ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2011 рокуСправа № 12/5026/1458/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним Лопушана В.С. за посадою (директор), ОСОБА_3 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»до товариства з обмеженою відповідальністю «Лавс-Транс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Олтан»і товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Софтранс»про стягнення 349208 грн. 64 коп., та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лавс-Транс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик»про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лавс-Транс»(далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору транспортного експедирування та перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1848/2 від 08.04.2011 року, збитків, завданих втратою вантажу, у розмірі 349208 грн. 64 коп. та відшкодування понесених судових витрат.
Ухвалою суду від 22.09.2011 року до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Олтан»і товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Софтранс».
Відповідач позов не визнав, заперечуючи проти його задоволення судом подав зустрічний позов про визнання договору транспортного експедирування та перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1848/2 від 08.04.2011 року недійсним на підставі ст.ст. 203 ч. 2, 207 ч. 2 п. 2, 215 ЦК України з мотивів підписання договору не уповноваженою особою (а.с. 45-50).
В засіданні суду представник позивача первісний позов з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях до неї (вх. № 11609 від 25.07.2011 року, т. а.с. 36-38, вх. № 14051 від 08.09.2011 року, т. 2 а.с. 1-2), підтримав і просив задовольнити, зустрічний позов не визнав і проти його задоволення заперечував з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. № 13354 від 25.08.2011 на а.с. 140-142), зокрема - його необґрунтованості. Представники відповідача за первісним позовом просили суд в задоволенні первісного позову відмовити, наполягали на задоволенні зустрічного позову з підстав, викладених у ньому.
Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Олтан»поштою направила до суду письмові пояснення щодо обставин спору, в яких заперечувала будь-яке відношення до спірного перевезення вантажу, а також клопотання про розгляд справи без участі її представника. Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Софтранс»письмові пояснення не подала, явку свого представника в засідання суду безпідставно не забезпечила. Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представників третіх осіб за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд первісний позов задовольняє, в задоволенні зустрічного позову відмовляє повністю з наступних підстав.
29.12.2010 року позивачем (надалі дистрибютор) укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія»в особі товариства з обмеженою відповідальністю «Національні алкогольні традиції»(надалі постачальник) договір поставки № 12-10-НГК, за умовами якого постачальник зобовязався поставляти, а дистрибютор приймати та своєчасно оплачувати продукцію в порядку та на умовах, визначених цим договором.
08.04.2011 року позивачем та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Лавс-транс»в особі Лопушана В.С. укладено договір № 1848/2 транспортного експедирування та перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі спірний договір), в якому позивач взяв на себе зобовязання замовника (клієнта), а відповідач - експедитора. Згідно з умовами цього договору:
п.п. 1.1., 1.3. - відповідач зобовязався, за дорученням позивача, організувати виконання на підставі заявок позивача перевезення вантажів, заявлених позивачем до перевезення, автомобільним транспортом на території України. Умови кожного конкретного перевезення вантажу визначаються заявкою клієнта. Експедитор має право залучати до перевезення третіх осіб, укладати договори перевезення вантажів від свого імені, залишаючись відповідальним за їх дії (бездіяльність) перед замовником як за свої власні;
п.п. 2.1.-2.4. для здійснення кожного конкретного перевезення клієнт надає експедитору заявку. Заявка складається окремим письмовим документом в 2 оригінальних примірниках та підписується уповноваженою особою клієнта і повинна містити відбиток печатки клієнта. Заявка надається експедитору за допомогою поштового звязку листом з повідомленням чи курєром, особистого вручення або у факсимільній копії за допомогою засобів факсимільного звязку, або електронними засобами звязку. Моментом надання заявки є момент отримання представником експедитора листа із повідомленням, пакету курєра, безпосередньо оригіналів заявки, факсимільної копії заявки або електронного варіанту заявки. Заявка також може бути складена та передана усно за допомогою телефонного звязку. Після отримання заявки експедитор надає клієнту під завантаження автомобільні транспортні засоби в строки та в місці, вказаному в заявці;
п. 2.11. вантаж вважається таким, що переданий вантажоотримувачу, а перевезення таким, що здійснене, з моменту підписання уповноваженим представником вантажоотримувача товаросупровідних документів;
п. 2.14. експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу, який переданий найнятому ним перевізнику для доставки замовникові;
п.п. 3.2.3., 3.2.5. експедитор зобовязується укладати від свого імені договори перевезення вантажу з третіми особами та нести відповідальність перед клієнтом за порушення третіми особами умов договору; нести у період з моменту прийняття вантажу від представника клієнта до моменту вручення його представнику вантажоотримувача майнову відповідальність за пошкодження, знищення, викрадення або втрату вантажу;
п. 5.1.4. у разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу, експедитор компенсує клієнту повну вартість пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу.
На виконання умов договору № 1848/2 від 08.04.2011 року, за Заявкою позивача від 06.06.2011 року, відповідач зобовязався організувати перевезення вантажу автомобільним транспортом за маршрутом Черкаси Запоріжжя, дата завантаження вантажу 06.06.2011 року, вантажовідправник НАТ («Національні алкогольні традиції»), транспортний засіб ДАФ 07143 СН, НОМЕР_1, водій ОСОБА_4, дата доставки вантажу 07.06.2011 року.
Із видаткової накладної № 5535/5750 від 07.06.2011 року, товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв № 724311 від 07.06.2011 року вбачається, що товаровідправник - товариство з обмеженою відповідальністю «Національні алкогольні традиції», відпустив зі свого складу для товароотримувача замовника перевезення (позивача за первісним позовом ТОВ «Баядера Логістик»), через представника перевізника ТОВ «Олтан»водія ОСОБА_4, в автомобіль ДАФ 07143 СН з причіпом НОМЕР_1, вантаж для перевезення прийняв водій-експедитор ОСОБА_4, загальна вартість вантажу складає 349208 грн. 64 коп. Відмітка про прийняття вантажу відповідальною особою одержувача в товарно-транспортній накладній відсутня.
08.06.2011 року директор ТОВ «Лавс-Транс»ОСОБА_2 звернувся до УДСБЕЗ УМВС України в Черкаській області з заявою № 72 про вчинення злочину крадіжки лікеро-горілчаних виробів, отриманих на заводі «Національна горілчана компанія»07.06.2011 року.
За фактом заволодіння зазначеним чужим майно постановою слідчого СЧ СУ УМВС України в Черкаській області 09.06.2011 року порушено кримінальну справу за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.190 ч. 4 КК України. Згідно з поясненнями представників сторін в засіданні суду остаточне рішення органами досудового слідства чи судом за фактом вчинення зазначеного злочину не прийнято.
Письмова претензія від 15.06.2011 року № 126 позивача ТОВ «Баядера Логістик»до ТОВ «Лавс-Транс»про відшкодування шкоди у звязку з втратою вантажу на суму 349208 грн. 64 коп. останнім не визнана і не виконана (т. 1 а.с. 96, 101).
Отже, із вищенаведеного вбачається, що субєктами спірних правовідносин були вантажовідправник товариство з обмеженою відповідальністю «Національна горілчана компанія»(Черкаська область, Черкаський район с. Степанки, Смілянське шосе, 8-й кілометр, б. 2) в особі товариства з обмеженою відповідальністю «Національні алкогольні традиції»(Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2), замовник перевезення і вантажоотримувач - позивач, експедитор - відповідач, перевізник - ТОВ «Компанія Софтранс»м. Дніпропетровськ, ТОВ «Олтан»м. Кременчук Полтавської області, позивач і перевізник в договірних правовідносинах транспортного експедирування чи перевезення між собою не перебували.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобовязань транспортного експедирування, загальні положення про послуги і транспортне експедирування визначені главами 63-65 ЦК України, главою 32 ГК України, загальні положення про договір розділом ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ст. 930 ч. 1 ЦК України, договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Пунктом 2.3. спірного договору транспортного експедирування та перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1848/2 від 08.04.2011 року сторонами передбачена можливість укладання договору конкретного перевезення складенням і передачею факсимільної копії за допомогою засобів факсимільного звязку, електронними засобами звязку або усно за допомогою телефонного звязку. Відтак, укладення сторонами договору № 1848/2 від 08.04.2011 року та Заявки від 06.06.2011 року відповідає приписам законодавства, умовам договору, тому суд вважає їх такими, що вчинені з дотриманням форми цього виду правочину.
Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, 3 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші право чини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 929, 932, 934 ЦК України:
за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням;
експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору;
за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Згідно з ст. ст. 610, 611 ч. 1 п. 4 ЦК України:
порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків.
Вищенаведені норми Цивільного кодексу України узгоджуються з нормами, що містять Господарський кодекс України та Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Відповідальність відповідача у виді компенсації (відшкодування) клієнту позивачу повної вартості пошкодженого, знищеного, викраденого або втраченого вантажу, у разі пошкодження, знищення, викрадення або втрати вантажу, передбачена сторонами у п. 5.1.4. спірного договору, відповідає приписам вищенаведених норм законодавства, тому, з урахуванням встановлених обставин справи, вимогу позивача за первісним позовом про стягнення збитків, завданих втратою (викраденням) вантажу, у розмірі 349208 грн. 64 коп., суд вважає обґрунтованою, доказаною і такою, що підлягає задоволенню.
Заперечуючи проти первісного позову, відповідач за первісним позовом ТОВ «Лавс-Транс»у своєму зустрічному позові зазначив, що договір транспортного експедирування та перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1848/2 від 08.04.2011 року від імені експедитора - ТОВ «Лавс-Транс»укладений (підписаний) не уповноваженою особою, факсимільна копія Заявки від 06.06.2011 року до цього договору на здійснення спірного перевезення вантажу підроблена клієнтом ТОВ «Баядера Логістик» і до виконання експедитором не приймалась. З цих підстав, з посиланням на ст.ст. 92 ч. 1, 203 ч. 2, 207 ч. 2 п. 2, 215 ч. 1, 237 ч. 3 ЦК України, позивач за зустрічним позовом - ТОВ «Лавс-Транс»просив суд договір № 1848/2 від 08.04.2011 року визнати недійсним з моменту його укладення і відмовити в задоволенні первісного позову, оскільки недійсний договір не породжує для сторін прав і обовязків, зазначених в ньому.
Разом з тим, позивач за зустрічним позовом - ТОВ «Лавс-Транс»на підтвердження своїх вимог подав суду матеріали свого службового розслідування фактів, які мали місце в процесі виконання договору транспортного експедирування та перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1848/2 від 08.04.2011 року, за яким ТОВ «Лавс-Транс»зобовязався здійснити для замовника - ТОВ «Баядера Логістик»роботу щодо організації перевезення лікеро-горілчаних виробів заводу «Національна горілчана компанія»за маршрутом «м. Черкаси м. Запоріжжя». Із результатів службового розслідування, пояснень працівників ТОВ «Лавс-Транс»ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в засіданні суду вбачається, що договір № 1848/2 від 08.04.2011 року підписувався і посвідчувався печаткою бухгалтером ОСОБА_5, організацію спірного перевезення вантажу за заявкою від 06.06.2011 року ТОВ «Баядера Логістик»здійснювала менеджер з логістики ОСОБА_6, зазначені особи діяли від імені і в інтересах ТОВ «Лавс-Транс».
Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
За спірним договором транспортного експедирування та перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1848/2 від 08.04.2011 року і заявкою ТОВ «Баядера Логістик», 09.04.2011 року ТОВ «Лавс-Транс»організувало перевезення вантажу для замовника за маршрутом м. Черкаси м. Мелітополь, договірні зобовязання кожна сторона виконала повністю (т. 1 а.с. 152-155). Зазначений факт свідчить про схвалення ТОВ «Лавс-Транс»спірного правочину.
Враховуючи попередній висновок про укладеність спірного договору транспортного експедирування та перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1848/2 від 08.04.2011 року, суд, за встановлених обставин, також не вбачає правових підстав для визнання цього договору недійсним, тому вимогу про це позивача за зустрічним позовом визнає необґрунтованою і в її задоволенні відмовляє.
Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 3492 грн. 08 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 3728 грн. 08 коп. Судові витрати позивача за зустрічним позовом покладаються на нього.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Первісний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лавс-Транс», інд. 19635, Черкаська область, Черкаський район, с. Білозіря, вул. Чапаєва, буд. 75, ідентифікаційний код 37412333, р/р 26007319178 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик», інд. 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, р/р 26000308081708 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, ідентифікаційний код 35871504 349208 грн. 64 коп. відшкодування збитків, 3728 грн. 08 коп. судових витрат.
В задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Лавс-Транс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» про визнання договору недійсним, - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання повного тексту.
Повний текст рішення складено і підписано 03.10.2011 року.
Суддя В.М. Грачов
Судове рішення № 18590875, Господарський суд Черкаської області було прийнято 30.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5026/1458/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: