Рішення № 18590934, 30.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2011 року Справа № 02/07/1880

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю прокурора прокуратури м. Черкаси Рідзель О.В.,

представників: першого позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю, другого позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю, першого відповідача: ОСОБА_3- за довіреністю, другого відповідача: Смірнов І. О. - директор, ОСОБА_4 за довіреністю, ОСОБА_5 за довіреністю,

третіх осіб: Черкаської обласної ради: ОСОБА_6 за довіреністю, ТОВ "Причал Явам": Шепель Я.Я. директор, Остахов В.В. голова правління, представника ЧРУ водних ресурсів: Бондаренко В.О. заступник начальника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом прокурора Соснівського району міста Черкаси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Черкаської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Ремпобуттехніка"

та до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобутсервіс"

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, визнання незаконною дії, витребування майна та зобовязання передати майно,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Черкаська обласна рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю "Причал-ЯВАМ",

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Соснівського району міста Черкаси подано позовну заяву від 14.09.2010 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та Черкаської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 21.03.1995 року, укладеного між Регіональним відділенням ФДМУ по Черкаській області та орендним підприємством "Ремпобуттехніка", в частині включення до цілісного майнового комплексу за адресою м. Черкаси вул. Набережна 83/1 дамби причалу № 2, про виключення вказаної дамби із статутного фонду ТОВ "Ремпобутсервіс" та про передачу цієї дамби причалу у власність держави - органу, що здійснює управління державним майном регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області. В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав на те, що дамба причалу № 2, яка розміщена за адресою м. Черкаси, вул. Набережна 83/1, є обєктом нерухомого майна та є штучною гідротехнічною спорудою, призначеною для захисту берега від розмивання та обвалів, тому відповідно до пп. "г" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" вона не підлягала приватизації, отже, її продаж є незаконним, а договір купівлі - продажу державного майна від 21.03.1995р. є недійсним.

Заявою від 21.10.2010 (т. 1, а.с. 61-64) прокурор уточнив позовні вимоги і просив суд визнати недійсним вказаний договір купівлі - продажу державного майна від 21.03.1995р. в частині включення до цілісного майнового комплексу за адресою м. Черкаси вул. Набережна 83/1 дамби причалу № 2, про визнання незаконним включення до статутного фонду ТОВ "Ремпобутсервіс" дамби причалу № 2, яка знаходиться за адресою м. Черкаси вул. Набережна 83/1, про витребування дамби причалу № 2 з незаконного володіння вказаного товариства та про зобовязання останнього передати дамбу причалу № 2 у власність держави - органу, що здійснює управління державним майном регіональному відділенню Фонду державного майна України по Черкаській області.

Вказану Заяву від 21.10.2010 про уточнення позовних вимог було прийнято господарським судом як таку, що подана до початку розгляду справи по суті та відповідає наданому прокурору праву, встановленому статтями 22, 29 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08 листопада 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2011 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14 липня 2011 року частково задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Черкаської області, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 14 лютого 2011 року та рішення господарського суду Черкаської області від 08 листопада 2010 року, матеріали справи передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Автоматизованою системою розподілу справ відповідно до статті 2-1 ГПК України справа № 07/1880 передана для розгляду судді Пащенко А.Д.

Ухвалою судді від 29 липня 2011 справа прийнята до провадження і їй присвоєно № 02/07/1880.

Судовий процес фіксується за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 28.09.2011 по 30.09.2011 на підставі статті 77 ГПК України, 30.09.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У обґрунтуванні позову від 08.11.2010 (т. 1, а.с. 107-110) прокурор повністю підтримав позов та вказав на те, що такий обєкт як дамба належить до інженерних гідротехнічних споруд, однак, незалежно від цього, дамба є спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів, тому насипна дамба-причал № 2 являється обєктом, який розташований на земельній ділянці, переміщення якого є неможливим та є нероздільною з земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності Черкаської міської ради; під час приватизації державного майна була незаконно включена до статутного фонду товариства і відчужена, а незаконне відчуження державного майна, що не підлягає приватизації, порушує інтереси держави; прокурор заперечив проти доводів відповідачів щодо пропуску строку позовної давності з тих підстав, що перебіг строку позовної давності починається не з 21.03.1995р. (укладення договору купівлі-продажу), а з моменту виявлення порушень за результатами перевірки по матеріалах, які надійшли до прокуратури району 23.06.2010.

