Рішення № 18590415, 04.10.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 рокуСправа № 16/5026/1527/2011

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат за договором;

від 1-го відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю у справі; ОСОБА_3 - директор;

від 2-го відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю у справі;

від 3-го відповідача: ОСОБА_5 - особисто;

від 4-го відповідача: ОСОБА_3 - особисто;

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Соил", Управління з питань державної реєстрації суб"єктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради, ОСОБА_5 та до ОСОБА_3 про визнання недійсним загальних зборів, змін до установчих документів, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до уточнених позовних вимог, прийнятих судом до розгляду ухвалою від 30.09.2011 року (якою також було замінено і другого відповідача по справі на належного - Управління з питань державної реєстрації суб'єктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради), позивач просить суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Соил", оформлене протоколом № 2 від 07.11.2003 року;

- визнати недійсною редакцію статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 07.11.2003 року, що оформлені протоколом № 2 від 07.11.2003 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.11.2003 року;

- визнати недійсною редакцію установчого договору ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 07.11.2003 року, що оформлені протоколом № 2 від 07.11.2003 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.11.2003 року;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Соил", оформлене протоколом № 4 від 15.07.2010 року;

- визнати недійсною редакцію статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 15.07.2010 року, що оформлені протоколом № 4 від 15.07.2010 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.07.2010 року за реєстраційним номером 10261050004000269;

- визнати недійсним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил", оформлене протоколом № 5 від 04.08.2010 року;

- визнати недійсною редакцію статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 04.08.2010 року, що оформлені протоколом № 5 від 04.08.2010 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 05.08.2010 року за реєстраційним номером 10261050005000269;

- зобов'язати ТОВ "Соил" у відповідності до вимог ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 51 Закону України "Про господарські товариства", доповнивши його відомостями щодо порядку передання (переходу) часток у статутному фонді;

- визнати дії Управління з питань державної реєстрації суб'єктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Соил", а саме:

установчого договору, затвердженого рішенням загальних зборів від 07.11.2003 року, оформленого протоколом № 2 від 07.11.2003 року, здійснену 17.11.2003 року;

редакції статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 07.11.2003 року, оформленого протоколом № 2 від 07.11.2003 року, здійснену 17.11.2003 року;

редакцію статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 15.07.2010 року, оформленого протоколом № 4 від 15.07.2010 року, здійснену 19.07.2010 року за реєстраційним номером 10261050004000269;

редакцію статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 04.08.2010 року, оформленого протоколом № 4 від 04.08.2010 року, здійснену 05.08.2010 року за реєстраційним номером 10261050005000269 - незаконними.

Ухвалою від 20.07.2011 року до участі у справі в якості відповідачів за ініціативою суду було залучено учасників ТОВ "Соил" ОСОБА_5 та до ОСОБА_3 згідно доводів позивача у первісній редакції позовної заяви про вчинені ними кримінально карані дії по управлінню підприємством. В уточнених позовних вимогах позивач сам вказує цих осіб належними відповідачами за вимогою про визнання недійсною редакції установчого договору ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 07.11.2003 року, що оформлені протоколом № 2 від 07.11.2003 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.11.2003 року. В ході розгляду справи позивачка та її представник уточнені позовні вимоги підтримали повністю та просять їх задовольнити. Представники відповідачів (ТОВ "Соил", учасники ОСОБА_3 та ОСОБА_3) проти задоволення позову заперечили повністю через відсутність порушеного правау позивача на участь у загальних зборах та просять застосувати до вимог позивача стосовно документів 2003 року строк позовної давності, оскільки вважають його пропущеним без поважних причин.

Представник відповідача (Управління з питань реєстрації) ніяких порушень у своїх діях щодо реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Соил" не вбачає і також просить суд у задоволенні позову відносно Управління відмовити повністю.

Заслухавши до води і пояснення учасників процесу, дослідивши наявні справі документи, суд вважає, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст.ст. 4-2,4-3, 43,82,84 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство здійснюється на засадах змагальності, а вимоги і заперечення сторони обґрунтовують поданими доказами, а судове рішення приймається на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності та при з'ясуванні дійсних причин виникнення спору між сторонами.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається наступне:

