Рішення № 18591212, 10.10.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 рокуСправа № 04/5026/1743/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Фрост Ко", м. Черкаси до публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня", с. Хутори Черкаський район Черкаська область про стягнення 24 138,50 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Фрост Ко" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше травня", у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача за договорами №101/10 від 01.01.2010 р. та №112/11 від 01.01.2011 р. загальну заборгованість у розмірі 27835,40 грн., у тому числі: 24413,60 грн. основного боргу, 223,96 грн. пені, 851,14 грн. три проценти річних, 2346,70 грн. інфляційних.

Ухвалою суду від 20 вересня 2011 року ухвалено правильним найменуванням відповідача вважати - публічне акціонерне товариство "Птахофабрика "Перше Травня" згідно Витягу з ЄДР на відповідача станом на 23.08.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони уклали договори №101/10 від 01.01.2010 р. та №112/11 від 01.01.2011 р., в порушення умов яких відповідач зобов'язання з оплати за надані послуги виконав не повністю.

У доповненнях та уточненнях від 23 серпня 2011 року до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 24163,26 грн. основного боргу, який виник на підставі договорів від 19.12.2007 р. №326-39П, від 01.01.2009 р. №99/09, від 01.01.2010 р. №101/10, від 01.01.2011 №112/11; у стягнені пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відмовити, оскільки стягнення неустойки не передбачено жодним з договорів.

Дані доповнення та уточнення від 23 серпня 2011 року до позовної заяви відповідають, встановленому ст. 22 ГПК України праву позивача і прийняті судом до розгляду.

В уточненнях від 21 вересня 2011 року до позовних вимог позивач просить змінити позовні вимоги позивача до відповідача, виклавши їх в наступній редакції: стягнути з відповідача на користь позивача 24163,26 грн. основного боргу; припинити провадження у справі в частині стягнення інфляційних збитків, 3% річних та пені у зв'язку з відмовою позивача від їх стягнення.

До уточнень позовних вимог доданий розрахунок розміру позовних вимог - сукупного боргу відповідача з оплати за надані послуги в період господарських відносин між сторонами з серпня 2008 року по січень 2011 року згідно укладених між сторонами договорів.

Уточнення від 21 вересня 2011 року до позовних вимог відповідають, встановленому ст. 22 ГПК України праву позивача, прийняті судом до розгляду.

У поясненнях від 30 вересня 2011 року до уточнення позовних вимог від 21.09.2011 позивач вказав, що посилання на договори №326-39П від 19.10.2007 р., №99/09 від 1.01.2009 року та акти виконаних робіт по цих договорах в уточненні від 21.09.11 р. були наведені лише з метою аналітичного підтвердження суми боргу, а також для визначення фактичного періоду виникнення такої заборгованості, її збільшення наростаючим підсумком внаслідок відсутності оплати, проте предмету спору щодо цих договорів немає, оскільки вартість наданих за цими договорами робіт оплачена, а предметом спору у даній справі є непогашена заборгованість за договорами № 101/10 від 1.01.2010 р. та №112/11 від 1.01.2011 р., зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача по договорам №101/10 від 1.01.10 р., №112/11 від 1.01.11 р., актах виконаних робіт за березень 2010 р. - січень 2011 р. складає 24138,50 грн.

У заяві від 10 жовтня 2011 року позивач пояснив, що у зв'язку з тим, що первинні позовні вимоги та уточнення позовних вимог (в редакції від 21.09.201 р.) мають різні суми заборгованості то він просить суд при прийнятті рішення враховувати справжню суму боргу - 24138,50 грн., що обґрунтована поясненням від 30.09.2011 року.

