Постанова № 1861137, 05.05.2008, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2008 р. Справа № 6/100-Б-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригуза П.Д., при секретарі Андреєвець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: Державної податкової інспекції у Генічеському районі, Ідентифікаційний номер 34270404, вул. Братів Коваленків, 60, м. Генічеськ Херсонської області,

до: Приватного підприємця ОСОБА_1, Ідентифікаційний НОМЕР_1. АДРЕСА_1,

про визнання банкрутом

за участю представників:

від кредитора: не прибув;

від боржника: не прибув;

в с т а н о в и в:

Справа про банкрутство порушена ухвалою суду від 17.04.2008 р.

Кредитор висунув вимогу про визнання боржника банкрутом відповідно до процедур, передбачених ст.47-49 та ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ініціюючий кредитор заявив грошові вимоги до боржника в розмірі 2600,00 грн. Боржника не надав суду відзиву на заяву, ухвала господарського суду про порушення цієї справи вручено із відміткою, особисто.

Боржник ОСОБА_1 - є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрований Генічеською районною державною адміністрацією Херсонської області 21.05.2001 р., реєстраційний НОМЕР_2, код ідентифікаційний НОМЕР_1. Реєстрація, місце проживання боржника - АДРЕСА_1.

Заборгованість є узгодженою в розумінні Закону України № 2181, Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є безспірною в розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та визнається судом.

Кредитором надано докази, що за боржником зареєстровані об'єкти нерухомого майна.

Боржником не сплачується заборгованість перед кредитором з червня 2006 р., підприємницька діяльність припинена, доказів сплати заборгованості до суду не надано, що відповідно до п.4 ст.48 Закону є підставою для визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону банкрутство - це визнана господарським судом  неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Оцінивши фактичні обставини справи та матеріали справи у відповідності до ст.43 ГПК України суд визнає, що задовольнити вимоги кредитора можливо не інакше як через застосування до боржника процедури, передбаченої Законом.

Відповідно до п.7 ст.48 Закону постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та наказ (виконавчий документ) про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч.3 п.7 ст.48 Закону кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Згідно п.1 ст.5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Суд зазначає, що з моменту введення в дію ст.48 Закону законодавство України зазнало змін, що призвело до колізії між нормами законів, а саме Закону України “Про виконавче провадження” та Закону “Про нотаріат”.

Враховуючи, що вказані правила п.7 ст.48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не відповідають порядку звернення стягнення на майно боржника, що встановлений відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, суд вирішує цю колізію на користь Закону України “Про виконавче провадження” та застосовує його норми як Закон, що є спеціальним і визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню та визначає для зарахування коштів депозитний рахунок Державної виконавчої служби.

Керуючись п.3 ст.18, п.3 ст.18-1 Закону України «Про виконавче провадження», ст.47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, 86 ГПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

1. Визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Генічеському районі в сумі 2600,00 грн.

2. Визнати банкрутом громадянина-підприємця ОСОБА_1, Ідентифікаційний НОМЕР_1.АДРЕСА_1.

3. Відкрити ліквідаційну процедуру.

4. Надати Відділу державній виконавчій службі Генічеського райуправління юстиції Херсонської області наказ такого змісту: Стягнути з ОСОБА_1, Ідентифікаційний НОМЕР_1, АДРЕСА_1, заборгованість у сумі 2600,00 грн. (дві тисячі шістсот гривень, 00 копійок) на депозитний рахунок Державної виконавчої служби шляхом звернення стягнення на все майно та кошти банкрута, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Про виконання цієї постанови та ухвали від 17.04.2008р. по цій справі повідомити господарський суд Херсонської області для прийняття рішення про подальший розподіл коштів між учасниками провадження у справі про банкрутство.

5. Постанову надіслати: кредитору; боржнику; ВДВС Генічеського РУЮ; державному реєстратору; Херсонському обласному сектору з питань банкрутства.

Суддя П.Д. Пригуза