Рішення № 1860635, 06.05.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" травня 2008 р. Справа № 02/1497

Господарський суд Черкаської області в складі судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участі представників:

позивача: не з'явився, першого відповідача: ОСОБА_1 -ліквідатор, другого відповідача: Некрашевич О.П. -за довіреністю, Золотоніської міської ради: Євтушенко В.В. - за довіреністю, підприємець ОСОБА_2 -особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3

до Колективного промислового підприємства "Золотоніська меблева фабрика" (перший відповідач),

до Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "Малятко" (другий відповідач)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Золотоніська міська рада, фізична особа -підприємець ОСОБА_2,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про визнання недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України договору від 12.02.2008 року купівлі-продажу майнового комплексу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 24, що укладений колективним промисловим підприємством “Золотоніська меблева фабрика” та товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями “Малятко”, та про зобов'язання другого відповідача повернути першому відповідачу вказаний майновий комплекс згідно з описом, наведеним у додатку № 1 до цього договору, з мотивів укладення договору від імені першого відповідача ліквідатором ОСОБА_1 з порушенням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки ліквідатором не було проведено інвентаризації та оцінки майна першого відповідача (який є боржником у справі № 01-10/2400 про банкрутство), не було повідомлення про продаж майна, порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна, ліквідатор не отримав згоди зборів комітету кредиторів на продаж цілісного майнового комплексу, а протокол зборів комітету кредиторів від 11.02.2008 року підписаний не підприємцем ОСОБА_2, а іншою особою.

Позивач не з'явилася у судове засідання 06.05.2008 року, свого представника не направила, не повідомила поважних причин неявки у судове засідання. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та її представника, оскільки у попередньому судовому засіданні вона була повідомлена про час та місце розгляду справи, про що представником підписана розписка у справу, її неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 14.04.2008 року позивач підтримала позов з мотивів, викладених у позовній заяві.

Позивач надіслала до суду Заяву від 23.04.2008 року про призначення у даній справі почеркознавчої судової експертизи в зв'язку з тим, що на думку позивача протокол зборів комітету кредиторів від 11.02.2008 року підписаний не підприємцем ОСОБА_2, а іншою особою.

Представник першого відповідача у відзиві на позов та у судовому засіданні заперечив проти вимоги позивача з мотивів її безпідставності, стверджуючи, що цілісний майновий комплекс, що є предметом купівлі-продажу оспорюваного позивачем договору, належав банкруту - Колективному промисловому підприємству "Золотоніська меблева фабрика" на підставі свідоцтва про право власності серії САВ № 196107, виданого Виконавчим комітетом Золотоніської міської ради 08.02.2008 року, на виконання Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором було проведено оцінку вказаного нерухомого майна банкрута, вартість об'єктів оцінки становить 545 300 грн., без ПДВ; рішенням комітету кредиторів від 27.11.2007 року було встановлено порядок продажу майна банкрута, про що було оповіщено в газеті “Черкаський край” за 01.02.2008 року; однак, в зв'язку з тим, що відкриті торги не відбулися через відсутність заявок від покупців, рішенням комітету кредиторів від 11.02.2008 року було прийнято рішення про це, скасовано рішення від 27.11.2007 року та встановлено новий порядок продажу майнового комплексу: шляхом укладення договору купівлі-продажу із безпосереднім продавцем без проведення відкритих торгів, погоджено істотні умови договору купівлі-продажу. Також ліквідатор стверджує, що позивачем не доведено порушення його прав укладенням оспорюваного договору купівлі-продажу майнового комплексу нежитлових приміщень та пояснив, що у КПП "Золотоніська меблева фабрика" достатньо грошових коштів для того, щоб задовольнити кредиторські вимоги позивача у справі про банкрутство, однак, на вимогу ліквідатора позивач не надала свої банківські реквізити. Ліквідатор - представник першого відповідача просив відмовити позивачу в позові, розглянути справу та прийняти рішення у даному судовому засіданні за відсутності позивача, заперечив проти задоволення клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи, вважаючи дане клопотання затягуванням розгляду справи, оскільки підприємець ОСОБА_2 був присутній на зборах комітету кредиторів 11.02.2008 року та особисто підписав протокол зборів.

Другий відповідач не подав суду письмовий відзив на позов. Представник другого відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову повністю з мотивів його безпідставності та пояснив, що, укладаючи оспорюваний договір купівлі-продажу, другий відповідач, як покупець, переконався в тому, що КПП "Золотоніська меблева фабрика" була власником майнового комплексу, арбітражний керуючий мав всі повноваження на підписання договору купівлі-продажу, відповідно до ухвали господарського суду та рішення зборів кредиторів; крім того, у нотаріальній конторі також було вчинено ряд заходів: отримано витяги із реєстрів щодо відсутності обтяження і заборон на відчуження майна; товариство є добросовісним набувачем і у нього не може бути вилучене майно, яке він придбав відповідно до вимог чинного законодавства та за яке сплатив значні кошти. Представник другого відповідача звернув увагу на те, що позивач не виконала вимогу суду та не подала докази сплати державного мита із вимоги про повернення майна, просив залишити позов без розгляду або відмовити позивачу в позові, розглянути справу та прийняти рішення у даному судовому засіданні за відсутності позивача.

Представник третьої особи - Золотоніської міської ради пояснив, що міська рада не має відношення до оспорюваного договору купівлі-продажу, вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача чи її представника.

Фізична особа -підприємець ОСОБА_2, залучений до участі у справі як третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів, у судовому засіданні та письмовому пояснення пояснив, що питання про продаж майна банкрута обговорювалося на засіданні комітету кредиторів в присутності всіх членів комітету кредиторів, стояло питання про продаж майна банкрута товариству “Малятко” і всі члени комітету кредиторів одноголосно проголосували за продаж майна, він особисто підписав протоколи; різниця в підписах могла виникнути внаслідок того, що тоді було підписано багато екземплярів протоколу і стоячи. Підприємець ОСОБА_2 пояснив, що він особисто підписав протокол від 11.02.2008 року (оригінал якого оглянутий у судовому засіданні) і вважає непотрібним призначення експертизи.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи присутніх у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Позивач оспорює договір купівлі-продажу майнового комплексу не житлових приміщень від 12 лютого 2008 року, укладений Колективним промисловим підприємством "Золотоніська меблева фабрика" в особі ліквідатора ОСОБА_1, який діє на підставі постанови Господарського суду Черкаської області від 26 жовтня 2007 року у справі № 01-10/2400 та рішення комітету кредиторів продавця від 11 лютого 2008 року, та Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством з іноземними інвестиціями "Малятко" в особі президента Варагаш Ірини Юріївни, яка діє на підставі статуту.

За умовами вказаного договору Колективне промислове підприємство "Золотоніська меблева фабрика" (перший відповідач у справі, продавець за договором) передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями "Малятко" (другий відповідач у справі, покупець за договором) приймає у власність ТОВ зобов'язуючись оплатити в порядку та на умовах, визначених Договором, майновий комплекс нежитлових приміщень, що розташований за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 24, згідно з описом, наведеним у Додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною (пункт 1.1. договору). У цьому пункті вказано, що характеристика комплексу наведена у відповідній технічній документації, зокрема в технічному паспорті на об'єкт, який зареєстрований за реєстровим № 3/178, та виготовлений Золотоніським виробничим відділком комунального підприємства “Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” 28 січня 2007 року, оригінал якого передається покупцеві.

Відповідно до пункту 1.2. договору комплекс належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності серія САВ №196107, виданого на підставі Рішення № 85 від 5 лютого 2008 року Виконавчим комітетом Золотоніської міської ради 8 лютого 2008 року. На момент укладення договору купівлі-продажу Комплекс обліковувався на балансі Продавця та був його власністю.

В пункті 1.3. договору вказано, що витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно виданий 8 лютого 2008 року Золотоніським виробничим відділком комунального підприємства “Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” за № 17665647. Згідно зазначеного витягу вартість Комплексу становить 545 300 грн.

Оспорюваний договір купівлі-продажу майнового комплексу нежитлових приміщень посвідчений нотаріально, що відповідає припису статті 657 Цивільного кодексу України.

У даному позові оспорюються повноваження ліквідатора ОСОБА_1 на підписання цього договору з мотивів відсутності у ліквідатора повноважень на його підписання із товариством “Малятко”. Однак, суд вважає надуманими та необґрунтованими доводи позивача у позовній заяві, виходячи із наступного.

Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно частини 2 статті 203 Кодексу особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою господарського суду Черкаської області від 26 жовтня 2007 року у справі № 01-10/2400 колективне промислове підприємство "Золотоніська меблева фабрика" визнане банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру на 12 місяців, арбітражного керуючого ОСОБА_1 призначено ліквідатором банкрута.

На зборах кредиторів 19 жовтня 2007 року було обрано комітет кредиторів в кількості трьох кредиторів: Золотоніська ОДПІ, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_4.

27 листопада 2007 року на засіданні комітету кредиторів було розглянуто звіт ліквідатора ОСОБА_1 про проведення інвентаризації майна банкрута, встановлено порядок реалізації нерухомого майна банкрута, яке знаходиться за адресою: м. Золотоноша, вул. Шевченко, 24, а саме ухвалено опублікувати оголошення у газеті “Черкаський край” про продаж майна та встановлено строк на подачу заявок від покупців -5 календарних днів.

Таке оголошення було опубліковане у газеті “Черкаський край” 1 лютого 2008 року. У ньому вказано про те, що відкриті торги заплановані на 5 лютого 2008 року, стартова вартість майна банкрута складає 550 000 грн.

Як вбачається, 11 лютого 2008 року відбулися збори комітету кредиторів, на яких були присутні (із правом вирішального голосу) всі члени комітету кредиторів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, а саме: від Золотоніської ОДПІ (23голоси) -Коваль К.М. за довіреністю, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (137 голосів), від ОСОБА_4(2300 голосів) -представник ОСОБА_5 за нотаріально посвідченою довіреністю, та був присутній ліквідатор ОСОБА_1 із правом дорадчого голосу.

На цих зборах ліквідатор ОСОБА_1 повідомив про проведення інвентаризації майна банкрута, оформлення та підписання відповідних інвентаризаційних документів, встановлення експертної вартості майнового комплексу 545 000 грн., та повідомив, що відкриті торги 05 лютого 2008 року не відбулися через відсутність заявок від покупців.

Комітет кредиторів на зборах від 11.02.2008 року затвердив поточний звіт ліквідатора, вирішив визнати відкриті торги з продажу майнового комплексу банкрута, які були призначені на 5 лютого 2008 року, такими, що не відбулися через відсутність заявок від покупців, скасував рішення комітету кредиторів від 27.11.2007 року у частині порядку продажу майнового комплексу КПП "Золотоніська меблева фабрика", визначив новий порядок продажу майнового комплексу: шляхом укладення договору купівлі-продажу із безпосереднім продавцем без проведення відкритих торгів, погодив продаж комплексу товариству “Малятко” та погодив істотні умови договору купівлі-продажу -ціну 3 244 350 грн., розрахунок протягом 1 календарного дня від дати укладення договору купівлі-продажу, укладення договору до 20.02.2008 року; дозволив ліквідатору ОСОБА_1 сплатити до бюджету податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в сумі 540 725 грн. із суми продажу майнового комплексу.

Суд дослідив оригінали вказаних протоколів. В тому числі протоколу від 11 лютого 2008 року, заслухав пояснення ліквідатора ОСОБА_1 та залученого до участі у справу підприємця ОСОБА_2 і прийшов до висновку щодо безпідставності доводів позивача про відсутність у ліквідатора ОСОБА_1 повноважень на підписання оспорюваного позивачем договору купівлі-продажу. Підприємець ОСОБА_2 у судовому засіданні чітко та однозначно повідомив суду про обставини проведення зборів комітету кредиторів 11 лютого 2008 року, про прийняті комітетом кредиторів рішення, про надання ліквідатору ОСОБА_1 повноважень на підписання договору купівлі-продажу, а також пояснив про причину можливої відмінності підпису на протоколі від деяких підписів на інших документах.

Виходячи із викладеного вище та враховуючи однозначну позицію підприємця ОСОБА_2, суд вважає, що клопотання позивача про призначення експертизи не підлягає до задоволення, оскільки воно є безпідставним та необґрунтованим. В частині 2 статті 79 ГПК України вказано, що питання призначення судової експертизи є правом суду, а не обов'язком. Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про достатність доказів у справі для прийняття рішення по даному спору і не вбачає підстав для призначення почеркознавчої судової експертизи.

В частині 1 статті 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вказано, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Судом встановлено і позивачем не спростовано встановлення комітетом кредиторів чіткого порядку продажу майна Колективного промислового підприємства "Золотоніська меблева фабрика", який був дотриманий ліквідатором.

Згідно статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач не довела і належними доказами не підтвердила правильність та законність своїх тверджень щодо недійсності договору купівлі-продажу майнового комплексу нежитлових приміщень від 12 лютого 2008 року, матеріалами справи спростовано її доводи щодо незаконності вказаного договору. Позивач також не довела, яким чином укладення договору купівлі-продажу із товариством “Малятко” порушило її права як кредитора у справі про банкрутство КПП "Золотоніська меблева фабрика”, адже відповідно до договору другий відповідач придбав комплекс за 3 244 350 грн., які перерахував на рахунок банкрута в повній сумі по платіжному дорученню № 128 від 12 лютого 2008 року (оригінал якого суд дослідив у судовому засіданні). Доводи позивача у позовній заяві про продаж майна за ціною, суттєво заниженою від ринкової ціни, нічим не підтверджені.

Тобто, позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договорів недійсними.

З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. 49 ГПК України понесені позивачем витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються. Оскільки позивачем заявлено також вимогу про зобов'язання другого відповідача повернути першому відповідачу вказаний майновий комплекс згідно з описом, наведеним у додатку № 1 до цього договору, тобто всього майна, яке вказане як предмет договору за оспорюваним позивачем договором купівлі-продажу, підтримане нею у судовому засіданні, але нею не виконано вимогу суду, висловлену у судовому засіданні 14.04.2008 року та викладену в ухвалі від 14.04.2008 року, тому із позивача належить до стягнення державне мито в сумі 25 500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 від 23 квітня 2008 року про призначення почеркознавчої судової експертизи залишити без задоволення.

2. У позові відмовити повністю.

3. Стягнути із суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31117095700002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію -25 500 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д. Пащенко

Рішення підписане суддею 12.05.2008 року.