Вирок № 18594083, 17.06.2011, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Справа № 1-71/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2011 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Сусловця М.Г.

при секретарі Климець В.І.

з участю прокурора Капустіна О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоград-Волинський справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 02.11.1999 року Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ст.ст. 17, 81 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, штраф 680 грн.; 2) 27.02.2000 року Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ст.ст. 140 ч.3, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? особистого майна; 3) 15.08.2002 року Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч.3, 43 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 4) 26.07.2005 року Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ст.ст. 185 ч. 3, 69 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнився з Райківської ВК № 73 23.10.2006 року умовно достроково на 5 місяців 10 днів

за ст. 185 ч. 2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2009 року, близько 12 год., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, побачив на столі в кухні мобільний телефон марки "Nokia 6300", що належить ОСОБА_3, який вирішив таємно викрасти. Переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 взяв зі столу вказаний мобільний телефон марки "Nokia 6300" імеі НОМЕР_1, вартістю 995 грн. 68 коп. в комплекті з картою пам'яті об'ємом 1 Гб, вартістю 50 грн., сім-картою оператора мобільного зв'язку "LIFE", вартістю 25 грн., на рахунку якої було 5 грн. та сім-картою мобільного зв'язку "Київстар", вартістю 25 грн., який поклав до кишені своєї куртки, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1100, 68 грн.

В судовому засіданні підсудний свою вину у предявленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 20 серпня 2009 року, близько 12 год., він знаходився в квартирі ОСОБА_3 де були присутні його дівчина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і всі разом розпивали спиртні напої. Під час розпиття спиртних напоїв до нього звернувся ОСОБА_3 з проханням продати його мобільний телефон марки "Nokia 6300", на що він погодився. Взяв мобільний телефон ОСОБА_3 зі столу, вийняв з нього сім-картки оператора мобільного зв'язку, біля телефону лежав зарядний пристрій, якого він не брав. Після чого всі пішли з квартири ОСОБА_3 Наступного дня зустрів в магазині «Карамелька»свого знайомого ОСОБА_6 якому запропонував придбати мобільний телефон марки «Нокіа 6300», на що той погодився. Він продав даний мобільний телефон за 250 грн., але йому ОСОБА_6 віддав 200 грн., сказавши, що решту грошей віддасть коли він принесе зарядний пристрій до телефону. Гроші витратив на власні потреби. Повернути гроші ОСОБА_3 планував трохи пізніше. Вину не визнає тому, що телефон він не крав, тільки виконував прохання ОСОБА_3 продати його.

