Рішення № 18590651, 20.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 рокуСправа № 04/5026/1749/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом закритого акціонерного товариства "АВК", м. Донецьк до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Черкаси про стягнення 191539,44 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «АВК»звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 191539, 44 грн., у тому числі: 167059,15 грн. основного боргу, 7297,82 грн. пені, 14280,00 грн. - 30 % річних, 2902,47 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31 грудня 2010 сторони уклали договір № 590, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар, однак відповідач в порушення умов договору оплату здійснив не у повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника вдруге у судове засідання не направив.

Копії ухвал суду, направлених відповідачу, повернулися з довідками пошти: "за закінченням терміну зберігання" з місця проживання відповідача згідно Витягу з ЄДР, а саме: АДРЕСА_1 та з адреси, вказаної позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_2. Дані копії ухвал суду були повторно направлені відповідачу простими листами.

Позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами, що підтверджується копією реєстру замовленої вихідної кореспонденції позивача від 05.08.2011, поштовими документами.

Також, слід відмітити, що в ході вирішення спору в суді, сторони підписали та скріпили печатками двосторонній акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2011 по 29.08.2011.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Отже, судом належним чином виконаний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

Неподання письмового відзиву на позовну заяву та нез'явлення відповідача чи його представника у судове засідання, не перешкоджає вирішенню спору. На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві; вважала за можливе завершення вирішення спору у даному судовому засіданні без відповідача, надала додаткові докази в підтвердження направленню відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, пояснила, що намагалася вручити позовні матеріали йому особисто, окремо зазначила, що відповідачу відомий спір, оскільки в ході розгляду справи в суді, сторони уклали двосторонній акт звірки взаємних розрахунків між сторонами.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

31 грудня 2010 року закрите акціонерне товариство "АВК" (постачальник за договором, позивач у справі) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (дистриб'ютор за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки №590 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався виготовити та поставити глазур та інші напівфабрикати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1. Договору).

Договір містить, зокрема, такі умови:

- товар переходить у власність покупця з моменту відмітки останнього про прийом товару в товарно-транспортній накладній (п. 3.4);

- ціна одиниці товару встановлюється та погоджується сторонами в специфікаціях і вказується в накладних при відвантаженні товару покупцю, а у випадку зміни її на момент поставки, коригується за згодою сторін (п.4.1.);

- оплата покупцем товару за цим договором здійснюється на протязі 30 календарних днів з моменту переходу права власності на поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. У випадку якщо день оплати припадає на вихідний чи святковий день, оплата здійснюється в останній банківський день, що передує даті оплати (п.4.3.);

- оплата вважається здійсненою з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4.);

- покупець зобов'язаний оплатити отриманий від постачальника товар згідно накладних в порядку, вказаному в п. 4.3. даного договору (п.5.2.3.);

- у випадку порушення строків оплати товару, передбачених пунктом 4.3., покупець сплачує постачальнику: штрафну пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; 30% річних від простроченої суми; вартість несплаченого товару (п. 6.2.)

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 186274,07 грн., що підтверджується накладними № 191543 від 04 березня 2011 року на суму 66043,61 грн., № 192525 від 26 березня 20011 року на суму 32200,56 грн., № 192704 від 30 березня 2011 року на суму 43255,30 грн., № 203545 від 31 березня 2011 року на суму 20853,50 грн., № 204724 від 27 квітня 2011 року на суму 23921,10 грн., однак відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 19214,92 грн., основний борг становить 167059,15 грн.

Згідно довідки позивача від 30 серпня 2011 року №30/08-11 та двостороннього акту звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.03.2011 по 29.08.2011 основний борг відповідача перед позивачем станом на 30 серпня 2011 року становить 152059,15 грн. у зв'язку з частковим погашенням відповідачем основного боргу в сумі 15000,00 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони правовідносин є субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідач не виконав належним чином свої зобовязання з оплати у встановлені договором строки, оплату за товар повністю не здійснив, у звязку з чим утворився основний борг за товар в сумі 167059, 15 грн., що заявлений позивачем до стягнення.

25 липня 2011 року відповідач здійснив часткову оплату в сумі 8000,00 грн., 27 липня 2011 року в сумі 7000,00 грн., що надійшла на рахунок позивача у вказані дні, і підтверджується довідкою позивача від 30 серпня 2011 року №30/08-11 та двостороннім актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.03.2011 року по 29.08.2011, що підписаний та скріплений печатками обома сторонами у справі.

Отже, з вимог про стягнення 15000,00 грн. провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, п.6.2.1 Договору позивачем відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобовязань нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу в сумі 7297,82 грн. (за період з 03 квітня 2011 року по 27 липня 2011року по накладній № 191543 від 04 березня 2011року, за період з 25 квітня по 27 липня 2011року по накладній № 192525 від 26 березня 2011 року, за період з 29 квітня по 27 липня 2011 року по накладній № 192704 від 30 березня 2011, за період з 30 квітня по 27 липня 2011 року по накладній № 203545 від 31 березня 2011 року, за період з 27 травня по 27 липня 2011 року по накладні № 204724 від 27 квітня 2011 року ). Розрахунок пені є вірним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 2902,47 грн. інфляційних за період з квітня по червень по накладній №191543 від 04 березня 2011 року, з травня по червень по накладних №192525 від 26 березня 2011 року, №192704 від 30 березня 2011 року, №203545 від 31 березня 2011 року, за червень 2011 року по накладній №204724 від 27 квітня 2011 року. Судом перевірений розрахунок інфляційних, він є вірним.

Згідно ст. 625 ЦК України та п. 6.2.2. Договору позивачем нараховано 30% річних на суму 14280,00 грн. (за період з 03 квітня 2011 року по 27 липня 2011року по накладній № 191543 від 04 березня 2011року, за період з 25 квітня по 27 липня 2011року по накладній № 192525 від 26 березня 2011 року, за період з 29 квітня по 27 липня 2011 року по накладній № 192704 від 30 березня 2011, за період з 30 квітня по 27 липня 2011 року по накладній № 203545 від 31 березня 2011 року , за період з 27 травня по 27 липня 2011 року по накладні № 204724 від 27 квітня 2011 року ). Розрахунок 30% річних перевірений судом та є вірним.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд

вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 152059,15 грн. основного боргу, 7297,82 грн. пені, 14280,00 грн. - 30% річних, 2902,47 грн. інфляційних Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з того, що відповідач частково погасив основний борг на суму 15000,00 грн. (25 та 27 липня 2011 року) до звернення позивача з позовом в суд (дата виготовлення позовної заяви - 27 липня 2011 року), становлять - 1765,39 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 2001,39 грн.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь закритого акціонерного товариства “АВК”, м. Донецьк, вул. 1-а Олександрівка, 9, код 30482582 152059,15 грн. основного боргу, 7297,82 грн. пені, 14280,00 грн. - 30% річних, 2902,47 грн. інфляційних та 2001,39 грн. судових витрат.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 15000,00 грн. основного боргу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Суддя І.І.Гура

Повне рішення складено 23 вересня 2011 року.