Постанова № 18589356, 12.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5015/3277/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддівМачульського Г.М.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

касаційну скаргу Агрофірми "Галичина"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду

від01.08.2011р.

у справі№5015/3277/11

Господарського судуЛьвівської області

за позовомАгрофірми "Галичина"

доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунівка"

провідшкодування майнової шкоди, - В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Агрофірма "Галичина" (далі-позивач) просила стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Яблунівка" (далі-відповідач) 100000,12 грн. шкоди, заподіяної злочином.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2011р. (суддя Гоменюк З.П.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2011р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Якімець Г.Г., судді Хабіб М.І., Юрченко Я.О.), позовну заяву повернуто позивачу без розгляду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та ухвалу місцевого господарського суду, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття позовної заяви, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржувані постанову та ухвалу, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою для повернення позовної заяви вказаною ухвалою місцевого господарського суду було те, що позивачем до позовної заяви не було додано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Апеляційний господарський суд, залишаючи вказану ухвалу без змін, своє рішення мотивував тим, що суд першої інстанції вірно застосував статтю 63 Господарського процесуального кодексу України і повернув позовну заяву без розгляду, оскільки Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів позивача у даній справі не звільнено від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Між тим, з такими висновками не можна погодитись з наступних підстав.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі (п.4) та не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (п.10).

Позивач у касаційній скарзі в обґрунтування своїх вимог посилається на п.8 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", вважаючи, що він звільнений від сплати державного мита, оскільки шкода, яку він просить стягнути з відповідача в силу вимог ст.1172 Цивільного кодексу України, завдана злочином.

Пунктом 8 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено, що від сплати державного мита звільняються позивачі - за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином.

Позовні вимоги Агрофірми "Галичина" мотивовані тим, що постановою Буського районного суду Львівської області від 16.11.2010р. у справі №1-148/2010 по обвинуваченню Максиміва О.В. –директора ТОВ "Яблунівка" у вчиненні злочину передбаченого ст.367 ч.2 Кримінального кодексу України, звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, проте вказаною постановою встановлено, що Максимів О.В., працюючи на посаді директора ТОВ "Яблунівка", не належно виконуючи свої службові обов'язки, проявивши недбалість щодо встановлення власника сільськогосподарської техніки, належної до процедури банкрутства Агрофірми "Галичина" в 2000 році незаконно перереєстрував сільськогосподарську техніку придбану Агрофірмою "Галичина" на ТОВ "Яблунівка", чим завдав Агрофірмі "Галичина" збитків на суму 100000,12 грн., що становить сумарну вартість техніки.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що умовою застосування п.8 ст.4 вказаного Декрету є лише та обставина, що збитки завдано злочином, тобто у зазначеній умові правове значення має лише те, яким чином було заподіяно збитки, при тому, що вказаним пунктом не визначено, що відповідачем повинна обов'язково бути сама особа злочинця.

Відтак, суди припустились обмеженого тлумачення п.8 ст.4 вказаного Декрету, що призвело до порушення прав позивача на використання наданих йому законодавством пільг щодо оплати судових витрат.

Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258, встановлено, що у господарських справах розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, визначається за нульовою ставкою.

Таким чином, у зв'язку з зазначеним, позивач у даній справі, обґрунтовуючи позовні вимоги заподіяним злочином, звільняється від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Аналогічна правова позиція викладене в постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2007р. у справі №16/548-7/493-24/321 Господарського суду міста Києва, у порушенні провадження з перегляду якої ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 09.10.2008р. відмолено.

Враховуючи викладене, судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Агрофірми "Галичина" задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.08.2011р. та ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.06.2011р. у справі №5015/3277/11 скасувати.

Справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

                                                                                                                                                                                               А.М. Уліцький