Не зважаючи на те, що підсудний своєї вини не визнав, його вина стверджується наступними доказами, дослідженими судом.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 20.08.2010 року у нього в квартирі перебували знайомі ОСОБА_1, його дівчина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з якими він розпивав спиртні напої. Його мобільний телефон лежав на столі в кухні. Даним телефоном користувався і він, і ОСОБА_1, який розмовляв з його дружиною близько 11 год., даного дня коли вона телефонувала. Знайомі пішли додому о 12 год., а він відразу ліг спати. Приблизно через годину його дружина зателефонувала на стаціонарний телефон, запитуючи чому відключений його мобільний телефон. Тоді він виявив, що телефон зник. Коли дружина повернулася додому, з її телефону передзвонили на його мобільний, але він був вимкнений. Потім вони зателефонували на мобільний дівчини ОСОБА_1 і просили ОСОБА_1, щоб він повернув його телефон, але він відповів, що не брав телефон. В мобільному телефоні знаходились дві сім-картки, на рахунку було 5 грн. Після чого вони написали заяву до міліції. Через деякий час відновив сім-картку оператора мобільного зв'язку "LIFE", сім-картку оператора мобільного зв'язку "Київстар" відновити не вдалося. Просить підсудного суворо не карати.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що 20.08.2009 року вона перебувала на роботі. Близько 11 год. вона телефонувала на мобільний телефон свого чоловіка, але розмовляла як з чоловіком, так і з ОСОБА_1, який перебував у них дома. Пізніше вона знову зателефонувала до чоловіка, але мобільний телефон був вимкнений. Тоді вона зателефонувала на домашній телефон, запитала чоловіка чому у нього вимкнений телефон. Він почав шукати його в квартирі, але не знайшов, про що повідомив їй, сказав що його хтось викрав. Близько 14 год. вона прийшла додому, вони з чоловіком знову разом стали шукати, але його не знайшли. В скоєнні даної крадіжки вони запідозрили ОСОБА_1, який був у них дома. Тоді вона зі свого телефону зателефонувала його співмешканці ОСОБА_4, стала розмовляти з ОСОБА_1, запитала чи не брав він телефон її чоловіка. На що ОСОБА_1 відповів що не брав. Після чого вони звернулися до міліції.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_1 його знайомий. В середині осені 2009 року при зустрічі в магазині «Карамелька»ОСОБА_1 запропонував йому придбати мобільний телефон марки «Нокіа 6300», на що він погодився. Він купив у ОСОБА_1 даний мобільний телефон за 250 грн. Йому не було відомо, що телефон був крадений. ОСОБА_1 віддав 200 грн., сказавши, що решту грошей віддасть коли той принесе зарядний пристрій до телефону.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 20.08.2009 року вона разом з ОСОБА_1, ОСОБА_5 перебували в квартирі ОСОБА_3, де вживали спиртне. Вона бачила, що в користуванні ОСОБА_3 є мобільний телефон. У ОСОБА_3 вони перебували до 12 год., після чого пішли по домівках. Через декілька місяців вона дізналася, що того дня в ОСОБА_3 зник мобільний телефон, але хто його викрав їй не відомо. У ОСОБА_1 вона ніякого мобільного телефону не бачила. Розмови про продаж ОСОБА_1 мобільного телефону ОСОБА_3 вона не чула. Коли пішли від ОСОБА_3, ОСОБА_1 їй нічого не говорив про прохання ОСОБА_3 продати його телефон.

Оголошеними показами свідка ОСОБА_5, який показав, що 20.08.2009 року він разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4 відпочивали в квартирі ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, при цьому вони розпивали спиртні напої. Вони перебували в ОСОБА_3 до 12 год. Він бачив мобільний телефон ОСОБА_3, який лежав на холодильнику та яким останній користувався в їхній присутності. Також з мобільного телефону ОСОБА_3, телефонував ОСОБА_1 Близько 12 год., вони порозходились по домівках, та через декілька днів він дізнався, що мобільний телефон ОСОБА_3 був викрадений (а.с. 54).

Протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_1, на якій ОСОБА_3 підтвердив свої покази, щодо обставин викрадення його мобільного телефону 20.08.2009 року, а ОСОБА_1 показав, що вказаний мобільний телефон марки "Нокіа 6300", йому дав сам ОСОБА_3 для продажу. В той же час ОСОБА_3, заперечив дані покази (а.с. 58-60).

Протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_3, який 20.08.2009 року заявив про крадіжку його мобільного телефону марки «Нокіа 6300»(а.с.2).

Протоколом огляду місця пригоди від 02.09.2009 року, з якого слідує, що при огляді квартири ОСОБА_3, по АДРЕСА_2, не було виявлено мобільного телефону ОСОБА_3 та інших складових, в тому числі сім карток та флеш кратки (а.с.5).

Гарантійним талоном від 08.07.2008 року на мобільний телефон марки «Нокіа 6300»імеі НОМЕР_1, яким підтверджується придбання вказаного телефону ОСОБА_3 (а.с.7).

Протоколом огляду місця пригоди від 14.12.2009 року, з якого слідує, що у ОСОБА_6 було та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа 6300»імеі НОМЕР_1 (а.с.27).

Висновком експерта № 5/26 від 09.02.2010 року з якого слідує, що залишкова вартість представленого на дослідження мобільного телефону марки «Нокіа 6300»імеі НОМЕР_1, на час злочину складає 995,68 грн. (а.с.42-49).

Оглянутими та приєднаними до справи речовими доказами, а саме мобільним телефоном марки "Нокіа 6300" імеі НОМЕР_1, коробкою з документами та зарядним пристроєм до вказаного мобільного телефону (а.с.68,74).

