Постанова № 18610152, 26.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/11132/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-30 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивача: Пеліхос Є.М.,

представників відповідачаРадченко А.В., Чобан Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Донецьку про визнання дій незаконними, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011р. №0000731322/25618/10/15-16-23/5 та зобовязання вичинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання дій незаконними, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000731322/25618/10/15-16-23/5 від 23.06.2011р. та зобовязання вичинити дії.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що на підставі акту від 09.06.2011 р. № 382/15-16-23/5-03361081 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість (далі Акт перевірки) Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (далі СДПІ) на адресу ПАТ “Донецькміськгаз” було направлено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 р. № 0000731322/25618/10/15-16-23/5, яким ПАТ “Донецькміськгаз” було зобовязано сплатити штраф у сумі 1908801,00 грн. у розмірі 20 % від суми начебто непогашеного у встановлений строк узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 9544005,00 грн.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним і підлягає визнанню недійсним, оскільки ПАТ “Донецькміськгаз” не прострочувало терміни сплати податкових зобовязань з ПДВ, що документально підтверджується платіжними дорученнями в яких вказано призначення платежів. З огляду на те, що застосування до платників податків штрафних санкцій, передбачених п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України стало наслідком зміни податковою інспекцією визначеного позивачем призначення платежу в платіжних дорученнях на сплату податкових зобовязань, право на зміну якого в податкового органу відсутнє, позивач наполягав на відсутності в податкового органу підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Просить суд:

1) визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 р. №0000731322/25618/10/15-16-23/5;

2) визнати незаконними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про зміну призначення платежів, які сплачувалися платіжним дорученням № 4795 від 26.08.2010р., № 5124 від 08.09.2010р., № 5363 від 17.09.2010р., № 5536 від 28.09.2010р., № 5949 від 14.10.2010р., № 6164 від 21.10.2010р., № 6441 від 04.11.2010р., № 7093 від 25.11.2010р., № 291 від 30.11.2010р., № 02128 від 03.12.2010р., № 07139 від 08.12.2010р., № 7433 від 14.12.2010р., № 16135 від 17.12.2010р., № 27130 від 28.12.2010р., № 7804 від 29.12.2010р., № 7806 від 30.12.2010р., № 245 від 25.01.2011р., № 703 від 22.02.2011р., № 738 від 24.02.2011р. , № 1231 від 24.03.2011р., № 1905 від 27.04.2011р., № 1-1 від 11.05.2011р., № 10 від 12.05.2011р., № 9 від 12.05.2011р.

3)Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку внести зміни до облікової картки з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” шляхом відображення в рахунок сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість, які сплачувалися платіжним дорученням № 4795 від 26.08.2010р., № 5124 від 08.09.2010р., № 5363 від 17.09.2010р., № 5536 від 28.09.2010р., № 5949 від 14.10.2010р., № 6164 від 21.10.2010р., № 6441 від 04.11.2010р., № 7093 від 25.11.2010р., № 291 від 30.11.2010р., № 02128 від 03.12.2010р., № 07139 від 08.12.2010р., № 7433 від 14.12.2010р., № 16135 від 17.12.2010р., № 27130 від 28.12.2010р., № 7804 від 29.12.2010р., № 7806 від 30.12.2010р., № 245 від 25.01.2011р., № 703 від 22.02.2011р., № 738 від 24.02.2011р. , № 1231 від 24.03.2011р., № 1905 від 27.04.2011р., № 1-1 від 11.05.2011р., № 10 від 12.05.2011р., № 9 від 12.05.2011р. відповідно до вказаного в них призначення платежу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В наданих в судовому засіданні запереченнях в обґрунтування незгоди із позовом визначив наступне. Відповідальність за порушення встановлених строків сплати податкових зобовязань визначено підпунктом п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України.

Причиною прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011р. №0000731322/25618/10/15-16-23/5 стало встановлення податковим органом при проведенні перевірки порушень Підприємством п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п.57.3 ст.57, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 514-609 днів у загальній сумі 9544005,00грн.

