Рішення № 18609268, 26.09.2011, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2-612/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Масалітіна Н. А.

при секретарі Куксенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ „ПриватБанк” про визнання кредитно-заставного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом ПАТ КБ „ПриватБанк” про визнання кредитно-заставного договору недійсним, посилаючись на те, що 03.03.2008 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») укладено кредитно-заставний договір № КRКRAN 20150799 про надання кредитних коштів. Предметом застави за кредитно-заставним договором виступив автомобіль GREAT WALL SAFE 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1. Вважає, що вищезазначений кредитно-заставний договір укладений з порушенням діючого законодавства та є недійсним, оскільки укладений в іноземній валюті та при відсутності відповідної ліцензії, тому просить суд визнати недійсним кредитний договір № КRКRAN 20150799 03.03.2008 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просить задовольнити їх судом.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просив задовольнити їх судом.

Представник відповідача Бібленко Ю.Г. в судовому засіданні проти позову заперечує, суду пояснила, що про укладення договору в іноземній валюті просив сам позивач в своїй заяві про надання кредиту, надання кредиту в іноземній валюті відповідно до Декрету КМУ не вимагають отримання індивідуальної ліцензії Нацбанку України, у банку є генеральна ліцензія на здійснення кредитних операцій у валюті і це не суперечить вимогам чинного законодавства. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним в позові позивачу відмовити з наступних підстав.

03.03.2008 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») укладено кредитно-заставний договір № КRКRAN 20150799 про надання кредитних коштів у сумі 21376,66 долари США ,з них 19841, 11 доллари США на придбання автомобіля,

1131, 98 доларів США на сплату страхових платежів, 6,75 долларів США на реєстрацію в державному реєстрі, 396, 82 доллари США оплата винагороди відповідачу. Предметом застави за кредитно-заставним договором виступив автомобіль GREAT WALL SAFE 2006 року випуску, д/н НОМЕР_1 під 10,56 % річних.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон держави не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Тобто відповідно до законодавства, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак в той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного Банку України. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, що затверджене Постановою Правління Національного Банку України № 275 від 17.07.2001 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 серпня 2001 року за № 730/5921, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями,серед яких: неторговельні операції з валютними цінностями; ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України; залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України; інші операції з валютними цінностями на валютному ринку України.

З вищенаведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту «в» п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання або одержання кредитів в іноземній валюті. Відповідно до п. 1.5 Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року № 483, використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Суду при розгляді справи надано зазначені документи на здійснення валютних операцій, а саме: Ліцензію № 22 Національного Банку України, зареєстровану 19 березня 1992 року за номером 92, додаток до ліцензії № 22 НБУ від 10 жовтня 2000 року.

Таким чином, ЗАТ КБ «ПриватБанк», укладаючи з позивачем по справі кредитно-заставний договір № КRКRAN 20150799 діяв відповідно до чинного законодавства України, адже Ліцензією

№ 22 Національного Банку України та додатком до неї банку надано право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 п.п. 1-11 ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Тобто відповідач має право здійснювати операції з валютними цінностями, зокрема вести рахунки клієнтів резидентів та нерезидентів, залучати і розміщувати іноземну валюту на валютному ринку України, здійснювати неторгівельні операції валютними цінностями так як один із різновидів неторгівельних операцій - надавати кредити в іноземній валюті.

Таким чином суд вважає, що відсутні підстави для визнання кредитно-заставного договору, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, недійсним.

На підставі викладеного, керуючись ст.3, 203, 215, 216, 236, 524, 533, 593 ЦК України, ст.ст. 208-210, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ „ПриватБанк” про визнання кредитно-заставного договору № КRКRAN 20150799 від 03.03.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:Н. А. Масалітіна