Рішення № 18591206, 12.10.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року Справа № 17/06/05/15/5026/1366/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

прокуратури: Павленко О.А.. Синецька О.Ю.- за посвідченнями;

позивача: Черевична К.С. - за довіреністю;

І відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

ІІ відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

ІІІ відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/06/05/15/5026/1366/2011

за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в

особі Фонду Державного майна України

до - виконавчого комітету Черкаської міської ради,

- приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур",

- дочірнього підприємства "Черкаситурист" приватного

акціонерного товариства "Укрпрофтур"

про визнання незаконним рішення, скасування свідоцтва про право

власності та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1080 від 05.10.2001 року “Про оформлення права власності на туристичний готель на 360 місць по вул. Фрунзе,29”, визнання незаконним та скасування свідоцтва від 11.10.2001 року на право власності на туристичний готель, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Фрунзе,29 та визнання за державою в особі Фонду державного майна України право власності на туристичний готель, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Фрунзе,29.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилаєся на те, що органами прокуратури Черкаської області проводилась перевірка законності перебування туристичного готелю, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Фрунзе,29 у власності приватного акціонерного товариства “Укрпрофтур”.

Під час перевірки встановлено, що у м. Черкаси по вул. Фрунзе,29 Черкаською обласною радою професійних спілок господарським способом в 1980-1990 роках побудовано туристичний готель на 360 місць.

Постановою №Ст-37-1г від 02.01.1990 року Черкаської обласної ради професійних спілок затверджено акт Державної комісії про прийом в експлуатацію туристичного готелю на 360 місць по вул. Фрунзе,29 в м. Черкаси.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №1080 від 05.10.2001 року дозволено оформити право власності Черкаському обласному дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" на туристичний готель на 360 місць по вул. Фрунзе,29 м. Черкаси.

Надалі виконавчим комітетом Черкаської міської ради на підставі незаконно прийнятого виконавчим комітетом Черкаської міської ради рішення №1080 від 05.10.2001 року видано дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" Свідоцтво про право власності на туристичний готель по вул. Фрунзе,29 в м. Черкаси.

У процесі судового розгляду справи заступник прокурора Черкаської області подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій пункт 4 прохальної частини позову виклав в насупній редакції: «Визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на туристичний готель, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Фрунзе,29, загальною вартістю 5218,7 тис. грн.».

Господарський суд прийняв до розгляду заяву прокурора про уточнення позовних вимог.

Прокурори та представник позивача у судовому засіданні 12.10.2011 року позов з підстав, викладених у ньому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали і просили задовольнити. Заступник прокурора Черкаської області подав клопотання від 10.10.2011 року про поновлення строку звернення до господарського суду.

У судовому засіданні 12.10.2011 року представник першого відповідача виконавчого комітету Черкаської міської ради проти позову в частині визнання незаконним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1080 від 05.10.2001 року “Про оформлення права власності на туристичний готель на 360 місць по вул. Фрунзе,29”, і визнання незаконним та скасування свідоцтва від 11.10.2001 року на право власності на туристичний готель, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Фрунзе,29, заперечила. Стверджує, що рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1080 від 05.10.2001 року прийняте відповідно до вимог чинного на той час законодавства та в межах делегованих виконкому повноважень.

Представник другого відповідача приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" в судове засідання 12.10.2011 року не зявився, у письмовому відзиві на позов (а.с.69 Том-2) проти позову заперечив з наступних підстав:

- державна реєстрація права власності на туристичний готель, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Фрунзе,29, проведена з дотриманням вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7/5. Зареєструвавши у встановленому законом порядку право власності на майно ПАТ “Укпрофтур” встановив своє право на вказане майно шляхом підтвердження цього права державою через органи державної реєстрації;

- відповідно до частини 4 статті З Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Зареєстровані речові права мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна. З урахуванням наведених положень Закону, зареєстроване право власності за ПАТ “Укрпрофтур” має пріоритет перед будь-якими незареєстрованими правами, а тому є всі підстави стверджувати, що право власності за ПАТ “Укрпрофтур” було правомірно закріплено рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1080 від 05.10.2001 року “Про оформлення права власності на туристичний готель на 360 місць по вул. Фрунзе,29”.

