Вирок № 18588148, 07.10.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-721/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2011 рокум. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Підпалого В. В.

секретаряПолтавець А.І., Зененко В.Р.,

за участі прокурораВавренюка О.С., Яценка В.І., Байдюка Д.А.,

Панова В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Суми, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має малолітню дитину- сина 2006 р.н., тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не має судимостей на підставі ст. 89 КК України,-

у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Так, 14.07.2010 року, приблизно о 01 год. 00 хв., ОСОБА_1, знаходячись по вул.Хрещатик, 19А в м. Києві, біля ресторану швидкого харчування «Макдональдз», з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, вчинив напад на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 наніс їм удари кулаками в область голови та тулуба, внаслідок чого ОСОБА_3 були спричиненні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійної рани в лобній ділянці, осадження та садни голови, осадження мяких тканин шиї, лівої ліктьової області, тулуба, ОСОБА_2 були спричиненні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, забійної рани тімяно-скроневої ділянки, після чого заволодів чужим майном яке належить ОСОБА_3: мобільним телефоном «Нокіа 6288» вартістю 1 700 грн. з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 30 грн. на рахунку якої було 35 грн., а всього майна на загальну суму 1 765 грн., та майном, що належить ОСОБА_2: золотим ланцюжком вартістю 2 500 грн., мобільним телефоном «Нокіа N 78» вартістю 2 100 грн. з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 30 грн. на рахунку якої було 30 грн., а всього майном на загальну суму 4 660 грн., після чого з місця вчинення злочину втік, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав частково.

Так, підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив свої показання під час досудового слідства про те, що влітку 2010 року, в середині липня, він виїхав з м. Сум до м. Києва з метою заробітку. В поїзді «Суми-Київ», познайомився з двома чоловіками. Зранку вони прибули до центрального залізничного вокзалу м. Києва. До обіду вони залишались на залізничному вокзалі, біля входу до метро, оскільки там зазвичай можна знайти роботу. Не знайшовши підробітку після обіду вони пішли до вул. Хрещатик, де прогулювались по вулиці та магазинах, ввечері випили ще по декілька пляшок пива. В той же день близько опівночі вони пішли до «Макдональдзу», що поруч зі станцією метро «Хрещатик». Придбавши їжу вони пішли до паркану, що поруч біля віконця для продажу. На відстані близько 5 м стояли два раніше не знайомі йому хлопці та пили пиво. Він не памятає хто перший почав розмову, однак відбувся словесний конфлікт, вони почали сперечатись та сваритись, однак він не памятає з якого приводу. Йому не сподобалось, як з ним спілкуються ці молоді люди, і він вдарив одного з них, що стояв ближче до нього кулаком в обличчя два чи три рази, після чого хлопець впав на землю та продовжував лежати. Одразу після цього його товариш зробив крок назустріч,і він вважаючи, що той хоче нанести удари в якості помсти за товариша, вдарив його кулаком в обличчя два рази, після чого хлопець впав. Двоє хлопців з якими ОСОБА_1 познайомився в поїзді, стояли поруч та коли побачили наскільки він агресивно поводився з потерпілими втекли. Коли він оглянув хлопців, то виявив, що поруч з тим, що впав першим, лежить мобільний телефон «Нокіа», і він забрав його собі. Крім того, він побачив, що у хлопця на шиї висить золотий ланцюжок, і він зірвав його. У другого з кишені теніски він забрав ще один мобільний телефон, моделі точно не памятає. Після чого розвернувся та втік. По дорозі він вимкнув мобільні телефони та викинув з них сім-картки. На слідуючий день він поїхав до ринок, що розташований поруч з залізничною станцією «Караваєві дачі», де продав мобільні телефони та золотий ланцюжок. Після чого повернувся до залізничного вокзалу та повернувся додому в м. Суми.

Незважаючи на часткове визнання вини, винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, підтверджується:

