700000 гривень, оскільки позивачем було включено податкову накладну №492 від 14.05.2010, виписану ВАТ «Завод «Львівсільмаш», до складу податкового кредиту травня 2010 року, що призвело до заниження ПДВ на 700 000 гривень у травні 2010 року.

Представник відповідача просить суд у позові відмовити.

У судовому засіданні прокурор проти позову заперечував, вважаючи, що податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до чинного законодавства, а дії СДПІ - правомірними, тому просив суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.11.2010 СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах з ВАТ «Завод «Львівсільмаш» за період з 1 по 31 травня 2010 року, за результатом якої було складено акт №116/08-03/01240137 від 03.11.2010.

Зазначеним актом встановлено порушення пп.пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 04.03.1997 (зі змінами та доповненнями, далі Закон № 168/97-ВР) та п. 5.7 ст. 5 Наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення»: завищення податкового кредиту за травень 2010 року на суму 700 000 гривень, що призвело до заниження податку на додану вартість на 700 000 гривень за травень 2010 року, а також порушення пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР: ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку.

На підставі зазначеного акту 11.11.2010 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000270803/0 про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в розмірі 1050000 гривень, в т. ч. 700000 гривень основного платежу та 350000 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано скаргу (вих. № 01/347 від 17.11.2010) й отримано 06.12.2010 рішення про результати розгляду первинної скарги № 12428/10/25-016 від 03.12.2010, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. На підставі зазначеного рішення про результати розгляду первинної скарги було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000270803/1 від 03.12.2010. Не погодившись з зазначеним рішенням, позивачем було направлено на адресу ДПА у Запорізькій області повторну скаргу.

04.02.2011 позивачем було отримано рішення про результат розгляду повторної скарги від 02.02.2011, відповідно до якого ДПА у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивачем було направлено на адресу ДПА України скаргу на винесені рішення. 18.04.2011 було отримано рішення про результати розгляду скарги № 7088/6/25-0515 від 13.04.2011, відповідно до якого оскаржувані рішення залишені без змін.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені з порушенням вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997, він не містить жодного положення щодо встановлення недійсності податкової накладної на підставі «старих реквізитів» - Порядок взагалі не містить такого терміну.

Згідно п.1 розд. ІІІ Наказу ДПА України «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» №79 від 01.03.2000, реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати анулювання свідоцтва про таку реєстрацію та виключення цього платника ПДВ з Реєстру, згідно з розділом V цього Положення.

Тобто, наявність свідоцтва платника ПДВ надає такій особі право нараховувати податкові зобов'язання щодо ПДВ, складати податкові накладні та відображати податковий кредит у порядку, передбаченому Законом про ПДВ.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР та п. 2 розділу V «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», реєстрація діє до дати її анулювання; анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника ПДВ з Реєстру.

Тобто,повноваження особи як платника податків припиняються на дату її виключення з Реєстру (на дату анулювання реєстрації).

Отже, з моменту анулювання свідоцтва платник ПДВ втрачає права на нарахування податкових зобов'язань щодо ПДВ, виписування податкових накладних, відображення податкового кредиту, отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, відсутність передбачених законодавством доказів анулювання реєстрації контрагента ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат» як платника податку на додану вартість не може бути підставою для висновку про не підтвердження останнім права на податковий кредит за виданою йому у встановленому порядку податковою накладною.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ. Але в п. 5 цього Порядку зазначається, що Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Разом з тим, у пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР зазначається, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

У звязку з вищезазначеним, суд вважає, що з дня, коли позивач отримав від ВАТ «Завод «Львівсільмаш» податкову накладну, у нього виникло право на податковий кредит.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, там же визначено перелік обов'язкових реквізитів, що має містити податкова накладна.

Відповідно до даних акту перевірки №116/08-03/01240137, відсутні жодні дані щодо відсутності будь-якого з необхідних реквізитів податкової накладної № 492 від 14.05.10.

Суд приходить до висновку, що зазначена податкова накладна оформлена відповідно до вимог, зазначених в пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

Крім того, Закон № 168/97-ВР не зобов'язує покупця перевіряти достовірність зазначених у накладній даних. Тому, виходячи із змісту вищезгаданої норми, відповідальність за достовірність цих даних несе саме продавець - платник податку на додану вартість.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем правомірно включено суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17,158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000270803/0 від 11.11.2010 й № 000270803/1 від 03.12.2010, винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя у відношенні ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат».

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26.09.2011.

Суддя О.В. Матяш