Постанова № 18610362, 21.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року 11:30                               Справа № 2а-0870/6881/11

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого – судді Чернової Ж.М.

при секретарі судового засідання Батигіні О.В.

за участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя

до: Приватного підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

          19.08.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1705,20 грн.

В обґрунтування вимог позивач в своєму позові посилається на те, що ПП ОСОБА_1 є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Згідно із карткою особового рахунку страхувальника, відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року включно в розмірі 1705 грн. 20коп. (з урахуванням частини фіксованого податку). 07.06.2011 позивачем було сформовано вимогу №Ф 1795, яка направлена на адресу відповідача. ПП ОСОБА_1 зазначена вимога залишена без задоволення. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заява про розгляд справи без участі його представника до суду не надходила.

Відповідач повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Поштова кореспонденція направлена на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам - підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова кореспонденція вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до п.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. 122 КАС України та на підставі ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали позову, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в УПФУ як платник страхових внесків (страхувальник) за №08/11-3683.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції від 01.07.2010 визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», в редакції, яка діяла на час виникнення боргу, зазначено, що платниками збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 3 ст. 15 зазначеного вище Закону передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.3 та п. 4 ст. 18 Закону №1058-ІV, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. (п.6 ст. 18 Закону №1058-ІV).

Частиною 2. ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з приписами ст. 1 Закону № 1058-IV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю та перебувають на спрощеній системі оподаткування починаючи з липня 2010 року зобов’язані щомісяця сплачувати до органів Пенсійого фонду України за місцем реєстрації страхові внески (з урахуванням частини сум єдиного/фіксованого податку, які надійшли на рахунок Пенсійного фонду) у розмірі не меншому ніж:

294 грн.82 коп. – за липень-вересень 2010 року;

301 грн.12 коп. – за жовтень-листопад 2010 року;

306 грн.10 коп. – за грудень 2010 року.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У даному випадку базовим звітним періодом є календарний місяць.

У відповідності до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до абз.5 п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Виходячи з вищенаведеної норми, заявлена в позові сума недоїмки повинна стягуватись у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла до внесення змін, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Згідно з нормами абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (в редакції, яка діяла на час виникнення заборгованості), у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Також, відповідно до пп. «б»п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.

Як свідчать картка особового рахунку фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності ПП ОСОБА_1 сума страхових внесків, які підлягали сплаті у 2010 році складає 1800,10 грн. Відповідачем частково сплачено суму боргу (зараховано внесків) в розмірі 94,90грн. Таким чином, сума боргу зі страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року включно, яка підлягає сплаті, складає 1705,20 грн.

У зв’язку з невиконанням ПП ОСОБА_1 вимог Закону №1058-ІV щодо повної та своєчасної сплати страхових внесків, 07.06.2011 фахівцями Позивачем була сформована вимога №Ф 1795, яка була направлена на адресу відповідача. ПП ОСОБА_1 зазначена вимога оскаржена в судовому чи адміністративному порядку не була, але сума боргу в добровільному порядку не сплачена.

Згідно до п.15 ст. 106 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У зв’язку із наведеним вище суд дійшов висновку про те, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з липня по грудень 2010 року включно в сумі 1705,20 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1, місце проживання: 69000, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя (р/р 25608301201076 в ЗОУ ВАТ «Держощадбанк», МФО 313957, ЄДРПОУ 20508433) суму боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1705,20 (одна тисяча сімсот п’ять) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя           Ж.М.Чернова