Вирок № 18588713, 04.10.2011, Голосіївський районний суд міста Києва

1-1289/11

В И Р О К

Іменем України

04.10.2011 р. Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Дідика М.В.

при секретарі Асіпцовій О.В.

з участю прокурора Рака П.О.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Попівка, Корочанського р-ну, Бєлгородської обл., Росія, громадянина України, не працюючого, з освітою середньою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 08.07.2011 року, приблизно о 01.30 годин перебував у приміщенні продовольчого кіоску «Продукти», ФОП «ОСОБА_1», розташованого по АДРЕСА_2 При цьому, у нього виник умисел, на вчинення розбійного нападу на продавця магазину, з метою заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 попросив у продавця кіоску ОСОБА_3 ніж, мотивуючи необхідністю розрізати папір. Отримавши ніж, ОСОБА_2 наблизився до потерпілої ОСОБА_3 та став її погрожувати ножем, тобто застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров»я потерпілої, та висунув вимогу передати гроші, тобто вчинив напад з метою заволодіння чужим майном. ОСОБА_3, сприймаючи погрози ОСОБА_2 реально, усвідомлюючи можливість застосування відносно неї нападником ножа, дістала з холодильника, який знаходився в кіоску, гроші в сумі 3500 грн., які належали власниці кіоску ОСОБА_1, та передала їх ОСОБА_2 Останній, отримавши гроші, з місця вчинення злочину втік та в подальшому гроші використав на власні потреби.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердивши вищезазначені обставини. По суті пояснив, що приїхав у м. Київ в пошуках роботи. Із знайомим по найму проживали у одній з квартир. 08.07.2011 року вночі, зайшов у приміщення кіоску «Продукти, що по АДРЕСА_2, почав спілкувати з продавцем по імені ОСОБА_3, яку раніше знав. Попросив у неї ножа, щоб розрізати папір. На клаптику паперу написав «Скажеш комусь, уб»ю сука»та передав продавцю, щоб прочитала. Після чого, утримуючи в руках ножа, та направивши на продавця, сказав щоб віддала касу. Продавець витягла гроші з холодильника та передала йому. З грошима втік, а потім використав їх на власні потреби.

У вчиненому щиро розкаюється, просить не позбавляти волі.

Суд, згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового розгляду, враховуючи наполягання підсудного, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та прийняв рішення розглянути справу в порядку, встановленому ст. 301-1 КПК України.

Підсудний правильно розуміє фактичні обставини справи, що підтверджується його показами, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає.

Потерпіла ОСОБА_1 відмітила, що відмовляється від цивільного позову, матеріальних претензій до підсудного не має, враховуючи, що збитки її повністю відшкодовані, просить не позбавляти волі підсудного.

Суд вважає, що дії підсудного слід кваліфікувати за ч.1 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу.

При обранні покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого підсудним злочину, особу винного, який на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, що помякшує покарання винного, відповідно до ст. 66 КК України, є його щире каяття у вчиненому.

Обставин що обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, особу винного, думку потерпілої, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 не можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальному розмірі визначеному у санкції статті.

Саме таке покарання, на погляд суду, є необхідним і буде достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк покарання підсудному зарахувати попереднє ув'язнення, починаючи з 19 липня 2011 року (а.с. 87);

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1, враховуючи її позицію в судовому засіданні, щодо відмови від нього, залишити без розгляду.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2, згідно ст.93 КПК України, судові витрати по справі, вартість проведеної криміналістичної експертизи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 04 вересня 2011 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк покарання попереднє ув'язнення, починаючи з 19 липня 2011 року по 03 вересня 2011 року включно.

Запобіжний захід підсудному у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1, - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 за проведення експертизи судові витрати в сумі 949 грн.32 коп. ( одержувач платежу:10110 НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, ГУДКУ у Київській області, р/р № 31253272210699, код ЗКПО 25575285,МФО 821018, код послуги 10900 послуги експерта)

Речові докази по справі: аркуш паперу залишити зберігати в кримінальній справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя М.В. Дідик