- Федерація професійних спілок України, як профспілкова організація, не була організацією союзного підпорядкування і її майно ніколи не було державною власністю, профспілки не підпорядковувалися державі, а тільки взаємодіяли з нею у певних питаннях. Спірне майно було передано у власність AT “Укпрофтур” до моменту прийняття постанов Верховної Ради України від 10.04.1992 року “Про майнові комплекси і фінансові ресурси громадських організацій колишнього СРСР, розташовані на території України” та від 04.02.1994 року “Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу PCP”. В подальшому спірне майно було передано засновником ПАТ “Укрпрофтур” у власність на законних підставах, відповідно оскаржуване позивачем рішення, на підставі якого було оформлено свідоцтво про право власності на майно, жодним чином не порушує права держави в особі Фонду державного майна України, тому позов не може бути задоволений.

У судовому засіданні 12.10.2011 року представник третього відповідача ДП "Черкаситурист" приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" проти позову заперечив з огляду на його безпідставність та необґрунтованість, подав заяву №04/1 від 04.10.2011 року про застосування строків позовної давності, в якій стверджує, що на підставі частини 1 статті 76 ЦК Української PCP перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. З позовної заяви вбачається, що порушення прав Фонду державного майна України пов'язують із Постановою Верховної Ради України від 10.04.1992 року № 2268 - XII “Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу PCP, розташовані на території України”, відповідно до якої Фонд державного майна України зобов'язано прийняти майно підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів загальносоюзних громадських організацій колишнього союзу PCP. Тобто зазначена постанова дає всі підстави стверджувати, що право позивача можна вважати порушеним саме з 01.05.1992 року. Обізнаність Фонду державного майна України про можливе порушення його прав може підтвердити рішення Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі № 138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації професійних спілок України, Фонду соціального страхування України та акціонерного товариства “Укрпрофтур” про визнання недійсними установчих документів AT “Укрпрофтур”, а тому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заслухавши пояснення прокурорів та представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням заяви заступника прокурора Черкаської області про уточнення позовних вимог та його клопотання про поновлення строку звернення, задовольняє позов частково з наступних підстав.

Постановою ЦВК СРСР від 17.04.1936 “Про ліквідацію Всесоюзного товариства пролетарського туризму та екскурсій” на ВЦРПС та його організації покладено керівництво роботою в галузі туризму, що стало підставою для створення мережі туристично-екскурсійних закладів профспілок, які в Українській PCP перебували в складі Української республіканської ради по туризму і екскурсіях, підпорядкованої Укрпрофраді, згідно постанови ВЦРПС від 27.11.1959 “Про поліпшення керівництва розвитком туризму в профспілках”.

Постановою Президії Центральної Ради по туризму та екскурсіях від 27.07.1982 року №8-3 затверджено Положення про Українську республіканську раду по туризму і екскурсіях. Відповідно до цього Положення Українська республіканська рада по туризму і екскурсіях являється органом, який здійснює керівництво радами по туризму і екскурсіям, іншими підвідомчими установами, організаціями, підприємствами туристично-екскурсійної системи профспілок на території УРСР. Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях працює під керівництвом Центральної ради по туризму і екскурсіях Української республіканської ради профспілок (Укрпрофрада) в тісному контакті з обласними радами і республіканськими комітетами профспілок, іншими громадськими організаціями, державними комітетами, міністерствами і відомствами Української РСР. Українська республіканська рада по туризму і екскурсіях здійснює свою діяльність на началах госпрозрахунку, являється юридичною особою, має розрахунковий рахунок, самостійний баланс. Положенням також визначені завдання, зміст роботи, склад коштів.