Посилаючись приписи на пункту 7.7 статті 7, абз.2 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України відповідач зауважив, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 03361081, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 278057 та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 435941, копії яких наявні в матеріалах справи. Як платник податків позивач зареєстрований та обліковується в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (відповідач у справі).

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України та Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Судом встановлено, що в період з 27.05.2011р. по 07.06.2011р. представниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість ПАТ “Донецькміськгаз” за період з 20.03.2009 року по 12.05.2011 року. За наслідками проведеної перевірки податковою інспекцією був складений Акт від 09.06.2011 р. № 382/15-16-23/5-03361081, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до викладених в зазначеному Акті перевірки від 09.06.2011 р. № 382/15-16-23/5-03361081 висновків, позивачем були порушені вимоги п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п.57.3 ст.57, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість з затримкою термінів сплати на 514-609 днів у загальній сумі 9544005,00грн., у тому числі:

- по деклараціях за лютий-вересень 2009 року, (з урахуванням договорів розстрочення податкових зобовязань від 29.05.2009р. за №16, від 30.06.2009р. за №18, від 30.07.2009р. за №21 та рішень про скасування розстрочення податкових зобовязань від 31.08.2009р. №33с/24-113, від 31.08.2009р. №34с/24-113), всього в сумі 9265236,00грн.;

- по уточнюючому розрахунку по декларації за червень 2009р. (від 22.07.2009р. №9000524213) у розмірі 34048,00грн.;

- по податковому повідомленню-рішенню (від 09.10.2009р. №0001251322) у розмірі 244721,00грн.

23.06.2011 р. податковою інспекцією, на підставі викладених в акті перевірки висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000731322/25618/10/15-16-23/5, яким за затримку на 514-609 календарних днів суми грошового зобовязання в розмірі 9544005,00грн. ПАТ “Донецькміськгаз” було зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1908801,00 грн.

Статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування”, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, на платників податків покладені обовязки щодо подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами”.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону встановлені строки подання податкових декларацій в залежності від встановленого базового податкового періоду для відповідного податку.

Підпунктом 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковим періодом для визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість є один календарний місяць.

Пунктом а підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, у період з березня 2009 року по березень 2011р. позивачем було подано до податкового органу декларації з податку на додану вартість, зокрема: від 20.03.2009р. №2364, від 21.04.2009р. №3726, від 20.05.2009р. №6769, від 22.06.2009р. №9000213792, уточнюючий розрахунок від 22.07.2009р. №9000524213, від 20.07.2009р.№9000465912, від 20.08.2009р. №9000928074, від 21.09.2009р. №9001149922, від 20.10.2009р. №9001486379.

Крім того, позивачем у 2010-2011 роках було подано декларації: від 20.08.2010 року, від 20.09.2010 року, від 19.10.2010 року, від 19.11.2010 року, від 20.12.2010 року, від 20.01.2011 року, від 21.02.2011 року, від 21.03.2011 року, від 20.04.2011 року.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем за поданими деклараціями:

- від 20.03.2009р. №2364 задекларована до сплати сума у розмірі 1728415 грн. сплачена повністю 30.03.2009р.;

- від 21.04.2009р. №3726 задекларована до сплати сума у розмірі 1831221 грн. сплачена повністю 28.04.2009р.;

- від 20.05.2009р. №6769 із задекларованих до сплати 2720931 грн. фактично сплачено 27.05.2009р.- 1320932,46грн., 11.06.2009р. 200000грн., 26.06.2009р. 364500грн., 08.07.2009р. 200000грн. Не сплачено 635498,54грн.

- від 22.06.2009р. №9000213792 задекларована до сплати сума у розмірі 1564487 грн. сплачена повністю згідно платіжних доручень від 26.06.2009р. 364500 грн., від 03.12.2009р. - 200000грн., від 13.08.2009р. 200000грн., від 14.07.2009р. 200000грн., від 10.09.2009р. 200000 грн., 13.10.2009р. 200000грн., 11.11.2009р. 200000грн.

