Рішення № 18590526, 15.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 рокуСправа № 18/5026/1673/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_2 - адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

“Смілаенергопромтранс”, м. Сміла, Черкаська область

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

м. Сміла, Черкаська область

про стягнення 10 592 грн. 89 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору за №30 від 11 серпня 2008 року в розмірі 10 592 грн. 89 коп., в тому числі: 7 475 грн. 27 коп. основний борг, 828 грн. 34 коп. пеня, 1 637 грн. 08 коп. інфляційні втрати та 652 грн. 20 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18 серпня 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві від 01 вересня 2011 року та зазначав, що облік теплової енергії в магазині “Дім Сад” по вул. Жовтневій, 11а в м. Сміла, Черкаської області здійснювався по показникам теплолічильника “Суперком -1”, який на підставі свідоцтва про повірку робочого засобу про вимірювальної техніки, виданого державним підприємством “Львівський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації” за №05/08-1497 визнано придатним для застосування з 30 серпня 2008 року по 30 червня 2010 року. Проте, представник позивача в акті показання теплового лічильника від 30 січня 2009 року зафіксував відємний показник відносно поперднього показника станом на 26 грудня 2008 року і зазначив, що необхідно замінити лічильник.

Посилаючись на вихід з ладу лічильника позивачем було здійснено нарахування за попередній і наступні періоди розрахунковим способом, що, як стверджував відповідач, в кілька разів перевищує оплату за теплопостачання за попередні опалювальні сезони.

В звязку з чим, відповідач звернувся до позивача з вимогою про надання належним чином складеного акту огляду теплового лічильника та розрахунку для сплати за січень 2009 року по фактичним показникам теплолічильника. Проте, позивач відмовився надати вказаний акт, що є порушенням п. 4.2.3. договору від 11 серпня 2008 року №30, відповідно до якого енергопостачальна організація зобовязувалась здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання споживача не рідше одного разу в шість місяців.

Згідно п. 21 “Правил користування тепловою енергією” затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198 непланова повірка приладів комерційного обліку виконується за рахунок ініціатора такої повірки. В звязку з чим, відповідач вважав, що доказів про вихід з ладу теплолічильника “Суперком 1” позивачем не надано. При цьому відповідач стверджував, що при складанні актів показань теплового лічильника, представником позивача могла бути допущена помилка, оскільки відповідно до повідомлення виробника вказаного приладу обліку ТОВ НВП “Техноприлад” зменшення показників теплолічильника “Суперком 1” є неможливим. Крім цього, п.п. 5.5., 6.6. договору на постачання теплової енергії суперечать п.п. 20, 23 вищенаведених Правил чинних як на даний час, так і на час укладення договору, відповідно до яких у разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Однак, всупереч Правилам користування тепловою енергією позивач визначив кількість спожитої теплової енергії розрахунковим способом.

В звязку з чим, відповідач просив суд в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 вересня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1673/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 11 серпня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс” (енергопостачальна організація) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (споживач) було укладено договір за №30.

Відповідно до п. 1. договору енергопостачальна організація зобовязалася постачати споживачеві теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах, а споживач своєчасно здійснювати оплату за спожиту теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 11.1. договору, цей договір набуває чинності з 15 жовтня 2008 року та діє до 15 квітня 2009 року.

Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить про його припинення за місяць до закінчення строку його дії (п. 11.4 договору).

З урахуванням вищезазначених умов договору, строк дії договору від 11 серпня 2008 року було пролонговано на наступні роки.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку та розрахунковим способом ( п. 5.1 договору).

Згідно п. 6.7. договору вартість 1 Гкал теплової енергії, що постачається споживачу, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 284 грн. 75 коп., ПДВ 56 грн. 95 коп., всього 341 грн. 70 коп.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 25 грудня 2008 року за №1210 “Про внесення змін до рішень виконкому від 20 листопада 2008 року №1077 “Про тарифи на послуги з централізованого опалення для ТОВ “Смілаенергопромтранс”, від 11 грудня 2008 року №1157 “Про внесення змін до рішення виконкому від 20 листопада 2008 року №1077 “Про тарифи на послуги з централізованого опалення для ТОВ “Смілаенергопромтранс” встановлено тарифи на послуги з центрального опалення без внутрішньобудинкових витрат для ІІІ групи споживачів (госпрозрахункові та інші підприємства) в розмірі 469 грн. 56 коп. за 1 Гкал з урахуванням ПДВ ( без ПДВ 391 грн. 30 коп.).

