Рішення № 18590516, 15.09.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 рокуСправа № 18/5026/1884/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Арда - Трейдинг”,

м. Синельникове, Дніпропетровська область

до підприємства споживчої кооперації “Маркет” Городищенського

районного споживчого товариства, м. Городище, Черкаська

область

про стягнення 5 086 грн. 41 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Арда - Трейдинг” до підприємства споживчої кооперації “Маркет” Городищенського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості, у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 330 -ЧЕРК від 23 листопада 2010 року в розмірі 5 086 грн. 41 коп., в тому числі: 4 343 грн. 16 коп. сума боргу за поставлений товар, 81 грн. 17 коп. 3% річних, 242 грн. 68 коп. інфляційні втрати, 419 грн. 40 коп. пеня.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 вересня 2011 року порушено провадження у справі та було призначено розгляд справи на 15 вересня 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02 вересня 2011 року було зобовязано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 вересня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1884/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 23 листопада 2010 року між підприємством споживчої кооперації “Маркет” Городищенського районного споживчого товариства (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Арда - Трейдинг” (постачальник) було укладено договір поставки за №330-ЧЕРК.

Відповідно до п. 2.1. вищевказаного договору постачальник зобовязався передати у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти і оплатити на умовах та порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невідємною частиною цього договору.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної (п. 2.3. договору).

Позивач свої зобовязання за договором поставки виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 6 021 грн. 17 коп., що підтверджується копіями видаткових накладних:

-№233261110 від 26 листопада 2010 року на суму 3 155 грн. 28 коп.;

- №225091210 від 09 грудня 2010 року на суму 1 023 грн. 15 коп.;

- №226091210 від 09 грудня 2010 року на суму 389 грн. 33 коп.,

- №232271210 від 27 грудня 2010 року на суму 1 453 грн. 41 коп.,

а також відповідними товарно - транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи та відтиском печатки підприємства у вищенаведених видаткових накладних.

Відповідач в свою чергу зобовязання по оплаті поставленого товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 1 678 грн. 01 коп., а саме: 31 березня 2011 року - 978 грн. 01 коп., 17 червня 2011 року 400 грн. 00 коп. та 10 серпня 2011 року 300 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 4 343 грн. 16 коп. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки № 330 -ЧЕРК від 23 листопада 2010 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4.2. договору поставки покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити строк оплати, попередньо повідомивши покупця за 7 календарних днів.

Отже, з урахуванням п. 4.2. договору поставки відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за товар поставлений згідно видакових накладних:

-№233261110 від 26 листопада 2010 року не пізніше 26 грудня 2010 року;

- №225091210, №226091210 від 09 грудня 2010 року не пізніше 08 січня 2011 року;

- №232271210 від 27 грудня 2010 року не пізніше 26 січня 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 4 343 грн. 16 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Пунктом 6.6. договору поставки визначено, що у випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору покупець оплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобовязань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар.

Позивачем на підставі п. 6.6. договору поставки заявлено вимогу про стягнення з відповідача 419 грн. 40 коп. пені нарахованої наступним чином:

151 грн. 81 коп. - за період з 27 грудня 2010 року по 25 серпня 2011 року на суму боргу 1 477 грн. 27 коп.;

37 грн. 86 коп. за період з 09 січня 2011 року по 25 серпня 2011 року на суму боргу 389 грн. 33 коп.;

99 грн. 50 коп. за період з 09 січня 2011 року по 25 серпня 2011 року на суму боргу 1 023 грн. 15 коп.;

130 грн. 23 коп. за період з 27 січня 2011 року по 25 серпня 2011 року на суму боргу 1453 грн. 41 коп.

Слід зазначити, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому судом враховано, що п. 6.6. договору не містив умови нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

Крім того, позивачем не вірно визначено розмір боргу на який нараховувалася пеня за період з 27 грудня 2010 року по 25 серпня 2011 року, оскільки сума боргу за поставлений товар 26 листопада 2010 року зменшилася до 1477 грн. 27 коп. лише з 10 серпня 2011 року, однак позивач самостійно визначив суму боргу, на яку нараховував пеню.

