Постанова № 18610393, 30.08.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2011 року о 12 год. 31 хв. Справа № 2а-0870/3707/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Тєтєрєв В.В., за участю представника позивача Сіколенко К.В., представника відповідача Драч В.М. розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя»

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя» (далі за текстом позивач або ТОВ «Інтер-Запоріжжя») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі за текстом відповідач або ДПІ в Жовтневому районі м.Запоріжжя) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення форми «В1» №00002192302 від 12.04.2011.

У позові зазначено, що відповідно до акту перевірки №92/23-2/24912705 від 28.03.2011, складеного за результатом перевірки ТОВ «Інтер-Запоріжжя», щодо позивача ДПІ в Жовтневому районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» №00002192302 від 12.04.2011. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення винесеним неправомірно, оскільки висновки, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсним правовідносинам. В акті перевірки, на думку позивача, не наведено жодного факту відсутності декларування і сплати податкового зобовязання ДП «Ескорт- Агро з іноземною інвестицією», який є постачальником шроту соєвого до ТОВ «Інтер-Запоріжжя». Також позивач вважає, що відсутність інформації відносно підтвердження або спростування будь-яких фактів: виробника товару, декларування сум податку на додану вартість (далі за текстом ПДВ) не може бути доказом неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, а також відносно завищення заявлених сум бюджетного відшкодування в результаті придбання шроту соєвого у ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією». При цьому, в акті перевірки не наведено, на думку позивача, жодного доказу провини (чи наміру) ТОВ «Інтер-Запоріжжя». Позивач вважає, що неможливість простежити придбання товару по ланцюжку від виробника не є доказом відсутності постачання товару; неможливість підтвердження факту перерахування ПДВ до бюджету актом перевірки не підтверджено. У момент здійснення господарських операцій контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин позивач вважає, що не може нести відповідальність ані за несплату податків постачальниками контрагента, самим контрагентом, ані за неможливість отримання відомостей про виробника товару. Позивачем придбаний шрот соєвий для подальшого продажу, тобто використання у власній господарській діяльності. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» основою для нарахування кредиту є податкова накладна, яка складається платником податків постачальником товару. Таким чином, ТОВ «Інтер-Запоріжжя», по даті отримання податкових накладних факт придбання товару, включило суми ПДВ в податковий кредит в повній відповідності з пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Факт використання цього товару в операціях у межах господарської діяльності підтверджується первинними документами, які були надані перевіряючим. Оскільки у ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» на час здійснення усіх операцій було у наявності свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ (№39854051), то воно мало право виписувати податкові накладні. За цими податковими накладними у ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» виникли обовязки на включення вказаних сум до складу зобовязань, а у ТОВ «Інтер-Запоріжжя» виникло право на включення таких сум в податковий кредит по ПДВ. З вказаних причин позивач вважає правомірним заявлене бюджетне відшкодування ПДВ за грудень 2009 року у сумі 273884 грн. 34 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представником відповідачанадано до суду письмові заперечення у яких він зазначив, що ДПІ в Жовтневому районі м.Запоріжжя під час позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість з ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» за листопад, грудень 2009 року встановлено, що ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» є посередником у продажі шроту соєвого. При перевірці надсилались запити щодо проведення зустрічних перевірок з питань взаємовідносин ТОВ «Інтер-Запоріжжя» з контрагентом постачальником ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією». Встановлено, що постачальниками у другій ланці ланцюга є: ТОВ «Діптрейд», ЗАТ «Пологівський ОЕЗ», ПП «Фенікс Плюс», ВАТ «Джанкойський елеватор». Постачальниками у третій ланці ланцюга є: ТОВ СП «Птахокомплекс Агро», ТОВ ТД «Україна», ПП «Аніка Груп», ТОВ «Артекс Агро». У звязку з вищенаведеним немає можливості зробити висновок про джерело походження товару, за рахунок придбання якого виникло відємне значення у декларації з ПДВ за листопад 2009 року у ТОВ «Інтер-Запоріжжя». Отже, як вважає представник відповідача, не можливо дослідити придбання товару по ланцюгу постачання товару виробника та неможливо підтвердити факт перерахування ПДВ контрагентом до бюджету, а саме не надано відомості щодо декларування та сплати податкових зобовязань та їх фактичне надходження до бюджету за листопад 2009 року на загальну суму ПДВ 283561 грн. 83 коп. Таким чином, як зазначено відповідачем, в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем безпідставно включено до складу дозволеного податкового кредиту суму ПДВ за листопад 2009 року на загальну суму 283561 грн. 83 коп. Представник відповідача посилаючись на пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає, що оскільки господарська діяльність це, передусім, діяльність направлена на отримання доходу, то між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку є взаємозвязок. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, потім включення відповідних сум до податкового кредиту ПДВ, та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. Продавці та їх постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні звязки й учасники якого обізнані стосовно один одного. Здійснення операцій, які не мають економічної ділової мети, а лише намір отримати бюджетне відшкодування у спосіб, що суперечить вимогам законодавства, тобто заволодіння бюджетними коштами вказує на ознаки нікчемних операцій. Посилаючись на приписи п.1.8 ст.1, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» представник відповідача зазначає, що віднесена до складу дозволеного податкового кредиту сума ПДВ за листопад 2009 року 283561 грн. 00 коп. не повязана з веденням господарської діяльності, що призвело до завищення бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року на суму 273884 грн. 35 коп.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи судом зясовано наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №203681 ТОВ «Інтер-Запоріжжя» зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради за адресою: 69095, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Українська/вул.Героїв Сталінграду, буд.39/6. Позивач має ідентифікаційний код №24912705.