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 25 лютого 2009 року за №135 “Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 20 листопада 2008 року №1077 “Про тарифи на послуги з централізованого опалення для ТОВ “Смілаенергопромтранс” встановлено тарифи на послуги з центрального опалення без внутрішньобудинкових витрат для ІІІ групи споживачів (госпрозрахункові та інші підприємства) в розмірі 565 грн. 02 коп. за 1 Гкал з ПДВ (468 грн. 35 коп. без ПДВ). Тариф вводиться в дію з 01 січня 2009 року.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 19 березня 2009 року за №209 внесено зміни в додаток 2 рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області від 20 листопада 2008 року за №1077 “Про тарифи на послуги з централізованого опалення для ТОВ “Смілаенергопромтранс” зі змінами, змінено цифри 468, 35 грн. на 470, 85 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі змін тарифів оплата послуг споживачем здійснюється за новим тарифом з часу введення їх у дію без внесення змін до цього договору та додаткового погодження зі споживачем розмірів цих тарифів та строків їх введення.

Позивач свої зобовязання згідно договору виконав та на протязі опалювального сезону 2008 - 2009 років поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується копіями актів показання теплового лічильника від 29 листопада 2008 року, згідно якого відповідачем спожито 0, 0756 Гкал, від 26 грудня 2008 року 1, 23 Гкал та від 30 січня 2009 року - 1,55 Гдж (лічильник показав відємну кількість отриманої теплової енергії).

19 лютого 2009 року відповідача було відключено від теплопостачання, що підтверджується копією акта (а.с. 28).

У відповідності до п. 5.5. договору при відсутності приладів обліку або виході їх із ладу кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом.

У звязку з тим, що у січні 2009 року лічильник обліку теплової енергії показав відємне значення кількості отриманої теплової енергії, а також відємний показник часу коректної роботи лічильника (47707 48545 = - 838), нарахування плати за опалення позивачем було проведено розрахунковим методом за формулою:

gсп = ( G реал Gліч )/S без ліч * sсп, де:

gсп теплова енергія, спожита окремим споживачем в розрахунковий період;

G реал реалізована підприємством теплова енергія в розрахунковий період;

Gліч сума теплової енергії усіх споживачів з лічильниками;

S без ліч - загальна площа усіх споживачів без лічильників;

sсп площа окремого споживача.

Отже, кількість теплової енергії спожитої відповідачем в січні 2009 року здійснена розрахунковим методом складає:

(G реал Gліч )/S без ліч = 0,0179042 Гкал/м2;

sсп 411, 09 м2;

gсп - 0,0179042 * 411, 09 = 7, 360237578= 7, 36 Гкал,

Кількість теплової енергії спожитої відповідачем в лютому 2009 року здійснена розрахунковим методом складає:

(G реал Gліч )/S без ліч = 0,02463731 Гкал/м2;

sсп 411, 09 м2;

gсп - 0,02463731 * 411, 09 = 10, 12815177 Гкал за весь місяць;

за 18 днів gсп= 10, 12815177/28*18 = 6, 510954708 Гкал = 6,51 Гкал.

Відповідно до додатку №1 до договору №30 приведена площа приміщення складає 411,09 м2.

Згідно розрахункової відомості розподілення відпущеної споживачам теплової енергії за січень 2009 року вартість теплової енергії спожитої відповідачем складає 3455 грн. 96 коп. та вартість відпущеної відповідачу теплової енергії за 18 днів лютого 2009 року складає 3678 грн. 28 коп., що підтверджується копією розрахункової відомості розподілення відпущеної споживачам теплової енергії за лютий 2009 року, всього 7134 грн. 24 коп.

В звязку зі зміною тарифів на теплову енергію з січня 2009 року в розмірі 470, 85 грн. (без ПДВ) позивачем здійснено перерахунок вартості теплової енергії спожитої відповідачем в січні 2009 року, в звязку з чим загальна вартість теплової енергії в січні 2009 року складає 4158 грн. 55 коп. з урахування ПДВ (565 грн. 02 коп. (тариф з урахуванням ПДВ) * 7, 36 Гкал) та в лютому 2009 року - 3678 грн. 28 коп., всього 7836 грн. 83 коп.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки фактури №СФ -0730109 від 30 січня 2009 року на суму 3455 грн. 96 коп. та №СФ -0740209 від 27 лютого 2009 року на суму 4380 грн. 87 коп.

Відповідач зобовязання по оплаті поставленої теплової енергії не виконав.

Отже, загальна сума боргу за спожиту відповідачем теплову енергію в січні-лютому 2009 року складає 7836 грн. 83 коп.

Проте, позивач просив суд стягнути з відповідача лише 7 475 грн. 27 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору № 30 від 11 серпня 2008 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.4. договору з метою забезпечення технологічного процесу виробництва теплової енергії сировиною і матеріалами, в тому числі придбання природного газу та електроенергії, споживач здійснює передоплату в розмірі 80% від запланованих обємів теплової енергії на місяць згідно наступного графіку:

-до 15 числа поточного місяця 80% передоплати планових навантажень майбутнього місяця та повна оплата за фактичний обєм спожитої теплової енергії в попередньому місяці;

-до 01 жовтня передоплата планових навантажень за жовтень 2008 року.

