Ухвала суду № 18589273, 12.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"12" жовтня 2011 р. Справа № 5004/528/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П.

суддівГубенко Н.М.

Іванової Л.Б.

розглянувши матеріали касаційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

на рішення

від

та на постанову

відгосподарського суду Волинської області

11.05.2011

Рівненського апеляційного господарського суду

10.08.2011

у справі

господарського суду№ 5004/528/11

Волинської області

за позовомКовельської районної спілки споживчих товариств

доСуб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

проусунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 11.05.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 у справі № 5004/528/11.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, прийшов до висновку, що вони не можуть бути прийняті до розгляду та підлягають поверненню скаржникові з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Вищий господарський суд України встановив, що скаржником не надано належних доказів надсилання копії касаційної скарги Ковельській районній спілці споживчих товариств, що є підставою відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові. Додана до касаційної скарги копія фіскального чеку № 7517 від 30.08.2011 не приймається судом касаційної інстанції в якості доказу надсилання копії касаційної скарги позивачу у даній справі, оскільки вона, в порушення вимог ст. 36 ГПК України, не засвідчена належним чином, а відтак не може підтверджувати факт надсилання копії касаційної скарги позивачу.

До того ж, статтею 45 ГПК України встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Пунктом 14 "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 № 50 (далі-Інструкція), встановлено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.

Однак, скаржником до касаційної скарги надана копія квитанції № 54/78 від 30.08.2011, яка згідно із зазначеними нормами не може бути доказом сплати державного мита у встановленому порядку.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини третьої ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова була прийнята 10.08.2011, двадцятиденний строк на оскарження даної постанови закінчився 30.08.2011 (вівторок), в той час, як скаржник звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з касаційною скаргою 01.09.2011 (що вбачається зі штемпеля поштового відділення зв'язку на конверті, в якому була надіслана касаційна скарга), тобто скаржник звернувся з касаційною скаргою з пропуском двадцятиденного строку для її подання, чим порушив вищенаведені норми Господарського процесуального кодексу України.

З клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 до Вищого господарського суду України не зверталась. Водночас відсутність у касаційній скарзі причин пропуску строку касаційного оскарження унеможливлює відновлення пропущеного строку й за ініціативою суду.

Згідно із п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Волинської області від 11.05.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 у справі № 5004/528/11 підлягає поверненню скаржнику на підставі п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 86, п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1 касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду Волинської області від 11.05.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 10.08.2011 у справі № 5004/528/11.

Головуючий суддя Т. П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.Б. ІВАНОВА