Рішення № 18590239, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/24726.09.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бауміт Україна»

доПриватного підприємства «Універсал Майстер»

простягнення 483802,54 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 21.07.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бауміт Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Універсал Майстер»про стягнення 405381,45 грн. основного боргу, 37974,45 грн. пені, 10634,54 грн. штрафу, 22462,23 грн. інфляційних втрат, 7349,87 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки товару № 94-07 від 06 вересня 2007 року.

Ухвалою від 01.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.08.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 29.08.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання 29.08.2011 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 29.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 26.09.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2011 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 405381,45 грн. основного боргу, 28315,20 грн. пені, 10634,54 грн. штрафу, 22462,23 грн. інфляційних втрат, 7349,87 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бауміт Україна», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Приватним підприємством «Універсал Майстер», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки товару № 94-07 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобовязався поставити (передати) покупцеві будівельні матеріали, що визначені у цьому Договорі (далі товар), вільний від прав та претензій третіх осіб, на загальну суму (разом з ПДВ) 500000,00 грн., а покупець зобовязується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість на умовах, визначених в цьому Договорі.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна товару формується виключно на підставі комерційної пропозиції постачальника, що є невідємною частиною Договору. Сторони визначають, що ціни на товари, зазначені у комерційній пропозиції є дійсними на дату укладення Договору та погодженні сторонами.

Згідно з пунктом 5.1 Договору покупець здійснює оплату кожної партії товару, за ціною передбаченою у накладній, не пізніше 5 (пяти) календарних днів з моменту передачі товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

В подальшому сторони неодноразово укладали Додаткові угоди, якими змінювали істотні умови договору.

Зокрема, Додатковою угодою № 5 від 01.09.2008 року сторони пункту 5.1 Договору виклали в наступній редакції: покупець здійснює оплату кожної партії товару, за ціною передбаченою у накладній не пізніше 45 (сорок пять) календарних днів з моменту передачі товару покупцю, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № БУ-0003673 від 17.08.2010 року на суму 6454,82 грн., № Бу-0003786 від 20.08.2010 року на суму 3672,85 грн., № БУ-0003791 від 20.08.2010 року на суму 4841,11 грн., № БУ-0003792 від 20.08.2010 року на суму 5008,52 грн., № БУ-0003814 від 21.08.2010 року на суму 2452,22 грн., № БУ-0003815 від 21.08.2010 року на суму 7650,00 грн., № БУ-0003816 від 21.08.2010 року на суму 15136,24 грн., № БУ-0003835 від 25.08.2010 року на суму 3377,01 грн., № БУ-0003836 від 25.08.2010 року на суму 1102,09 грн., № БУ-0003879 від 25.08.2010 року на суму 1915,57 грн., № БУ-0003897 від 26.08.2010 року на суму 4325,63 грн., № БУ-0004110 від 01.09.2010 року на суму 10369,31 грн., № БУ-0004159 від 03.09.2010 року на суму 428,73 грн., № БУ-0004184 від 03.09.2010 року на суму 4332,65 грн., № БУ-0004187 від 03.09.2010 року на суму 1899,73 грн., № БУ-0004188 від 03.09.2010 року на суму 3711,78 грн., № БУ-0004189 від 03.09.2010 року на суму 833,96 грн., № БУ-0004191 від 03.09.2010 року на суму 8043,48 грн., № БУ-0004205 від 06.09.2010 року на суму 2948,89 грн., № БУ-0004206 від 06.09.2010 року на суму 5645,08 грн., № БУ-0004250 від 06.09.2010 року на суму 6594,10 грн., № БУ-0004252 від 06.09.2010 року на суму 5038,38 грн., № БУ-0004348 від 08.09.2010 року на суму 239,77 грн., № БУ-0004360 від 08.09.2010 року на суму 6703,81 грн., № БУ-0004396 від 10.09.2010 року на суму 4523,08 грн., № БУ-0004412 від 10.09.2010 року на суму 4854,33 грн., № БУ-0004413 від 10.09.2010 року на суму 742,50 грн., № БУ-0004414 від 10.09.2010 року на суму 3100,94 грн., № БУ-0004415 від 10.09.2010 року на суму 11691,53 грн., № БУ-0004507 від 14.09.2010 року на суму 13950,00 грн., № БУ-0004513 від 14.09.2010 року на суму 5933,42 грн., № БУ-0004566 від 15.09.2010 року на суму 4355,52 грн., № БУ-0004633 від 17.09.2010 року на суму 34094,92 грн., № БУ-0004763 від 21.09.2010 року на суму 1357,14 грн., № БУ-0004764 від 21.09.2010 року на суму 7537,13 грн., № БУ-0004766 від 21.09.2010 року на суму 12608,52 грн., № БУ-0004775 від 21.09.2010 року на суму 2975,63 грн., № БУ-0004887 від 23.09.2010 року на суму 1632,50 грн., № БУ-0004888 від 23.09.2010 року на суму 3624,11 грн., № БУ-0004962 від 24.09.2010 року на суму 6697,67 грн., № БУ-0005140 від 29.09.2010 року на суму 4355,52 грн., № БУ-0005141 від 29.09.2010 року на суму 13258,02 грн., № БУ-0005142 від 29.09.2010 року на суму 434,49 грн., № БУ-0005214 від 2010 року на суму 7306,05 грн., № БУ-0005262 від 01.10.2010 року на суму 7518,24 грн., № БУ-0005460 від 08.10.2010 року на суму 1375,17 грн., № БУ-0005480 від 08.10.2010 року на суму 2111,82 грн., № БУ-0005483 від 08.10.2010 року на суму 3092,62 грн., № БУ-0005647 від 13.10.2010 року на суму 2199,38 грн., № БУ-0006450 від 04.11.2010 року на суму 10267,10 грн., № БУ-0006451 від 04.11.2010 року на суму 9565,15 грн., № БУ-0006575 від 09.11.2010 року на суму 7674,69 грн., № БУ-0006576 від 09.11.2010 року на суму 3260,47 грн., № БУ-0006593 від 09.11.2010 року на суму 7700,33 грн., № БУ-0006748 від 15.11.2010 року на суму 491,15 грн., № БУ-0006750 від 15.11.2010 року на суму 2419,73 грн., № БУ-0006752 від 15.11.2010 року на суму 6518,94 грн., № БУ-0006789 від 16.11.2010 року на суму 2419,73 грн., № БУ-0006790 від 16.11.2010 року на суму 8778,72 грн., № БУ-0006814 від 16.11.2010 року на суму 2217,74 грн., БУ-0006866 від 18.11.2010 року на суму 953,20 грн., № БУ-0006868 від 18.11.2010 року на суму 4639,96 грн., № БУ-0006869 від 18.11.2010 року на суму 1225,86 грн., № БУ-0000176 від 09.02.2011 року на суму 17938,15 грн., № БУ-0000177 від 09.02.2011 року на суму 4536,00 грн., № БУ-0000222 від 16.02.2011 року на суму 2504,15 грн., № БУ-0000223 від 16.02.2011 року на суму 255,00 грн., № БУ-0000440 від 23.03.2011 року на суму 2266,55 грн., № БУ-0000489 від 25.03.2011 року на суму 1468,10 грн., № БУ-0000490 від 25.03.2011 року на суму 587,24 грн., № БУ-0000659 від 07.04.2011 року на суму 3720,70 грн., № БУ-0000660 від 07.04.2011 року на суму 2055,34 грн., № БУ-0000702 від 08.04.2011 року на суму 540,24 грн., № БУ-0000719 від 11.04.2011 року на суму 6534,66 грн., № БУ-0000858 від 15.04.2011 року на суму 5120,82 грн., № БУ-0000955 від 19.04.2011 року на суму 8562,79 грн., довіреностями на отримання товарно матеріальних цінностей № 85 від 07.02.2011 року, № 87 від 16.02.2011 року, № 88 від 16.02.2011 року та генеральними довіреностями.

В свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 405381,45 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії з вимогами погасити існуючу заборгованість, на доказ чого надано фіскальні чеки № 1693 від 27.10.2010 року, № 7436 від 13.12.2010 року та описи вкладення у цінний лист, однак відповідач залишив вищезазначені вимоги без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 405381,45 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 405381,45 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.3.1 Договору за прострочення платежу понад термін, зазначений в п. 5.1 цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Пунктом 4 Додаткової угоди від 15.11.2010 року сторони узгодили, що у випадку неналежного виконання своїх зобовязань за Договором № 94-07, а саме п. 5.1 Договору № 94-07, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 2,5% від суми простроченого боргу. На суму штрафу нараховується ПДВ (20%). Постачальник щомісячно перераховує суму штрафу станом на останній робочий день місяця.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись пунктом 6.3.1 Договору та пункту 4 Додаткової угоди нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 10634,54 грн. та пеню в сумі 28315,20 грн.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дат здійснених поставок товару, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю, а позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню частково в сумі 4190,56 грн., так як Додаткова угода, якою сторони передбачили відповідальність за несвоєчасну оплату поставленого товару у вигляді штрафу була укладена між сторонами 15.11.2010 року, а позивач здійснює розрахунок штрафу починаючи з 02.10.2010 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7349,87 грн. та 22462,23 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання, дат здійснених поставок, проплат та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Універсал Майстер»(місцезнаходження: 01011, м. Київ, Печерський р н, вул. Немировича Данченка, буд. 2, корпус 4, офіс, 4, код ЄДРПОУ 33938713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бауміт Україна»(місцезнаходження: 03083, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Червонопрапорна, буд. 34, код ЄДРПОУ 34422747) 405 381 (чотириста пять тисяч триста вісімдесят одну) грн. 45 коп. - основного боргу, 28315 (двадцять вісім тисяч триста п'ятнадцять) грн. 20 коп. пені, 4 190 (чотири тисячі сто девяносто) грн. 56 коп. штрафу, 22 462 (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 23 коп. інфляційних втрат, 7 349 (сім тисяч триста сорок девять) грн. 87 коп. 3% річних, 4 676 (чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 99 коп. - державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

03.10.2011 року