Президія Федерації незалежних профспілок України постановою № П-7-7 від 23.08.1991 року прийняла рішення про перетворення Української республіканської ради з туризму та екскурсій в закрите акціонерне товариство "Укрпрофтур". Рада Федерації незалежних профспілок та Фонд соціального страхування України 04 жовтня 1991 року уклали установчий договір і затвердили його Статут. Установчі документи АТ "Укрпрофтур" були предметом спору у справі Вищого арбітражного суду України № 138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та Акціонерного товариства "Укрпрофтур" про визнання недійсними установчого договору та статуту АТ "Укрпрофтур". Постановою Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 року у справі № 138/7 в позові відмовлено повністю, з посиланням на те, що АТ "Укрпрофтур" створено законно, підстав для визнання установчого договору про його створення та статуту АТ недійсним немає.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 04.07.2011 року Приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур" (ПрАТ "Укрпрофтур") зареєстровано як юридична особа, його засновниками є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, розмір внеску до статутного фонду 8460100,00 грн.; Федерація професійних спілок України, розмір внеску до статутного фонду 203042900,00 грн.

Рішенням правління Українського акціонерного товариства по туризму та екскурсіях від 05 квітня 1993 року, протокол №35 "Про реорганізацію Черкаського обласного відділення "Черкаситурист", вирішено реорганізувати 01 квітня 1993 року філію Черкаського обласного відділення "Черкаситурист" туркомплекс "Росава" в обласне дочірнє підприємство "Черкаситурист" шляхом обєднання обласного відділення "Черкаситурист" і туркомплексу "Росава", затвердити Статут Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" Українського АТ "Укрпрофтур" (Том 2 а.с.181).

Виконавчим комітетом Черкаської міської ради народних депутатів 28.04.1993 року видано свідоцтво №2223 про перереєстрацію Черкаського обласного дочірнього підприємства "Черкаситурист" Українського АТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" (Том 2 а.с.183).

Загальними зборами акціонерів Українського ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", протокол №27, оформлений рішеннями №Р-27-15 від 31 березня 2011 року затверджений Статут Дочірнього підприємства "Черкаситурист" Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" у новій редакції, зареєстрований 24.05.2011 року. Черкаське обласне дочірнє підприємство "Черкаситурист" (підприємство) створене Українським ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", яке змінило своє найменування на приватне акціонерне товариство "Укрпрофтур", у звязку з приведенням діяльності у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства". Підприємство є правонаступником обласного туристсько-екскурсійного виробничого обєднання Української республіканської ради по туризму та екскурсіях. Єдиним засновником і власником майна підприємства є юридична особа за законодавством України - Українське ЗАТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур". Підприємство є юридичною особою, має передане в господарське відання майно, самостійний баланс, активи та пасиви якого включаються до загального балансу товариства по основному виду діяльності. Скорочена назва підприємства - ДП "Черкаситурист". Для забезпечення діяльності підприємства товариство передає йому у господарське відання майно, проіндексована вартість якого станом на 01 січня 1998 року становить 11549000,00 грн. (п.4.3 Статуту) (Том 1 а.с.139).

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №497 від 15.05.2001 року Черкаському обласному дочірньому підприємству «Черкаситурист»Українського АТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" надано в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років на умовах оренди земельну ділянку площею 9756 кв.м. забудованих земель, і укладено відповідний договір оренди.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 04.07.2011 року засновником ДП "Черкаситурист" є ПрАТ "Укрпрофтур", статутний капітал становить 11549000,00 грн.

Пунктом 1 рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №1080 від 05.10.2001 року дозволено оформити право власності Черкаському обласному дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" на туристичний готель на 360 місць по вул. Фрунзе,29 м. Черкаси.

11 жовтня 2001 року виконавчим комітетом Черкаської міської ради видано дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" Свідоцтво про право власності на туристичний готель по вул. Фрунзе,29 в м. Черкаси.

Відповідно до даних інвентаризаційної справи в комплекс домоволодіння № 29 по вул. Фрунзе входять: готель (літ. А-9), прибудова (літ. А-2, АI-2, АII-2, АIII-2), гаражі (літ. Б,В), трансформаторна (ТП), огорожа (№1), замощення (I).

Згідно зі статтею 76 ЦК УРСР, 1963 року, чинного на момент видачі спірного Свідоцтва про право власності, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. В свою чергу, відповідно до частини 1 статті 261 нині чинного ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор стверджує, що про порушення інтересів держави він дізнався в ході прокурорської перевірки на виконання доручення Генеральної прокуратури України. Доводи прокурора в цій частині відповідають матеріалам справи.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено три роки.