За результатами розгляду спору суд схиляється до висновку, що дійсними причинами пред'явлення позову є спроба вирішення міжособистісних та фінансових конфліктів учасників ТОВ "Соил" шляхом розгляду корпоративного спору з формальних підстав. Як пояснила позивачка суду, її метою при подачі позову є відновлення справедливості, після чого вона зможе примусити інших двох учасників ТОВ "Соил" задовольнити її майнові вимоги стосовно товариства, в яке її родина вкладала чималі кошти, але на сьогоднішній день позивачка не має ні належних дивідендів, ні можливості управління товариством. При цьому позивачка не володіє ніяким планом реалізації свого наміру, оскільки прагнучи через скасування рішень зборів повернутися у стан товариства 2001 року (у статутному фонді тоді були побутовий і будівельний будинок, столи, стільці, кондиціонер, сейф і шафи) позивачка не задумується про те і не знає, що сторонам слід робити із всіма вже внесеними вкладами і набутим товариством майном, що відбулося в період з 2003 по 2011 роки. Суд задовольнив всі клопотання учасників ТОВ "Соил" про надання їм часу для примирення та вирішення між собою всіх майнових питань, однак примирення не відбулося.

Спір між сторонами є корпоративним, оскільки виник між учасниками товариства з приводу питань діяльності та управління товариством з обмеженою відповідальністю "Соил".

Позивачка (дівоче прізвище ОСОБА_8), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 разом є учасниками ТОВ "Соил" з 2001 року.

У відповідності до ст. 88 ГК України, п. "а" ч.1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" , учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному в установчих документах.

У відповідності до ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів учасників товариства можуть бути оскаржені учасником товариства до суду.

На такі вимоги поширюються загальні норми ЦК України про позовну давність, оскільки виключень для такого роду спорів ст. 268 ЦК України не містить. Із положень статуту ТОВ "Соил" в редакції 2001 року вбачається, що учасниками цього товариства є позивачка (ОСОБА_8), ОСОБА_3 та ОСОБА_5, яким належить 100% майнових внесків у статутному фонді товариства (8 040,00 грн.), розподілених таким чином: вклад ОСОБА_5 становить 49 % статутного фонду (внесено побутовий будинок і кондиціонер), ОСОБА_8 - 43,5 % (внесено письмові столи, сейф, будівельний будинок, стільці) та ОСОБА_3 - 7,5 % статутного фонду ( внесено шафи).

Позивачка просить визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Соил", які оформлені протоколом № 2 від 07.11.2003 року ( а.с. 29 том 1) з підстав порушення її права на участь у зборах, на які вона належним чином не була запрошена, а самі збори не проводилися, оскільки 07 листопада 2003 року учасники товариства зібралися на неформальну зустріч, а не проводили загальні збори учасників товариства.

З протоколу № 2 загальних зборів учасників від 07.11.2003 року вбачається (а.с. 29 том 1), що на зборах присутніми були всі три учасники товариства - Малафєєва (з предстанвиком ОСОБА_9.), ОСОБА_3 та ОСОБА_3. На порядок денний було винесено питання про приведення установчих документів до вимог чинного законодавства та збільшення статутного фонду товариства (встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів).

По першому питанню всі учасники проголосували одноголосно та погодилися з необхідність приведення установчих документів до вимог чинного законодавства згідно із ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про господарські товариства" № 3095 від 07.03.2002 року. Даним Законом було внесено зміни до ст. 4,59,60,64 щодо вирішення питань загальними зборами та про порядок голосування по них, а прикінцевими положеннями зобов'язано господарські товариства у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести установчі документи у відповідність із цим Законом, за що плата не стягується. Враховуючи те, що ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про господарські товариства" № 3095 від 07.03.2002 року набрав чинності із 04.04.2002 року, то виконання його вимог у листопаді 2003 року було проведено товариством із перевищенням шестимісячного терміну для приведення своїх статутних документів до вимог закону. Таким чином, станом на 07.11.2003 року вже була чинною редакція ст. 4,59,60,64 ЗУ "Про господарські товариства" про те, що :

- установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

-до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - ї" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

- збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

В зв'язку із набранням чинності змін до ЗУ "Про господарські товариства" на підставі ЗУ № 3095 від 07.03.2002 року, якщо у статутах товариств ці питання вирішуються інакше, то їх слід оцінювати а відносини регулювати за нормами ЗУ "Про господарські товариства".

Редакцією статуту ТОВ "Соил" від 2001 року, яка була чинною на час проведення зборів 07.11.2003 року вбачається, що збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 60% голосів, а з питань, що потребують одностайності - всі учасники (п. 4.5.). Виключною компетенцією зборів, зокрема, є внесення змін і доповнень до статуту товариства (п. б) та встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів (п. з). З питань по п. б рішення повинно прийматися одностайно, а з решти питань - простою більшістю голосів.

