Постанова № 18611221, 05.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/15739/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грищенка Є.І.

при секретаріЧерніковій О.Є.

за участю

представника позивача Гой О.В.

відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 5695,57 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Маріупольський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі «позивач» або «Марупольський МЦЗ») звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом в до ОСОБА_2 (далі «відповідач» або «ОСОБА_2.») про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 5695,57 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 04.05.2007 року по 16.04.2008 року. Під час проведення обміну даними з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було отримано інформацію, що громадянка ОСОБА_2 перебувала на обліку як фізична особа-підприємець з 07.03.2002 року. На адресу відповідача було направлено лист про необхідність повернення коштів в сумі 5695,57 грн., але до теперішнього часу заборгованість не сплачена.

Просили стягнути з ОСОБА_2 суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 5695,57 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засідання проти задоволення позовних вимог не заперечувала та просила розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» та відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000 ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 04.05.2007 р. по 16.04.2008 р.

04.05.2007 року ОСОБА_2 було подано заяву про надання статусу безробітного, в якій вказала, що станом на день подання заяви вона не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує (а.с. 7).

26.10.2010 року Маріупольським міським центром зайнятості складено Акт № 370 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що ОСОБА_2 (ОСОБА_2. інн. НОМЕР_1) з 07.03.2002 року зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності (а.с. 13).

Позивачем направлено відповідачу лист від 29.10.2010 року № 2120 про повернення коштів у розмірі 5695,57 гривень протягом пятнадцяти календарних днів з моменту отримання листа (а.с. 14). Лист Маріупольського міського центру зайнятості відповідачем отримано 5 листопада 2010 року, про що свідчить повідомлення про отримання поштового відправлення (а.с.15 ).

Вказана сума у добровільному порядку повернута не була.

Відповідно ч.1 до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість це діяльність громадян, повязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі п.п1 п.5.5 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою діяльністю або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт за цивільно-правовими угодами).

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

На підставі п.1 ст. 47 вищезазначеного закону для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч.2 п. 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон №1533-III) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Статтею 31 Закону №1533-III встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Частиною 3 ст.36 Закону №1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання послуг.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримала допомогу по безробіттю у сумі 5695,57 гривень.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 5695,57 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі

Стосовно клопотання відповідача про встановлення способу виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання рішення можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

В судовому засіданні була досліджена трудова книжка відповідача, з якою вбачається, що на час розгляду справи ОСОБА_2 не працює та є безробітним. Враховуючи матеріальний стан відповідача та позицію позивача, який залишив розгляд клопотання на розсуд суду, суд вважає за можливим задовольнити клопотання та встановити спосіб виконання постанови суду, шляхом розстрочення суми боргу на дванадцять місяців.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Маріупольського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 5695,57 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Маріупольського центру зайнятості (р/р 37170300901052, банк ГУ УДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО 24815706) суму виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 5695 (пять тисяч шістсот девяносто пять) гривень 57 копійку.

Встановити спосіб виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2011 року по справі №2а/0570/15739/2011 за позовом Маріупольського міського центру зайнятості-робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 5695,57 грн., шляхом внесення ОСОБА_2 платежів:

- у жовтні 2011 року - 474 грн. 63 коп.,

- у листопаді 2011 року - 474 грн. 63 коп.,

- у грудні 2011 року - 474 грн. 63 коп.,

- у січні 2012 року -474 грн. 63 коп.,

- у лютому 2012 року - 474 грн. 63 коп.,

- у березні 2012 року - 474 грн. 63 коп.,

- у квітні 2012 року - 474 грн. 63 коп.,

- у травні 2012 року - 474 грн. 63 коп.,

- у червні 2012 року - 474 грн. 63 коп.,

- у липні 2012 року - 474 грн. 63 коп.,

- у серпні 2012 року - 474 грн. 63 коп.,

- у вересні 2012 року - 474 грн. 64 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 5 жовтня 2011 року у присутності сторін.

Постанова в повному обсязі складена 10 жовтня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Грищенко Є.І.