Дана заява позивача від 10 жовтня 2011 року відповідає праву позивача, встановленому ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

Відповідач у письмовому відзиві від 01 вересня 2011 року на позовну заяву заперечив проти позову, посилаючись на наступне:

- відповідач не заперечує наявність правовідносин з позивачем та укладення договорів, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог, однак, вважає, що строк виконання зобов'язання з оплати не настав, оскільки позивач не виставив відповідачу рахунки-фактури згідно п. 3.2. договорів;

- твердження позивача, викладене ним у доповненнях до позовної заяви про те, що відповідач повинен був сплатити борг у 7-денний строк після одержання вимоги суперечить п. 3.2. договорів та ст. 530 ЦК України, якою визначено, що семиденний строк від дня пред'явлення вимоги застосовується лише у випадку відсутності інших умов щодо строку в договорі;

- акти виконаних робіт (наданих послуг), надані позивачем, не містять посилання на договір, тому незрозуміло до якого саме із зазначених позивачем договорів вони відносяться; якщо порівняти підписи керівників ВАТ "Птахофабрика "Перше травня" в договорах, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог та в актах виконаних робіт (наданих послуг), то вони суттєво відрізняються; у актах виконаних робіт (наданих послуг) не вказано хто підписав акти зі сторони відповідача, відсутня довіреність на особу, яка підписала акти замість керівника, отже позивачем не доведено належність актів виконаних робіт до договорів.

У судовому засіданні:

- представник позивача подав заяву від 10 жовтня 2011 року, просив позовні вимоги розглядати в межах даної заяви від 10.10.2011 року; вважав, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати настав, оскільки позивачем була направлена відповідачу вимога від 19.05.2011 року № 024 згідно ст. 530 ЦК України;

- представник відповідача заперечив проти позову повністю, пояснив, що не заперечує, що роботи були позивачем виконані, однак строк оплати за них не настав, оскільки вимога не є рахунком-фактурою, виставлення якого передбачено договорами, що укладені між сторонами, тому позов є безпідставним; щодо того, що відповідач здійснював оплату частинами, зазначив, що це право відповідача незалежно від умов договору.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

19 грудня 2007 року сторони уклали договір №326-39 П, за умовами якого позивач (виконавець за договором) зобов'язався надати послуги замовнику (відповідачу у справі) по дератизаційним (знищення гризунів), дезінсекційним (знищення комах) та дезінфекційних роботах у жилих, виробничих та інших приміщеннях ( п. 1.1. договору). Даний договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 19 грудня 2008 року. Якщо одна із сторін за місяць до закінчення терміну договору не попередила другу сторону про розірвання договору у письмовому вигляді, то договір вважається пролонгованим на той же термін (зміна ціни коригується окремим додатком) (п. 5.1., п. 7.4. договору). 01 січня 2009 року сторони уклали договір №99/09 з аналогічним предметом договору, строком його дії до 31 грудня 2009 року. 01 січня 2010 року - договір №101/10 з аналогічним предметом договору та строком дії договору до 31 грудня 2010 року та 01 січня 2011 року - договір №112/11 з строком дії договору до 31 грудня 2011 року (далі - Договори).

На виконання умов вище перерахованих договорів позивач за період з 2008 року по січень 2011 року надав послуги по роботах, що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) від 20 червня 2008 року № 003751 на суму 3543,28 грн., від 28 серпня 2008 року № 004107 на суму 2608,02 грн., від 23 вересня 2008 року № 004167 на суму 2608,02 грн., від 17 жовтня 2008 року № 004189 на суму 2608,02 грн., від 18 листопада 2008 року № 004297 на суму 2608,02 грн., від 18 грудня 2008 року № 004392 на суму 2608,02 грн., від 22 січня 2009 року № 004521 на суму 2913,85 грн., від 20 лютого 2009 року № 004583 на суму 2913,85 грн., від 15 березня 2009 року № 004689 на суму 2913,85 грн., від 20 квітня 2009 року № 004823 на суму 2913,85 грн., від 15 травня 2009 року № 004904 на суму 2913,85 грн., від 9 червня 2009 року на суму 2913,85 грн., , від 23 липня 2009 року №005149 на суму 2913,85 грн., від 17 серпня 2009 року № 005237 на суму 2913,85 грн., , від 15 вересня 2009 року № 005365 на суму 2913,85 грн., від 14 жовтня 2009 року № 005495 на суму 2913,85 грн., від 20 листопада 2009 року № 005624 на суму 2913,85 грн., від 14 грудня 2009 року № 005694 на суму 2913,85 грн., від 15 січня 2010 року № 0000000052 на суму 2913,85 грн., від 15 лютого 2010 року № 0000000212 на суму 2913,85 грн., від 15 березня 2010 року № 0000000335 на суму 2913,85 грн., від 15 квітня 2010 року № 0000000455 на суму 2913,85 грн., від 29 липня 2010 року № 0000000975 на суму 1456,92 грн., від 12 серпня 2010 року № 0000000976 на суму 2913,85 грн., від 15 вересня 2010 року № 0000001125 на суму 2913,85 грн., від 10 жовтня 2010 року № 0000001245 на суму 2913,85 грн., від 15 листопада 2010 року № 0000001363 на суму 2913,85 грн., від 15 грудня 2010 року № 0000001480 на суму 2913,85 грн., від 15 січня 2011 року № 0000000075 на суму 2913,85 грн. та не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідач зобов'язання з оплати за надані послуги згідно договорів виконав частково. Часткова оплата здійснювалась певними платежами, підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, що містять посилання на виставлені рахунки на оплату як на підставу платежів, однак не містять вказівки на виконання якого саме договору. Позивач зараховував оплату за надані послуги в порядку календарної черговості наданих послуг, що випливає з розрахунку уточнених позовних вимог (арк. справи 113-114) та доказів у справі.