З протоколу № 2 від 07.11.2003 року вбачається, що за рішення зборів внести зміни до статуту проголосували всі учасники одноголосно, а в частині питання про розмір, форму і порядок внесення учасниками додаткових вкладів то більшістю голосів ( 56,6% ) було прийнято пропозицію ОСОБА_3 про здійснення додаткових внесків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 із перерозподілом процентного співвідношення часток в залежності від розміру майнового внеску учасника.

Суд не погоджується із доводами представника позивачки про те, що з протоколу № 2 не зрозуміло, про який розмір частки учасників у процентах до розміру статутного фонду йшлося при обговоренні другого питання порядку денного, а тому ця обставина є доказом незаконності прийняття рішення зборів.

Оскільки позивачка (ОСОБА_8) на противагу пропозиції ОСОБА_3 пропонувала після прийняття додаткових внесків учасників розмір часток у процентному відношенні не змінювати, то пропозиція ОСОБА_3 була про те, що такі зміни слід зробити, оскільки при внесенні додаткових коштів учасник логічно хоче мати і збільшення своїх прав на управління ТОВ.

Протокол № 2 від 07.11.2003 року дійсно не містить вказівки на нові частки учасників у відсотковому співвідношенні у статутному фонді ТОВ "Соил", бо є лише вказівка на розмір додаткових внесків у гривнях. Але цим же протоколом передбачено, що на логічне продовження вирішення питання про збільшення статутного фонду ОСОБА_3 запропонував затвердити надані ним проекти статуту та установчого договору товариства, де вже ці частки були вказані. Тобто, учасники зборів були повністю ознайомлені із цими питаннями.

Суд відхиляє заперечення позивачки про те, що під другим питанням порядку денного зборів - збільшення статутного фонду товариства (встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів -- зборами фактично було вирішено питання перерозподілу часток учасників у статутному фонді і це є незаконним. Суд вважає, що ці питання є логічно і взаємно пов"язаними, а тому встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів включає в себе і вирішення питання про перерозподіл часток учасників у статутному фонді і давати спеціальну згоду на розгляд даного питання учасникам не потрібно.

Суд не приймає доводи позивачки про те, що її права порушені через те, що у відповідача відсутні докази її завчасного запрошення на збори, що замість зборів була неформальна зустріч, протокол не вівся, а проекти статуту та установчого договору ніхто з учасників не обговорював.

При цьому суд виходить із такого:

Позивачка у судовому засіданні під звукозапис повідомила, що 07.11.2003 року вона на зборах була особисто, хоча і називає їх зустріччю. Також на зборах була і її представник по нотаріально посвідченій довіреності ОСОБА_9 (довіреність в даний час в оригіналі знаходиться у ТОВ "Соил" а.с. 60 том 3), яка на зборах навіть виступала.

Пояснення ОСОБА_9 від 02.08.2011 року (а.с. 70 том 3) надане через нотаріуса, в якому вона на прохання адвоката позивачки пояснила, що зборів 07.11.2003 року не проводилося, реєстрація учасників не здійснювалася. питання порядку деного не обговорювалися, голосування не проводилося і протоколу не вівся, суд до уваги не приймає. За правилами ГПК не можливо визначити статус цієї особи у справі, пояснення від ОСОБА_9 особисто суду не подавалися і її особа не встановлювалася. Прийняття пояснень ОСОБА_9 без можливості поставити їй запитання та навести заперечення від учасників процесу було б необ'єктивним.

Чинне законодавство не містить визначеного порядку проведення загальних зборів учасників товариства, а тому доводи позивачки про те, що це була лише зустріч суд до уваги не приймає, оскільки позивачка не може послатися на визначену чинним законодавством процедуру, що за чим і як слід робити учасникам, щоб їх дії були розцінені третіми особами як проведення зборів учасників, а не як проведення якогось іншого заходу.

Відповідно до ч.5 ст.61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Аналогічні приписи містяться у статуті ТОВ "Соил". Згідно ч.4 ст.145 Цивільного кодексу України черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства з обмеженою відповідальністю і законом. Відповідно до ст.61 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Згідно положень ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Таким чином, законодавцем визначено лише один доказ, який може підтверджувати факт присутності учасників на зборах - це реєстр (перелік) учасників і цей документ за змістом ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" є самостійним документом, який не може одночасно бути і протоколом зборів.

При цьому суд погоджується із позивачкою про те, що у ТОВ "Соил" не існує достовірного доказу того, що позивачка зареєструвалася на збори, оскільки у наданому суду від ТОВ "Соил" реєстрі учасників ( а.с. 61 том 3) немає підписів ні ОСОБА_9 ні ОСОБА_8, які на думку суду, для достовірності цього доказу, там обов'язково повинні бути.