Відповідно Довідки про взяття на облік платника податків (Форма №4-ОПП) ТОВ «Інтер-Запоріжжя» узято на облік в органах державної податкової служби 03.02.1998 за №40694.

Позивачем надано до суду податкову декларацію з податку на додану вартість за 11 місяців 2009 року. Вказана декларація датована позивачем 20.01.2010, містить підписи керівника ТОВ «Інтер-Запоріжжя» Троян В.С., головного бухгалтера ОСОБА_4, відмітку податкового органу про реєстрацію 21.12.2009. Відповідно до 26 рядку цієї декларації залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 241774 грн. 00 коп.; у рядку 25 декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 1003134 грн. 00 коп.

Також, позивачем надано до суду податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяців 2009 року. Вказана декларація датована позивачем 21.12.2009, містить підписи головного бухгалтера ОСОБА_4, відмітку податкового органу про реєстрацію 20.01.2010, вхідний реєстраційний номер податкового органу 97283. Відповідно до 26 рядку цієї декларації залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду 183697 грн. 00 коп.; у рядку 25 декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 1839245 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано до суду Договір поставки №92Ш/02-2009 датований 11.11.2009. Предметом вказаного договору, укладеного Дочірнім підприємством «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» (постачальник) з ТОВ «Інтер-Запоріжжя» (покупець) є постачання шроту соняшникового, соєвого виробництва ЗАТ «Пологівський олійноекстракційний завод». Вартість (ціна) кожної окремої партії продукції і вартість (ціна) 1 тони продукції узгоджується сторонами у додатковій угоді на постачання окремої партії продукції, яке є невідємною частиною Договору (п.2.2. цього договору).

Також, позивачем надано до суду додаткову угоду №1 від 11.11.2009 до Договору поставки №92Ш/02-2009 від 11.11.2009. За цією додатковою угодою підлягає постачанню шрот соєвий 200 тон, вартість продукції 860000 грн. 00 коп., з яких 143333 грн. 33 коп. ПДВ. Позивачем надано додаткову угоду №2 від 18.11.2009 до Договору поставки №92Ш/02-2009 від 11.11.2009. За цією додатковою угодою підлягає постачанню шрот соєвий 200 тон, вартість продукції 830000 грн. 00 коп., з яких 138333 грн. 33 коп. ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивачем, для доведення підстав до нарахування податкового кредиту надано видаткову накладну №243 від 25.11.2009, податкову накладну №264 від 25.11.2009 виписані ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» про постачання 25,350т. шроту соєвого на суму 105202 грн. 50 коп. (в тому числі ПДВ 17533 грн. 75 коп.).

Також, надано видаткову накладну №211 від 16.11.2009, податкову накладну №225 від 12.11.2009 виписані ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» про постачання 75,000т. шроту соєвого на суму 322500 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 53750 грн. 00 коп.).

Судом також досліджено видаткову накладну №199 від 12.11.2009, податкову накладну №236 від 16.11.2009 виписані ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» про постачання 75,000т. шроту соєвого на суму 322500 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 53750 грн. 00 коп.).

За видатковою накладною №219 від 18.11.2009, податковою накладною №244 від 18.11.2009 виписаними ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» позивачу поставлено 50,000т. шроту соєвого на суму 215000 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 35833 грн. 33 коп.).

Також, позивачем надано до суду видаткову накладну №235 від 23.11.2009, податкову накладну №256 від 23.11.2009 виписані ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» про постачання 24,570т. шроту соєвого на суму 101965 грн. 50 коп. (в тому числі ПДВ 16994 грн. 25 коп.).