-показаннями потерпілого ОСОБА_2, з яких убачається, що 13.07.2010 року приблизно о 00 год. 00 хв. він зі своїм другом ОСОБА_3 був біля нижніх східців будинку № 19 а по вул.. Хрещатик з боку бокового входу до ресторану швидкого харчування «Макдональдз», який розташований по вул. Хрещатик, 19А в м. Києві. Приблизно о 01 год. ОСОБА_3 пішов в напрямку туалету, який розташований поруч зі східцями. В цей час до нього підійшли 4 хлопців,. Вони були одягнуті в схожий одяг. Двоє з них стояли з правого боку від нього, ліворуч від нього була стіна будинку в якому розташований «Макдональдз», перед ним стояло ще двоє хлопців. Один з хлопців запитав, що він тут робить, чи то його друг стоїть неподалеку. Коли ОСОБА_3 побачив, що вони підійшли, він також підійшов. Той же хлопець запитав у ОСОБА_3 щось про документи. Після чого хлопець з яким він говорив, щось коротко погрозливо сказав та рукою вдарив ОСОБА_3 в обличчя від чого той впав. Він зробив крок назустріч нападаючому, щоб стати між ним та ОСОБА_3 на випадок якщо той продовжить бити товариша та розборонити їх. Що було після цього не памятає оскільки втратив свідомість. Прийшов він до тями на тому ж місці тієїж ночі, години не памятає, та побачив, що у ОСОБА_3 на обличчі синці, з вуха по обличчю текла кров. Він відчував біль в обличчі та голові. Він виявив відсутність мобільного телефону «Нокіа n78» чорного кольору вартістю 2 100 грн., з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 30 грн., на рахунку якої було 30 грн., золотого ланцюжка вартістю 2 500 грн. Напад на них з ОСОБА_3 вчинила одна особа;

-показаннями потерпілого ОСОБА_3, з яких убачається, 13.07.2010 року приблизно о 23 год. 00 хв. він зі своїм другом ОСОБА_2 перебував біля бокового входу до ресторану швидкого харчування «Макдональдз», який розташований по вул. Хрещатик, 19/1 в м. Києві, де купили собі їжу. Через годину вони пройшли до східців, які розташовані в напрямку двору та сиділи на нижніх східцях. Приблизно о 01 год. 00 хв. він пішов в напрямку туалету який розташований поруч зі східцями, однак не дійшовши до нього він помітив як до ОСОБА_2 підійшли 3 чи 4 хлопців. Один з них стояв поруч з ОСОБА_2 та притримував його за руку інші двоє чи троє стояли ближче до лівої частини східців дивлячись у двір. Коли він підійшов, то один з хлопців запитав у нього документи, на що він запитав хто він і чи є у нього документи., що відповів йому цей хлопець сказати не може, оскільки, що отримав удар в голову й втратив свідомість. Коли він прийшов до тями, то почував себе погано, погано орієнтувався в просторі, погано чув звуки, з голови текла кров та виявив відсутність мобільного телефону «Нокіа» чорного кольору вартістю 1 700 грн. з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» вартістю 35 грн. на рахунку якої було 30 грн. Напад на них ОСОБА_2 вчинила одна особа;

-показаннями свідка ОСОБА_3, з яких убачається, що вона підтвердила свої показання під час досудового слідства про те, що 14.07.2010 року вночі перебувала у себе вдома, АДРЕСА_2. Приблизно о 01 год. 00 хв. їй зателефонував її брат ОСОБА_3 та повідомив, що вони з ОСОБА_2 зараз знаходиться поруч з її будинком та сильно побиті. Вона їх зустріла та провела до своєї квартири. У ОСОБА_3 обличчя було в крові, з вуха текла кров. Вона посадила ОСОБА_3 на стілець на балконі, щоб він дихав свіжим повітрям та викликала швидку допомогу. ОСОБА_3 сказав їй, що у нього викрали мобільний телефон, але як все відбулось він розповісти не може, оскільки одразу після удару втратив свідомість;

-показаннями свідка ОСОБА_4, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що приблизно в кінці вересня 2010 року вона на ринку, що знаходиться поблизу залізничної станції «Караваєві дачі» по вул. Ушинського в м. Києві купила мобільний телефон у раніше невідомого чоловіка за 500 грн. без документів, після чого віддала даний телефон у користування своєму чоловікові ОСОБА_5 в якості подарунку (т. 1 а. с. 42);

-показаннями свідка ОСОБА_5, які були оголошенні в судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України, з яких убачається, що ОСОБА_4 приблизно в кінці вересня 2010 року а на ринку, що знаходиться поблизу залізничної станції «Караваєві дачі» по вул. Ушинського в м. Києві придбала мобільний телефон «Нокіа 6288» у раніше невідомого чоловіка, який подарувала йому (т. 1 а. с. 41).

Крім того, винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, цілком підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства, дослідженими та перевіреними в ході судового слідства.

-даними, які містяться у протоколі виявлення, огляду та вилучення від 23.11.2010 року, з яких убачається, що у ОСОБА_5 був вилучений мобільний телефон «Нокіа 6288» ІМЕІ НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 40);

-даними, які містяться у протоколі очної ставки від 09.01.2010 року, з яких убачається, що під час очної ставки потерпілий ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підтвердили, що вживали алкоголь перед подією. Крім того, ОСОБА_1 показав, що наніс ОСОБА_3 удари першим, а ОСОБА_2 другим, підтвердив місце вчинення злочину (т. 1 а. с. а. с. 151-154);

-даними, які містяться у протоколі очної ставки від 10.12.2010 року, з яких убачається, що під час очної ставки між потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_1, останній показав що влітку 2010 року наніс потерпілому декілька ударів та забрав золотий ланцюжок та телефон (т. 1 а. с. а. с. 146-150);

-даними, які містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 09.12.2010 року з фототаблицею до нього, з яких убачається, що ОСОБА_1 вказав місце де він вчинив злочин та куди потім втік ( т. 1 а. с. а. с. 81-86);

- даними, які містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 10.12.2010 року з фото таблицею до нього, з яких убачається, що ОСОБА_2 показав місце вчинення злочину та розташування осіб, що були присутні під час вчинення нападу (т. 1 а. с. а. с. 138-145);

-даними, які містяться у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 15.09.2011 року з фототаблицею та план- схемою, з яких убачається, що потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 показали як на них було вчинено напад (т. 2 а. с. а. с. 137- 146);

-даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи №104/е від 24.02.2011 року, з яких убачається, що ОСОБА_3 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забійної рани в лобній ділянці, осадження та садни голови, осадження мяких тканин шиї, лівої ліктьової області, тулуба, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя ( т. 1 а. с. а. с. 170-174);

-даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи № 66/Е від 22.02.2011 року, з яких убачається, що ОСОБА_2 спричиненні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, забійної рани тімяно-скроневої ділянки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя ( т. 1 а. с. а. с. 160-164);

- речовим доказом по справі- мобільним телефоном «Нокіа 6288» IMEI НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 55).

Оцінюючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ст. 187 ч. 1 КК України, як розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він побив потерпілих під час словесного конфлікту, і тільки після того як вони знепритомніли, він вирішив скористатись цією обставиною та забрати їх речі, суд вважає намаганням полегшити відповідальність за вчинене.

Так, ОСОБА_1 ні під час досудового слідства ні в суді жодного разу не зміг пояснити суть конфлікту з потерпілими.

Крім того, потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як під час досудового слідства так і в суді заперечили, що у них відбувся конфлікт з ОСОБА_1

Крім того, відповідно до ст. 275 КПК України, суд розглядає кримінальну справу тільки в межах пред' явленного обвинувачення.

Обставин, які пом'якшують покарання відповідно до вимог ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Суд не визнає обставиною, що помякшує покарання щире каяття підсудного, оскільки він фактично не визнав своєї вини у вчиненні розбійного нападу на потерпілих.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи:

-ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який віднесений кримінальним законом до категорії тяжких злочинів;

-особу ОСОБА_1, який має постійне місце проживання, має місце реєстрації, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має малолітню дитину- сина 2006 р.н., не має судимостей на підставі ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря- психіатра не перебуває.

Тому, суд враховуючи, ступінь тяжкості наслідків вчиненого злочину, кількість потерпілих, ставлення підсудного до вчиненного, наявність обтяжуючої обставини, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з метою перевиховання та виправлення підсудного, попередження вчинення ним нових злочинів, вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_1 покарання за ст. 187 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі ближче до нижчої межі встановленої санкції статті Особливої частини КК України.

На підставі викладеного суд не дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_1 без відбування покарання і вважає, що виправлення підсудного враховуючи його особу, та усі обставини справи, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства. Тому, суд прийняв рішення не звільняти підсудного ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Потерпілим ОСОБА_2, під час досудового слідства, був заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої йому злочином на суму 4460 грн. Разом з тим, до початку судового слідства у справі цивільний позов від потерпілого ОСОБА_2 з відповідними розрахунками, які підтверджують понесені ним витрати не був поданий. За таких обставин позов ОСОБА_2 про відшкодування завданих йому збитків слід залишити без розгляду. Проте, це не позбавляє потерпілого ОСОБА_2 права предявити позов до ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 93-1 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 2 553 грн. 76 коп.

Постанови слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 20.03.2011 року та 24.03.2011 року про накладення арешту на майно ОСОБА_1 слід залишити без змін для забезпечення стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого (т. 1 а.с. 232, 238) .

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 термін його затримання з 08.12.2010 року по 10.12.2010 року, відповідно до вимог ст. 72 КК України.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 залишити без розгляду, розяснивши ОСОБА_2 його право звернутись з позовом до ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 2 553 грн. 76 коп. на р/р № 35426002001374 в УДК у м. Києві, код 01981738, МФО 820019 (Київська обласна клінічна лікарня № 1. За лікування).

Речові докази по справі мобільний телефон «Нокіа 6288» IMEI НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_3, - залишити йому же- за належністю, як власнику.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 змінити із підписки про невиїзд на тримання під вартою у Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань, взявши його під варту в залі суду.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя В. В. Підпалий