- від 20.07.2009р.№9000465912 із задекларованих до сплати 1074369грн. сплачено 30.07.2009р. кошти у сумі 272444 грн. Не сплачено 801925грн.

- уточнюючий розрахунок від 22.07.2009р. №9000524213 задекларовано до сплати, 34048грн. Перерахування коштів не здійснювалось. Сума боргу складає 34048грн.

- від 20.08.2009р. №9000928074 задекларована до сплати сума у розмірі 643775 грн. сплачена повністю згідно платіжного доручення від 28.08.2009р. на 643780 грн.

- від 20.10.2009р. №9001486379 задекларована до сплати сума у розмірі 918434грн. сплачена повністю згідно платіжних доручень від 14.10.2009р. 400000грн. та від 30.10.2009р. 518434грн.

- від 21.09.2009р. №9001149922 задекларована до сплати сума у розмірі 743604грн. сплачена повністю згідно платіжного доручення від 28.09.2009р. на 743605грн.

Крім того, судом встановлено, що 09.10.2009р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001251322, яким за порушення пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ПАТ “Донецькміськгаз” визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 367081,50 грн., з них за основним платежем 244721грн. та за штрафними санкціями 122360,50грн. Указана сума заборгованості позивачем була сплачена повністю згідно платіжного доручення №5737 від 16.10.2009 року.

Щодо податкових декларацій з податку на додану вартість за липень грудень 2010 року та січень березень 2011 року, то визначені в них податкові зобовязання були сплачені ПАТ “Донецькміськгаз” згідно наступних платіжних доручень:

- № 4795 від 26.08.2010 р. ПДВ за липень 2010 р. на суму 277600,00 грн.

- № 5124 від 08.09.2010 р. ПДВ згідно з графіком сплати (лист № 03,1/2256 від 03.06.2010р.) на суму 15000,00 грн.

- № 5363 від 17.09.2010 р. ПДВ та штрафні санкції згідно рішення від 07.09.2010 р. № 000106132210/33251/15-16-2315 на суму 174955,50 грн.

- № 5536 від 28.09.2010 р. ПДВ за серпень 2010 р. на суму 411530,00 грн.

- № 5949 від 14.10.2010 р. ПДВ згідно з графіком сплати (лист № 03,1/2256 від 03.06.2010р.) на суму 20000,00 грн.

- № 6164 від 21.10.2010 р. ПДВ за вересень 2010 р. на суму 598 330,00 грн.

- № 6441 від 04.11.2010 р. ПДВ згідно з графіком сплати (лист № 03,1/2256 від 03.06.2010р.) на суму 20000,00 грн.

- № 7093 від 25.11.2010 р. ПДВ за жовтень 2010 р. на суму 1356930,00 грн.

- № 291 від 30.11.2010 р. сплата податкового боргу з ПДВ на суму 3150,00 грн.

- № 02128 від 03.12.2010 р сплата податкового боргу з ПДВ на суму 3100,00 грн.

- № 07139 від 08.12.2010 р. сплата податкового боргу з ПДВ на суму 3000,00 грн.

- № 7433 від 14.12.2010 р. ПДВ згідно з графіком сплати (лист № 03,1/2256 від 03.06.2010р.) на суму 20000,00 грн.

- № 16135 від 17.12.2010 р. сплата податкового боргу з ПДВ на суму3500,00 грн.

- № 27130 від 28.12.2010 р. сплата податкового боргу з ПДВ на суму3500,00 грн.

- № 7804 від 29.12.2010 р. ПДВ за листопад 2010 р. на суму 900000,00 грн.

- № 7806 від 30.12.2010 р. ПДВ за листопад 2010 р. на суму 940538,00 грн.

-№ 245 від 25.01.2011 р. ПДВ за грудень 2010 р. на суму 2567202,00 грн.

- № 1231 від 24.03.2011 р. ПДВ за лютий 2011 р. на суму 2433640,00 грн.

- № 703 від 22.02.2011 р. ПДВ згідно графіку сплати (лист № 03,1/334 від 24.01.2011 р.) на суму 20000,00 грн.