За видатковою накладною №237 від 24.11.2009, податковою накладною №258 від 24.11.2009 виписаними ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» позивачу поставлено 25,760т. шроту соєвого на суму 106904 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 17817 грн. 33 коп.).

Відповідно видаткової накладної №261 від 27.11.2009, податкової накладної №286 від 27.11.2009 виписаними ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» позивачу поставлено 25,750т. шроту соєвого на суму 106862 грн. 50 коп. (в тому числі ПДВ 17810 грн. 42 коп.).

Також, позивачем надано до суду видаткову накладну №242 від 25.11.2009, податкову накладну №263 від 25.11.2009 виписані ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» про постачання 25,860т. шроту соєвого на суму 107319 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 17886 грн. 50 коп.).

За видатковою накладною №262 від 27.11.2009, податковою накладною №287 від 27.11.2009 виписаними ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» позивачу поставлено 25,680т. шроту соєвого на суму 106572 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 17762 грн. 00 коп.).

За видатковою накладною №264 від 30.11.2009, податковою накладною №289 від 30.11.2009 виписаними ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» позивачу поставлено 24,910т. шроту соєвого на суму 103376 грн. 50 коп. (в тому числі ПДВ 17229 грн. 42 коп.).

Згідно видаткової накладної №265 від 30.11.2009, податкової накладної №290 від 30.11.2009 виписаних ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» про постачання 25,860т. шроту соєвого на суму 103169 грн. 00 коп. (в тому числі ПДВ 17194 грн. 83 коп.).

На всіх податкових накладних зазначено індивідуальний податковий номер продавця (ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією») 310872227058, покупця (ТОВ «Інтер-Запоріжжя») 249127008248.

Позивачем в обґрунтування використання придбаного товару у подальшій господарської діяльності також подано до суду наступні документи.

Так, позивачем подано до суду: видаткову накладну ТОВ «Інтер-Запоріжжя» №1639 від 17.05.2010 про постачання 17,000т. шроту соєвого до ТОВ «Українське зерно» та податкову накладну №1676 від 17.05.2010; видаткову накладну №1730 від 01.06.2010 про постачання 30т. шроту соєвого до ТОВ «Українське зерно» та податкову накладну №1764 від 01.06.2010.

За видатковою накладною №1718 від 01.06.2010 ТОВ «Інтер-Запоріжжя» поставлено 4т. шроту соєвого до ТОВ «Марганецька птахофабрика» на суму 14666 грн. 67 коп. Разом з цим відповідно до податкової накладної №1374 від 16.04.2010 позивачем продано до ТОВ «Марганецька птахофабрика» 5 т. шроту соєвого на суму 15451 грн. 37 коп., без визначення суми ПДВ у окремій товарній позиції.

Крім того, ТОВ «Інтер-Запоріжжя» надано до суду видаткову накладну №1728 від 24.05.2010 про постачання 18т. шроту соєвого до ТОВ «Українське зерно» та податкову накладну №1759 від 24.05.2010.

Відповідно видаткової накладної №1953 від 01.06.2010 позивачем поставлено 20т. шроту соєвого до ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» на суму 74166 грн. 66 коп., що зазначено і у податковій накладній №2000 від 01.06.2010. За видатковою накладною №2010 від 10.06.2010 позивачем поставлено 0,65т. шроту соєвого до ТОВ «Марганецька птахофабрика», аналогічно зазначено у податковій накладній №2046 від 10.06.2010.

Судом досліджені всі документи про постачання ТОВ «Інтер-Запоріжжя» шроту соєвого іншим контрагентам.

Позивачем надано до суду Договір зберігання №20/10 від 20.10.2009 за умовами якого ТОВ «Інтер-Запоріжжя» зберігає на складі ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» (52031, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Кіровське, вул.Леніна, 543) наступний товар: сировина для виготовлення комбікорму.

Також, позивачем надано до суду Додаткову угоду №1 до вказаного Договору зберігання №20/10 від 20.10.2009.

Крім того, позивачем надано до суду наступні товаро-транспортні накладні, згідно яких: автотранспортне підприємство ПП «Омега-2000», замовник (платник) ТОВ «Інтер-Запоріжжя, вантажовідправник ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», вантажоодержувач ТОВ «Інтер-Запоріжжя», пункт навантаження м.Пологи, Запорізька область, пункт розвантаження Дніпропетровська область:

-товаро-транспортну накладну від 30.11.2009 про перевезення шроту соєвого 24,910т.

