Рішення № 18589521, 04.10.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

04 жовтня 2011 р. Справа 13/118/2011/5003

за позовом:Барське комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради (вул. Калініна, 6а м. Бар Вінницької області 23000, код ЄДРПОУ 00432538)

до:Барського комбінату комунальних підприємств (вул. Пролетарська, 18 м. Бар Вінницької обл. , 23000, код 00338923)

та до : Барської міської ради (вул. Пролетарська, 6, м. Бар, Вінницької області, код 04051017)

про стягнення 13 785,58 грн. по договору позики № 3 від 29.12.2009р.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1., довіреність

відповідача 1 : ОСОБА_2, довіреність

відповідача 2 : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 08.09.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Барське комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради до Барського комбінату комунальних підприємств та до Барської міської ради про стягнення 13 785,58 грн. по договору позики № 3 від 29.12.2009р., що включає в себе 10000,00 грн. - суми боргу та 3875,58 грн. - пені, з призначенням до слухання на 21.09.2011 р. однак в зв'язку з неявкою представників відповідачів судове засідання було відкладено на 04.10.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явились представник позивача та відповідача 1.

Відповідач 2 правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, попередньо надавши через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, проти позовних вимог не заперечив.

Відсутність представника відповідача 2 в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представником позивача було подано суду клопотання в якому він уточнює свої позовні вимоги а саме просить стягнути з відповідачів 2796,00 грн. - пені, в решті позовні вимоги залишити без змін. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Вказане клопотання розцінюється судом як відмова позивача від стягнення 1079,58 грн. - пені.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав зменшені позовні вимоги, представника відповідача, який позов визнав та клопотав про зменшення розміру нарахованої пені, в зв'язку з іх скрутним фінансовим становищем, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

29.12.2009 р. між позивачем та відповідачем 1 - Барським комбінатом комунальних підприємств було укладено договір позики №3, згідно умов якого позивач (позикодавець) передає у власність відповідачу 1 (позичальнику) грошові кошти в розмірі обумовлені договором, а саме 40000 грн., а відповідач 1 (позичальник) зобов'язується повернути позивачу (позичальнику) таку ж суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених даним договором (п.п.1.1, 2.1 договору).

Відповідно до п.1.3 договору зі сторони позичальника (відповідача 1) поручителем повернення грошових коштів є Барська міська рада, яка в разі невчасного повернення позичальником коштів несе відповідальність по даному боргу перед позикодавцем (позивачем).

Позивачем на виконання взятих на себе договірних зобов'язань 29.12.2009 р. на рахунок відповідача 1 - Барського ККП платіжним дорученням були перераховані кошти у розмірі 40000,00 грн. (а.с.9).

Умовами договору позики №3 від 29.12.2009 р. п.п. 4.1.,4.2 сторонами було погоджено, що позика повертається частинами в невизначений строк, але остаточна сума позики має бути повернута не пізніше 25.04.2010 р. (яка і вважається остаточною датою повернення позики).

Відповідачем 1 свої зобов'язання по договору позики виконані не були, в зв'язку з чим 08.06.2010 р. позивачем на адресу відповідача 1 та відповідача 2 було направлено претензію №76 з вимогою повернення суми позики в розмірі 40000 грн., після отримання якої відповідачем 1 частково виконано свої зобов'язання по договору позики, а саме перераховано на рахунок позивача 30000 грн., що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача від 26.08.2010 р. (а.с.10).

Таким чином заборгованість відповідачів перед позивачем за договором позики №3 від 29.12.2009 р. на день розгляду справи складає 10000,00 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ІДК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідачами доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду надано не було.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме солідарного стягнення з відповідачів 10000,00 грн. - основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 2796,00 грн. - пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 2796,00 грн. - пені, згідно розрахунку позивача, підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат, пропорційно сумі задоволених вимог, так як вказана вимога передбачена умовам п.5.2 договору укладеного між сторонами, де вказано, що при порушенні позичальником строку повернення позики (п.4.2 Договору) він повинен сплатити позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на час звернення, за кожен день прострочення повернення позики.

Провадження в частині стягнення 1079,58 грн. - пені припинити, на підставі п.4 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, п.4 ст.80, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути солідарно з Барського комбінату комунальних підприємств (вул. Пролетарська, 18 м. Бар Вінницької обл. , 23000, код 00338923) та Барської міської ради (вул. Пролетарська, 6, м. Бар, Вінницької області, код 04051017) на користь Барського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства "Барводоканал" Барської міської ради (вул. Калініна, 6а м. Бар Вінницької області 23000, код ЄДРПОУ 00432538) 10000,00 грн. - основної суми боргу; 2796,00 грн. - пені; 127,96 грн. - витрат на державне мито та 219,07 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

3.Провадження в частині стягнення 1079,58 грн. - пені припинити, на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 05 жовтня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Калініна, 6а м. Бар Вінницької області 23000)

3 - відповідачу 1 (вул. Пролетарська, 18 м. Бар Вінницької обл., 23000)

4 - відповідачу 2 (вул. Пролетарська, 6, м. Бар, Вінницької області)