Перший відповідач у Заяві від 02.11.2010 (т. 1, а. с. 28-33) просить застосувати загальний строк позовної давності, встановлений цивільним законодавством, оскільки право вимоги виникло у позивача 21.03.1995, тому є всі підстави стверджувати держава довідалася Україна довідалася про відчуження державного (комунального) майна в день підписання договору 21 березня 1995 року - і суду не вказано поважних причин пропуску строку позовної давності.

Другий відповідач у запереченнях на позовну заяву (т. 1, а. с. 28-33, а.с. 105-106) повністю заперечив проти позовних вимог прокурора з тих підстав, що приватизація дамби була здійснена відповідно до чинного на той час законодавства, Законом України "Про приватизацію державного майна" встановлено обмеження щодо приватизації захисних гідротехнічних споруд, однак, дамба причалу не має призначення захисту берега від розмивання та обвалів (як стверджує прокурор), вона не занесена у водогосподарський паспорт Кременчуцького водосховища як захисна гідротехнічна споруда, не включена до статутного фонду ТОВ "Ремпобутсервіс"; стаття 5 вказаного вище Закону у редакції станом на день укладення спірного договору не містила пункту "Г" про заборону приватизації акваторії портів, причалів всіх категорій і призначень, захисних споруд та систем сигналізації; відповідач просить відмовити прокурору в позові; також заявою від 13.10.2010 другий відповідач просить застосувати позовну давність та наслідки спливу строку позовної давності, передбачені в статті 267 ЦК України, оскільки держава довідалася Україна довідалася про відчуження державного (комунального) майна в день підписання договору - 21 березня 1995 року - і суду не вказано поважних причин пропуску строку позовної давності.

У судовому засіданні:

- прокурор підтримала позов у повному обсязі відповідно до позовної заяви з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та пояснень до позову і пояснила, що у прокурора відсутні документи щодо віднесення дамби причалу до захисних споруд, вона відноситься до таких відповідно до нормативних документів, вказаних у позовній заяві; тому приватизація її є незаконною, а спірний договір купівлі-продажу недійсним; вважала, що поданий першим відповідачем експертний висновок не може бути допустимим доказом у даній справі, тому його не можна приймати до уваги;

- представник першого позивача позов підтримав крім витребування обєкта у власність держави, оскільки на момент укладення спірного договору купівлі-продажу дамба причалу належала до обласної комунальної власності;

-представник другого позивача підтримав позов повністю;

- представник першого відповідача заперечив проти позову з мотивів його безпідставності, оскільки ні прокурор, ні позивачі не довели, що дамба причалу № 2 відноситься до державної власності; вони не подали доказів віднесення дамби причалу № 2 в установленому законом порядку до захисних споруд; права позивачів ніяким чином не порушені; підтримав заяву про застосування судом при вирішенні даного спору загального строку позовної давності;

- представники другого відповідача, заперечуючи проти позову, посилалися на доводи і міркування, викладені у відзивах на позов, та пояснили, що прокурором і позивачами порушено вимоги статті 33 ГПК України, суду не подано жодного доказу того, що дамба причалу № 2 була захисною спорудою у 1995 році чи є такою в даний час; відповідач спростовує доводи прокурора належними доказами, зокрема, експертним висновком спеціаліста; відповідач стверджує, що дамба причалу № 2 не відноситься і ніколи не відносилася до захисних споруд, порядок віднесення дамб до захисних споруд чітко врегламентовано законодавством, для таких споруд існує спеціальний режим документального оформлення, реєстрації у відповідних органах, використання, догляду і таке інше, що зазначено у Водогосподарському паспорті Кременчуцького водосховища; дамба причалу № 2 не включена до названого Водогосподарського паспорту; представники другого відповідача звертали увагу суду на те, що на день укладення спірного договору Закони України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про приватизацію державного майна" не передбачали обмежень для приватизації дамби причалу № 2, яка не є ні обєктом загальнодержавного значення, ні берегоукріплювальною захисною спорудою, ні гідротехнічною захисною спорудою чи будь-якою іншою захисною спорудою; крім цього, дамба не включена до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобутсервіс";

- на підставі клопотання другого відповідача суд оглянув оригінал Водогосподарського паспорту Кременчуцького водосховища, наданий для огляду відповідно до ухвали суду від 09.08.2011 представником Черкаського регіонального управління водних ресурсів, який також пояснив, що дамба причалу № 2 не включена до названого Водогосподарського паспорту, у захисних дамбах немає розривів і не може бути, у них є лише шлюзи-регулятори, тобто, регулюючі засоби, у дамбі причалу № 2 є розриви - проходи для човнів; рівні води однакові у Кременчуцькому водосховищі і в акваторії причалу.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи прокурора і представників сторін та третіх осіб, суд встановив наступне.

21 березня 1995р. управління приватизації і комунального майна (Продавець) і організація орендарів орендного підприємства "Ремпобуттехніка" (Покупець) уклали договір купівлі - продажу державного майна, далі - спірний Договір, за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Ремпобуттехніка", яке знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Кірова, 75, та яке включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації, який додається до Договору.

Договір купівлі-продажу державного майна від 21.03.1995р. був посвідчений в цей же день державним нотаріусом першої Черкаської нотаріальної контори Романій Н.В. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 3-1260.

17 липня 1995р. виконавчий комітет Черкаської міської ради народних депутатів прийняв рішення № 368 про реєстрацію договору купівлі-продажу державного майна від 21.03.1995р.

Суд оглянув у судовому засіданні матеріали приватизації орендного підприємства "Ремпобуттехніка" в оригіналах, надані представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, та встановив, що в цих матеріалах відсутній документ під назвою "акт інвентаризації", як це вказано у Договорі.

У матеріалах приватизації орендного підприємства "Ремпобуттехніка" та у матеріалах даної справи є Акт оцінки вартості майна орендного підприємства "Ремпобуттехніка" та Інвентаризаційний опис № 2 основних засобів цеху по ремонту човнів і моторів, відповідно до яких до складу цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Ремпобуттехніка", що був проданий за спірним Договором, за станом на 08.11.1994 обліковується обєкт: "Дамба причалу № 2", 1960 року випуску (виготовлення), інвентарний номер 196.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної Ради народних депутатів № 45 від 23.03.1995 "Про єдиний орган приватизації в області" вирішено приєднати управління приватизації і комунального майна обласної Ради народних депутатів до регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області та утворено єдиний орган приватизації в області.

03.08.1995 регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та організацією орендарів Черкаського орендного підприємства "Ремпобуттехніка" підписано Акт передачі державного майна цілісного майнового комплексу Черкаського орендного підприємства "Ремпобуттехніка" на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.1995 згідно з інвентаризаційними відомостями та актом оцінки вартості майна, затвердженим управлінням приватизації і комунального майна 30 листопада 1994 року.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області 03 серпня 1995 року видано організації орендарів Черкаського орендного підприємства “Ремпобуттехніка” свідоцтво про власність на державне майно цілісного майнового комплексу Черкаського орендного підприємства “Ремпобуттехніка на підставі договору купівлі-продажу від 21.03.1995р. та акту передачі від 03.08.1995р. У свідоцтві про власність (реєстраційний номер 64/71) вказано, що приватизація здійснена згідно з Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 6 березня 1992 року.

21 грудня 1995 року у виконавчому комітеті Черкаської міської ради народних депутатів було зареєстровано Статут товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Ремпобуттехніка" (здійснена державна реєстрація юридичної особи, реєстраційний номер 03057940), у якому вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Ремпобуттехніка" засноване згідно з рішенням засновників від 29 листопада 199 року, протокол № 1 шляхом перетворення субєкта підприємницької діяльності орендного підприємства Черкаського обласного заводу "Ремпобуттехніка" та з дня державної реєстрації стає його правонаступником.

20 серпня 1997р. учасники товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Ремпобуттехніка" в кількості 66 чоловік підписали Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобутсервіс" шляхом реорганізації товариства з обмеженою відповідальністю заводу "Ремпобуттехніка" на підставі рішення зборів від 20 серпня 1997 року.

25 грудня 1997р. у виконавчому комітеті Черкаської міської ради народних депутатів була проведена державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобутсервіс", в пункті 1.1. статуту якого вказано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Ремпобутсервіс" створюється шляхом реорганізації, а саме виділення із складу товариства з обмеженою відповідальністю "Завода Ремпобуттехніка" майнового комплексу - цеху по ремонту і утриманню човнів і створення на його майні самостійного товариства з обмеженою відповідальністю. Учасниками товариства є члени трудового колективу товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобуттехніка".

Черкаське обласне обєднане бюро технічної інвентаризації видало товариству з обмеженою відповідальністю “Ремпобутсервіс” реєстраційне посвідчення від 20 лютого 1998 року, яке посвідчує реєстрацію за вказаним товариством права колективної власності на приміщення причалу № 2, що складається з причалу № 2 та комплексу будівель, на підставі акту передачі від 5.01.98, про що записано в реєстрову книгу № 10 за реєстровим № 747.

Рішенням п'ятої сесії Черкаської міської ради від 22.04.2004р. № 5-512 товариству з обмеженою відповідальністю "Ремпобутсервіс" виділена земельна ділянка площею 25,7 га під розміщення дамби причалу № 2.

Згідно статті 2 Закону України від 06.03.1992 № 2171-ХІІ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу державного майна від 21.03.1995 (далі - Закон № 2171), обєктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, в тому числі обєкти незавершеного будівництва, при цьому балансова вартість основних фондів вказаних обєктів не повинна перевищувати 20 мільйонів карбованців за станом на 1 травня 1992 року (після їх індексації).

За приписом статті 5 Закону України від 04.03.1992 № 2163-ХІІ "Про приватизацію майна державних підприємств" в редакції, чинній на момент підписання договору купівлі-продажу державного майна від 21.03.1995 (далі - Закон № 2163) до обєктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами; незавершене будівництво; частки (паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших обєднань.

У вказаних статтях Законів чітко зазначено, які будівлі або їх окремі частини не можуть бути обєктами малої приватизації та наведено перелік обєктів державної власності, що приватизації не підлягають, і до них дамбу причалу не віднесено.

Відповідно до статті 3 Закону № 2163 перелік обєктів (груп обєктів), що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. На момент укладення спірного договору купівлі-продажу державного майна від 21.03.1995 був чинним Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається, затверджений декретом Кабінету міністрів України від 31.12.1992 № 26-92, в пункт 17 якого внесено меліоративні та захисні споруди і водосховища. У вказаному переліку також відсутні такі обєкти як дамба причалу.

Суду не вказано норму законодавства, яка була чинною на момент укладання спірного договору купівлі-продажу державного майна від 21.03.1995, якою було б віднесено дамбу причалу до захисних споруд.

У постанові Вищого господарського суду України від 14 липня 2011 року, якою скасовано постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду у даній справі, вказано на те, що судами обох інстанцій не було зясовано правового визначення спірного приватизованого обєкту з урахуванням його технічної характеристики та призначення для використання.

Прокурор стверджує, що дамба причалу № 2, яка є предметом спору у даній справі, на момент приватизації у 1994-1995 роках відносилася до захисних споруд, приватизація яких була заборонена, тому договір купівлі-продажу є недійсним. Однак, ні прокурором, ні позивачами не подано суду (в тому числі й на вимогу суду, викладену в ухвалах від 20.07.2011, 09.08.2011) документів, які б свідчили про віднесення дамби причалу № 2 до захисних споруд, виходячи із її технічних характеристик чи відповідно до особливостей функціонування тощо.

У судовому засіданні прокурор та позивачі пояснили суду, що у них відсутні такі документи (докази), тому вони не подані до справи. Доводи прокурора у позовній заяві та у судовому засіданні ґрунтуються на загальних положеннях.

У справі є Довідка Черкаського регіонального управління водних ресурсів від 05.04.2007р. № 199 (т. 1, а.с. 34), в якій зазначено, що дамби для розташування і зберігання човнів, яка є власністю ТОВ "Причал-ЯВАМ" та ТОВ "Ремпобутсервіс", не відносяться до захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі.

Судом встановлено, що всі захисні споруди, які розміщені на Кременчуцькому водосховищі, перелічені у Водогосподарському паспорті Кременчуцького водосховища, виконаному інститутом "Укрдіпроводгосп" в 1981р. та погодженому Держводгоспом УРСР 16.11.1982. (т. 1, а.с. 35 -43, т. 3, а.с. 38-43).

У судовому засіданні на підставі клопотання другого відповідача суд оглянув оригінал Водогосподарського паспорту Кременчуцького водосховища, наданий для огляду відповідно до ухвали суду від 09.08.2011 представником Черкаського регіонального управління водних ресурсів, всі наявні у справі витяги із Водогосподарського паспорта звірені з його оригіналом. У Водогосподарському паспорті серед захисних споруд, в тому числі захисних дамб, не значиться і не значилася дамба причалу, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Набережна, 83/1, що станом на 1995 рік обліковувалася на заводі "Ремпобуттехніка".

Представник Черкаського регіонального управління водних ресурсів Бондаренко В.О. - заступник начальника управління у судовому засіданні на запитання головуючого пояснив, що всі захисні споруди включені до Водогосподарського паспорту Кременчуцького водосховища, дамба причалу № 2 не включена до названого Водогосподарського паспорту, що стосується технічної сторони, то у захисних дамбах немає розривів і не може бути, у них є лише шлюзи-регулятори, тобто, регулюючі засоби, у дамбі причалу № 2 є розриви - проходи для човнів, крім цього рівні води однакові у Кременчуцькому водосховищі і в акваторії причалу, що також є одним із показників того, що дамба причалу № 2 не може вважатися захисною дамбою.

Доводи прокурора про належність дамби причалу № 2 до захисних споруд, приватизація яких була заборонена на період укладення спірного договору, спростовуються також Експертним висновком, виконаним 23.09.2011 Державним підприємством - Українським державним інститутом "Укррибпроект", що був наданий другим відповідачем у справу (т. 3, а.с. 131-195). У цьому висновку вказано, що дамба причалу № 2 для човнів та інших маломірних плавзасобів у м. Черкаси по вул. Набережній, 83 і 83/1 за своїми технічними характеристиками та функціональним призначенням згідно з вимогами нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів до захисних гідротехнічних споруд загальнодержавного значення та до захисних дамб Кременчуцького водосховища не відносяться (т. 3, а.с. 159).

Заперечення прокурора щодо прийняття вказаного Експертного висновку як доказу у справі, оскільки він виконаний не як судова експертиза, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки поданий другим відповідачем Експертний висновок не підтверджує, а навпаки спростовує доводи прокурора щодо віднесення дамби причалу № 2 до захисних споруд. Ні прокурором, ні позивачами не заявлялися клопотання про призначення судової експертизи для такого підтвердження. Суд не вважає за необхідне призначати таку експертизу з огляду на те, що відповідно до статті 41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, тобто, призначення судової експертизи є правом суду, а не обовязком, а за приписом статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обовязковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до вимоги статті 43 ГПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно, повно і обєктивно розглянувши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності та керуючись законом, суду приходить до висновку, що відповідачами спростовано доводи прокурора про належність дамби причалу № 2 до захисних споруд, приватизація яких була заборонена, натомість прокурором та позивачами такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Посилання прокурора на загальні положення чинних нормативних актів не може вважатися таким доказом і фактично прокурор грунтує свої вимоги на припущеннях та вільних висновках, тим більше, що ні прокурор, ні позивачі не надали чітких пояснень та доказів того, як технічно дамба причалу № 2 може виконувати захист берега від розмивання та обвалів, адже не спростовано доводи відповідачів та пояснення представника управління водних ресурсів щодо наявності розривів у дамбі причалу № 2 та наявності однакового рівня води у Кременчуцькому водосховищі і в акваторії причалу, тобто, як може така дамба виконувати функцію захисту берега від розмивання та обвалів чи якусь іншу захисну функцію.

Із матеріалів справи вбачається, що захисну функцію берега від розмивання та обвалів в районі розміщення дамби причалу № 2 виконує Будище-Свідівська дамба, яка є однією із захисних споруд у Водогосподарському паспорті Кременчуцького водосховища (т. 1, а.с. 12, т. 2, а.с. 186).

Згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписом частини 4 статті 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони.

Суд приходить до висновку, що прокурор не довів, що дамба причалу №2 є захисною спорудою, а відтак і того, що вона була приватизована з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає, тому правові наслідки спливу строку позовної давності не застосовуються, належність майна на момент укладення спірного договору купівлі-продажу до обласної комунальної власності, та належність в даний час частини дамби причалу № 2 іншій юридичній особі - ТОВ "Причал-ЯВАМ" значення не має.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Д.Пащенко

Повне рішення складено та підписано 04.10.2011.