- № 738 від 24.02.2011 р. ПДВ за січень 2011 р. на суму 1961762,00 грн.

- № 1905 від 27.04.2011 р. ПДВ за березень 2011 р. на суму 1871245,00 грн.

Крім того Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.05.2011 р. по справі № 2а/0570/6974/2011 задоволено подання СДПІ у м. Донецьку до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість у розмірі 1871242,00 грн.

На виконання зазначеного рішення суду ПАТ “Донецькміськгаз” здійснив перерахування коштів згідно платіжних доручень № 1-1 від 11.05.2011р. на суму 208518,70 грн.; № 10 від 12.05.2011р. на суму 250000,00 грн.; № 9 від 12.05.2011р. на суму 250000,00 грн.

В наслідок дослідження податкових декларацій, платіжних доручень, виписок банку, даних зворотного боку облікової картки, судом встановлено, що кошти, перераховані позивачем згідно платіжних доручень на сплату поточних зобовязань визначених у деклараціях з податку на додану вартість за періоди липень грудень 2010 року, січень березень 2011 року та на виконання рішення суду по справі № 2а/0570/6974/2011, були направлені відповідачем на погашення зобовязань визначених у деклараціях з ПДВ за 2009 рік, як вважає відповідач в рахунок погашення суми наявного податкового боргу минулих років. Тобто, без врахування визначеного платником податків призначення платежу, а саме:

на сплату зобовязань з ПДВ по Декларації від 20.03.2009р. № 2364.:

№ 4795 від 26.08.2010 р.; № 5124 від 08.09.2010 р.; № 5363 від 17.09.2010 р. № 5536 від 28.09.2010 р. № 5949 від 14.10.2010 р. № 6164 від 21.10.2010р. № 6441 від 04.11.2010 р. № 7093 від 25.11.2010 р.

на сплату зобовязань з ПДВ по Декларації від 21.04.2009р. № 3726:

№7093 від 25.11.2010 р. № 291 від 30.11.2010 р. № 02128 від 03.12.2010 р. № 07139 від 08.12.2010 р. № 7433 від 14.12.2010 р. № 16135 від 17.12.2010 р. № 27130 від 28.12.2010 р. № 7804 від 29.12.2010 р. № 7806 від 30.12.2010 р.

на сплату зобовязань з ПДВ по Декларації від 20.05.2009р. № 6769:

№ 7806 від 30.12.2010 р. № 245 від 25.01.2011 р. № 1231 від 24.03.2011 р.

на сплату зобовязань з ПДВ по Декларації від 22.06.2009р. № 9000213792:

№ 245 від 25.01.2011 р. № 703 від 22.02.2011 р. № 738 від 24.02.2011 р.

на сплату зобовязань з ПДВ по уточнюючому розрахунку від 22.07.2009 № 9000524213:

№ 738 від 24.02.2011 р.

на сплату зобовязань з ПДВ по Декларації від 20.07.2009р. № 9000465912:

№ 738 від 24.02.2011 р., № 1231 від 24.03.2011 р.

на сплату зобовязань з ПДВ по Декларація від 20.08.2009р. № 9000928074 п/д № 1231 від 24.03.2011 р.

на сплату зобовязань з ПДВ по Декларації від 21.09.2009р. № 90001149922 п/д № 1905 від 27.04.2011 р.

на сплату зобовязань по повідомленню-рішенню форми «Р» від 09.10.2009 № 0001251322 п/д № 1905 від 27.04.2011 р.

на сплату зобовязань з ПДВ по Декларації від 20.10.2009р. № 9001486379:

№ 1905 від 27.04.2011 р. № 1-1 від 11.05.2011 р. № 10 від 12.05.2011 р. № 9 від 12.05.2011 р.

Підпунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу зазначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки , визначені цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.16.1.3, 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків відноситься обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пункту 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею є здійснення платником податку сплати самостійно визначених ним та узгоджених зобовязань із порушенням встановлених термінів сплати.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи ПАТ “Донецькміськгаз” в наслідок не сплати в повному обсязі зобовязань визначених у податкових деклараціях з ПДВ за період з березня по жовтень 2009 рік та визначених податковим повідомленням-рішенням від 09.10.2009р. № 0001251322 мав податковий борг на загальну суму 1471471,54 грн. а саме:

- декларація від 20.05.2009р. №6769 борг на суму 635498,54грн.

- декларація від 20.07.2009р.№9000465912 борг на суму 801925грн.

- уточнюючий розрахунок від 22.07.2009р. №9000524213 борг на сум 34048грн.

Зазначені суми податкового боргу були погашені коштами перерахованими позивачем згідно платіжних доручень:

- по декларація від 20.05.2009р. №6769 п/д від 24.03.2011р.№1231

- декларація від 20.07.2009р.№9000465912 п/д від 24.03.2011р. №1231

- уточнюючий розрахунок від 22.07.2009р. №9000524213 п/д від 24.02.2011р. №738.

Згідно акту перевірки кількість днів сплати вищезазначених узгоджених податкових зобовязань склала 555-582 календарних дні.

З огляду на зазначене, висновок відповідача викладений в Акті перевірки від 09.06.2011 р. № 382/15-16-23/5-03361081 про порушення ПАТ “Донецькміськгаз” вимог п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст.16, п.57.3 ст.57, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України частково підтверджується щодо несвоєчасної сплати суми узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість із затримкою термінів сплати на 555-582 календарних дні у загальній сумі 1471471,54 грн., у тому числі по деклараціям від 20.05.2009р. №6769, від 20.07.2009р.№9000465912, уточнюючому розрахунку від 22.07.2009р. №9000524213.

Отже податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011р. № 0000731322/25618/10/15-16-23/5 в частині зобовязання ПАТ “Донецькміськгаз” за затримку на 555-582 календарних дні погашення суми грошового зобовязання в розмірі 1471471,54 грн. сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 294294,30 грн. є обґрунтованим та правомірним.

Щодо зобовязання ПАТ “Донецькміськгаз” сплатити залишок суми штрафу визначеного податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2011р. у розмірі 1614506,7 грн. (1908801грн. - 294294,30 грн. = 1614506,7 грн.), то податковим органом не надано належних доказів, якими він обґрунтовує правомірність нарахування зазначеної суми штрафу. Отже вимога про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011р. № 0000731322/25618/10/15-16-23/5 на суму у розмірі 1614506,7 грн. підлягає задоволенню.

Щодо встановленого законодавством порядку сплати податкових зобовязань суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.1.1. пункту 7.1. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Згідно статті 139 Господарського кодексу України, кошти віднесені до визначеного в цій статті поняття “майна”.

Частиною 1 статті 134 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, у тому числі коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Зокрема, розпорядженням коштами є їх переказ із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Відповідно до пункту 1.30 статті 1 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платіжним дорученням є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Встановлення форм та реквізитів розрахункових документів встановлюються Національним банком України.

Згідно з пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України N 22 від 21 січня 2004 року, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Отже, перерахування субєктом господарювання коштів за допомогою платіжного доручення, є проявом волевиявлення власника коштів, підстави перерахування коштів визначені у реквізиті “Призначення платежу” платіжного доручення.

Відповідач як орган державної влади, за приписами статті 19 Конституції України обмежений в своїх діях підставами та межами наданих повноважень, зобовязаний здійснювати надані цьому повноваження лише у спосіб, передбачений законами України. Згідно пункту 2 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на державні податкові інспекції покладено виконання функцій з забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильності обчислення і своєчасності надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податкові органи функцій наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123. Наведена Інструкція не містить у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Таким чином, податкове законодавство України станом до 01.01.2011 року не містило правових норм, якими би податковий орган був наділений повноваженнями щодо зміни визначеного платником податку призначення платежу.