Враховуючи вищенаведене, розмір пені нарахований за період з 27 грудня 2010 року по 26 червня 2011 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) на суму боргу 1477 грн. 27 коп. складає 114 грн. 17 коп.

Розмір пені нарахований за період з 09 січня 2011 року по 08 липня 2011 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) на суму боргу 1412 грн. 48 коп. (389, 33 грн. + 1023, 15 грн. вартість товару поставленого 09 грудня 2010 року) складає 108 грн. 57 коп.

Розмір пені нарахований за період з 27 січня 2011 року по 26 липня 2011 року (дата визначена з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України) на суму боргу 1453 грн. 41 коп. складає 111 грн. 71 коп.

Отже, враховуючи вищенаведений розрахунок, з відповідача підлягає стягненню 334 грн. 45 коп. пені, в решті вимог про стягнення 84 грн. 95 коп. пені слід відмовити, в зязку з безпідставним нарахуванням.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставіст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 242 грн. 68 коп. інфляційних втрат, а саме:

87 грн. 73 коп. нарахованих за період з січня 2011 року по червень 2011 року на суму боргу 1 477 грн. 27 коп.,

23 грн. 12 коп. нарахованих за період з січня 2011 року по червень 2011 року на суму боргу 389 грн. 33 коп.,

60 грн. 76 коп. нарахованих за період з січня 2011 року по червень 2011 року на суму боргу 1 023 грн. 15 коп.,

71 грн. 07 коп. нарахованих за період з лютого 2011 року по червень 2011 року на суму боргу 1 453 грн. 41 коп.

А також позивачем заявлено до стягнення 81 грн. 17 коп. 3% річних нарахованих наступним чином:

29 грн. 38 коп. за перод з 27 грудня 2010 року по 25 серпня 2011 року на суму боргу 1 477 грн. 27 коп.,

7 грн. 33 коп. за перод з 09 січня 2011 року по 25 серпня 2011 року на суму боргу 389 грн. 33 коп.,

19 грн. 26 коп. за перод з 09 січня 2011 року по 25 серпня 2011 року на суму боргу 1 023 грн. 15 коп.,

25 грн. 21 коп. за перод з 27 січня 2011 року по 25 серпня 2011 року на суму боргу 1 453 грн. 41 коп.

Розрахунок інфляційних втрат здійснений відповідачем невірно, оскільки їх розмір нарахований за період з січня 2011 року по червень 2011 року на суму боргу 1 477 грн. 27 коп. складає 87 грн. 16 коп., за період з січня 2011 року по червень 2011 року на суму боргу 1 412 грн. 48 коп. (389, 33 грн. + 1023, 15 грн. вартість товару поставленого 09 грудня 2010 року) складає 83 грн. 34 коп., за період з лютого 2011 року по червень 2011 року на суму боргу 1 453 грн. 41 коп. складає 71 грн. 22 коп.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 241 грн. 57 коп. інфляційних втрат (87 грн. 16 коп.+ 83 грн. 34 коп. + 71 грн. 07 коп. (розмір інфляційних втрат нарахований позивачем на суму боргу 1453 грн. 41 коп. менший ніж встановлено судом, а тому суд врахував розмір визначений позивачем), в решті стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 грн. 11 коп. слід відмовити.

Розмір 3% річних позивачем нараховано вірно, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з підприємства споживчої кооперації “Маркет” Городищенського районного споживчого товариства, вул. Миру, 127 А, м. Городище, Черкаської області, ідентифікаційний код 36771833 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Арда - Трейдинг”, вул. Миру, 29, кв. 28, м. Синельникове, Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 37029549 4 343 грн. 16 коп. основного боргу, 81 грн. 17 коп. 3% річних, 241 грн. 57 коп. інфляційних втрат, 334 грн. 45 коп. пені, 100 грн. 28 коп. витрат на сплату державного мита та 232 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 20 вересня 2011 року.