Постанова № 18611085, 03.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/14414/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 20 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю

представників позивача Оксеньчук А.В.,

представника відповідачаПлатонової Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Лаванда» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24.06.2011 року №0516855026-32-187, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Мале приватне підприємство «Лаванда» звернулось з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24.06.2011 року №0516855026-32-187.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 06.07.2011 року підприємством було отримано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області від 24.06.2011 року №0516855026-32-187 про застосування фінансових санкцій за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Як вказує позивач, рішенням відповідача до нього застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу на загальну суму 10100 грн. за продаж алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та роздрібну торгівлю вином за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на вино.

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням на підставі того, що податковим органом перевірка, за результатами якої були застосовані фінансові санкції, була проведена безпідставно.

Крім того, зазначає позивач, наочна інформація на час проведення перевірки була в наявності і знаходилась у куточку покупця та вхідних дверях; складалася із графічного знаку про заборону куріння і тексту: «Куріння заборонено!», на підтвердження чого надав суду фотографію, на якій зображено таблички з написами: «Курение в помещении запрещено. Администрация», «Детям до 16 лет сигареты не отпускаются. Администрация».

Щодо порушення реалізації вина за ціною нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на вино, позивач вказує, що вимоги законодавства у даному випадку поширюється на вина вітчизняного виробництва. Проте, одиниця товару, яка була описана в акті перевірки мала імпортне походження, на підтвердження чого надав суду видаткову накладну №250261 від 25.02.2011р., згідно якої ПП «Лаванда» отримала від відправника ТОВ «АПМСБ» одиниці алкогольних напоїв на суму 757,32 грн.

Позивач також зазначив, що відповідачем порушена форма складання акту про застосування фінансових санкцій. Наголосив, що в цьому випадку податковий орган мав приймати податкове повідомлення-рішення і строк у десть днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

На підставі викладеного вважав дії відповідача незаконними, просив скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 24.06.2011 року №0516855026-32-187.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що службовими особами Регіонального управління проведена 13.04.2011 року перевірка магазину, який належить позивачу на предмет дотримання вимог законодавства, яке регулює порядок здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.

Зазначив, що Регіональним управлінням Департаменту CAT ДПА України у Донецькій області дотримані вимоги щодо умов допуску на перевірку. Перевірка проведена за наявності наказу на перевірку та направлення на перевірку. Службові особи управління були допущені до перевірки.

В матеріалах перевірки наявні розписки представника суб'єкта господарювання про отримання направлення на перевірку та наказу про проведення перевірки.

Перевірка проведена відповідно до приписів Податкового кодексу України, п.37 Постанови КМУ від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» в присутності продавця ОСОБА_3

Вказав, що перевіряючими особами було встановлено відсутність наочної інформації, передбаченої ст. 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Крім того, зазначив, що під час перевірки встановлено вітчизняне походження вина «Український кагор», що стало підставою винесення спірного рішення. На доказ чого надав листа з РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Одеській області від 23.09.2011 року, згідно якого субєкт господарювання ТОВ «Винзавод «Південні вікна» отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв від 19.01.2010 року №454, з терміном дії з 14.01.2010 року по 14.01.2015 року.

Вважав дії щодо застосування фінансових санкцій правомірними, у позові просив відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач Мале приватне підприємство «Лаванда», ідентифікаційний код 23414460, зареєстроване за адресою м. Іловайськ, вул. Шевченко, 80.

Згідно пп. 4 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-XII, п.6.4 "Положення про Департамент з контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.2007 року № 71, до повноважень регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України належить право звернення до суду з позовом, в тому числі про стягнення з суб'єктів господарювання сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (із змінами та доповненнями) від 19.12.2008 року № 481/95-ВР (далі Закон № 481) передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 року № 58 "Про реорганізацію Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів", Указу Президента України від 11.07.2001 року № 510 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року № 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" та Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.02.2007 року № 71, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України та його регіональні управління визначенні як державні органи контролю за дотриманням вимог законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Судом встановлено, що 13.04.2011 року на підставі наказу №135 від 13.04.2011 року та направлення №000229 від 13.04.2011р. (видане на імя старшого держподаткового ревізора-інспектора Усачова І.С., старшого держподаткового ревізора-інспектора Дядьора О.В.) відповідачем проведена фактична перевірка магазина, що належить Малому приватному підприємству «Лаванда», та розташовано за адресою м. Іловайськ, вул. Шевченка, 80, з питань додержання субєктами господарювання вимог встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Термін проведення перевірки з 13.04.2011 року по 22.04.2011 року.

Наявні розписки представника суб'єкта господарювання про отримання направлення на перевірку та наказу про проведення перевірки.

За результатами перевірки складено акт 235/03/23414460 від 13.04.2011р. яким встановлено порушення позивачем вимог:

1. ст. 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме за відсутність в ресторані на знаку наочній інформації про заборону куріння тексту змісту: "Куріння заборонено!" (як зазначено в акті перевірки зі слів адміністрації магазину в приміщенні магазину курити заборонено, проте не розміщено наочної інформації про заборону куріння, яка складається із графічного знаку і тексту такого змісту: «Куріння заборонено!»),

2. постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2011 року Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва (як зазначено в акті перевірки встановлено факт продажу споживачеві однієї пляшки вина «Український кагор», місткістю 0,4 л., виробник ТОВ «Винзавод «Південні вікна», дата виготовлення 30.08.2010 року, за ціною 11,20 грн. за пляшку),

3. п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. №854 Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями (як зазначено в акті перевірки в ході перевірки були описані марки акцизного податку, на які не була надано супровідних документів).

При перевірці був присутній продавець магазину ОСОБА_3, про що стоїть її особистий підпис в акті.

У зауваженнях до акту перевірки зазначено, що таблички про заборону куріння були, проте в даний час зірвані, ціна на вино нижче 12 грн., у звязку з тим, що було придбано за низькою ціною, претензії до перевіряючих відсутні.

В наслідок виявленого порушення відповідачем винесено рішення №051685502632-187 від 24.06.2011 року про застосування до МПП «Лаванда» фінансових санкцій у сумі 10100 грн.

В судовому засіданні в якості свідків були допитані старший держподатковий ревізор-інспектор Усачов І.С., старший держподатковий ревізор-інспектор Дядьора О.В., які пояснили, що 13.04.2011 року, на підставі направлення та наказу, проводили перевірку магазину, що належить МПП «Лаванда». Таблички з наочною інформацією про заборону куріння в магазині виявлено не було, встановлено факт продажу споживачеві однієї пляшки вина «Український кагор», місткістю 0,4 л., виробник ТОВ «Винзавод «Південні вікна», дата виготовлення 30.08.2010 року, за ціною 11,20 грн. за пляшку.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Згідно статті 15-2 Закону № 481, забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

1) у закладах громадського харчування;

2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;

3) у приміщеннях закладів культури;

4) у приміщеннях закритих спортивних споруд;

5) у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Частиною 2 статті 17 Закону № 481 визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - 3400 гривень.

Отже, Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено наявність на наочній інформації крім графічного знака про заборону куріння, обовязковість наявності тексту саме такого змісту: "Куріння заборонено!".

Суд не приймає як доказ наявності на час здійснення перевірки, надану позивачем фотографію з написами: «Курение в помещении запрещено. Администрация», «Детям до 16 лет сигареты не отпускаются. Администрация», оскільки з неї не можливо зясувати в якому місті вона зроблена, від якої вона дати. Крім того, написи не відповідають вимогам законодавства щодо змісту таких табличок та складені російською мовою.

Згідно із статтею 11 Закону № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються маркам акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно вимог Податкового кодексу України, наявність марки акцизного збору к пляшці(упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Марка акцизного збору (податку) - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесених до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Контроль за наявністю марок акцизного збору встановленого зразка на пляшках алкогольних напоїв під час и зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби.

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України немаркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняється.

Податковий кодекс України визначає, що маркування - наклеювання марки акцизного податку здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановов КМУ від 27.12.2010 №1251, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції вважаються немаркованими.

Як зазначено в довідці від 15.04.2011 № 21 про видачу марок акцизного податку, сектор контролю за використанням марок акцизного збору повідомив, що марки, опис яких був зроблений в ході перевірки, не отримувалися та не видавалися.

Згідно із Податковим кодексом України, відповідальність за недодержання порядку маркування, реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, несвоєчасну сплату акцизного податку несуть виробники, імпортери, продавці цих товарів та їх посадові особи у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Отже, алкогольні напої на які не наклеєні марки акцизного податку встановленого зразка, у такій спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів вважаються немаркованими.

Відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України Закону України від 19.12.1995 року № 481-95/ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме - 100 відсотків вартості товару, але не менше ніж 1700 гривень.

Щодо порушення відпуску одиниці вина за ціною нижчою від встановленої мінімальної роздрібної ціни на вино, суд зазначає.

Згідно із вимогами Постанови КМУ від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» повинна становитиме не менше ніж 12,00 грн.

Відповідно до абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України Закону України від 19.12.1995 року № 481-95/ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено відповідальність за оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, а саме 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Суд вважає, що факт реалізації пляшки вина за ціною нижчою, від встановленої мінімальної роздрібної ціни на вино підтверджений поясненнями свідків, листом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Одеській області від 23.09.2011 року.

Суд не приймає до уваги надані позивачем, як доказ імпортного походження вина «Український кагор», видаткову накладну №250261 від 25.02.2011р., оскільки зі її змісту не можливо ідентифікувати виробника такого товару.

Крім того, щодо обовязку податкового органу у разі порушення МПП «Лаванда» вимог закону приймати податкове повідомлення-рішення і строк у десть днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки, суд зазначає.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відомчим нормативно-правовим актом в цій сфері є Інструкція про порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженої наказом ДААК ДПА України від 08 липня 2003 року №80, із змінами та доповненнями згідно наказу від 27.08.2009 року №349.

Відповідно до п. 2.8 указаної Інструкції розгляд справи та прийняття рішення здійснюється у термін тридцяти робочих днів, з моменту складання акта про порушення субєктом підприємницької діяльності. У разі необхідності отримання додаткових доказів по справі, термін розгляду матеріалів може бути продовжено на термін не більше ніж 6 місяців з дня виявлення порушення.

За таких обставин суд робить висновок про те, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення дотримано вимог діючого законодавства.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем не було надано належних доказів якими він обґрунтовує свої вимоги. Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи рішення про застосування фінансових санкцій від 24.06.2011 року №0516855026-32-187 у сумі 10100 грн. за порушення вимог ст. 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", діяв на підставі та у межах повноважень що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 99,100, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства «Лаванда» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24.06.2011 року №0516855026-32-187 відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 03 жовтня 2011 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі виготовлена 07 жовтня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.