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, на який посилався відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми земельного податку у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

Але, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючи органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобовязань. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення податковою інспекцією зміни визначеного позивачем напрямку коштів за платіжними дорученням № 4795 від 26.08.2010р., № 5124 від 08.09.2010р., № 5363 від 17.09.2010р., № 5536 від 28.09.2010р., № 5949 від 14.10.2010р., № 6164 від 21.10.2010р., № 6441 від 04.11.2010р., № 7093 від 25.11.2010р., № 291 від 30.11.2010р., № 02128 від 03.12.2010р., № 07139 від 08.12.2010р., № 7433 від 14.12.2010р., № 16135 від 17.12.2010р., № 27130 від 28.12.2010р., № 7804 від 29.12.2010р., № 7806 від 30.12.2010р., № 245 від 25.01.2011р., № 703 від 22.02.2011р., № 1-1 від 11.05.2011р., № 10 від 12.05.2011р., № 9 від 12.05.2011р., № 1905 від 27.04.2011р., з огляду на те, що дії податкового органу по направленню сплачених позивачем коштів за вищезазначеними платіжними дорученнями в рахунок погашення податкового боргу всупереч визначеного призначення платежу є незаконними, а вимоги позивача в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зміни визначеного позивачем напрямку коштів за платіжними дорученнями № 738 від 24.02.2011р. , № 1231 від 24.03.2011р., суд зазначає, що згідно пункту 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем з метою погашення поточних податкових зобовязань було перераховано згідно платіжних доручень:

- № 1231 від 24.03.2011 р. ПДВ за лютий 2011 р. на суму 2433640,00 грн.

- № 738 від 24.02.2011 р. ПДВ за січень 2011 р. на суму 1961762,00 грн.

Проте, у звязку з наявністю у ПАТ “Донецькміськгаз” податкового боргу на загальну суму 1471471,54 грн. відповідачем , в рахунок його погашення було зараховано:

- по декларації від 20.05.2009р. №6769 згідно п/д від 24.03.2011р.№1231 кошти на суму 635498,54грн.;

- по декларації від 20.07.2009р.№9000465912 згідно п/д від 24.03.2011р. №1231 кошти на суму на суму 801925грн.;

- по уточнюючому розрахунку від 22.07.2009р. №9000524213 п/д від 24.02.2011р. №738 кошти на суму 34048грн.;

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що зміни визначеного позивачем призначення платежу в дорученнях № 1231 від 24.03.2011 р. на суми 635498,54грн. та 801925грн.; № 738 від 24.02.2011 р. на суму 34048грн. є обґрунтованим та правомірним.

Щодо зміни визначеного позивачем призначення платежу в дорученнях:

№ 1231 від 24.03.2011р. на суму 996216,46грн. (2433640,00 грн. - 635498,54грн. - 801925грн. = 996216,46грн.),

№ 738 від 24.02.2011р. на суму 1927714грн. (1961762,00 грн. - 34048грн. = 1927714грн.),

то суд вважає такі дії необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено їх правомірність за наявності доказів про часткову своєчасну сплату позивачем податкових зобовязань визначених у деклараціях з ПДВ за період з березня по жовтень 2009 року.

Отже, позовні вимоги щодо визнання незаконними дій відповідача по зміні призначення платежу, які визначені у платіжних дорученнях № 1231 від 24.03.2011р., № 738 від 24.02.2011р. та зобовязання відповідача віднести кошти згідно визначеному в них призначення підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Метою здійснення адміністративного судочинства України є поновлення порушених субєктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи, що звернулася до суду за захистом.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено можливість встановлення судом способу та порядку виконання судового рішення.