-товаро-транспортну накладну №20 від 30.11.2009 про перевезення шроту соєвого 24,860т.

-товаро-транспортну накладну №15 від 27.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,680т.

-товаро-транспортну накладну №19 від 27.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,750т.

-товаро-транспортну накладну №10 від 25.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,350т.

-товаро-транспортну накладну №7 від 25.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,860т.

-товаро-транспортну накладну №5 від 24.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,760т.

-товаро-транспортну накладну №3 від 23.11.2009 про перевезення шроту соєвого 24,570т.

-товаро-транспортну накладну №274/1 від 18.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,000т.

-товаро-транспортну накладну №274 від 18.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,000т.

-товаро-транспортну накладну №264 від 16.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,200т.

-товаро-транспортну накладну №264/2 від 16.11.2009 про перевезення шроту соєвого 24,800т.

-товаро-транспортну накладну №264/1 від 16.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,000т.

-товаро-транспортну накладну №250/2 від 12.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,000т.

-товаро-транспортну накладну №250 від 12.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,000т.

-товаро-транспортну накладну №250/1 від 12.11.2009 про перевезення шроту соєвого 25,000т.

Також, позивачем надано до суду Довіреності на співробітників, які супроводжували товарні цінності (в тому числі і шрот соєвий) від ТОВ «Інтер-Запоріжжя» до подальших покупців у 2010 році при використанні придбаного у ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» шроту соєвого у господарських операціях.

Позивач для підтвердження змін в активах внаслідок здійснених операцій з шротом соєвим надав до суду платіжні доручення Базовому відділенню Запорізької обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» про переказ коштів ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією»: №146 від 23.11.2009 на суму 322500 грн. 00 коп.; №161 від 26.11.2009 на суму 215000 грн. 00 коп.; №157 від 25.11.2009 на суму 322500 грн. 00 коп.; №3379 від 02.12.2009 на суму 101965 грн. 50 коп.; №3379 від 01.12.2009 на суму 101965 грн. 50 коп.; №3394 від 02.12.2009 на суму 106904 грн. 00 коп.; №1074 від 04.12.2009 на суму 212521 грн. 50 коп.; №1075 від 07.12.2009 на суму 213434 грн. 50 коп.; №3428 від 08.12.2009 на суму 103169 грн. 00 коп.

Дослідженням податкової декларації з податку на додану вартість за 12 місяців 2009 року (№97283 від 20.10.2010), яка визнана ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя податковою звітністю ТОВ «Інтер Запоріжжя» за 2009 рік з вказаного податку, встановлено декларування позивачем відємного значення у сумі 1839245 грн. 00 коп.

За висновками Акту про результати позапланової виїзної перевірки №92/23-2/24912705 складеного 28.03.2011 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, встановлено порушення ТОВ «Інтер Запоріжжя» вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» шляхом завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку на загальну суму 273884 грн. 35 коп.

У податковому повідомленні-рішенні Форми«В1» №00002192302 від 12.04.2011, прийнятому стосовно ТОВ «Інтер Запоріжжя» наявне посилання на Акт перевірки №92/23-2/24912705 від 29.03.2011. Разом з цим, з пояснень представника відповідача Акт перевірки за №92/23-2/24912705 підписаний саме 28.03.2011, а у податковому повідомленні-рішенні Форми«В1» №00002192302 від 12.04.2011 наявна технічна помилка.

Вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя зменшено суму бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 273884 грн. 35 коп. за декларацією №97283 від 20.01.2010 за грудень 2009 року. без застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

30.08.2011 у судовому засіданні представником позивача надано до суду копії документів первинного бухгалтерського обліку та детальний розрахунок операцій з придбання шроту соєвого у ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією». Відомості, зазначені у вказаному розрахунку не спростовані відповідачем.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідачем надано до суду Довідку №1333/23-211/31087228/81 складену 30.03.2010 ДПІ Гагарінського району м.Севастополя за результатами документальної невиїзної перевірки ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інтер Запоріжжя» за листопад 2009 року.

Як зазначено у висновку вищевказаної Довідки, перевіркою ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» не встановлено розбіжності з відомостями, отриманими від ТОВ «Інтер-Запоріжжя», яке мало правові відносини з платником податків; перевіркою встановлено відображення ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Інтер- Запоріжжя», яке мало правові відносини з платником податків.

У Довідці №1333/23-211/31087228/81 від 30.03.2010 зазначено (стор.3 Довідки), що «… ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» у періоді, за який проводилась перевірка відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.01.2006 №39854051, виданого ДПІ Гагарінського району м.Севастополя, індивідуальний податковий номер 310872227058, зареєстроване платником ПДВ з 20.11.2000 по теперішній час …».

Зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вислухавши представників сторін суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

1.Як зазначено у висновках Акту про результати позапланової виїзної перевірки №92/23-2/24912705 складеного 28.03.2011 ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, встановлено порушення ТОВ «Інтер Запоріжжя» п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4., пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок у банку на загальну суму 273884 грн. 35 коп. Вказані висновки зроблені відповідачем без проведення зустрічної перевірки ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», належного порівняння даних бухгалтерського обліку обох контрагентів.

Довідка №1333/23-211/31087228/81 складена 30.03.2010 ДПІ Гагарінського району м.Севастополя спростовує відомості викладені ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя у Акті про результати позапланової виїзної перевірки №92/23-2/24912705 від 28.03.2011 стосовно господарських операцій між вказаними контрагентами.

2.Обґрунтовуючи свої вимоги щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Форми«В1» №00002192302 від 12.04.2011 позивач посилається на право податкового кредиту при здійсненні операцій з Дочірнім підприємством «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», яким виписувались податкові накладні.

Вказане право на податковий кредит позивач обґрунтовує придбанням у Дочірнього підприємства «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» шроту соєвого на загальну суму 1699960 грн. 00 коп. з отриманням від продавця податкових накладних. Вказані податкові накладні докладно досліджені судом.

Доводи представника позивача про реальність вчинених господарських операцій та фактичне отримання товару підтверджується: видатковими накладними ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», Товарно-транспортними накладними на перевезення придбаного шроту соєвого, його зберігання на складі ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» (52031, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт.Кіровське, вул.Леніна, 543) згідно Договору зберігання №20/10 від 20.10.2009, подальшою реалізацією цього товару (видатковими накладними, податковими накладними позивача), змінами в активах ТОВ «Інтер-Запоріжжя» (платіжними дорученнями банку).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, як це передбачено п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі Положення).

Первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»).

Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням зазначеного, первинні документи повинні відображати зміст та обсяг господарської операції, засвідчувати її реальність.

Досліджені в судових засіданнях документи, надані позивачем засвідчують реальність господарських операцій, вчинених ТОВ «Інтер-Запоріжжя» з ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією».

3.У п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено у пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Суд вважає, що вказана норма Закону містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише єдиний випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

При цьому абз.2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надані як до перевірки відповідача, так і до суду податкові накладні та документи у підтвердження оплати товару.

Будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» акт перевірки не містить. Не містить акт перевірки й зауважень щодо оплати товару.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та норм Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податків на відображення податкового кредиту обмежується 1095 днями від дати вчинення господарської операції. Згідно матеріалів справи, цей строк позивачем не порушений.

Згідно з п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

В акті перевірки не зафіксовано порушень з боку позивача наведених положень п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як зазначено у пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) - залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Як зазначено у п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Факт виконання операцій засвідчується рядом первинних документів, які не викликають сумніву. Реальність господарських операцій зясована через дослідження у сукупності всіх первинних документів.

У розділі 1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»), зазначено, що товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Відповідно до п.11.7 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Позивачем надано до суду Товарно-транспортні накладні виписані ПП «Омега-2000», як перевізником товару від ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» до ТОВ «Інтер Запоріжжя».

Отже, суд приходить до висновку про правомірність виписування ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» податкових накладних на проданий шрот соєвий та їх використання ТОВ «Інтер-Запоріжжя» при формуванні податкового кредиту за відповідний податковий період та заявлені суми бюджетного відшкодування.

4.Відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки, згідно з п.3 «Переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», затвердженого 27.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1238, є підставою для позапланової виїзної документальної перевірки.

Однак, представником відповідача не надано жодних доказів існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого ТОВ «Інтер-Запоріжжя» за операціями з придбання товарів у ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією», та сумою податкових зобов'язань ДП «Ескорт-Агро з іноземною інвестицією» за операціями з постачання таких товарів, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки.

У п.3.3 Акту про результати позапланової виїзної перевірки №92/23-2/24912705 від 28.03.2011 зазначено про надіслання відповідачем запитів до Джанкойської ОДПІ, однак результати вирішення цих запитів до суду не надано.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо.

Суд вважає, що дотримання і захист прав та інтересів позивача буде гарантувати постанова суду, якою оспорюване податкове повідомлення-рішення буде скасоване.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Інтер-Запоріжжя» підлягають частковому задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 71, 158-163 КАС України; ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» №00002192302, винесене 12.04.2011 Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м.Запоріжжя відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Запоріжжя».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі виготовлена 02.09.2011.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О. Прасов