Сторонами був укладений двосторонній акт звірки за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2009 року, згідно якого станом на 01 лютого 2009 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 13280,21 грн.

Позивачем була направлена відповідачу вимога від 19 травня 2011 року за № 024 про оплату на суму 24456,66 грн. за надані послуги по договору від 01 січня 2010 року №101/10 відповідно до підписаних актів виконаних робіт від 15 січня 2010 року № 0000000052, від 15 лютого 2010 року № 0000000212, від 15 березня 2010 року № 0000000335, від 15 квітня 2010 року № 0000000455, від 29 липня 2010 року № 0000000975, від 12 серпня 2010 року № 0000000976, від 15 вересня 2010 року № 0000001125, від 10 жовтня 2010 року № 0000001245, від 15 листопада 2010 року № 0000001363. Дана вимога була отримана уповноваженою особою відповідача 07 червня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 7. ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За правовою природою Договори, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, є договорами про надання послуг, загальні положення про який

встановлені главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Позивач на виконання умов Договорів надав послуги, що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) та не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні. Наявність правовідносин з позивачем та укладення Договорів визнано відповідачем у письмовому відзиві на позовну заяву.

Доводи відповідача про те, що акти виконаних робіт (наданих послуг), надані позивачем, не містять посилання на договір, тому незрозуміло до якого саме із зазначених позивачем договорів вони відносяться, спростовуються тим, що позивачем заявлена до стягнення сукупна сума боргу по Договорах, укладених між сторонами та актах виконаних робіт; також, слід відзначити, що по спливу строку договору, що був укладений між сторонами, укладався наступний договір з аналогічним предметом договору.

Щодо доводів відповідача про те, що підписи керівників відповідача в договорах, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог та в актах виконаних робіт (наданих послуг) суттєво різняться, та те, що акти виконаних робіт (наданих послуг) не містять вказівку, хто їх підписав зі сторони відповідача, відсутня довіреність на особу, яка підписала акти замість керівника, що свідчить, на думку відповідача, про не доведеність позивачем належності актів виконаних робіт до договорів, суд вважає дані доводи відповідача безпідставними, оскільки акти виконаних робіт (наданих послуг), які підписані сторонами та скріплені їх печатками є достатнім доказом надання послуг позивачем та їх прийняття відповідачем.

У п. 3.2. укладених між сторонами Договорів встановлено, що замовник здійснює оплату вартості послуг згідно виставленого рахунку на протязі 10-х банківських днів.

Сторонами не виконані вимоги ухвал суду щодо надання до матеріалів справи рахунків. Позивач послався на те, що рахунки на оплату виставлялись відповідачу факсом, однак у позивача не збереглись, тому не може надати ні рахунки, ні доказ їх направлення позивачем та отримання відповідачем, існування рахунків підтверджує тим, що банківські виписки по рахунку позивача, що надані суду в підтвердження часткової оплати, містять посилання на рахунки. Відповідач неможливість надання рахунків на оплату для залучення до матеріалів справи пояснив тим, що рахунки на оплату позивачем відповідачу не виставлялись.

Судом встановлено, що банківські виписки по рахунку позивача, надані ним в підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати, дійсно містять посилання на рахунки на оплату.

Відсутність рахунків на оплату в матеріалах справи унеможливлює керуватися п. 3.2. Договорів щодо визначення настання строку оплати. Тому суд вважає, що строк оплати слід визначати на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України, згідно якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно заяви позивача від 10 жовтня 2011 року та обґрунтувань, викладених у письмових поясненнях від 30 вересня 2011 року до уточнення позовних вимог сума боргу відповідача по договорах №101/10 від 01.01.2010 р., №112/11 від 01.01.2011 р., актах виконаних робіт за березень 2010 р. - січень 2011 р. складає 24138,50 грн.

Вимога позивача від 19 травня 2011 року за № 024 заявлена про оплату за надані послуги по договору від 01 січня 2010 року №101/10 відповідно до підписаних актів виконаних робіт від 15 січня 2010 року № 0000000052, від 15 лютого 2010 року № 0000000212, від 15 березня 2010 року № 0000000335, від 15 квітня 2010 року № 0000000455, від 29 липня 2010 року № 0000000975, від 12 серпня 2010 року № 0000000976, від 15 вересня 2010 року № 0000001125, від 10 жовтня 2010 року № 0000001245, від 15 листопада 2010 року № 0000001363. Дана вимога була отримана уповноваженою особою відповідача 07 червня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, позивачем заявлений до стягнення борг за надані послуги по роботах згідно актів виконаних робіт (наданих послуг) за березень 2010 р. - січень 2011 р., однак вимога від 19.05.2011 № 024 пред'явлена лише по актах виконаних робіт (наданих послуг) за січень 2010 р. - листопад 2010 р. Отже строк виконання зобов'язання з оплати по заявлених позовних вимогах настав лише за надані послуги за березень 2010 р. - листопад 2010 р. згідно актів від 15 березня 2010 року № 0000000335, від 15 квітня 2010 року № 0000000455, від 29 липня 2010 року № 0000000975, від 12 серпня 2010 року № 0000000976, від 15 вересня 2010 року № 0000001125, від 10 жовтня 2010 року № 0000001245, від 15 листопада 2010 року № 0000001363, строк зобов'язання з оплати не настав за виконані роботи в грудні 2010 р. - січні 2011 р. згідно актів від 15 грудня 2010 року № 0000001480 на суму 2913,85 грн., від 15 січня 2011 року № 0000000075 на суму 2913,85 грн., по яких вимога не була позивачем заявлена.

Отже, суд вважає, що заперечення відповідача щодо ненастання строку виконання зобов'язання з оплати за всі надані послуги по роботах спростовується наявністю у матеріалах справи вимоги позивача від 19 травня 2011 року за № 024 про оплату за надані послуги по роботах згідно окремих актів виконаних робіт (наданих послуг) та поштового повідомлення про вручення її відповідачу.

З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 18310,80 грн. (24 138,50 грн. (заявлена до стягнення сума по наданих послугах згідно актів виконаних робіт (наданих послуг) від 15.03.2010 № 0000000335, від 15.04. 2010 № 0000000455, від 29.07.2010 № 0000000975, від 12.08. 2010 № 0000000976, від 15.09.2010 № 0000001125, від 10.10.2010 № 0000001245, від 15.11.2010 № 0000001363, від 15.12.2010 р. № 0000001480, від 15.01.2011 № 0000000075 ) - 2913,85 грн. (сума, на яку надані послуги згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) від 15.12.2010. № 0000001480) - 2913,85 грн. (сума, на яку надані послуги згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) від 15.01.2011 № 0000000075).

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 183,10 грн. витрат на оплату державного мита та 155,24 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 338,34 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Птахофабрика "Перше Травня" (Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2), ідентифікаційний код 00851426 на користь приватного підприємства "Фрост Ко", (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Калініна, 44, кв. 21; фактична адреса: м. Черкаси, вул. Ільїна, 248-А, оф. 403), ідентифікаційний код 24418187 - 18310,80 грн. основного боргу та 338,34 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СуддяІ.І. Гура

Повне рішення складено 12 жовтня 2011 року.