ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №22а-1023/08 головуючий суддя у 1-й
категорія статобліку-36 інстанції – Бишевська Н.А.
(справа №А38/207-07)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2008 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Коршуна А.О. (доповідач)суддів
при секретарі:
за участю представників:
позивача -
відповідача - Туркіної Л.П., Проценко О.А.
Гулая О.Г.
Гуліда Л.В., довіреність від 31.03.2008р.
Мотов В.О., довіреність №5-10 від 10.01.2008р.
Зінченко Л.П., довіреність №42-10 від 03.06.2008р.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції
на постанову Господарського суду Дніпропетровської області
від 19.06.2007року у справі №А38/207-07
за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтогенМашСервіс» , м. Нікополь, Дніпропетровська обл..
до:
про:
Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь, Дніпропетровська обл..
визнання нечинними податкових повідомлень - рішень
В С Т А Н О В И Л А:
27.03.2007р. Товариство з обмеженою відповідальність «АвтогенМашСервіс» (далі ТОВ «АвтогенМашСервіс») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції (далі Нікопольська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень / а.с. 2-9/.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2007р. відкрито провадження у адміністративній справі №А38/207-07 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до розгляду / а.с. 1/.
Посилаючись у позовній заяві, з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог /а.с. 72/ на те, що Головна книга за 2005р. та 2006р. відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» відноситься до зведених документів і є первинним документом, грошові кошти у розмірі 142900 грн. отримані позивачем від ТОВ «Челек» згідно платіжних доручень №4903 від 01.12.2005р., №4920 від 06.12.2005р., №4938 від 14.12.2005р. отримані на підставі договору комісії №93 і не є платою за операції з продажу товару, просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0001942342/0/29148 від 01.08.2006р., №0001952342/0/29147 від 01.08.2006р., №0001942342/1/39347 від 11.10.2006р., №0003102310/1/39348 від 11.10.2006р., №0001952342/1/39346 від 11.10.2006р.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2007р. у справі №А38/207-07 позовні вимоги задоволено, визнано нечинними податкові повідомлення рішення Нікопольської ОДПІ №0001942342/0/29148 від 01.08.2006р., №0001952342/0/29147 від 01.08.2006р., №0001942342/1/39347 від 11.10.2006р., №0003102310/1/39348 від 11.10.2006р., №0001952342/1/39346 від 11.10.2006р.
Відповідач – Нікопольська ОДПІ, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що зроблені судом першої інстанції висновки суперечать фактичним обставинам справи, судом ухвалено у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, просить скасувати постанову суду від 19.06.2007р. у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені вимог адміністративного позову у даній справі.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу Нікопольської ОДПІ посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи з’ясовано усі обставини, які мали суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, судом першої інстанції у даній справі ухвалено законне рішення без порушень норм чинного матеріального та процесуального законодавства, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду від 19.06.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги Нікопольської ОДПІ та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 19.06.2007р. у даній адміністративній справі скасувати. та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити ТОВ «АвтогенМашСервіс» у задоволені позовних вимог у даній адміністративній справі.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримав доводи зазначені у письмових запереченнях позивача на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу Нікопольської ОДПІ залишити без задоволення, постанову суду від 19.06.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню е підлягає з наступних підстав.
З 05.06.2006р. по 18.07.2006р. контролюючим (податковим) органом – відповідачем у справі, проведено виїзну планову перевірку ТОВ «АвтогенМашСервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р.
За результатами перевірки відповідачем складено акт №1292/231.30172757 від 21.07.2006р. / а.с. 12-27/.
Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки, у ході перевірки було встановлено, що в наслідок порушення:
- пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено податок на прибуток за 2005р. на суму 29771,00 грн.;
- пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем занижено податок на додану вартість у грудні 2005р. на суму 23817,00 грн., завищено податок на додану вартість у січні 2006р. на суму 23817,00 грн.
За результатами перевірки Нікопольською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0001942342/0/29148 від 01.08.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 11908,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 11908,50 грн. / а.с. 28/,
- №0001952342/0/29147 від 01.08.2006р., яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 38702,30 грн., у тому числі: основний платіж - 29771,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 8931,30 грн. / а.с. 31/.
Крім цього з 04.10.2006р. по 10.10.2006р. відповідачем у справі було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача у справі - ТОВ «АвтогенМашСервіс», з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Челек» за період діяльності з 01.04.2005р. по 31.03.2006р.
За результатами перевірки Нікопольською ОДПІ складено акт №1823/231.30172756 від 10.10.2006р. / а.с. 79-88/.
Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки №1823/231.30172756 від 10.10.2006р. у ході перевірки підтверджено порушення ТОВ «АвтогенМашСервіс» пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за 2005р. на суму 29771,00 грн..
За результатами перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові-повідомлення-рішення :
- №0001942342/1/39347 від 11.10.2006р., яким визначено суму податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 11908,50 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 11908,50 грн. / а.с. 29/;
- №0003102310/1/39348 від 11.10.2006р., яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 38702,30 грн., у тому числі: основний платіж - 29771,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 8931,30 грн. / а.с. 30/.
- №0001952342/1/39346 від 11.10.2006р. яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 38702,30 грн., у тому числі: основний платіж - 29771,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 8931,30 грн. / а.с. 32/.
З актів перевірки №1292/231.30172757 від 21.07.2006р. та №1823/231.30172756 від 10.10.2006р. вбачається, що висновки податкового органу щодо порушень податкового законодавства позивачем у справі зроблено за результатами перевірки господарської діяльності позивача за договором комісії №93 від 28.11.2005р., який було укладено між ТОВ «Челек» та позивачем у даній адміністративній справі.
Згідно до умов договору комісії №93 від 28.11.2005р., який було укладено між ТОВ «Челек» (комітент) та позивачем у справі (комісіонер) / а.с.33-34/, додаткової угоди №1 до цього договору / а.с. 35/ позивач зобов’язався придбати для комітента трубу демонтаж (довжиною не менше 8м.) ф219*7- 50 т., ф325*7-50т., а ТОВ «Челек» зобов’язалось зробити частковий платіж для придбання труби у розмірі 142900 грн. на підставі рахунку комісіонера.
Статтею 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Частиною 3 ст. 1012 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Відповідно до умов вищезазначеного договору комісії позивачем було надано комітенту рахунок №162 від 01.12.2005р. , у якому було зазначено найменування товару : труба демонтаж ф325*7, довжина більше 8м., кількість 50т., труба демонтаж ф219*7, довжина більше 8м., кількість 50т., разом до оплати 230000 грн., у тому числі податок на додану вартість 38333,33 грн. / а.с. 39/.
ТОВ «Челек» , комітент за договором комісії №93 від 28.11.2005р., виконуючи свої зобов’язання за договором перерахувало позивачу (комісіонеру) 01.12.2005р. – 140700 грн. (платіжне доручення №4903), 06.12.2005р. -1400 грн. (платіжне доручення №4290), 14.12.2005р. -800 грн. (платіжне доручення №4938), а разом комітентом було сплачено у грудні 2005р. 142900 грн. / а.с. 41/.
Крім цього судом під час розгляду даної адміністративної справи було встановлено, що 29.12.2005р. сторони за договором комісії №93 від 28.11.2005р. достроково розірвали цей договір, оскільки комісіонер не зміг у зв’язку з зростанням цін придбати для комітента демонтовані труби на умовах та за цінами передбаченими цим договором комісії, та позивачем – комісіонером у січні 2006р. було повернуто ТОВ «Челек» раніше отримані за цим договором кошти у розмірі 142900 грн., зазначені обставини підтверджуються поясненнями представника позивача у судовому засіданні, а також копіями платіжних доручень №2 від 06.01.2006р., №5 від 18.01.2006р., №7 від 24.01.2006р., №8 від 27.01.2006р., копією листа ТОВ «Челек» вих.. №24 від 05.04.2007р., копією акту звірки розрахунків за договором комісії №93 від 28.11.2005р., які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи та знаходиться у матеріалах справи / а.с. 40,46,47,48,49/.
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що отримані позивачем у грудні 2006р. грошові кошти у загальній сумі 142900 грн. від ТОВ «Челек» за договором комісії №93 від 28.11.2005р. на підставі платіжних доручень №4903 від 01.12.2005р., №4920 від 06.12.2005р., №4938 від 14.12.2005р. не є платою за операціями з продажу товарів і позивач правомірно відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валових доходів ІVкварталу 2005р. суму 119083 грн. (142900 грн. (сума сплачена за договором комісії відповідно до платіжних доручень) -23817 грн. ( сума ПДВ)=119083 грн.), і висновки відповідача щодо порушення позивачем ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого було занижено валовий дохід за 2005р. на суму 119083 грн., що призвело до донарахування податку на прибуток за грудень 2005р. у розмірі 29771 грн. є безпідставними і у контролюючого (податкового) органу були відсутні правові підстави для визначення податкового зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 29771 грн., а оскільки податкові зобов’язання з податку на прибуток були визначені безпідставно, то відповідно до пп. 17.1.3 п. 17. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8931,30 грн. є неправомірним.
Оскільки під час розгляду даної адміністративної справи судом було встановлено, що позивачем у грудні 2005р. не здійснювались операції передачі товару комітенту за договором комісії №93 від 28.11.2005р., господарські операції за договором комісії №93 від 28.11.2005р., які мали місце між сторонами за договором у грудні 2005р. у розумінні п.3.1.1 п. 3.1. ст.. 3, п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування, позивач правомірно відповідно до вимог п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валових доходів ІVкварталу 2005р. суму 119083 грн. (142900 грн. (сума сплачена за договором комісії відповідно до платіжних доручень) -23817 грн. ( сума ПДВ)=119083 грн.), а оскільки договір комісії було достроково припинено то передбачена п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» подія, яка у даному випадку є датою збільшення податкових зобов’язань позивача, не настала, то висновки суду першої інстанції щодо неправомірності донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість за грудень 2005р. у розмірі 23817 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 11908,50 грн. відповідно до пп. 17.1.3 п. 17. 1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неправомірним, тому висновок суду першої інстанції про відсутність порушення позивачем пп.. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробив правильні висновки, які відповідають фактичним обставинам справи та застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, що регулюють саме ці правовідносини, прийняв законну та обґрунтовану постанову про визнання нечинними податкових повідомлення-рішень Нікопольської ОДПІ №0001942342/0/29148 від 01.08.2006р., №0001952342/0/29147 від 01.08.2006р., №0001942342/1/39347 від 11.10.2006р., №0003102310/1/39348 від 11.10.2006р., №0001952342/1/39346 від 11.10.2006р., тому вказану постанову необхідно залишити без змін.
Доводи, які викладені відповідачем у апеляційній скарзі, суперечать фактичним обставинам справи, та спростовуються зібраними та дослідженими судом підчас розгляду даної адміністративної справи належними доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду і за таких обставин колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції – залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2007р. у справі №А38/207-07 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Повний текст виготовлено – 17.06.2008р.
Головуючий: А. О. Коршун
Судді: Л.П. Туркіна
О.А. Проценко
Судове рішення № 1858957, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.06.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22а-1023/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: