Постанова № 1859105, 09.06.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22а-4934/08 головуючий суддя у 1-ій

категорія статобліку-35 інстанції Азізбекян Т.А.

( справа №3/44/08-АП )

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Коршун А.О.

суддів: Туркіної Л.П., Юхименко О.В.

при секретарі: Піцик Р.В.

за участю представників: позивача Терещенко Ю.В., довіреність від 26.03.2008р.

Солодухіна Г.Й., довіреність №13/340 від 07.02.2008р.

відповідача Бурашнікова О.С., довіреність №7506/Б/10 від 13.05.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»

на постанову Господарського суду Запорізької області від 13.02.2008р. у справі №3/44/08-АП

за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», м. Пологи, Запорізька обл..

до: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Пологи, Запорізька обл..

про: скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А :

10.01.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (далі ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»») звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі Пологівська МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовна заява мотивована тим, що відповідачем на підставі акту перевірки від 10.07.2007р. були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.07.2007р. №0001901501/0, №0001891501/0 та №0001911501/0 про донарахування підприємству штрафних санкцій у розмірі 236454,55 грн. за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств з порушенням чинного податкового законодавства та всупереч фактам та письмовим доказам, які у сукупності свідчать, що ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»» сплачував свої податкові зобовязання перед бюджетом та своєчасно подавав податкові декларації зі сплати податку на прибуток підприємств, а тому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Пологівської МДПІ від 18.07.2007р. №0001901501/0, №0001891501/0 та №0001911501/0.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2008р. у справі №3/44/08-АП у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено у повному обсязі /а.с. 111-114/.

Позивач ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»», не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема, неповне зясування судом фактичних обставин, що мають значення для розгляду справи, недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду від 13.02.2008р. у даній справі та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зясовано усі обставини, як мають суттєве значення для розгляду справи та ухвалено законне та обґрунтоване рішення суду без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду від 13.02.2008р. залишити без змін.

Представники позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 13.02.2008р. скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивача, постанову суду від 13.02.2008р. вважає законною та обґрунтованою, просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем Пологівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»» з питань своєчасності сплати податку на прибуток за період з 22.07.2005р. по 04.09.2006р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №299/15-1/03327724 від 10.07.2007р. /а.с. 8-9/.

Відповідно до висновків акту перевірки позивачем в порушення вимог п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств протягом граничних строків, відповідальність за що передбачена пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі зазначеного акту перевірки Пологівською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.07.2007р.:

- №0001891501/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, щодо якої застосовується штрафна санкція, - на суму 180309,75 грн. /а.с. 10/;

- №0001901501/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, щодо якої застосовується штрафна санкція, - на суму 43063,85 грн. /а.с. 11/;

- №0001911501/0 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, щодо якої застосовується штрафна санкція, - на суму 13080,95 грн. /а.с. 12/.

Прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем у порядку адміністративного оскарження та за результатами розгляду скарг ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»» податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2003р. за результатами планової документальної перевірки Пологівською МДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій. Не погодившись з цими рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку, і у 2005р. апеляційна інстанція відмовила у задоволенні позовних вимог ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»», у звязку з чим у підприємства виникла недоїмка перед бюджетом з податку на прибуток, оскільки сума податкового зобовязання з податку на прибуток, яка була визначена вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, є узгодженою і підлягає нарахуванню по особовому рахунку платника.

У декількох наступних податкових періодах податковий борг позивачем не було погашено.

Як вбачається з акту перевірки від 10.07.2007р., починаючи з 10.08.2005р., ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»» сплачено узгоджені податкові зобовязання, які було визначено платником податків самостійно, шляхом подання відповідних декларацій та платіжних доручень із зазначенням призначення платежу.

Крім того, у зазначеному акті відповідачем зафіксовано термін прострочення сплати узгоджених зобовязань підприємством, що відбувалось внаслідок того, що податковою інспекцією не враховувались зазначені позивачем у платіжних дорученнях призначення платежів поточні платежі, але кошти ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»» направлялись податковим органом в рахунок погашення податкового боргу платника, що виник раніше, в порядку календарної черговості його виникнення, при цьому Пологівська МДПІ, посилаючись на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», самостійно зараховувала поточні платежі з податку на прибуток в погашення податкового боргу з цього ж податку, який виник раніше, у звязку з чим поточні податкові зобовязання сплачувались із простроченням.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ,ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Таким чином, позивач, перерахувавши поточні суми податку на прибуток вказаними вище платіжними дорученнями, виконав своє зобовязання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств за періодами, визначеними платником податку у платіжному дорученні, не погашаючи при цьому податкову заборгованість, яка виникла раніше.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що у Пологівської МДПІ відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату податку на прибуток підприємств, який відповідно до платіжних доручень, з урахуванням зазначених в них призначень платежу, сплачувався своєчасно, оскільки жодна норма Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків та зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою встановлена рівність бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях, поширюється передусім на платників податків, а тому, які податкові зобовязання згідно з вимогами п. 1.2 ст. 1 вказаного Закону необхідно погашати, визначає саме платник податків, і у випадку недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу, встановленого пп. 7.7 ст. 7 цього Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків у платіжному дорученні про сплату податку.

Такий висновок також підтверджується п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка визначаючи підстави для примусового стягнення активів платника податків, вказує, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобовязань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Самостійне розпорядження органами державної податкової служби коштами платника податків і направлення їх на погашення податкового боргу, всупереч волі платника податків, є протиправним та порушує також вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобовязує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції не були зясовані усі суттєві обставини, необхідні для правильного вирішення справи та не надана оцінка доводам позивача, а тому висновки суду протирічать фактичним обставинам справи, у звязку з чим апеляційна скарга позивача на постанову суду від 13.02.2008р. у даній справі обґрунтована і підлягає задоволенню, а тому постанову суду від 13.02.2008р. у даній справі необхідно скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення відповідача про застосування до ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання з податку на прибуток у загальному розмірі в сумі 236454,55 грн. є неправомірними, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому позовні вимоги позивача необхідно задовольнити та скасувати податкові повідомлення-рішення Пологівської МДПІ від 18.07.2007р. №0001901501/0, №0001891501/0 та №0001911501/0.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» - задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 13.02.2008р. у справі №3/44/08-АП скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області 0001901501/0 від 18.07.2007р., №0001891501/0 від 18.07.2007р., №0001911501/0 від 18.07.2007р. про донарахування Відкритому акціонерному товариству «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» штрафних санкцій у розмірі 236454,55 грн.

Постанова суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 17.06.2008р.

Головуючий: А.О. Коршун

судді: Л.П. Туркіна

О.В. Юхименко