Керуючись приписами цієї статті, суд вважає за необхідне визначити наступний спосіб виконання судового рішення в частині зобовязання відповідача віднести кошти, сплачені за платіжними дорученнями № 4795 від 26.08.2010р., № 5124 від 08.09.2010р., № 5363 від 17.09.2010р., № 5536 від 28.09.2010р., № 5949 від 14.10.2010р., № 6164 від 21.10.2010р., № 6441 від 04.11.2010р., № 7093 від 25.11.2010р., № 291 від 30.11.2010р., № 02128 від 03.12.2010р., № 07139 від 08.12.2010р., № 7433 від 14.12.2010р., № 16135 від 17.12.2010р., № 27130 від 28.12.2010р., № 7804 від 29.12.2010р., № 7806 від 30.12.2010р., № 245 від 25.01.2011р., № 703 від 22.02.2011р., № 1-1 від 11.05.2011р., № 10 від 12.05.2011р., № 9 від 12.05.2011р., № 1905 від 27.04.2011 р. та платіжними дорученнями № 1231 від 24.03.2011р. на суму 996216,46грн., № 738 від 24.02.2011р. на суму 1927714грн. шляхом зобовязання відповідача здійснити коригування даних зворотного боку облікової картки з податку на додану вартість позивача у відповідності із визначеним позивачем призначенням платежу у вищевказаних платіжних дорученнях.

Відповідно до статті частин 1, 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання дій незаконними, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.06.2011р. №0000731322/25618/10/15-16-23/5 та зобовязання вичинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 85, код ЄДРПОУ 26160528) щодо зміни призначення платежів визначених у платіжних дорученнях № 4795 від 26.08.2010р., № 5124 від 08.09.2010р., № 5363 від 17.09.2010р., № 5536 від 28.09.2010р., № 5949 від 14.10.2010р., № 6164 від 21.10.2010р., № 6441 від 04.11.2010р., № 7093 від 25.11.2010р., № 291 від 30.11.2010р., № 02128 від 03.12.2010р., № 07139 від 08.12.2010р., № 7433 від 14.12.2010р., № 16135 від 17.12.2010р., № 27130 від 28.12.2010р., № 7804 від 29.12.2010р., № 7806 від 30.12.2010р., № 245 від 25.01.2011р., № 703 від 22.02.2011р., № 1-1 від 11.05.2011р., № 10 від 12.05.2011р., № 9 від 12.05.2011р., № 1905 від 27.04.2011 р. та платіжними дорученнями № 1231 від 24.03.2011р. на суму 996216,46грн., № 738 від 24.02.2011р. на суму 1927714грн.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011р. №0000731322/25618/10/15-16-23/5 про застосування до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” (адреса: 83001, м. Донецьк, пр-т. Театральний, 1, код ЄДРПОУ 03361081) штрафу в сумі 1614506 (один мільйон шістсот чотирнадцять тисяч пятсот шість) грн. 70 коп.

Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 85, код ЄДРПОУ 26160528) внести зміни до облікової картки з податку на додану вартість Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз”(адреса: 83001, м. Донецьк, пр-т. Театральний, 1, код ЄДРПОУ 03361081) шляхом відображення в рахунок сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість коштів сплачених за платіжними дорученнями № 4795 від 26.08.2010р., № 5124 від 08.09.2010р., № 5363 від 17.09.2010р., № 5536 від 28.09.2010р., № 5949 від 14.10.2010р., № 6164 від 21.10.2010р., № 6441 від 04.11.2010р., № 7093 від 25.11.2010р., № 291 від 30.11.2010р., № 02128 від 03.12.2010р., № 07139 від 08.12.2010р., № 7433 від 14.12.2010р., № 16135 від 17.12.2010р., № 27130 від 28.12.2010р., № 7804 від 29.12.2010р., № 7806 від 30.12.2010р., № 245 від 25.01.2011р., № 703 від 22.02.2011р., № 1-1 від 11.05.2011р., № 10 від 12.05.2011р., № 9 від 12.05.2011р., № 1905 від 27.04.2011 р. та платіжними дорученнями № 1231 від 24.03.2011р. на суму 996216,46грн., № 738 від 24.02.2011р. на суму 1927714грн. у відповідності із визначеним позивачем призначенням платежу у вищевказаних платіжних дорученнях.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз”(адреса: 83001, м. Донецьк, пр-т. Театральний, 1, код ЄДРПОУ 03361081) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 грн. 70 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 26 вересня 2011 року у присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.