Однак, враховуючи те, що позивачка сама визнала і надала пояснення суду про те, що 07.11.2003 року вона була присутня на зборах, то цей доказ переважає над всіма іншими формальними доказами і запереченнями про те, чи було дотримано порядок виклику учасників на збори, ознайомлення їх із порядком денним та проектами рішень.

Крім того, позивачка не спростувала доводи відповідача ТОВ "Соил" про те, що саме на збори 07.11.2003 року вона отримала виклик у вигляді листа за підписом голови ТОВ "Соил" ОСОБА_5 і розписалася про його отримання 24.09.2003 року ( а.с. 55-56 том 3).

За сплином значного періоду часу (майже 8 років після 07.11.2003 року), суд відхиляє всі пояснення представників обох сторін щодо дотримання процедури проведення зборів -- як вівся чи не вівся протокол, чи були в наявності проекти статуту і т.ін., оскільки при всьому бажанні такі спогади слід вважати недостовірними і упередженим на користь того, хто їх озвучує.

Суд констатує, що протокол загальних зборів № 2 від 07.11.2003 року складено за загальними правилами оформлення таких документів і цей протокол саме у такому вигляді і знаходиться у матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Соил" (весь том 2 справи у копіях).

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними рішень, викладених у протоколі № 2 загальних зборів учасників від 07.11.2003 року ( а.с. 29 том 1) відповідач ТОВ "Соил" заявив клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки позивачка мала всі можливості заявити цей позов у межах трирічного строку після прийняття рішення загальними зборами 07.11.2003 року.

На противагу цього клопотання позивачка вважає, що строк позовної давності нею не пропущено (а.с. 104 том 3) і про прийняті рішення згідно протоколу № 2 від 07.11.2003 року вона взнала лише 12.11.2009 року, коли ознайомилася із матеріалами реєстраційної справи ТОВ "СОИЛ", про що свідчить її заява реєстратору про ознайомлення, викликана черговим скандалом із іншими учасниками, які заявили, що позивачці у товаристві вже нічого не належить. Раніше про рішення від 07.11.2003 року позивачка нібито нічого не могла взнати, бо була позбавлена доступу до документів через супротив інших учасників товариства. Доказом невідання про рішення зборів від 07.11.2003 року позивачка вважає дві нотаріально посвідчені заяви від 12.08.2003 року про те, щоб ДПІ та виконком Черкаської міської ради не проводили ніяких дій по непереєстрації установчих документів ТОВ "Соил", а також складений 21.03.2005 року заповіт, яким вона своїй донці заповідає частку у ТОВ "Соил" в розмірі 43,5%.

З приводу складення позивачкою документів на адресу ДПІ та виконкому суд зауважує, що право учасника товариства на подання таких заяв і обов'язок реагування на них державних органів ніяким законодавством не передбачено, про що позивачці також роз'яснила і державний реєстратор ( ЗУ "Про державну реєстрацію ..." передбачено лише обов'язок реагування реєстратора на рішення суду щодо заборони проведення реєстраційних дій - п. 6 ст. 19) . Крім того, ці заяви від 12.08.2003 року не мають ніякого відношення до рішень зборів 07.11.2003 року, з якими позивачка не була згодна. А при наявності у березні 2005 року у ЄДР нових даних про частки учасників ТОВ "Соил", заповіт позивачки з відомостями 2001 року про частку в розмірі 43,5% свідчить лише про її особисту необізнаність про стан її корпоративних прав.

Виплата дивідендів на користь позивачки була проведена з боку ТОВ "Соил" у 2004-2006 році лише за період 2001-2003 років, а тому додані про це докази ТОВ "Соил" (а.с. 93-103 том 3) не містять доказу про те, за якою ставкою позивачці нараховувалися дивіденди після листопада 2003 року, щоб довести недійсність рішень загальних зборів від 07.11.2003 року.

У відповідності до ст. 71 ЦК УРСР ( в редакції з 11.07.1995 року), загальних строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, (позовна давність), встановлюється в три роки. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові, а суд повинен застосувати позовну давність незалежно від заяви сторін ( ст. 75, 80 ЦК УРСР). У відповідності до ст. 76 ЦК УРСР, право на позов і початок перебігу строку позовної давності починається з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У відповідності до п. 6 Перехідних положень ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004 року - правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.

У відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, протягом якого зацікавлена особа може звернути до суду за захистом свого порушеного права. Строк позовної давності обраховується з моменту, коли позивач взнав або винен був взнати про порушення його права (ст. 261 ЦК).

У відповідності до ст. 7 установчого договору ТОВ "Соил" та положень ст. 10,116 ЦК і 88 ГК України, кожен з учасників товариства має право одержувати від органів управління товариства інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

У випадку виникнення конфлікту між учасниками жоден з учасників не позбавлений права реалізувати свої корпоративні права шляхом звернення до Державного реєстратора за ознайомленням із матеріалами реєстраційної справи (п. 6 ст. 11 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - право доступу до документів, які знаходяться у відповідній реєстраційній справі, мають засновники (учасники) юридичної особи ....")

Всі документи, які оскаржує позивачка, знаходяться у реєстраційній

справі і відкриті за ознайомлення всім учасникам товариства, а відомості про товариство є достовірними для всіх третіх осіб з моменту їх реєстрації в ЄДР (ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Контроль за діяльністю товариства з боку його учасника є правом, а не обов'язком учасника. Однак для своєчасного захисту свого права і недопущення його порушення позивач міг щорічно звертатися до товариства та вимагати надання йому всіх протоколів зборів для контролю за прийнятими рішення та звертатися до суду для примусового зобов'язання товариства вчинити ці дії на своє користь; міг також безперешкодно звернутися і до реєстратора та ознайомитися з усіма рішеннями загальних зборів та установчими документами у всіх редакціях.

Однак своїми правами позивачка не скористалася і до реєстратора звернулася лише у 2009 році, мотивуючи тим, що вона не могла підозрювати про порушення своїх прав. Такі доводи засвідчують недбалість учасника товариства у володінні та реалізації своїх корпоративних прав, який сам повинен захищати свої інтереси та ще й спростовуються поясненнями представника позивачки про те, що ще з 12.08.2003 року ( дата складення звернень до ДПІ та виконкому про не проведення перереєстрації змін до установчих документів ТОВ "Соил" ) позивачка вже підозрювала порушення своїх прав з боку інших учасників товариства, а тому і повинна була якомога частіше контролювати подання додаткових документів у реєстраційну справу з боку ТОВ "Соил".

Позивачка просить суд поновити строк позовної давності, якщо суд визнає його пропущеним і вважає всі наведені причини поважними.

Суд же з урахуванням доводів та заперечень сторін при обговоренні питання про застосування строку позовної давності вважає, що строк позовної давності позивачкою було пропущено без поважних причин, якими можуть бути лише об'єктивні перешкоди у реалізації свого права на захисту порушеного права, а не відсутність підстав підозрювати, що її будуть обманювати інші учасники товариства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачка без поважних причин пропустила строк позовної давності для звернення із позовом до суду і про визнання недійсним рішення загальних зборів від 07.11.2003 року і про скасування реєстрації затверджених ним нових редакцій статуту та установчого договору ТОВ "Соил".

У відповідності до норм чинного ЦК України про застосування строку позовної давності і судової практики із цього питання, у випадку, коли на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, зостановлюється рішення про відмову в задоволенні позову саме із цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд постановлює рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку давності, а при визнанні причини пропуску такого строку поважною порушене право має бути захищене.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачка без поважних причин пропустила строк позовної давності для пред'явлення вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 07.11.2003 року і поновленню цей строк не підлягає.

Однак враховуючи те, що позивачка порушення своїх прав доводила фактом відсутності її на зборах, але сама визнала, що вона на них була і в справі мається повідомлення позивачки про ці збори, то суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині позивачці слід відмовити повністю через відсутність порушеного права, на захист якого подано позов.

Суд відхилив клопотання представника позивачки про призначення експертизи реєстра учасників ТОВ "Соил" від 07.11.2003 року (з підписами лише ОСОБА_5 як голови та секретаря зборів а.с. 61 том 3) на предмет того, чи відповідає фактична дата виготовлення документа тій даті, що проставлена у ньому (може документ виготовлений пізніше), з мотивів, що вирішення даного питання не має істотного значення для вирішення спору. Суд надав перевагу визнанню позивачкою факту своєї присутності на зборах 07.11.2003 року перед іншими доказами, зокрема відсутністю підпису позивачки у реєстрі учасників від 07.11.2003 року.

Якщо відсутні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 07.11.2003 року (протокол № 2), то відсутні і підстави для задоволення похідних від цієї вимог про визнання недійсними редакцій статуту товариства та установчого договору, які затверджені рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 07.11.2003 року, що оформлені протоколом № 2 і зареєстровані виконкомом Черкаської міської ради 17.11.2003 року. В цій частині позову позивачу теж слід відмовити.

