Рішення № 18590845, 06.10.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 рокуСправа № 16/5026/1710/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - за довіреностями;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако"

до Приватного підприємства "Аптека ВВ"

про стягнення 80 740,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 80 740,15 грн. з яких 77 872,55 грн. основного боргу, 2 370,25 грн. пені, 497, 35 грн. 3% річних на підставі угоди поставки товару № ПК/200 від 19 травня 2010 року, укладеної між сторонами. У судовому засіданні представникb позивача позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнить.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з мотивів, що по частині накладних відповідач товар не отримував, а тому не виникло зобов'язання його оплачувати. Позов відповідач визнає лише на суму 39 596,91 грн. основного боргу, 1 096,82 грн. пені та 250,88 грн. 3% річних.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, а в частині вимог провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2010 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено угоду поставки товару № ПК/200 ( а.с. 9-10), у відповідності до умов якого позивач (Постачальник) передає у власність, а відповідач (Покупець) відповідним чином приймає та оплачує медичний товар та асортименті, обумовленому в накладних, виписаних позивачем (Постачальником) по цінах за домовленістю сторін ( п. 1.1 договору).

За правовою природою даний договір є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженням позивача, він свої зобовязання за договором виконав, передавши відповідачу товар на загальну суму 80 137,84 грн., що підтверджується наявними у справі копіями накладних:

- № 2885 від 08.04.2011 на суму 14 630,00 грн. ( а.с. 11);

- № 3727 від 12.04.2011 на суму 3 232,30 грн. ( а.с. 12);

- № 4190 від 12.04.2011 на суму 1 463,00 грн. ( а.с. 13);

- № 4212 від 12.04.2011 на суму 2 926,00 грн. ( а.с. 14);

- № 4220 від 12.04.2011 на суму 2 926,00 грн. ( а.с. 15);

- № 5507 від 14.04.2011 на суму 3 068,38 грн. (а.с. 16);

- № 5507/1 від 14.04.2011 на суму 128,95 грн. ( а.с. 17);

- № 4688 від 13.04.2011 на суму 4 389,00 грн. ( а.с. 18);

- № 5307 від 14.04.2011 на суму 2 835,00 грн. ( а.с. 19);

- № 5884 від 15.04.2011 на суму 13 875,00 грн. ( а.с. 20);

- № 6041 від 15.04.2011 на суму 2 775,00 грн. ( а.с. 21);

- № 6601 від 18.04.2011 на суму 2 924,81 грн. ( а.с. 22);

- № 6599 від 18.04.2011 на суму 2 775,00 грн. ( а.с. 23);

- № 7211/1 від 19.04.2011 на суму 51.ю48 грн. ( а.с. 24);

- № 7211 від 19.04.2011 на суму 2 830,53 грн. ( а.с. 25);

- № 7675 від 20.04.2011 на суму 4 162,50 грн. ( а.с. 26);

- № 8203 від 21.04.2011 на суму 2 775,00 грн. ( а.с. 27);

- № 8210 від 21.04.2011 на суму 1 387,50 грн. ( а.с. 28);

- № 8815 від 22.04.2011 на суму 5 550,00 грн. ( а.с. 29);

- № 8784 від 22.04.2011 на суму 1 926,11 грн.(а.с. 30);

- № 9910 від 27.04.2011 на суму 2 011,80 грн. ( а.с. 31);

- № 26918 від 17.06.2011 на суму 1 494,48 грн. ( а.с. 32);

та довіреностями № 3 та № 4 від 01 квітня 2011 року виданих на ім'я ОСОБА_4 ( а.с. 33-36).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами в пункті 3.1. договору встановлено, що оплата медичного товару, що реалізується по цій угоді, проводиться згідно дати оплати, указаної у видатковій накладній. Строк оплати по кожній накладні вказано окремо в проміжку із травня по липень 2011 року.

Проте, як вказує позивач, відповідач свій обовязок по оплаті за отриманий товар виконав частково, розрахувавшись з позивачем лише в сумі 2 265,29 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 77 872,55 грн. (80137,84-2 265,29).

Відповідач заперечив проти отримання товару за накладними № 4212, 4220,5507, 5507/1,4688,6041,6601, 7675, 8203, 8784 на загальну суму 28 001,75 грн., оскільки на накладних стоїть не кругла печатка підприємства, а штамп аптечних складів, які приймали товар, але відповідач не підтверджує, що прийом товару здійснили працівники його підприємства. Крім того, відповідач вказує, що він не отримував і податкових накладних на товар по спірних накладних.

На доведення того, що товар було поставлено саме відповідачу, позивач надав суду копії шляхових листів свої водіїв, з яких вбачається, що з 12.04.2011 і по 22.04.2011 року на аптечні склади відповідача здійснювалося завезення медикаментів, тобто в строки, вказані у спірних накладних.

На вимогу суду надати первинні документи про облік медикаментів на складі, другий примірник всіх касових чеків на відпущені населенню медикаменти, пояснення про джерела їх походження, якщо продані медикаменти співпадуть із поставленими позивачем, пояснення про осіб, які прийняли товар від позивача та поставили штампи на накладних, пояснення про первинні документи, на підставі яких сторони складали акт звірки розрахунків на суму 101 878,07 грн. на користь позивача, відповідач цих пояснень і документів не надав, обмежившись лише даними з книги про звіти артикулів, які не є другим екземпляром чека РРО, довідкою про відсутність головного бухгалтера на підприємстві, про те, що не ведеться складський облік, про те, що підприємству не відомо хто отримав товар і т.д.

Суд вважає, що всі ці пояснення не можуть вважатися переконливими і обґрунтованими запереченнями на доведення того, що відповідач дійсно не отримував товар за спірними накладними. Крім того, договір між сторонами не застерігає про те, що товар вважається прийнятим відповідачем лише за умови прославлення на накладній круглої печатки підприємства.

Такими чином, суд вважає, що відповідач не спростував доводів позивача про те, що товар за накладними № № 4212, 4220,5507, 5507/1,4688,6041,6601, 7675, 8203, 8784 відповідачем було отримано, а тому на відповідача покладається обов'язок оплатити цей товар. Строк оплати за всіма накладними вже є таким, що настав.

За доводами позивача, в рахунок погашення боргу за позовними вимогами позивач зараховує сплачені відповідачем 500,00 грн. 15.09.2011 року, 400,00 грн. 30.09.2011 року та наданий товар на суму 995,89 грн.. по накладній № 14 (оформлена як повернення), хоча це і не є товаром, який було передано позивачем відповідачу за позовними матеріалами.

Таким чином, в частині прийнятих в рахунок боргу позивачем 900,00 грн. коштами та товаром на суму 995,89 грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору. Наслідки припинення провадження, передбачені ст. 80 ГПК України сторонам відомі.

До примусового стягнення з відповідача на користь позивача таким чином належить лише 75 976,66 грн. боргу за передані медикаменти ( 77 872,55 - 900,00-995,89).

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач користуючись своїм правом нарахував відповідачу 497,35 грн. 3% річних за невиконання грошового зобовязання по кожній накладній.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 497,35 грн., встановив неправильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині позовних вимог.Проти математичного розрахунгку 3% річних відповідач не заперечив.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 5.2. розділу V договору, згідно з яким у випадку несвоєчасної оплати відповідач (Покупець) сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення платежу, відповідно до Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р..

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2 370,25 грн. пені. На стягнення пені поширюється річний термін позовної давності, а згідно ст. 232 ГК України нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців з дня виникнення права на нарахування пені. Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 2 370,25 грн., встановив правильність її нарахування та задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Належних заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав. Суд вважає, що правомірність позовних вимог позивачем доведена та підтверджена матеріалами справи.

На підставі викладеного, до примусового стягнення з відповідача належать 75 976,66 грн. основного боргу, 2 370,25 грн. пені, 497, 35 грн. 3% річних , а всього - 78 844,26 грн. В решті вимог провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача, як із особи, винної у виникненні спору, належить до стягнення у повній сумі сплачене державне мито в розмірі 807,40 грн. та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Керуючись статтями 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства Аптека ВВ м. Золотоноша, ідентифікаційний код 36618810, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Лікарняна, 2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", ідентифікаційний код 20037376, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21 -- 75 976,66 грн. основного боргу, 2 370,25 грн. пені, 497, 35 грн. 3% річних, 807,40 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті вимог про стягнення 1 895,89 грн. - провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

СУДДЯ Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 10 жовтня 2011 року