Постанова № 1859016, 23.05.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-2517/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» травня 2008 року 15 год. 15 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Боймиструка С.В.

при секретарі судового засідання Минько Н.З.

та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:

позивача:Семенюк І.Л.;відповідача:Литвинчук Т.В., Ненза В.Р., Білоус А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сарненський маслоробний комбінат»до відповідачаСарненської міжрайонної державної податкової інспекціїпро визнання нечинним податкового повідомлення рішення № 000035240/0 від 09.04.2008 року ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Сарненський маслоробний комбінат» звернувся до суду з позовом до Сарненської МДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №11001135240/11 від 09.04.2008 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при проведенні виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року, було складено Акт № 101/23/00446983 від 28.03.2008 року, в якому зазначено, що ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» було порушено пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, внаслідок чого підприємством завищено відємне значення обєкта оподаткування в 2006 році на суму 786402 грн. та в 2007 році на суму 991043 грн. Позивач не погоджується з висновком акту цієї перевірки в частині порушення підприємством вказаних норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», мотивуючи наступним.

В даному Акті податковий орган посилається на п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і зазначає, що безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Згідно п. 1.22.2 ст. 1 цього Закону, поворотна фінансова допомога сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Позивач вважає, що договір доручення, укладений 07.09.2005 року між ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» далі «СМРК» (Повірений) та ЗАТ «Гадячсир» (Довіритель), договір доручення від 15.02.2006 року, укладений між ВАТ «СМРК» (Повірений) та ТОВ «Молпродекспо» (Довіритель), та договір доручення № 23, укладений 16.01.2006 року між ВАТ «СМРК» (Повірений) та ТОВ «Молпродекспо» (Довіритель), предметом яких є закупівля молока, не можуть рахуватися поворотною фінансовою допомогою, як то визначив відповідач у вказаному Акті перевірки.

Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції № 000035240/0 від 09.04.2008 року про донарахування податку на прибуток в сумі 110126 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 27812 грн., позивач вважає неправомірним, таким, що суперечить чинному законодавству, а тому просить визнати нечинним.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні надали суду пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в поданих запереченням. Зокрема зазначили, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» від 28.03.2008 року, останньому згідно податкового повідомлення-рішення № 0000352340/0 від 09.04.2008 року Сарненською МДПІ донараховано зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 137938 грн., в тому числі за основним платежем 110126 грн. та штрафними санкціями 27812 грн.

Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення № 0000352340/0 від 09.04.2008 року правомірним, таким, що винесене на підставі чинного законодавства з огляду на наступне.

В ході проведення планової виїзної документальної перевірки встановлено, що в період, що перевірявся, між позивачем (Повірений за договором) та ЗАТ «Гадячсир», ТзОВ «Молпродекспо» та ЗАТ Білицький МКК (Довірителі за договором) було укладено договори-доручення від 07.09.2005 року, 15.02.2006 року та 16.01.2006 року відповідно, згідно яких Довіритель доручав, а Повірений приймав на себе зобовязання від імені Довірителя та за його рахунок здійснити закупівлю молока. Відповідно до цих договорів Довіритель зобовязувався забезпечити Повіреного фінансовими коштами, необхідними для закупівлі молока, виплатити винагороду за виконання зобовязань по даному договору та прийняти закуплене молоко. Позивач проводив облік коштів, що надійшли по даних договорах-доручення, по рахунку 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті». Проаналізувавши вищевказані договори-доручення було встановлено, що кошти, які отримувались по них позивачем, використовувались у власній господарській діяльності, а саме: для погашення кредиту банку, сплати податків та інших обовязкових платежів до бюджету, розрахунків за товари (роботи, послуги), отримані товариством. Жодного документу, що підтвердив би використання отриманих коштів за вказаними договорами, товариством не було надано. Крім того, товариством грошові кошти поступово повертались Довірителям. Також товариству Довірителем не виплачувалася винагорода за повне та своєчасне виконання зобовязань по даних договорах в розмірі 0,5% від загальної суми договору та грошові кошти протягом 2-х банківських днів товариством Довірителю не поверталися (у разі невиконання чи неналежного виконання обовязків), що було передбачено умовами договорів-доручення.

Отже, відповідач робить висновок про те, що отримані кошти по вказаних договорах-дорученнях для позивача виконували функцію кредитних коштів (поповнення оборотних коштів), або рахуються поворотною фінансовою допомогою, нараховані відсотки на які повинні включатися до валових доходів товариства, що останнім не було виконано. Тому податковим органом, як вважає відповідач, при винесенні оскаржуваного повідомлення-рішення правомірно було донараховано податок на прибуток за основним платежем в сумі 110126 грн. та застосовану штрафну санкцію в сумі 27812 грн. а тому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу,повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією (далі за текстом Сарненська МДПІ) була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Відкритого акціонерного товариства «Сарненський маслоробний комбінат» та дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р., під час якої було виявлено в тому числі порушення порядку ведення податкового обліку пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, пп. 1.22.1 п.1.22 ст.1, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями внаслідок чого підприємством завищено відємне значення обєкта оподаткування в 2006 році на суму 786402 грн. та в 2007 році на суму 991043 грн. та донараховано податку на прибуток в сумі 110126,00 грн., в тому числі за другий квартал 2007 року 16883,00 грн., за третій квартал 2007 року 24102,00 грн., за четвертий квартал 2007 року 69141,00 грн.

За результатами якої було складено Акт № 101/23/00446983 від 28.03.2008 року (копія а.с. 6-32), на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000352340/0 від 09.04.2008 року (копія а.с. 33), яким Сарненською МДПІ донараховано зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 137938 грн., в тому числі за основним платежем 110126,00 грн. та штрафними санкціями 27812,00 грн. Вказане рішення винесено на підставі п.п. 4.1.6.,п.4.1. ст.. 4, п.п.1.22.1 ст. 1, п.п.11.3.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З матеріалів справи вбачається, що позивач уклав договори-доручення: 07 вересня 2005 року ЗАТ «Гадячсир», 15 лютого 2002 року з ТОВ «Молпродекспо», 16 січня 2006 року з ЗАТ «Білицькій МКК», предметом яких є доручення на закупівлю молока за кошти довірителів.

В ході перевірки встановлено, що кошти, які отримувались позивачем по вищевказаних договорах-дорученнях використовувались ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» у власній господарській діяльності, а саме: на погашення кредиту банку 27 млн. грн., сплати податків та інших обоязкових платежів до бюджету, розрахунків за товари, отримані позивачем. Кошти, отримані від довірителів, позивач не використовував для цілей закупівлі молока, що передбачалось умовами договорів, вказані кошти поступово повертались довірителям. Договори доручення позивачем фактично не виконувались, винагорода позивачу не виплачувалася (а.с.15).

Згідно ч.1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Відповідно до ст. 1001 ЦК України договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Згідно ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обовязку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Відповідно до ст. 1006 ЦК України, повірений зобовязаний повідомити довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення. Після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення. Негайно передати довірителеві все одержане у звязку з виконанням доручення.

Звіту про виконання договору ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» вищевказаним товариством не надавав, продукцію по договорах дорученнях в періоді, що перевірявся, не передавав, винагороди (в розмірі 0,5%) не отримував, що суперечить умовам договору доручення та суті самих статей Цивільного Кодексу, які дають визначення договору доручення та регулюють повязані з цим правовідносини..

Згідно із зазначеним вище, суд робить висновок, що кошти, отримані по вказаних договорах дорученнях виконували функцію кредитних коштів (поповнення оборотних коштів).

А відтак, між позивачем та довірителями фактично склалися правовідносини, які по своїй суті є правовідносинами по наданню поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, безповоротна фінансова допомога це … сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного Банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги».

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР до валового доходу включаються «Доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платником податку у звітному періоді…».

Платник податку, який отримав таку допомогу від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними пунктом 7.2 ст. 7 або ст.. 10 Закону, і не має пільг із сплати цього податку, включає до валових доходів звітного періоду суму відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги (п. 4.1 Узагальнюючого податкового розяснення щодо застосування підпункту 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики) затверджене Наказом ДПА України № 26 від 24.01.2003 року).

З вищезазначеного слідує, що відповідач правомірно визначив позивачеві податкові зобовязання з податку на прибуток в розмірі 137938 грн. в тому числі за основним платежем 110126 грн., за штрафними санкціями 27812 грн.

Крім того, позивач в позовній заяві просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ за № 000035240/0 від 09 квітня 2008 року. В ході судового розгляду справи позивач не надав доказів прийняття саме такого рішення, оскільки прийняте відповідачем рішення має інший номер, а саме № 0000352340/0.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 94 КАС України, судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 160163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Сарненський маслоробний комбінат» відмовити за безпідставністю позовних вимог.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4.

Головуючий С.В. Боймиструк