Суд погоджується з доводами прокурора про те, що перебіг строку позовної давності для звернення прокурора в інтересах держави з даним позовом починається з червня 2011 року. Факт обізнаності позивача - ФДМУ про знаходження спірного обєкту у інших осіб, на що посилається другий відповідач, не має істотного значення для звернення прокурора до суду з даним позовом. При цьому суд враховує те, що позивач не мав спірного Свідоцтва про право власності, відповідно, про нього не знав і не міг знати.

За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, тому згідно з частиною 5 статті 267 ЦК України порушене право підлягає захисту.

Постановою Верховної Ради УРСР від 24 серпня 1991 року № 1427-ХІІ "Про проголошення незалежності України" Україна проголошена незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки. Цей акт набрав чинності з моменту його схвалення. У звязку з цим весь економічний, науковий, технічний потенціал, розміщений на території України, став власністю народу України.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 року № 1452ХІІ "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" та Законом України від 10.09.1991 року № 1540-ХІІ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших обєктів союзного підпорядкування, розташовані на території нашої країни, є державною власністю України, а укладені після 29 листопада 1990 року майнові договори, якими змінено форму власності, визнаються недійсними.

З метою збереження в інтересах громадян України майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Верховна Рада України своєю Постановою від 10 квітня 1992 року № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" тимчасово, до визначення правонаступників, передала Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та обєктів, що перебували у віданні центральних органів цих загальносоюзних громадських організацій. Фонд державного майна України мав прийняти майно цих підприємств, установ та обєктів до 01 травня 1992 року, що не виконано. Також не сформований загальний перелік такого майна.

Профспілки діяли за загальним статутом профспілок СРСР, відповідно, до 1990 року були загальносоюзною громадською організацією. В єдиній системі профспілок колишнього Союзу РСР Укрпрофрада представляла республіканську організацію і мала статус юридичної особи.

Отже, спірний обєкт є майновим комплексом громадської організації колишнього Союзу РСР, розташований на території України.

Про належність спірного обєкту до майна загальносоюзної громадської організації колишнього Союзу РСР також свідчить Договір про закріплення прав по володінню, користуванню і розпорядженню профспілковим майном від 18 листопада 1990 року, укладений керівниками Загальної Конфедерації Профспілок СРСР і Федерації незалежних профспілок України у м. Москва, на який посилається другий відповідач. Однак цей Договір затверджений лише постановою Президії Ради Загальної Конфедерації Професійних Спілок СРСР 18 листопада 1990 року № 2-1а, тобто з одного боку, однак він не затверджений керівним органом Федерації незалежних профспілок України.

У пункті 26 Декларації від 06 жовтня 1990 року про утворення Федерації незалежних профспілок України вказано, що Рада Федерації є правонаступником Укрпрофради і все майно Федерації є власністю останньої. 21 листопада 1992 року Федерація незалежних профспілок України була перейменована в нинішню Федерацію профспілок України.

Другий відповідач заснований Федерацією незалежних профспілок України, правомірність його створення згідно зі статтею 35 ГПК України, не підлягає доказуванню у даній справі, оскільки цей факт встановлений рішенням Вищого арбітражного суду України у справі № 138/7.

До статутного капіталу другого відповідача, за його доводами, профспілка передала майно, у тому числі й спірний об'єкт. Докази щодо реальної передачі до статутного фонду спірного об'єкту другий відповідач не надав.

04 лютого 1994 року Верховна Рада України постановою № 3943-ХІІ доручила Кабінету Міністрів України до 01 березня 1994 року визначити органи управління майном загальносоюзних громадських організацій, які тимчасово виконують ці функції до законодавчого визначення правонаступників цього майна. До законодавчого визначення субєктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю (п.1 Постанови). До законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР Фонд державного майна України здійснює право розпорядження цим майном в процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій (їх структурних підрозділів) (п.3 Постанови).

Суд вважає безпідставними доводи другого відповідача про те, що вказані Постанови Верховної Ради України, суперечать Конституції УРСР, законодавству, прийняті після набуття третім відповідачем права власності на спірний обєкт, тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Вищезазначені Постанови Верховної Ради України є загальнообовязковими та законними, про що свідчить розпорядження Президента України від 24 травня 1996 року № 123/96-рп "Про заходи щодо майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", яким доручалось уряду у двомісячний термін проінформувати главу держави про стан виконання парламентських постанов та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо вирішення питань права власності на майно зазначених організацій.

16 червня 1992 року прийнятий Закон України "Про об'єднання громадян" № 2460-ХІІ, введений в дію 18.07.1992 року.

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону "Про об'єднання громадян" об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Закон України про профспілки прийнятий значно пізніше, а саме: особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок в Україні були визначені Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV, із змінами і доповненнями. Дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Отже до набуття чинності Закону України "Про профспілки", профспілки в Україні повинні були діяти відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян".

Відповідно до статті 21 Закону України "Про об'єднання громадян" об'єднання громадян може мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення його статутної діяльності. Об'єднання громадян набуває право власності на кошти та інше майно, передане йому засновниками, членами (учасниками) або державою, набуте від вступних та членських внесків, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також на майно, придбане за рахунок власних коштів чи на інших підставах, не заборонених законом.

Законом України "Про власність" від 07.02.1991 року № 697-ХІІ, із змінами і доповненнями (втратив чинність 20.06.2007, ЗУ № 997) зокрема, його статтею 20 було визначено, що професійні спілки та їхні громадські обєднання є субєктами права колективної власності.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність" право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.

Отже, чинне законодавство України не передбачало підстав виникнення права власності громадського об'єднання шляхом передачі майна від загальносоюзних громадських організацій новоствореним в Україні громадським організаціям або в порядку правонаступництва загальносоюзної громадської організації новоствореною республіканською громадською організацією.

Таким чином, доводи прокурора і позивача про те, що суб'єкти права власності майна загальносоюзних профспілок колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, законодавчо не визначені, тому це майно є загальнодержавною власністю і право розпорядження ним, у тому числі спірним об'єктом, повинно здійснюватись ФДМУ, тобто позивачем, є обґрунтованими.

Статтею 34 Закону України "Про профспілки" встановлено: "Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності.

Право власності профспілок, їх об'єднань виникає на підставі: - придбання майна за рахунок членських внесків, інших власних коштів, пожертвувань громадян, підприємств, установ та організацій або на інших підставах, не заборонених законодавством; - передачі їм у власність коштів та іншого майна засновниками, членами профспілки, органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Профспілки, їх об'єднання мають право власності також на майно та кошти, придбані в результаті господарської діяльності створених ними підприємств та організацій.

Втручання у статутну діяльність профспілок, їх об'єднань органів державної влади, громадських організацій не допускається, крім випадків, передбачених законами України.

Позбавлення профспілок права власності, а також права володіння та користування майном, переданим їм у господарське відання, може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Від імені членів профспілки розпорядження коштами, іншим майном профспілок, їх об'єднань, що належить їм на праві власності, здійснюють керівні органи профспілки або об'єднання, створені відповідно до їх статуту чи положення (загальні збори, конференції, з'їзди тощо).

Спірний об'єкт не був об'єктом права власності профспілок УРСР. Згідно Закону України "Про профспілки" профспілки України не є правонаступником профспілок СРСР.

З наведених нормативних актів, встановлених обставин утримання спірного майна, його обліку, численних перетворень другого відповідача, його відносин з Федерацією профспілок України вбачається, що право власності на спірний об'єкт трансформувалось із колективної власності у приватну. Другим відповідачем неналежним чином ведеться облік майна, замовчується його фактичний стан, дійсний склад, шляхи розподілу прибутків від його використання.

Другий та третій відповідачі не надали перелік майна та його ринкову оцінку, факт реальної передачі до статутного фонду.

Враховуючи наведені нормативні акти стосовно права власності держави Україна після розпаду СРСР, історії створення спірного майна, суд вважає, що з проголошенням незалежності 24 серпня 1991 року право власності на спірний об'єкт набула держава Україна в особі органу, якому відповідно до Постанов Верховної Ради України від 10.04.1992 року № 2268-ХІІ та від 01.03.1994 року № 3943-ХІІ надані повноваження прийняти це майно та розпоряджатись ним до визначення суб'єктів його права, тобто Фонду державного майна України - позивача.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності держави Україна на спірний об'єкт не визнається другим та третім відповідачем. Їх доводи про правомірність набуття права власності на спірний об'єкт Федерацією незалежних профспілок України та законне розпорядження ним шляхом вкладення до статутного капіталу створеного ЗАТ, суд вважає недоведеними та такими, що не відповідають вищенаведеним нормам чинного законодавства України і наявним у справі доказам.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавчий комітет Черкаської міської ради під час прийняття рішення № 1080 від 05.10.2001 року, що оспорюється, не перевірив у повній мірі перелік необхідних для визнання права власності документів, чим порушив норми законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає незаконним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1080 від 05.10.2001 року “Про оформлення права власності на туристичний готель на 360 місць по вул. Фрунзе,29”, тому задовольняє позов до виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання недійсним рішення виконкому Черкаської міської ради № 1080 від 05.10.2001 року.

Також суд задовольняє повністю позов до ПрАТ "Укрпрофтур" та ДП "Черкаситурист" ПрАТ "Укрпрофтур" про визнання права власності на спірний об'єкт у складі будівель та споруд, встановлених технічною інвентаризацією.

Позов прокурора до виконавчого комітету Черкаської міської ради в частині скасування Свідоцтва від 11 жовтня 2001 року про право власності щодо спірного об'єкта нерухомості задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Свідоцтво про право власності є похідним документом, виданим на підставі рішення органу місцевого самоврядування, а тому не породжує факту виникнення права власності. Визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності, на підставі якого видано це свідоцтво, є підставою для визнання його нечинним і не потребує визнання його недійсним у судовому порядку. Свідоцтво про право власності, видане на підставі відповідного акта, не може виступати предметом спору, оскільки не має статусу акта державного чи іншого органу.

Виходячи з вимог статті 49 ГПК України з виконавчого комітету Черкаської міської ради підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита з вимог немайнового характеру.

Оскільки спір майнового характеру виник внаслідок неправомірних дій відповідача-3, суд вважає за необхідне витрати щодо сплати державного мита покласти на останнього. Згідно з довідкою №86 від 02.08.2011 року, балансова вартість основних засобів готелю «Росава»становить 5218,7 тис. грн. Державне мито у сумі 25 500 грн. підлягає стягненню з відповідача-3 в доход державного бюджету.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідачів-1,2,3 в рівних долях, тобто по 78,67 грн.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов до виконавчого комітету Черкаської міської ради задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1080 від 05.10.2001 року “Про оформлення права власності на туристичний готель на 360 місць по вул. Фрунзе,29”.

У позові в частині визнання незаконним та скасування Свідоцтва від 11.10.2001 року на право власності на туристичний готель, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Фрунзе,29, виданого дочірньому підприємству "Черкаситурист" Українського закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур", відмовити.

2. Позов до приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" та дочірнього підприємства "Черкаситурист" приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" задовольнити повністю.

Визнати за державою Україна в особі Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, буд. 18/9, код ЄДРПОУ 20055032) право власності на туристичний готель, що знаходиться в м. Черкаси по вул. Фрунзе, буд.29, загальною вартістю 5218,7 тис.грн., до складу якого входить: готель (літ. А-9), прибудова (літ. А-2, АI-2, АII-2, АIII-2), гаражі (літ. Б,В), трансформаторна (ТП), огорожа (№1), замощення (I).

3. Стягнути з виконавчого комітету Черкаської міської ради (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, буд.36, код ЄДРПОУ 38564923):

- в доход державного бюджету через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси (м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002, банк - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - 85,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (м. Черкаси, просп.Хіміків, буд.50) для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 095 - 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд.2, код ЄДРПОУ 02605473) в доход Державного бюджету України через Дніпровський відділ державної виконавчої служби Київського міського управління юстиції (м. Київ, вул. Краківська, буд.20) - 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з дочірнього підприємства "Черкаситурист" приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур" (м. Черкаси, вул.Фрунзе, буд.29, код ЄДРПОУ 02661036):

- в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси (м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002, банк - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - 25500,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через Центральний відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції (м. Черкаси, просп.Хіміків, буд.50) для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 095 - 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 12.10.2011 року.