Суд задовольняє позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Соил", оформлене протоколом № 4 від 15.07.2010 року та про визнання недійсною редакцію статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 15.07.2010 року, що оформлені протоколом № 4 від 15.07.2010 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.07.2010 року за реєстраційним номером 10261050004000269, виходячи з такого:

Спірним рішенням зборів ( а.с. 31 том 1) було вирішено питання про збільшення статутного фонду товариства до суми 1 100 000,00 грн. за рахунок внесків учасників ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які вносять до статутного фонду товариства по 500 000,00 грн. кожний. Статут було затверджено у новій редакції, згідно якої частки часників ОСОБА_3 та ОСОБА_5 складають по 49,84% , а частка позивачки зменшується до 0,32 % ( а.с. 62 том 1)

Як вказано вище, згідно ст. 60 ЗУ "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

На момент проведення зборів 15.07.2010 року згідно статуту ТОВ "Соил" в новій редакції від 07.11.2003 року частки учасників були в такому розмірі - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 48,25%, а у позивачки - 3,5% ( а.с. 49 том 1).

З протоколу зборів № 4 від 15.07.2010 року вбачається, що на зборах були присутні лише учасники ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Представники ТОВ "Соил" при розгляді справи визнали, що на ці збори позивачка навіть не запрошувалася, а тому і не була на них присутня.

До корпоративних прав учасника відноситься право приймати участь в управлінні товариством , а тому суд не погоджується із доводами ТОВ "Соил" про те, що навіть якщо б позивачка і прийшла на збори, своєю незначною кількістю голосів вона не змогла б вплинути на рішення, яке прийняли інші два учасники. Така позиція є невірною, оскільки участь в управлінні товариством не обмежується лише голосуванням на зборах, позивачка могла б на них виступити і переконати прийняти інше рішення, на що їй не було надано можливості.

Статут та ЗУ "Про господарські товариства" не містить виключення щодо тих учасників, яких можна не викликати на загальні збори, незалежно від кількості голосів у них для голосування.

З цих підстав, проведення загальних зборів 15.07.2010 року без виклику на них позивачки та прийняття всіх рішень за її відсутності (хоча кворум формально і був) є порушенням корпоративних прав позивачки і є підставою для скасування всіх рішень, прийнятих на цих зборах.

З цих же підстав задовольняється і похідна вимога про визнання недійсною редакцію статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 15.07.2010 року, що оформлені протоколом № 4 від 15.07.2010 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.07.2010 року за реєстраційним номером 10261050004000269.

В частині вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Соил", оформлене протоколом № 5 від 04.08.2010 року про визнання недійсною редакції статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 04.08.2010 року, що оформлені протоколом № 5 від 04.08.2010 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 05.08.2010 року за реєстраційним номером 10261050005000269, суд вважає, що ці вимоги з наведених позивачем підстав до задоволення не підлягають, виходячи з такого:

Як і збори від 15.07.2010 року, загальні збори учасників 04.08.2010 року були проведені без позивачки, бо за доводами представників ТОВ "Соил" позивачку про збори попередили усно і вона на них не з'явилася через конфліктні стосунки.

Цими зборами було вирішено одне питання - внесення змін до статуту товариства через зміни даних про засновника та затвердження в зв'язку із цим статуту в новій редакції.

Ці рішення були прийняті на підставі заяви позивачки про зміну прізвища з Малафєєвої на ОСОБА_6 через реєстрацію шлюбу.

Станом на 04.08.2010 року учасники ТОВ "Соил" ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спільно володіли часткою статутного фонду у розмірі 99,68 % і за їх участі кворум на зборах для прийняття рішень формально був. За прийняте рішення присутні учасники проголосували одноголосно, чим задовольнили заяву позивачки про внесення змін до установчих документів через зміну її прізвища.

На запитання суду про те, в чому позивачка бачить свої права порушеними, якщо її заяву про зміну прізвища було повністю задоволено і як би вона бажала вплинути на рішення зборів при голосуванні, позивачка зазначила, що вона незгодна з тим, що її на збори не запросили.

Суд вважає, за умови повного задоволення заяви про внесення змін до установчих документів товариства через зміну прізвища позивачки, порушення права позивачки одним єдиним прийнятим на зборах рішенням 04.08.2010 року ніяким чином не відбулося, оскільки рішення було прийнято повністю на користь позивачки.

Інших аргументів (крім не запрошення на збори) недійсності рішення 04.08.2010 року позивачка не наводить.