Отже, з урахуванням п. 6.4. договору відповідач повинен був оплатити вартість спожитої теплової енергії до 15 лютого 2009 року за спожиту теплову енергію в січні 2009 року та до 15 березня 2009 року за спожиту теплову енергію в лютому 2009 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

При цьому судом також враховано, що відповідач не спростував належними доказами доводи позивача стосовно того, що лічильник вийшов з ладу (в січні 2009 року показав відємне значення по відношенню до попередніх показників за грудень 2008 року), відповідач не ініціював повірку даного приладу обліку, його своєчасний ремонт, а також при необхідності проведення відповідної експертизи.

Крім того, в порушення п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року, № 1198 відповідач своєчасно не повідомляв теплопостачальну організацію про недоліки в роботі вузла обліку.

Відповідно до п. 41 Правил користування тепловою енергією споживач несе відповідальність за вихід з ладу обладнання та приладів комерційного обліку теплової енергії, що входить до складу вузлів обліку, які перебувають на його балансі. За прилади комерційного обліку інших власників несе відповідальність згідно з умовами договору.

Акт показання теплового лічильника станом на 30 січня 2009 року підписано представником споживача теплової енергії без зауважень.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На момент розгляду справи в суді всі умови договору про постачання теплової енергії чинні і в установленому законом порядку не були визнані недійсними.

Таким чином, сума боргу в розмірі 7 475 грн. 27 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

З урахуванням умов п. 7.2.3. договору позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 828 грн. 34 коп. пені нарахованої за період з 15 березня 2009 року по 15 вересня 2009 року на суму боргу 7475 грн. 27 коп.

Слід зазначити, що розрахунок пені здійснено позивачем невірно, оскільки з 15 серпня 2009 року припиняється нарахування пені на суму боргу в розмірі 3 455 грн. 96 коп. (часткове нарахування за спожиту теплову енергію в січні 2009 року), оскільки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, позивач не був позбавлений можливості нарахувати пеню на суму боргу в розмірі 3 455 грн. 96 коп. з 16 лютого 2009 року, та з 16 березня 2009 року на всю суму боргу. Проте позивач самостійно визначив розмір боргу на який нараховується пеня та період прострочення заборгованості.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, розмір пені нарахований за період з 16 березня 2009 року (15 березня 2009 року дата сплати поставленої теплової енергії в лютому 2009 року) по 15 серпня 2009 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) на суму боргу 7475 грн. 27 коп. (розмір боргу визначений позивачем самостійно) складає 725 грн. 41 коп.

Розмір пені нарахований за період з 16 серпня 2009 року по 15 вересня 2009 року (дата закінчення 6 -ти місячного строку нарахування пені за спожиту теплову енергію в лютому 2009 року) на суму боргу 4019 грон. 31 коп. (7475 грн. 27 коп.- 3 455 грн. 96 коп.) складає 69 грн. 98 коп.

Таким чином, сума пені яка підлягає стягненню з відповідача складає 795 грн. 39 коп., в решті стягення пені в розмірі 32 грн. 95 коп. слід відмовити, в звязку з безпідставним нарахуванням.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставіст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1 637 грн. 08 коп. інфляційних втрат нарахованих за період з березня 2009 року по липень 2011 року, а також 652 грн. 20 коп. 3% річних - за період з 15 березня 2009 року по 28 липня 2011 року.

Слід вказати, що інфляційні втрати нараховані позивачем в меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством, проте позивач самостійно визначив період та суму донарахування в звязку з інфляцією, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується нарахування позивачем 3% річних, то останнім невірно визначено початок нарахування річних, оскільки відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

В звязку з чим розмір 3% річних (який підлягає стягненню з відповідача) нарахований на суму боргу 7475 грн. 27 коп. за період з 16 березня 2009 року по 28 липня 2011 року складає 531 грн. 46 коп., в решті стягнення 3% річних в сумі 120 грн. 74 коп. слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЧФ КБ “ПриватБанк”, МФО НОМЕР_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Смілаенергопромтранс”, вул. Ленінградська, 41, м. Сміла, Черкаської області, ідентифікаційний код 33931257, р/р 2600205103390 в АБ “Укргазбанк”, МФО 320478 7 475 грн. 27 коп. основної заборгованості, 531 грн. 46 коп. 3% річних, 795 грн. 39 коп. пені, 1 637 грн. 08 коп. інфляційних втрат, 104 грн. 39 коп. витрат на сплату державного мита та 232 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 20 вересня 2011 року.