До показів підсудного в частині того, що він телефон не крав тільки виконував прохання ОСОБА_3 продати його суд ставиться критично, оскільки ці покази спростовуються показами самого підсудного, даними під час досудового слідства, показами свідків та матеріалами справи, а саме:

Будучи опитаним 25.08.2009 року він пояснив, що бачив, як ОСОБА_3 телефонував своїй дружині з мобільного телефону. Коли вони йшли від нього, ОСОБА_3 закрив за ними двері. Де міг дітися телефон він не знає, може десь загубився (а.с. 9), будучи допитаним в якості свідка 16.12.2009 року пояснив, що коли йшли від ОСОБА_3 побачив мобільний телефон "Нокіа 6300", який лежав на столі, за яким розпивали спиртні напої та якого вирішив взяти собі, що і зробив. Наступного дня зустрів знайомого ОСОБА_6 якому запропонував придбати у нього телефон, який викрав у ОСОБА_3 (а.с. 28-30), кім цього на а.с. 30 є доповнення, написане власноручно підсудним, в якому він кається у вчиненій крадіжці та обіцяє відшкодувати завдану шкоду.

Свою відмову повідомляти ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про наміри ОСОБА_3 продати телефон, пояснює тим, що він не знав про стосунки подружжя ОСОБА_3 і не хотів в стрівати в їх відносини, що стосується ОСОБА_4 пояснює, що їй необов'язково знати про його справи.

Потерпілий ОСОБА_3 на протязі всього досудового та судового слідства давав послідовні покази, які також підтвердив на очній ставці з ОСОБА_1, а саме, що наміру продавати свій мобільний телефон "Нокіа 6300" не мав та ніколи про продаж не говорив з підсудним. Вказав на те, що ОСОБА_1 декілька разів просив його змінити покази стосовно того, що він просив ОСОБА_1 продати його телефон, на що він не погодився. Крім того слідчий ОСОБА_7 йому роз'яснив про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин та завідомо неправдиві покази у разі їх дачі.

Свідок ОСОБА_4 прямо вказала, що у ОСОБА_1 вона ніякого мобільного телефону не бачила. Розмови про продаж ОСОБА_1 мобільного телефону ОСОБА_3 вона не чула. Коли пішли від ОСОБА_3, ОСОБА_1 їй нічого не говорив про прохання ОСОБА_3 продати його телефон.

Свідок ОСОБА_8 вказала на те, що коли подзвонила ОСОБА_1 і сказала повернути телефон, він відмовився та повідомив про те, що телефон не брав.

Зазначене свідчить про те, що вчинивши крадіжку мобільного телефону, ОСОБА_1 не мав наміру його повертати та не бажав, щоб про це знали інші особи. Крім того, знаючи достовірно про те, що проводиться дослідча перевірка та в подальшому досудове слідство, телефон не повертав, нікому не говорив, про те, що ОСОБА_3 просив його продати телефон, а навпаки каявся за вчинене. Тільки під час вирішення питання про пред'явлення йому обвинувачення покази змінив та став заперечувати свою вину.

Зміну своїх показів та визнання ним вини під час досудового слідства, відмову від показів на досудовому слідстві ОСОБА_1 пояснити не може.

Суд вважає, що зміна показів підсудного, його покази в частині того, що він телефон не крав тільки виконував прохання ОСОБА_3 продати його, дані ним з метою уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене діяння.

Оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності суд вважає вину підсудного у предявленому йому обвинуваченні доведеною і кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно.

Обставин, що помякшують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи вид та міру покарання суд враховує, що вчинений злочин є середньої тяжкості, тяжких наслідків від якого не настало, особу винного який характеризується позитивно, не працює, не навчається, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодноразово судимий за аналогічні злочини, обставини справи, думку потерпілого, який просить суд не карати суворо підсудного, суд призначає покарання у вигляді позбавлення волі.

З підсудного слід стягнути судові витрати в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і обрати йому покарання за цим законом три роки позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту взявши його під варту з залу суду.

Строк відбування покарання обчислювати з 17.06.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області (р\р 31258272211843 в УДК в Житомирській області, код 25574601, МФО 811039) 150 грн. 24 коп. за проведення експертизи.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки "Нокіа 6300" імеі НОМЕР_1, коробка з документами та зарядним пристроєм до вказаного мобільного телефону залишити у власність ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженому, що тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий