Вирок № 18607224, 23.03.2011, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Справа 1-108/11 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2011 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Коваленка А.В.,

при секретарі Гапоненко Л.М.,

з участю прокурора Трохименко Р.М. ,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Заїзд Прилуцького району Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта середньо-технічна, працюючого в СПД ОСОБА_5 магазин «Вікна-Пласт», одружений , зареєстрований в АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2 , раніше не судимий в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України ,

ВСТАНОВИВ :

14 січня 2011 року, близько 22-ї години 30 хвилин, гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем мешкання гр. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою: АДРЕСА_3, в ході виниклої сварки, спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому VIII ребра зліва по середньо-ключичній лінії з синцем в проекції останнього, що згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я терміном понад 21 день.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та цивільний позов прокурора визнав повністю та показав, що 14 січня 2011 року він близько 21-ї години знаходився вдома у своєї матері ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1. Вдома також знаходилася його мати, яка нещодавно приїхала з м. Київ та лягла відпочивати, також був його друг - ОСОБА_7, з яким вони пили пиво. На початку 22-ї години на мобільний телефон матері обвинуваченого хтось зателефонував. Він підійшов та подивися на дисплей - там визначився номер, який підписаний „ОСОБА_6". Оскільки, його мати вже відпочивала ОСОБА_3 взяв слухавку та повідомив, що вона спить. У відповідь йому незнайомець почав грубити і брутально та нецензурно висловлюватися, а потім кинув слухавку. Після того він дуже розлютився на образи у свою сторону, підійшов до матері, розбудив її та випитав хто такий „ОСОБА_6" який дзвонив на її номер. Мати повідомила, що „ОСОБА_6" є ОСОБА_6, та мешкає він у АДРЕСА_3. Після того, близько 22-30 він прийшов до потерпілого по вищевказаній адресі. Пішов до будинку та постукав у двері. Йому відкрив раніше незнайомий чоловік, як потім він дізнався це і був ОСОБА_6. Зайшовши до веранди , він запитав у потерпілого навіщо він телефонував матері та брутально ображав його. ОСОБА_6 все заперечував. Потім його переповнила лють та він почав спричиняти йому удари своїми руками по обличчю та тілу. Від ударів ОСОБА_6 впав, а він продовжував кричати на нього та наніс удар ногою по тулубу. У цю мить до нього підбіг ОСОБА_7, який присвітивши ліхтариком все це побачив та відтягнув його від ОСОБА_6. Після того вони намагалися надати ОСОБА_6 якусь медичну допомогу, але останній вигнав їх з будинку сказавши, що розбереться у цьому сам. Після того вони пішли по домівках. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.

Потерпіли підтвердив обставини, які зазначені в обвинувальному висновку та зазначив, що підсудний розповів все , як було на справді, але на телефон його матері він не телефонував. Просить підсудного суворо не карати та застосувати міру покарання не пов»язану з позбавленням волі.

Враховуючи, що учасники судового розгляду не заперечували, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, в тому числі і підсудним.

За таких обставин , суд дійшов висновку, що дії підсудного належить кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров»я.

Призначаючи покарання відносно підсудного, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.

Судом, відповідно до ст.66 КК України, прийняті до уваги обставини, які помякшують відповідальність підсудному : щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину.

Обставини, які обтяжують покарання підсудному судом визнані, відповідно до ст.67 КК України : вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння .

З урахуванням обставин справи, даних про особу підсудного, який щиро розкаявся, повністю визнав свою вину, примирився з потерпілим, раніше не судимий, має постійне місце роботи та позитивно характеризується як за місцем проживання так і за місцем роботи, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо при застосуванні до нього покарання у вигляді позбавлення волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням.

По справі Прилуцьким міжрайонним прокурором заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Прилуцької Центральної міської лікарні про стягнення з підсудного ОСОБА_2 на користь держави в особі Прилуцької Центральної міської лікарні витрат на лікування підсудного в сумі 685 (шістсот вісімдесят п»ять) гривни 92 копійки.

Цивільний позов Прилуцького міжрайонного прокурора про відшкодування витрат в на лікування потерпілого ОСОБА_6 підсудним визнано, а отже він підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.93-1,299,323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1( один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави в особі Прилуцької Центральної міської лікарні, МФО 853592 ГУДКУ в Чернігівській області, код 34549336, р/р 354290113578 , 685 ( шістсот вісімдесят п»ять) гривень 92 копійки на відшкодування витрат на лікування потерпілого.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його оголошення.

С у д д я Коваленко А.В.