Таким чином, у суду немає підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Соил", оформлене протоколом № 5 від 04.08.2010 року про визнання недійсною редакції статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 04.08.2010 року, що оформлені протоколом № 5 від 04.08.2010 року, зареєстрованого Виконавчим комітетом Черкаської міської ради 05.08.2010 року за реєстраційним номером 10261050005000269, оскільки ніякого порушення прав позивачки цими збрами не відбулося.

В частині вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Соил" привести статут товариства в редакції 05.04.2001 року у відповідність до вимог ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 51 ЗУ "Про господарські товариства", доповнивши його відомостями щодо порядку передання (переходу) часток у статутному фонді, судом було встановлено наступне:

Приведення статуту у відповідність до вимог чинного законодавства потребує внесення змін до статуту, що є у відповідності до процитованих вище положень ЗУ "Про господарські товариства" та положень статуту ТОВ "Соил" виключною компетенцією загальних зборів.

З цих підстав суд не може втручатися у діяльність товариства та вказувати йому в якому виді слід ці зміни до статуту внести. Якщо ж позивачка хоче формального задоволення своїх позовних вимог в цій частині, то така позовна вимога не призведе до відновлення певного права позивачки, оскільки позовну вимогу сформульовано не чітко -- яка саме повинна бути внесена зміна до статуту ( сам текст) позивачка не вказує, а примусове виконання такого рішення є взагалі не можливим, бо не міститиме чітких дій, які необхідно вчинити державному виконавцю для виконання такого рішення.

Позивач стосовно цієї позовної вимоги не вказує про своє порушене право, яке вона захищає поданим позовом.

Дана позовна вимога до задоволення не підлягає.

В частині вимог до Управління з питань державної реєстрації суб'єктів господарювання виконкому Черкаської міської ради, суд також повністю відмовляє позивачці у задоволенні позову, виходячи з такого:

Позивач просить визнати незаконними дії Управління з питань державної реєстрації суб'єктів господарювання виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Соил", а саме:

установчого договору, затвердженого рішенням загальних зборів від 07.11.2003 року, оформленого протоколом № 2 від 07.11.2003 року, здійснену 17.11.2003 року;

редакції статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 07.11.2003 року, оформленого протоколом № 2 від 07.11.2003 року, здійснену 17.11.2003 року;

редакцію статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 15.07.2010 року, оформленого протоколом № 4 від 15.07.2010 року, здійснену 19.07.2010 року за реєстраційним номером 10261050004000269;

редакцію статуту, затвердженого рішенням загальних зборів від 04.08.2010 року, оформленого протоколом № 4 від 04.08.2010 року, здійснену 05.08.2010 року за реєстраційним номером 10261050005000269.

При цьому позивачка вказує, що при вчиненні реєстраційної дії управлінням порушено вимоги чинного законодавства про те, що з протоколів рішень загальних зборів за 2003 та 2010 роки не вбачалося, як було вирішено питання про перерозподіл часток учасників, установчі документи у новий редакціях подавалися реєстратору на реєстрацію лише за двома підписами учасників ОСОБА_10 та ОСОБА_3 без їх нотаріального посвідчення, статути не містили всіх необхідних згідно ЗУ "Про господарські" товариства положень, реєстратор не звертала увагу на відсутність позивачки у протоколах зборів, а самі збори приймали вирішення не по порядку денному (вирішено питання про перерозподіл часток, а в протоколі значиться питання про встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів).

Дослідивши доводи та заперечення сторін з цього питання, судом встановлено наступне:

Рекомендаціями Президії ВГСУ від 28.12.2007 р. N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" п. 1.9. визначено, що у тих випадках, коли позивач пред'являє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді. Такими, зокрема, є вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про внесення змін до установчих документів, вимоги про скасування реєстрації випуску акцій у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства та інші.

На доводи позивача про те, що у протоколах загальних зборів, на підставі яких були зареєстровані спірні установчі документи у нових редакціях, відсутні чітко визначені нові процентні розміри часток учасників ТОВ "Соил", судом вже було дано відповідь про те, що ці частки визначалися у проектах установчих документів, які заслуховувалися та затверджувалися зборами, про що прямо зазначено у протоколах загальних зборів, а тому порушення в цьому суд не вбачає.

Установий договір та статут у нових редакціях, затверджених рішенням загальбних зборів учасників ТОВ "Соил" від 07.11.2003 року, був зареєстрований державним реєстратором 17 листопада 2003 року ( а.с. 44,54 том 1). На цей момент ( до 01.07.2004 року) була чинною Постанова КМУ від 25 травня 1998 р. N 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності". Даною постановою було затверджено Порядок про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, яким передбачено наступне:

- у разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом ( п.5) - але цей пункт розміщений у розділі державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності та застосовується виключно до випадків первинної реєстрації товариств, а не перереєстрації та внесення змін до установчих документів;

-органу державної реєстрації (для проведення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності), органу державної податкової служби (для взяття суб'єкта підприємницької діяльності на облік), органу внутрішніх справ (для видачі дозволу на виготовлення печаток і штампів) забороняється вимагати від суб'єкта підприємницької діяльності документи, не передбачені цим Положенням (п. 17);

- п. 23 із розділу "Внесення змін (доповнень) до установчих документів" на який посилається позивачка про те, що він містить ті самі вимоги, що і п. 5, не містить прямої вказівки на засвідчені нотарально підписи всіх учасниікв товариства;

Аналогічні положення містяться і в ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який набрав чинності з 01 липня 2004 року.

Так, за вимогами п. 4 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи крім тих, які необхідні для конкретної реєстраційної дії та передбачені вимогами цього Закону. Реєстратор не має права і переоцінювати суть прийнятих зборами рішень, затверджених зборами змін до установчих документів, ставити під сумнів їхній зміст і т.ін., оскільки всю відповідальність за достовірність документів, що подаються реєстратору, несуть учасники товариства ( п. 3 ст. 8 Закону - відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи).

Доводи позивачки про те, що державний реєстратор не повинна була брати для реєстрації нову редакцію статуту та установчого договору, затверджених на підставі рішення зборів від 07.11.2003 року, бо позивачка не поставила на них свій підпису, суд відхиляє, оскільки рішення на зборах про затвердження нових редакцій установчих документів було прийнято більшістю голосів без позивачки, а тому позивачка є незгодною із цими рішеннями та не зобов'язана в майбутньому підписати затверджені редакції установчих документів. Також її не можна примусити це зробити і згідно вимог чинного законодавства. Підписи всіх учасників на установчих документах вимагаються лише для первинної реєстрації товариства.

У відповідності до п. 6 ст. 19 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державний реєстратор залишає без розгляду документи, подані для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, якщо:

- документи подані не за місцем проведення державної реєстрації;

- документи не відповідають вимогам, встановленим частинами першою - п'ятою статті 8 цього Закону;

- документи подані не у повному обсязі;

- документи подані особою, яка не має відповідних повноважень.

Даний перелік підстав є вичерпним.

Позивачка не довела, що на момент подання ТОВ "Соил" своїх документів для внесення змін до ЄДР після прийнятих загальними зборами рішень у 2003 та 2010 році, були в наявності підстави для залишення документів без розгляду і для не вчинення реєстраційних дій, а тому суд вважає, що не доведено неправомірність дій реєстратора по внесенню змін до ЄДР.

Суд також відхиляє і доводи позивачки про те, що установчі документи у нових реадкціях не містили умов про порядок розподілу збитків. Такі твердження спростовуються пунктами 3.6, 3.7, 3.10 (статут в редакції 2003 року) про те, що товариство відпровідає за зобов"язаннями всім своїм майном, а кожний учасник відповідає лише майном, переданим ним у статутний фонд товарситва та стаття 13 (статуту редакції 2010 року з новою умовою про те, що збитки товарситва при недостатності інших джерел покриваються з коштів резервного капіталу).

На підставі викладеного, до задоволення підлягають лише позовні вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Соил", оформлені протоколом № 4 від 15.07.2010 року та про визнання недійсною редакцію статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 15.07.2010 року, що оформлено протоколом № 4 від 15.07.2010 року (зареєстровано державним реєстратором 19.07.2010 року за реєстраційним номером 10261050004000269). В решті вимог позивачці слід відмовити повністю.

Чинною на сьогоднішній день залишається редакція статуту ТОВ "Соил", яка затверджена рішенням загальних зборів від 07.11.2003 року із розподілом часток у статутному фонді ТОВ "Соил" у розмірі по 48,25% в учасників ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та 3,5% у ОСОБА_6

На підставі ст. 49 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, з ТОВ "Соил" на користь позивачки слід стягнути судові витрати за розгляд позовних вимог в розмірі 9,44 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 26,22 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Соил", оформлене протоколом № 4 від 15.07.2010 року; визнати недійсною редакцію статуту ТОВ "Соил", затверджену рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Соил" від 15.07.2010 року, що оформлено протоколом № 4 від 15.07.2010 року (зареєстровано державним реєстратором 19.07.2010 року за реєстраційним номером 10261050004000269).

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Соил" (24354168, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 43/1 кв. 20) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) 9,44 грн. на відшкодування сплаченого державного мита та 26,22 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських

Повний текст рішення підписано 10 жовтня 2011 року.